Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структура, напрямки та форми діяльності шкільної психологічної служби в Україні





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Вирішуючи таке широке коло завдань, яке було окреслено вище, ШПС функціонує на трьох наступних рівнях.

1. Науковий:ШПС — один з напрямків вікової та педагогіч­ної психології, що вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості з метою розробки шляхів застосування психологічних знань; концепцій ШПС (її змісту, функцій, моде­лей). Цей рівень реалізують наукові співробітники;

2. Прикладнийзаймається розробкою навчальних програм, створення підручників. Цей рівень реалізують педагоги, методис­ти, дидакти у співробітництві з психологами;

3. Практичнийвключає безпосередню роботу з дітьми і до­рослими в школі. Реалізується практичними психологами. У діяльності ШПС існує два напрямки:

1) актуальний,орієнтований на розв'язання поточних про­блем, подолання труднощів навчання та виховання, порушень поведінки, спілкування та діяльності;

2) перспективниймає метою розвиток індивідуальності, формування готовності до самостійного життя, створення умов для розвитку кожної дитини^ Цей напрямок відіграє провід­ну роль у діяльності ШПС. Його реалізація залежить від по­чаткової та кінцевої мети взаємодії шкільного психолога із ди­тиною. Початкова передбачає визначення готовності до на­вчання, виявлення індивідуальних особливостей як основи пошуку оптимального співвідношення навчання і виховання. Кінцева мета полягає у формуванні психологічної готовності до життєвого (особистісного, професійного, соціального) са­мовизначення.

Професійні дії працівників ШПС реалізуються в таких основ­них видах діяльності.

Діагностика: соціальне і психолого-педагогічне обстеження всіх учасників навчального процесу; моніторинг змісту та умов індивідуального розвитку дітей та підлітків, визначення причин, що утруднюють розвиток та навчання.

Профілактика: систематична робота, спрямована на попе­редження відхилень у розвитку особистості, профілактику ви­никнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках тощо.

Психологічна експертиза: визначення психічних якостей, зді­бностей та перспектив розвитку особистості, структури та змісту спілкування в колективі у відповідь на запити різних органів управління системи освіти, оцінка психолого-педагогічної ефек­тивності нових технологій навчання та виховання тощо.



Психологічна прогностика: проектування змісту та напрямків індивідуального розвитку дитини, складання на цій основі жит­тєвих планів, визначення тенденцій розвитку групи, міжгрупових процесів, освітньої ситуації в цілому, участь у плануванні освіт­ньої політики тощо.

Консультативно-методична допомога всім учасникам навча­льно-виховного процесу з питань навчання та виховання, розвит­ку дітей та допомога органам державного управління освіти в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів.

Психолого-педагогічна корекція: здійснення психолого-педагогічних заходів для усунення відхилень в індивідуальному роз­витку та поведінці, у міжособистісних та міжгрупових взаєминах, формування адекватної життєвої перспективи, подолання різних форм девіантної поведінки тощо.

Психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, роз'яснення змісту, завдань психологічної служби тощо.

Соціально-психологічна реабілітація: надання психолого-педагогічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу, які перебувають у кризовій ситуації, перенесли психічні травми, стреси, тяжкі хвороби тощо з метою адаптації до нових умов.

За особливостями організаційної структури вирізняють дві моделі ШПС.

1. Структурною одиницею є група психологів, що працює у районному (міському) відділі освіти (Угорщина, Чехія). У за­вдання психологів входить організація циклів лекцій; консульта­цій, семінарів, діагностика окремих школярів, розробка рекомен­дацій на її основі. Недоліком є відокремленість у роботі прак­тичного психолога від навчально-виховного процесу в школі.

2. Структурною одиницею є посада практичного психолога в школі. Створюються кращі умови для аналізу конкретної ситуації в школі, психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективах, наступності і послідовності психологічних впливів на конкретну особистість. Ця модель передбачає різноманітність змісту роботи (психопрофілактика, психокорекція, тренінг).

Для розвитку ШПС доцільним є поєднання обох моделей, що дасть можливість розподілення функцій (психолог у райво — просвітницька робота з керівниками; у школі — безпосередньо з дітьми).

Структура психологічної служби системи освіти в Україніпоєднує дві моделі її організації:

• психологічна служба навчально-виховного закладу;

• центри практичної психології відповідного рівня (районно­го, обласного, державного).

Психологічна служба, яка діє в закладах і установах системи освіти України, підпорядковується адміністративно керівникові закладу; методично — керівникові психологічної служби відпо­відного рівня (головному психологові). Психологічна служба на­вчального закладу включає посади психологів, соціальних педа­гогів, дефектологів, консультантів, логопедів та інших спеціа­лістів залежно від профілю навчального закладу.

Очолює психологічну службу навчально-виховного закладу психолог.

Регіональні та обласні центри практичної психології є голо­вними методичними та адміністративними закладами психологі­чної служби на даному рівні. Вони мають права юридичної осо­би. Як правило, вони виконують усі види діяльності психоло­гічної служби, надають психологічну допомогу населенню, конт­ролюють діяльність психологічних служб, які їм підпорядковані, надають методичну, практичну та інформаційну підтримку дія­льності психологічним службам, які їм підпорядковуються.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні етапи історії розвитку ШПС.

2. В чому ви вбачаєте роль шкільної психологічної служби ?

3. Яка мета діяльності психологічної служби в систе­мі освіти?

4. Які вимоги до організації психологічної служби в си­стемі освіти вам відомі?

5. Визначте специфіку змісту та видів діяльності психологічної служби системи освіти.



6. Охарактеризуйте рівні діяльності шкільної психо­логічної служби.

7. Які моделі діяльності шкільної психологічної служби вам відомі? В чому їх специфіка?

 

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 563; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.