Розрахунок виробничої програми

Загальні положення

Контрольні запитання

1. Які основні завдання технічної служби ВАТ АТП?

2. Які основні принципи побудови організаційної структури управління технічною службою?

3. Які особливості централізованої системи управління виробництвом на ВАТ АТП?

4. Який режим роботи функціональних підрозділів ВАТ АТП?

5. Які основні напрями вдосконалення організаційної структури управління технічної служби ВАТ АТП?

6. Як оцінити роботу технічної служби ВАТ АТП?

Тема 3

ВИРОБНИЧІ ПРОГРАМА І ПОТУЖНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ДЛЯ ТЕХНІЧНОГО АВТОСЕРВІСУ

3.1. Загальні положення.

3.2. Розрахунок виробничої програми.

3.3. Чинники визначення виробничої потужності та ступеня її використання.

3.4. Розрахунок виробничої потужності.

Виробнича програма (РОВ) — обсяг робіт на ТО і ремонті автомобілів, який виконується ВАТ АТП за певний період часу (добу, рік, цикл).

Виробнича потужність РОВ ВАТ АТП — максимально можливий обсяг робіт на ТО і ремонті автомобілів в установленій номенклатурі та якісних співвідношеннях на певному рівні спеціалізації, виконаних АТП при найповнішому використанні технологічного устаткування і площ за прогресивними нормами продуктивності праці з урахуванням досягнень передової технології, організації праці, забезпечення високої якості робіт.

Використання виробничої потужності РОВ ВАТ АТП (коефіцієнт використання виробничої потужності РОВ ВАТ АТП) можна оцінити відношенням виробничої програми до виробничої потужності РОВ АТП.

ВАТ АТП виконують різні роботи, пов'язані з технічною підготовкою різномарочного рухомого складу. У зв'язку з цим продукція РОВ ВАТ АТП характеризується різноманітністю й широкою номенклатурою. Для розрахунку виробничої програми застосовують умовно-натуральні показники (зведені ремонти, кількість обслужених автомобілів, кількість дій за видами та ін.), трудові (в людино-годинах) і вартісні показники виконуваної роботи (в карбованцях). Останні дають змогу підсумовувати обсяг різних видів робіт, пов'язаних із технічною підготовкою автомобілів, що є великою їхньою перевагою порівняно з іншими. Проте через складність встановлення цін на виконання ремонтно-профілактичних робіт цей метод поки що має обмежене застосування.

Відомо кілька методів розрахунку виробничої програми: статистичний, табличний, графічний, аналітичний та ін. Вони характеризуються різною складністю й достовірністю. Природно, і застосування їх неоднакове. Найбі-льшого поширення набрав аналітичний метод, на якому базуються всі інші.

Для розрахунку виробничої програми комплексного АТП треба мати вихідні дані: облікову кількість автомобілів і причепів за моделями і типами, режим роботи рухомого складу на лінії (кількість робочих днів у році, сере-дньодобовий пробіг одного автомобіля, тривалість зміни, кількість змін робо-ти автомобіля на лінії та ін.), режим роботи виробничих зон на ТО і ремонті автомобілів (кількість днів роботи в році і змін, тривалість однієї зміни тощо), режим ТО і ремонту автомобілів (види ТО та їхня періодичність, трудомісткість виконуваних робіт, тривалість простою на ТО і ремонтах), категорія умов експлуатації і кліматична зона, в якій працюють автомобілі.

Вихідні дані коректують залежно від категорії умов експлуатації автомобілів, модифікації рухомого складу та організації його роботи, природно-кліматичних умов, пробігу з початку експлуатації (повернення автомобілів) та розмірів АТП відповідно до Положення. Після коректування вихідних даних обчислюють кількість ТО і КР, а також трудові затрати на виконання цих робіт за певний період часу. Програму для ПР визначають у трудовому вираженні, бо на практиці неможливо визначити час того чи іншого відказу і обсяги цих робіт значно різняться між собою.

Виробничу програму РОВ розраховують на одиницю рухомого складу окремо для кожної моделі з наступним перерахунком на весь парк. ТО автопоїздів звичайно роблять без розчіплювання автомобіля-тягача і причепа. Тому кількість ТО і КР для автопоїздів визначають, як для цілої одиниці рухомого складу (аналогічно розрахунку для одиночних автомобілів).

Розрахунок виробничої програми за кількістю видів технічних дій. Річну виробничу програму ТО-1, ТО-2 і КР усіх облікових автомобілів А_0б даної моделі визначають із виразу

= (L _р/ L _x- ) A_{об ,}

де L_р — середньорічний пробіг автомобіля, км; L_х — періодичність цього виду дії, км; — кількість дій складнішого виду на один автомобіль.

Середньорічний пробіг автомобіля треба брати з річних звітів аналогічних підприємств або визначати з виразу

де L_доб — середньодобовий пробіг автомобіля, км; D^Р_роб._авт — кількість днів роботи автомобіля в році (приймають за значеннями, що фактично склалися в галузі).

Річну виробничу програму ЩО всіх облікових автомобілів даної моделі визначають із виразу

Річну виробничу програму СО всіх облікових автомобілів даної моделі знаходять із виразу

Добову виробничу програму ТО обчислюють за формулою

де D^p_роб — дні роботи зони обслуговування за рік (їх беруть у межах 255...365 залежно від кількості вихідних і святкових днів у році).

Контрольно-діагностичні роботи — невід'ємна складова частина ТО, тому немає ніякої рації робити аналогічні розрахунки виробничої програми за видами діагностики Д-1 і Д-2. Кількість Д-1 і Д-2 дорівнює програмі ТО-1 і ТО-2 відповідно. Контрольно-діагностичні роботи, що входять до складу ПР автомобілів, ураховують при обчисленні виробничої програми ПР (окремо їх не визначають).

Розрахунок виробничої програми в трудових показниках. Виробничу програму в трудових показниках обчислюють на рік для всього АТП. Спочатку визначають трудомісткість виконуваних на ТО робіт по всіх видах дій із урахуванням місцевих умов експлуатації автомобілів:

Т _то =

де t_х — відкоректована трудомісткість одиниці ТО автомобілів, люд.-год.

Додаткові роботи, пов'язані з сезонним обслуговуванням, визначають із виразу

Т _со = 2А_оct_ТО-2К_д,._р,

де t_то-2 — трудомісткість одного ТО-2 автомобілів, люд.-год; К_Д._Р — коефіцієнт додаткових робіт при СО автомобілів (для дуже жаркого і сухого кліматичних районів К_Д._Р = 0,5, для холодного і жаркого сухого районів К_Д._Р = 0,3, для інших районів К_д._р = 0,2).

Річну виробничу програму ПР автомобілів знаходять, виходячи з нормативної питомої трудомісткості ПР автомобіля на 1000 км пробігу t_тр автомобіля L_р:

т_ПР = L_р A_об t_тр /1000.

Загальна трудомісткість профілактичних робіт

Т _ТО = Т _що + Т _то-1 + Т _то-2 + Т _со.

Усі профілактичні роботи і роботи на ПР автомобілів прийнято називати виробничими, їхня трудомісткість

Т _вир= Т _то+ Т _пр.

У ВАТ АТП виконують ще деякий обсяг допоміжних робіт Т _ДОП, які складаються з робіт із самообслуговування (Т _сам) підприємства (поточний догляд за будівлями і спорудами, ремонт устаткування та інвентарю і т. ін.) та робіт загально виробничого характеру (T_3ar) (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинам, теплом і т. д.), і розраховуються за формулою

Т _доп = bТ _вир: Т _доп = Т _сам + Т _заг,

де b — коефіцієнт допоміжних робіт (якщо в ВАТ АТП до 200 автомобілів, то b = 0,3; від 200 до 400 — b = 0,25; понад 400 автомобілів — b = 0,2); Т_сам = (0,4— 0,5) Т _ДОП; Т _заг= (0,5—0,6) Т _ДОП. Орієнтовний розподіл допоміжних робіт наведено у табл. 5.1 і 5.2.

Таблиця 5.1

Вид робіт	Обсяг робіт комплексного ВАТ АТП, %
Самообслуговування	40—50
Транспортні роботи	8—10
Переганяння автомобілів	14—26
Приймання, зберігання і видача матеріальних цінностей	8—10
Прибирання приміщень та території	14—20
Разом

Загальна сумарна трудомісткість робіт, що виконуються ВАТ АТП, становить: Т _ват= Т _вир+ Т _доп.

Таблиця 5.2

Вид робіт	Обсяг робіт, %	Вид робіт	Обсяг робіт, %
Електротехнічні		Мідницькі
Механічні		Трубопровідні
Слюсарні		(слюсарні)
Ковальські		Ремонтно-будівельні
Зварювальні		і деревообробні
Бляхарські		Разом

Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля і в цехах, де обслуговують і відновлюють вузли і деталі, зняті з автомобіля. Відповідно до цього загальну трудомісткість виробничих робіт поділяють на трудомісткість постових (Т ^п_вир) і цехових (_Г ^ц_вир) робіт:

де С _то-2, С _пр — для постових робіт, що виконуються відповідно при ТО-2 і ПР, їх середні значення С _ТО-2 ~ 0,8—0,9; С _пр ~ 0,4—0,55.

Обсяг постових і цехових виробничих робіт розбивають на обсяги робіт для різних спеціальностей (слюсарів, зварювальників, мідників, токарів та ін.) (табл. 5.3, 5.4). При виконанні цих робіт слід пам'ятати, що співвідношення між групами і видами робіт навіть для однотипних ВАТ АТП відрізняються від табличних. Тому в кожному конкретному випадку обсяг робіт треба коректувати за фактичними даними.

Таблиця 5.3

Вид робіт	Обсяг робіт, %
ТО-1	ТО-2
Вантажні автомобілі	Причепи і напів- причепи	Вантажні автомобілі	Причепи і напів- причепи
Діагностичні	8—10	3,5—4,5	6—10	0,5—1
Кріпильні	32—38	35—45	33—37	60—66
Регулювальні	10—12	8,5—10,5	17—19	18—24
Мастильні,
заправно-очисні	16—26	20—26	14—18	10—12
Електромеханічні	10—13	7—8	8—12	1—1,5
Обслуговування
системи живлення	3—6	—	7—14	—
Шинні	7—9	15—17	2—3	2,5—3,5
Кузовні	—	—	—	—

Примітка. Сумарна трудомісткість ТО за кожним типом рухомого складу має дорівнювати 100 %.

Розрахунок виробничої програми у вартісних показниках. Виробничу програму РОВ ВАТ АТП у грошових показниках розраховують окремо для кожного виду технічних дій (ЩО, ТО-1, ТО-2, СО, ПР) певної моделі автомобілів. Якщо в ВАТ АТП є кілька моделей автомобілів, то для створення загальної виробничої програми РОВ ВАТ АТП треба підсумувати отримані значення виробничих програм за кожною моделлю автомобілів.

Таблиця 5.4

Вид робіт	Обсяг робіт ПР, %
Вантажні автомобілі	Причепи і напівпричепи
Постові:
діагностичні	1,5—2	1,5—2,5
регулювальні	1—1,5	0,5—1,5
Розбірно-складальні	2—37	28—31
Зварювально-бляхарські	1—2	9—10
малярні	4—6	5—7
Разом	39—51	44—53
Дільничні:
агрегатні	8—20	—
Слюсарно-механічні	11 — 13	12—14
електротехнічні	4,5—7	1,5—2,5
акумуляторні	0,5—1,5	—
ремонт приладів системи
живлення	3—4,5	—
шиномонтажні	0,5—1,5	1,5—2,5
вулканізаційні	0,5—1,5	1,5—2,5
ковальсько-ресорні	2,5—3,5	8—10
мідницькі	1,5—2,5	0,5—1,5
зварювальні	0,5—1	3—4
бляхарські	0,5—1	0,5—1,5
арматурні	0,5—1,5	0,5—1,5
деревообробні	2,5—3,5	16—18
обойні	1—2	—
Разом	47—63	45—68

Річну виробничу програму цього виду ТО у вартісних показниках обчислюють за формулою

де З _то — нормативи питомих затрат на виконання одиниці даного виду ТО автомобіля, грн; N ^р_ТО — річна програма ТО даного виду.

Річну виробничу програму ПР у вартісних показниках обчислюють за формулою

де З _пр — нормативи питомих затрат на виконання ПР на 1000 км пробігу автомобіля.

Значення З_то і 3_ПР наведені в роботі В.Є. Карнарчука* та ін. і в керівних матеріалах галузі.

* Організація виробничих процесів на транспорті в ринкових умовах: Навч. посіб./ Карнарчук В.Є., Лудченко О.А., Барилович Л.П. та ін. — К.: Логос, 1996. — 384 с.

Дата добавления: 2014-11-29