Робочий пост і робоче місце. Операційно-технологічна карта. Піктограми

Стор. 1

Організація виконання робіт

Стор. 1

Клієнт
Записує автомобіль на обслуговування
Службовець ЇІо телефону при відвідуванні столу замовлень Приймальник	Підготувати рем. Замовлення (заповнити якнайбільше інформації Завести но-ву картку клієнта Записати у лис-ток попере-днього запису ЇІо телефону при відвідуванні
Розпорядник робіт Хронометрист Майстер
Механік
Службовець відділу запчастин Комірник
Контролер якості
Рахівник Касир Бухгалтер
Бухгалтер із заробітної плати
Керуючий станцією
Архіви Картотека

Стор. 2

Стор. 3

Стор. 4

Стор. 5

Стор. 6

Стор. 7

Загальна структура проведення робіт

Стор. 2

Робочий пост організовують в ВАТ АТП для здійснення ТО і ремонту.

Робочий пост — це ділянка виробничої площі, яка призначена для розміщення автомобіля і має одне або кілька робочих місць для проведення ТО і ремонту.

Робоче місце — зона трудової діяльності виконавця, устаткована предметами і знаряддями праці, а також засобами, потрібними для виконання конкретного виробничого завдання.

За конструкцією і технологічною оснащеністю робочі пости поділяють на групи (табл. 4.2). Застосування робочих постів різного типу зумовлене характером робіт, виробничою програмою, технологічними особливостями устаткування та іншими факторами.

Таблиця 4.2

Робочі пости	Коротка характеристика
Надпідлогові, не обладнані оглядовими канавами або естакадами й підйомниками	Застосовують для виконання робіт, які не потребують вивішування автомобіля (підготовчі у малярному відділенні, електротехнічні, карбюраторні, кузові, шиномонтажні та ін.)
На оглядових канавах, оснащених підйомниками	Незручні для робіт знизу автомобіля. Забезпечують доступ до автомобіля у двох рівнях (зверху і знизу). Використовують для проведення робіт, які не потребують вивішування автомобіля в цілому або однієї з його осей
На оглядових канавах, не оснащених підйомниками	Забезпечують повний доступ знизу і зверху до автомобіля і дають змогу здійснювати усі види постових робіт одночасно у двох рівнях. Застосовують для виконання робіт, які потребують вивішування автомобіля або однієї з його осей
Обладнані стаціонарними підйомниками	Призначені для виконання певних видів робіт ТО і ПР на одному рівні. Для розширення технологічних можливостей ці пости іноді оснащують підйомниками балконного типу з площадками для робітників
Оснащені спеціалізованим стендовим обладнанням	Використовують для перевірки і регулювання світла фар, кутів установлення керованих коліс, установ­лення геометричних параметрів кузовів легкових автомобілів, монтажу - демонтажу шин

За технологічним призначенням робочі пости поділяють на універсальні і спеціалізовані. Різниця між ними полягає в тому, що на універсальному посту виконують усі або більшість операцій певної дії, тоді як на спеціалізованому — тільки одну або кілька.

За способом установлення рухомого складу робочі пости можуть бути тупиковими (рис. 4.4, а — 4.4, д) і проїзними (рис. 4.4, е, 4.4, є). Залежно від організації виробництва тупикові й проїзні пости використовують як універ­сальні або спеціалізовані.

Рис. 4.4. Розташування робочих постів:

тупикових: а — паралельне без проїзду; б — те саме з проїздом; в — паралельне двостороннє (прямокутне) з проїздом; г — косокутне; д — комбіноване; проїзних: е — паралельне; є — послідовне

За взаємним розташуванням пости бувають паралельними і послідовними. При цьому тупикові пости — тільки паралельними, а проїзні — паралельними і послідовними. Розташування постів у приміщенні може бути різним: тупикових постів — паралельне без проїзду, паралельне з проїздом, паралельне двостороннє (прямокутне) з проїздом, косокутне, комбіноване; проїзних постів — паралельне і послідовне (рис. 4.4). Паралельні пости можуть бути універсальними або спеціалізованими, а послідовні — тільки спеціалізованими.

Мінімальна відстань наближення автомобілів при технічному обслуговуванні й ремонті показана на рис. 4.5.

Зміст робіт та їх послідовність, інструмент і пристрої, спосіб виконання і потрібний для цього час, а також спеціальність і кваліфікацію виконавців ви­значають для кожного поста і його робочих місць у відповідних операційно-технологічних картах.

Операційно-технологічні карти багато в чому універсальні, їх використовують як на стадії планування і організації процесу (номенклатура операцій і норми часу), так і безпосередньо на робочих місцях (устаткування, інструмент, технічні умови та ін.).

Рис. 4.5. Мінімальна відстань наближення автомобілів при технічному обслуговуванні і ремонті, м

Багатоплановість використання операційно-технологічних карт, крім явного позитивного ефекту, має і недоліки, які особливо проявляються під час виконання ТО автомобілів. На практиці для конкретних ВАТ АТП доводиться здійснювати прив'язку технологічної документації. Складають постові технологічні карти і карти для робочого місця для кожного виконавця технологічного процесу. Через великий обсяг документації, нестабільність, ВАТ АТП на багатьох із них технологічних карт не складають, особливо в тих випадках, коли змінюються програма і чисельність робітників і виникає потреба переробляти технологічні карти. Є й інші недоліки. Серед них можна окремо виділити складність психологічного сприймання текстової інформації. Названі недоліки можна усунути за допомогою застосування системи піктограм.

Піктограми й операцій ТО автомобілів виконані в єдиному графічному ключі з урахуванням науково обґрунтованих вимог інженерно-технологічного проектування знаків (рис. 4.6).

Система піктограм складається з 16 знаків, які є натурними позначеннями таких вказівок: 1 — перевірити стан, 2 — перевірити тиск, 3 — перевірити в дії, 4 — перевірити світлову сигналізацію,'5 — відрегулювати, 6 — усунути люфт, 7 — закріпити, 8 — зашплінтувати, 9 — замінити, переставити, 10 — усунути негерметичність, 11 — очистити, 12 — промити, 13 — злити, 14 — долити до рівня, 15 — змастити під тиском, 16 — змастити. Символи легко читаються і запам'ятовуються. Обрані знаки зображують інструмент або стереотип елемента об'єкта.

Рис. 6.6. Піктограми операцій технологічного обслуговування автомобілів

Система піктограм дає змогу описати усі три групи робіт з ТО автомо-білів: контрольно-оглядові й регулювальні (перші шість знаків), кріпильні (наступні чотири знаки), очисні й мастильно-заправні (решта шість знаків).

В основу загального компонування операційно-технологічної карти покладено відому і звичну схему мащення автомобіля. У центрі карти розміщують скелетний рисунок автомобіля, а по краях — зображення об'єктів дії з набором знаків, скомпонованих в окремі комірки. У нижній частині карти розміщують довідковий розділ, де розшифровуються символи операцій. Комірка — основний елемент карти, що містить інформацію про виконання однієї або кількох (не більш як чотирьох) операцій ТО, які здійснюють на цьому агрегаті (вузлі). Інформацію про операції, що виконуються на однакових агрегатах (вузлах), але розміщені у різних місцях автомобіля, зводять в одну комірку. Символи операцій розміщують у верхній частині в послідовності їх виконання. Деякі символи пояснюють додатково, яку саме операцію треба виконати. Інша їх частина розрахована на запам'ятовування. Крім рисунків об'єктів дії і символів операцій розміщують пояснювальні надписи і рисунки, які визначають технічні умови виконання операцій, модифікації автомобілів, а також положення деяких частин автомобіля при його ТО. Усі комірки карт мають нумерацію, яка використовується при складанні схем розміщення виконавців на постах ТО і видачі їм конкретних завдань.

Як приклад на рис. 4.7 показана одна з таких комірок, з якої видно, що треба виконати такі операції ТО автомобіля: очистити протектор шини від сторонніх предметів, довести тиск до норми (0,73 МПа), закріпити гайки колеса з моментом 210—260 Н- м. Усі операції ТО-1 автомобілів можна викласти на двох картах-плакатах: контрольно-оглядові, регулювальні й кріпильні, роботи; мастильно-заправні й очисні роботи. Аналогічно для ТО-2 потрібно п'ять ілюстрованих технологічних карт (ІТК).

Впровадження таких ІТК на передових ВАТ АТП показало, що інформація, закладена в ІТК, швидко сприймається в заданому обсязі, легко запам'ятовується всіма виконавцями, що практично не залежить від їхньої професійної підготовки; ІТК дають змогу вести оперативну перебудову технологічного процесу при зміні програми ТО, полегшують навчання і синхронізацію роботи на постах і лініях ТО автомобілів.

Дата добавления: 2014-11-29