Штат аптеки

Штат аптеки ділиться на такі групи: адміністративно-управлінський і господарський, виробничий (фармацевтичний) і допоміжний.

До адміністративно-управлінського персоналу відносять завідувача аптекою, його заступників, завідуючих відділами, робітників бухгалтерії, економіста.

Господарський персонал представлений завідувачем господарського відділу, завідувачем господарством, водієм, робітниками з ремонту приміщень і обладнання, прибиральником службових приміщень.

Виробничий персонал ділиться на провізорський і фармацевтичний. До провізорського персоналу відносяться: провізор з прийому рецептів і відпуску ліків, провізор з виготовлення внутрішньо-аптечної заготівлі, провізор-аналітик, старший провізор (в ЦРА). До фармацевтичного персоналу відносяться: фармацевт з виготовлення ліків, фармацевт з відпуску ліків без рецептів, молодший фармацевт з відпуску лікарських рослин і медичних препаратів.

Допоміжний персонал – це фасувальники і санітарки-мийниці.

1.15.Матеріальна відповідальність аптечних працівників, її юридична основа та документальне оформлення.

Матеріальна відповідальність - це юридична відповідальність за майнові збитки, заподіяні аптеці. Мета, підстави та суб’єкти матеріальної відповідальності

Основна мета матеріальної відповідальності - це забезпечення пра­цівником або групою працівників збереження доручених йому або їм то­варно-матеріальних цінностей і грошових засобів та відшкодування збитків, завданих у результаті недбайливих, необережних або умисних дій.

Матеріальна відповідальність буває повною і обмеженою. У пер­шому випадку на працівника покладено обов'язок відшкодувати нане­сену ним шкоду в повному розмірі без будь-яких обмежень, у другому - в розмірі не більше його місячного заробітку. Повна матеріальна відпо­відальність може бути індивідуальною або колективною (бригадною).

Матеріально відповідальною особою є працівник, якому доручені товарно-матеріальні цінності і грошові засоби.

Індивідуальна матеріальна відповідальність покладається на:

§ касирів;

§ завідувачів аптечними закладами, завідувачів відділами аптеки, де немає можливості ввести колективну (бригадну) матеріальну відпові­дальність.

В аптеках, де є відділи та організоване окреме зберігання товарів і облік товарно-матеріальних цінностей, вводиться бригадна матеріальна відповідальність. В аптеках, в яких відсутні відділи, а також коли неможливо відокремити матеріальну відповідальність кожного праців­ника аптеки і укласти з ним договір про індивідуальну відповідальність, оформляється договір про колективну матеріальну відповідальність.

В аптечних закладах матеріальну відповідальність не здійснюють стар­ші провізори, провізори-аналітики, фасувальники, бухгалтери, санітарки-мийниці, прибиральниці, працівники віком до 18 років.

У випадку, коли деякі з цих працівників беруть участь у прийманні, виготовленні, зберіганні і відпуску товарно-матеріальних цінностей, вони (крім тих, що не досягли вісімнадцятирічного віку) можуть бути вклю­чені в склад колективу матеріально відповідальних з обмеженою відпо­відальністю за можливі збитки.

Оформлення матеріальної відповідальності і порядок відшкодування збитків.

Матеріальна відповідальність оформляється письмовою угодою, ук­ладеною між працівником (працівниками) і аптекою. У випадку відмови працівника від підписання угоди про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність власник аптеки може запропонувати працівнику іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації. При відсутності такої роботи або відмови працівника від запропонованої роботи він може бути звільне­ний у відповідності з чинним законодавством.

При зміні керівника колективу (бригади) або звільненні більше 50 % від його початкового складу угода про матеріальну відповідальність пе­реоформляється.

Основою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріаль­ної відповідальності є майнові збитки, які підтверджуються результата­ми інвентаризації.

Збитки, виявлені при відсутності прямих винуватців їх виникнення, відшкодовуються членами колективу (бригади).

Члени колективу (бригади) звільняються від відшкодування збитків:

§ коли буде встановлено, що збитки спричинені не з їх вини (напри­клад, стихійне лихо, крадіжка);

§ коли будуть встановлені конкретні винуватці виявлених збитків з
числа колективу (бригади).

Збитки відшкодовуються незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Контрольні питання

1. Міжнародні стандарти регулювання різних видів фармацевтичної діяльності (GPP — належна фармацевтична практика).

2. Фармацевтична допомога та фармацевтична послуга.

3. Які законодавчі акти України регламентують фармацевтичну діяльність у галузі забезпечення лікарськими засобами населення?

4. Ліцензування.

5. Які умови здійснення роздрібної реалізації?

6. Аптека як заклад охорони здоров’я, торгово-виробниче підприємство та суб’єкт підприємницької діяльності, її завдання та функції.

7. Аптека, як суб’єкт страхових відносин у системі охорони здоров’я й фармації.

8. Які типи та види аптек?

9. Яка спеціалізація аптечних закладів?

10. Яка організаційна структура аптеки?

11. Які вимоги до розміщення та складу приміщень аптеки?

12. Які санітарні вимоги до прибирання приміщень аптеки?

13. Які вимоги до техніки безпеки й особистої гігієни персоналу при роботі в аптеках?

14. Штат аптеки.

15. Матеріальна відповідальність аптечних працівників, її юридична основа та документальне оформлення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Громовик Б.П. Організація роботи аптек. — Вінниця: Нова книга, 2005. — 272 с.

2.Немченко А.С., Котвіцька А.А., Панфілова Г.Л. та ін. Організація фармацевтичного забезпечення населення: навч. посіб. — Х.: Авіста — ВЛТ, 2007. — 488 с.

3. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами».

Тема 2: Організація забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення стаціонарних хворих.

Актуальність теми. Спеціалізовані аптеки - організаційна форма лікарського забезпечення населення та лікувально-профілактичних за­кладів, яка створює найоптимальніші умови для високоякісного обслу­говування певних категорій хворих. Це досягається шляхом більш гли­бокого і науково обґрунтованого вивчення потреби в лікарських засобах і виробах медичного призначення, впровадження прогресивних методів лікарського забезпечення. Тому вивчення даної теми є необхідним для майбутньої практичної роботи фармацевтичного фахівця.

2.1. Міжлікарняна та лікарняна аптеки, їх завдання, функції.

Лікарське забезпечення хворих, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в державних і комунальних лікувально-профілактичних закла­дах здійснюється безоплат­но за рахунок асигнувань, які виділяються для цього з державного та місцевого бюджетів.

Невеликі лікувально-профілактичні заклади, особливо розташовані у сільській місцевості, забезпечуються ліками і виробами медичного при­значення через територіальні аптеки.

Великі лікувально-профілактичні заклади забезпечуються лікарськи­ми засобами через мережу лікарняних і міжлікарняних аптек.

Аптека, яка призначена для забезпечення однієї лікарні, інших закладів охорони здоров’я, а також населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, називається лікарняною аптекою.

Аптека, яка призначена для забезпечення двох і більше лікувально-профілактичних закладів, інших закладів охорони здоров’я, а також населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, називається міжлікарняною аптекою.

Лікарняна аптека організується для забезпечення одного лікуваль­но-профілактичного закладу з числом ліжок 500 і більше, а також в на­селеному пункті, де є лише одна лікарня з числом ліжок не менше 100.

Міжлікарняна аптека організується для забезпечення двох і більше лікувально-профілактичних закладів з загальною кількістю ліжок не менше 500, а також в населених пунктах, де у всіх лікувально-профілак­тичних закладах загальне число ліжок складає від 100 до 500.

Функції:

§ постачальна;

§ зберігання лікарських засобів;

§ контроль за зберіганням лікарських засобів в кабінетах та відділеннях ЛПЗ;

§ інформаційна.

Основні завдання:

§ забезпечення ЛПЗ лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

§ визначення потреби в товарах аптечного асортименту та лікарських засобах відповідно профілю роботи та специфіки ЛПЗ;

§ проведення інформаційної роботи серед лікарів;

§ виробнича.

2.2.Структура, обладнання та оснащення приміщень.

В аптеках І групи – 4 відділи:

§ рецептурно-виробничий;

§ запасів та інформації;

§ по виготовленню лікарських засобів в асептичних умовах;

§ комплектації та відправки заказів;

в аптеках ІІ групи – 3 відділи:

§ запасів та інформації;

§ рецептурно-виробничий;

§ комплектації та відправки заказів;

в аптеках ІІІ-ІV групи – 2 відділи:

§ рецептурно-виробничий;

§ запасів.

Аптека повинна розміщуватися на 1-му поверсі одного з корпусів лікарні або в окремій будівлі.

У міжлікарняній та лікарняній аптеці передбачаються наступні приміщення:

Виробничі приміщення: рецептурна, асистентська, кабінет провізора – аналітика, фасувальна, заготовча, дистиляційна, мийна, асептичний блок, експедиційна.

Приміщення для зберігання: готових лікарських препаратів,

отруйних і наркотичних препаратів, лікарських субстанцій,

горючих і легкозаймистих рідин, приміщення для зберігання виробів медичного призначення та ін.

Службові і побутові приміщення: кабінет завідувача, бухгалтерія, гардеробна, душова, кімната персоналу.

Для виготовлення ліків і виконання допоміжних операцій лікарняні та міжлікарняні аптеки оснащуються спеціальними апаратами, приладами, засобами малої механізації. До них можна віднести різні стерилізатори, фільтрувальні установки, бюреткові системи, дистилятори,дозатори, мийні машина, та ін.

Для переміщення вантажів з підвалів застосовуються підйомники, візки і ін. засобу механізації.

Дата добавления: 2014-11-29