Методи технічного обслуговування автомобілів

МЕТОДИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

Тема 5

Контрольні запитання

1. Які основні принципи і показники раціональної організації виробничого процесу на ВАТ АТП?

2. Які типові схеми технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів застосовують на ВАТ АТП?

3. Як організовують виконання ЩО на ВАТ АТП?

4. Як організовують виконання ТО-1 на ВАТ АТП?

5. Як організовують виконання ТО-2 на ВАТ АТП?

6. Яка роль і місце діагностування в технологічному процесі ТО і ремонту автомобілів?

7. Як класифікують робочі пости?

8. Що таке піктограма?

9. Як організовують виконання робіт з ТО і поточного ремонту автомобілів на робочих постах?

10. Які є форми організаційної побудови технологічного процесу ТО і поточного ремонту автомобілів?

5.1. Методи технічного обслуговування автомобілів.

5.2. Розрахунок параметрів потокових ліній.

5.3. Розрахунок кількості робочих постів.

5.4. Методи поточного ремонту автомобілів.

5.5. Перспективи потокового обслуговування автомобілів.

Розрізняють два методи ТО автомобілів: одиничний і потоковий.

Під одиничним методом розуміють виконання усіх робіт, пов'язаних із доглядом за автомобілем на одному посту. Цей метод застосовують на невеликих АТП, у польових умовах та ін.

Для одиничного методу ТО автомобілів характерні: широка номенклатура робіт, рідка повторюваність однотипних робіт; відсутність типізованих технологічних процесів, різна послідовність виконання операцій і відсутність їхньої синхронності; велика трудомісткість і тривалість циклу обслуговування, комплексність операцій; відносно велика питома вага ручних робіт, низька продуктивність праці, висока кваліфікація виконавців робіт; великі втрати часу на маневрування автомобілів при переїзджанні з поста на пост.

Потоковий метод перспективніший, він дає змогу реалізувати всі принципи раціональної організації виробництва.

При потоковому методі всі роботи виконуються на кількох розташованих у технологічній послідовності спеціалізованих постах, сукупність яких створює потокову лінію. Переміщення автомобілів із поста на пост при потоковому методі ТО може бути примусовим (конвеєрами) і своїм ходом. Пости розташовують прямолінійно, що дає змогу застосовувати механічну тягу і забезпечує найкоротші шляхи переміщення автомобіля з поста на пост. На постах потокової лінії розташування автомобілів може бути поздовжнім (вісь автомобіля збігається з віссю потокової лінії), кільцевим, поперечним (вісь автомобіля перпендикулярна до осі потокової лінії). При поперечному розташуванні автомобіля скорочується довжина потокової лінії і полегшується з’їзжання автомобіля з будь-якого поста. Потокові лінії організовують окремо для кожного виду обслуговування через різний обсяг і характер робіт. Потоковий метод ТО потребує забезпечення однакового часу перебування автомобіля на кожному посту, виконання певного обсягу робіт і сталої чисельності працюючих. Порушення обсягу робіт хоча б на одному посту спричиняє простої на інших постах і порушує процес потокового виробництва. Тому організація обслуговування на потокових лініях потребує однотипності автомобілів і однакового обсягу обслуговування, що утруднює в багатьох випадках їх використання, особливо при ТО-2, де дуже різняться обсяги робіт і виникає велика асинхронізація роботи постів.

Розрізняють потоки неперервної і періодичної дії. Потоком неперервної дії називають таку організацію технологічного процесу, коли ТО здійснюється при неперервному переміщенні по робочих постах автомобілів. Швидкість конвеєра вибирають від 0,8 до 1,5 м/хв. Потік неперервної дії в основному застосовується для робіт щоденного обслуговування (ЩО).

Потоком періодичної дії називають таку організацію технологічного процесу, при якій автомобілі періодично переміщуються з одного робочого поста на інший. Цю форму організації застосовують для робіт ТО-1 і ТО-2. Швидкість пересування конвеєра при цьому становить від 10 до 15 м/хв.

Потоковий метод ТО ефективний, якщо: добова або змінна програма обслуговування достатні для повного завантаження потокової лінії; точно додержується графік подачі автомобіля; чітко розподіляються операції ТО по виконавцях; роботи широко механізуються й автоматизуються; є належна матеріально-технічна база, резервні пости і «ковзні» виконавці; добре налагоджено постачання потокової лінії всіма потрібними деталями, матеріалами й інструментом. Потоковий метод дає змогу підвищувати культуру обслуговування, поліпшувати умови праці і техніку безпеки, підвищувати продуктивність праці і якість обслуговування, застосовувати високопродуктивне устаткування, засоби механізації та автоматизації, забезпечувати ритмічність виробничих процесів, краще використовувати виробничі площі.

Рис. 5.1. Схема технологічного планування потокової лінії ТО-1:

1— механізм привода воріт; 2 — установка для теплової завіси воріт; 3 — напрямні ролики; 4 — конвеєр для переміщення автомобілів; 5 — гайковерт для гайок коліс; 6 — слюсарний верстак; 7 — повітророздавальна автоматична колонка; 8 — стелаж-вертушка Для кріпильних деталей: в — стіл-візок електрика; 10 —підйомник для вивішування коліс; 11 — гайковерт для гайок стрем'янок ресор; 12 — підставка для оглядової канави; 13 — ящик для інструментів і кріпильних деталей; 14 — бак Для гальмової рідини; 15— ящик для обтиральних матеріалів; 16 — місток перехідний; 17 — стіл Для складання заявок і зберігання облікової документації бригадира; 18 — маслороздавальна колонка; 19 — стіл-візок мастильника; 20 — пристрій для прокручування карданного вала; 21 — напрямний жолоб переднього колеса; 22 — шарнірна лійка для зливання відпрацьованих масел; 28 — маслороздавальний бак; 24 — установка Для заправляння агрегатів маслом; 25 — солідолонагнітач; 26 — стіл-ванна для промивання повітряних фільтрів; 27 — пристрій для підведення стиснутого повітря; 28 — установка для відсмоктування відпрацьованих газів

Разом з ТО можна виконувати технологічно пов'язані з ними і такі, що часто повторюються, операції супровідного поточного ремонту малої трудомісткості (при ТО-1 до 5...7 люд.-хв., при ТО-2 до 20...30юд.-хв). Сумарна трудомісткість операцій супровідного поточного ремонту не повинна перевищувати 15...20 % трудомісткості відповідного ТО. Потоковий метод ТО, як найбільш прогресивний, застосовують в АТП при організації ЩО і ТО-1 і меншою мірою ТО-2.

Розглянемо схему технологічного планування потокової лінії ТО-1 на три робочих пости (рис. 5.1). Пропускна здатність цієї лінії становить 15...24 обслуговувань за зміну, що задовольняє потреби АТП з 240...350 вантажних автомобілів, загальний річний пробіг яких при середніх умовах експлуатації становить 8... 10 млн. км. Пости № 1 і № 2 призначені для виконання контрольно-діагностичних, регулювальних, кріпильних, електротехнічних і шинних робіт. Пост № 3 спеціалізований для мастильних, заправних та очисних робіт. До робочих постів з боку в'їзду примикають тамбури розміром на одне автомобіле-місце кожен, обладнані конвеєром і відокремлені від робочих постів легкими шторними воротами. Влаштування тамбурів сприяє: ритмічнішій роботі лінії і поліпшенню умов праці; зменшенню задимлення, протягів і охолодження робочого приміщення при встановленні автомобілів; підготовці автомобіля до обслуговування (обігрівання, очистка); забезпеченню підпору на потоковій лінії і безперешкодному її звільненню після завершення робіт на останньому посту. На цих типових потокових лініях можна виконувати і ТО-2.

На рис. 5.2 показана схема іншого типу технологічного планування основної п’яти постової лінії ТО-2. Розглянемо спеціалізацію цієї лінії.

На посту № 1 виконуються роботи по обслуговуванню електроустаткування і системи живлення, пов'язані з пуском двигуна. Пост № 2 призначений для обслуговування агрегатів і систем, що застосовуються при вивішуванні коліс автомобіля. На посту № 3 обслуговують агрегати, які не потребують вивішування коліс автомобіля, а також виконують роботи з обслуговування електроустаткування і системи живлення, не пов'язані з пуском двигуна. На посту № 4 виконують мастильні, заправні й очисні роботи, на посту №5 — контрольно-діагностичні і регулювальні роботи після обслуговування, перевірку якості обслуговування. На такій потоковій лінії застосовують кілька схем розставляння 9...12 виконавців залежно ви змінної програми обслуговуваних автомобілів.

В АТП із недостатньою виробничою площею потокову лінію ТО-І першого типу на чотири пости можна сумістити з лінією ТО-1 на три робочих пости і виконувати на ній ТО-1 і ТО-2 (рис. 4.3). Треба буде тільки доукомплектувати суміщену лінію устаткуванням, потрібним для виконання операцій ТО-2, для чого будуть потрібні додаткові затрати в розмірі всього тільки близько 10 % вартості комплекту устаткування для потокової лінії ТО-2. Пропускна здатність такої потокової лінії становить 4...5 ТО-2 за денну зміну і 12...16 ТО-1 увечері. Спеціалізація потокової лінії наведена у табл. 5.1.

Рис. 5.2. П'ятипостова потокова лінія, обладнана конвеєром:

а — загальний вигляд; б — схема технологічного планування: 1 — механізм привода воріт; 2 — установка для теплової завіси воріт; 3 — напрямні ролики; 4— конвеєр; 5 — установка для відсмоктування відпрацьованих газів; 6 — візок для транспортування акумуляторних батарей; 7 — візок електрика-карбюраторника: 8 — гайковерт для гайок коліс; 9 — візок для знімання й установлення коліс; 10 — слюсарний верстак; 11 — повітрероздавальна колонка; 12 — стелаж-вертушка для кріпильних деталей; 13 — візок слюсаря; 14 — підйомник для вивішування коліс; 15 — гайковерт Для гайок стрем'янок ресор; 16 — підставка під ноги при роботі в оглядовій канаві; 17 — ящик для інструментів і кріпильних деталей; 18 — бак для гальмової рідини; 19— ящик для обтиральних матеріалів; 20 — перехідний місток; 21 — стіл для оформлення 1 зберігання облікової документації; 22 — маслороздавальна колонка; 23 — візок мастильника; 24 — жолоб для спрямування переднього колеса; 25 — шарнірна лійка для зливання відпрацьованих масел; 26 — масло роздавальні баки; 27 — шарнірна лійка Для заправки агрегатів маслом; 28 — стаціонарний солідолонагнітач; 29 — стіл-ванна для промивання повітряних фільтрів; 30 — пристрій для підведення стиснутого повітря

Рис. 5.3. Схема організації ТО-1 і ТО-2 на уніфікованій лінії. (Позначення див. на рис. 5.2; штриховою лінією показано додаткове устаткування поточної лінії ТО-1 для проведення на ній ТО-2)

Впровадження типової технології ТО-1 і ТО-2 на потокових лініях економічно ефективне. Коефіцієнт технічної готовності підвищується на 2...3 % при зниженні затрат на ТО і поточний ремонт.

На АТП широко застосовують потокові лінії для ТО-2 автомобілів з поперечним переміщенням їх із поста на пост. Розглянемо одну з таких ліній (рис. 5.1).

Рис. 5.4. Схема потокової лінії ТО-2 із поперечним переміщенням автомобілів:

1 — підйомник для вивішування-автомобілів; 2 — робочий верстак із лещатами; 3 — гідравлічний прес; 4 — обтирально-шліфувальний верстат: 5~ вентилятор верстата; 6 — настільно-свердлильний верстат; 7 — масло роздавальні колонки; 8, 10 — ванни для масляних фільтрів; 9 — пристрій для промивання системи мащення двигуна; 11 — лійка для зливання відпрацьованого масла; 12 — силова шафа; 13 — пульт керування конвеєром; 14 — пост перевірки розвалу і сходження коліс: 15 — пост перевірки ефективності гальм

Таблиця 5.1

Автомобілі встановлюють на спеціальним візках, що забезпечує вільний доступ до агрегатів і вузлів автомобіля при здійсненні будь-яких операцій ТО-2. Крім того, при виконай ні операцій підвіска і колеса автомобіля розвантажені. На потоковій лінії є 10 постів. Пост № 1 призна-чений для виконання контрольне регулювальних робіт на електроустат-куванні і системі живлення, сидіннях і оббивці. На посту № 2 знімають колеса і гальмові барабани перевіряють стан і кріплення гальмових накладок, рульових тяг стабілізаторів поперечної стійкості. На посту № 3 перевіряють стадії кріплення нарізних втулок, втулок верхніх важелів, пружин підвіски, заднього опорного диска, задніх гальмових циліндрів, ручного гальма.

На посту № 4 контролюють стан і кріплення переднього опорного диска, поворотних кулаків, гальмових циліндрів, підшипників і сальників, маточин ресор, ресорних втулок, стрем'янок, заміняють мастильний матеріал у маточинах, установлюють передні гальмові колодки. На посту № 5 перевіряють стан і кріплення нижніх важелів, пальців, амортизаторів, закріплюють рульові тяги, задні гальмові колодки, задні колеса, регулюють ручне гальмо. На посту № 6 контролюють стан і кріплення труби глушителя, рульового керування, переднього моста, двигуна, картера зчеплення, коробки передач, карданної передачі, закріплюють передні колеса, перевіряють тиск повітря в шинах. Пост № 7 призначений для перевірки стану й усунення несправності головного циліндра, зчеплення; для регулювання гальма, ручного гальма, рульового керування. На посту №8 підтягають шпильки кріплення головки блока, регулюють клапани, закріплюють колектор, радіатор, водяний насос, вентилятор. Мастильно-заправні роботи виконують на посту № 9. Пост № 10 призначений для перевірки стану скло підйомників, крил, дверей, капота, замків, багажника, вікон.

Переміщення автомобіля на потоковій лінії здійснюється конвеєром і спеціальними візками. Автомобіль по напрямних заїжджає на пост № 1 і за допомогою гідравлічного підйомника встановлюється на візок. Після пуску пульсуючого конвеєра візок разом із автомобілем пересувається на наступний пост, де автомобіль, установлений на візку, залишається для проведення ТО, а штовхаючий пристрій конвеєра повертається у вихідне положення. Так автомобіль переміщується через усі пости потокової лінії. На останньому (десятому) посту його за допомогою гідравлічного підйомника вивішують, візок із-під нього прибирають, і автомобіль по напрямних з'їжджає з конвеєра. Звільнені візки доставляються у початкову частину потокової лінії кран-балкою або іншими засобами.

Кількість циклів пересування конвеєра реєструє лічильник. Діє сигналізація, яка контролює час закінчення робіт на постах. Є лічильники реєстрації зупинок конвеєра та часу роботи поста. Центральний пульт керування має двосторонній зв'язок із кожним постом лінії. При впровадженні таких потокових ліній на АТП вивільняється значна кількість робітників, скорочується час перебування автомобілів на ТО-2 поліпшуються умови праці виконавців робіт і культура виробництва, в результаті стає кращим технічний стан автомобілів.

Вибираючи тип потокових ліній, треба враховувати, що лінія на два пости полегшує і здешевлює створення і введення в дію потокових ліній, скорочуються втрати на переміщення автомобілів із поста на пост. Проте при цьому втрачаються прогресивна суть потокового методу ТО, спеціалізація постів і робітників, а також механізація й л автоматизація робіт на ТО. Практика експлуатації потокових ліній в АТП показала, що на потокових лініях повинно бути не менш як по три пости.

Принципи і показники раціональної організації виробництва на ТО автомобілів наведені в табл. 5.2. Основним фактором, який впливає на вибір методу ТО автомобілів, є змінна програма на ТО-1 і ТО-2 однотипних автомобілів. Так, на середніх і великих АТП ТО-1 і ТО-2 рекомендується організовувати потоковим методом при змінній програмі для ТО-1 не менш як 12...15, а для ТО-2 не менш як 5...6 обслуговувань однотипних автомобілів. Коли рухомий склад представлений різними марками автомобілів і змінна програма однотипних автомобілів мала, ТО організовують одиничним методом. Раціональний метод ТО автомобілів можна вибрати в конкретних умовах експлуатації також за відношенням такту поста до ритму виробництва.

Ритм виробництва R — час, відведений АТП на перебування одного автомобіля в зоні обслуговування (інтервал часу між виходом двох послідовно обслуговуваних автомобілів), хв,

R = 60 Т_об/N_x°^б = 60 n^об_з t_з^о6/N_x^o6,

де Т_об — тривалість роботи зон обслуговування за добу, год; n_з^о6 — кількість змін роботи зон обслуговування; t_з^о6 — тривалість зміни роботи зон обслуговування, год.

Таблиця 5.2

Такт поста — час виконання робіт на посту (час перебування автомобілів на посту обслуговування), хв,

де С _то — частка постових робіт ТО; Р — середня кількість робітників, зайнятих одночасно на одному посту ТО; t_п — час додаткових робіт (час з’їзжання і заїжджання на пост). Значення і_п коливається від 1 до 3 хв і залежить від типу автомобіля, характеру виконуваних робіт та ін.

Ритм виробництва і такт поста визначають окремо для ЩО, ТО-1 і ТО-2. Величина Р залежить від виду та організації робіт, моделі обслуговування, застосовуваного устаткування та інших факторів. Середні значення Р = 1...3 чол. для ЩО; Р — 2...4 чол. для ТО-1; Р = 2...5 чол. для ТО-2; Р = 1...2 чол. для Д (при обслуговуванні великовантажних автомобілів кількість робітників можна збільшити на 1...2 чол.).

За відношенням R визначають метод ТО. Якщо R даного виду обслу-говування близьке за своїм значенням до цього виду обслуговування, то його раціонально здійснювати одиничним методом. Потоковий метод ТО доцільно застосовувати при додержанні умови R 3, тобто постів на потоковій лінії має бути не менше трьох. Для діючих потокових ліній на АТП середня кількість постів коливається для ЩО від 3 до 4, для ТО-1 і ТО-2 — від 3 до 5.

Дата добавления: 2014-11-29