Структура, напрямки та форми діяльності шкільної психологічної служби в Україні

Вирішуючи таке широке коло завдань, яке було окреслено вище, ШПС функціонує на трьох наступних рівнях.

1. Науковий: ШПС — один з напрямків вікової та педагогіч­ної психології, що вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості з метою розробки шляхів застосування психологічних знань; концепцій ШПС (її змісту, функцій, моде­лей). Цей рівень реалізують наукові співробітники;

2. Прикладний займається розробкою навчальних програм, створення підручників. Цей рівень реалізують педагоги, методис­ти, дидакти у співробітництві з психологами;

3. Практичний включає безпосередню роботу з дітьми і до­рослими в школі. Реалізується практичними психологами. У діяльності ШПС існує два напрямки:

1) актуальний, орієнтований на розв'язання поточних про­блем, подолання труднощів навчання та виховання, порушень поведінки, спілкування та діяльності;

2) перспективний має метою розвиток індивідуальності, формування готовності до самостійного життя, створення умов для розвитку кожної дитини^ Цей напрямок відіграє провід­ну роль у діяльності ШПС. Його реалізація залежить від по­чаткової та кінцевої мети взаємодії шкільного психолога із ди­тиною. Початкова передбачає визначення готовності до на­вчання, виявлення індивідуальних особливостей як основи пошуку оптимального співвідношення навчання і виховання. Кінцева мета полягає у формуванні психологічної готовності до життєвого (особистісного, професійного, соціального) са­мовизначення.

Професійні дії працівників ШПС реалізуються в таких основ­них видах діяльності.

Діагностика: соціальне і психолого-педагогічне обстеження всіх учасників навчального процесу; моніторинг змісту та умов індивідуального розвитку дітей та підлітків, визначення причин, що утруднюють розвиток та навчання.

Профілактика: систематична робота, спрямована на попе­редження відхилень у розвитку особистості, профілактику ви­никнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках тощо.

Психологічна експертиза: визначення психічних якостей, зді­бностей та перспектив розвитку особистості, структури та змісту спілкування в колективі у відповідь на запити різних органів управління системи освіти, оцінка психолого-педагогічної ефек­тивності нових технологій навчання та виховання тощо.

Психологічна прогностика: проектування змісту та напрямків індивідуального розвитку дитини, складання на цій основі жит­тєвих планів, визначення тенденцій розвитку групи, міжгрупових процесів, освітньої ситуації в цілому, участь у плануванні освіт­ньої політики тощо.

Консультативно-методична допомога всім учасникам навча­льно-виховного процесу з питань навчання та виховання, розвит­ку дітей та допомога органам державного управління освіти в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів.

Психолого-педагогічна корекція: здійснення психолого-педагогічних заходів для усунення відхилень в індивідуальному роз­витку та поведінці, у міжособистісних та міжгрупових взаєминах, формування адекватної життєвої перспективи, подолання різних форм девіантної поведінки тощо.

Психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, роз'яснення змісту, завдань психологічної служби тощо.

Соціально-психологічна реабілітація: надання психолого-педагогічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу, які перебувають у кризовій ситуації, перенесли психічні травми, стреси, тяжкі хвороби тощо з метою адаптації до нових умов.

За особливостями організаційної структури вирізняють дві моделі ШПС.

1. Структурною одиницею є група психологів, що працює у районному (міському) відділі освіти (Угорщина, Чехія). У за­вдання психологів входить організація циклів лекцій; консульта­цій, семінарів, діагностика окремих школярів, розробка рекомен­дацій на її основі. Недоліком є відокремленість у роботі прак­тичного психолога від навчально-виховного процесу в школі.

2. Структурною одиницею є посада практичного психолога в школі. Створюються кращі умови для аналізу конкретної ситуації в школі, психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективах, наступності і послідовності психологічних впливів на конкретну особистість. Ця модель передбачає різноманітність змісту роботи (психопрофілактика, психокорекція, тренінг).

Для розвитку ШПС доцільним є поєднання обох моделей, що дасть можливість розподілення функцій (психолог у райво — просвітницька робота з керівниками; у школі — безпосередньо з дітьми).

Структура психологічної служби системи освіти в Україні поєднує дві моделі її організації:

• психологічна служба навчально-виховного закладу;

• центри практичної психології відповідного рівня (районно­го, обласного, державного).

Психологічна служба, яка діє в закладах і установах системи освіти України, підпорядковується адміністративно керівникові закладу; методично — керівникові психологічної служби відпо­відного рівня (головному психологові). Психологічна служба на­вчального закладу включає посади психологів, соціальних педа­гогів, дефектологів, консультантів, логопедів та інших спеціа­лістів залежно від профілю навчального закладу.

Очолює психологічну службу навчально-виховного закладу психолог.

Регіональні та обласні центри практичної психології є голо­вними методичними та адміністративними закладами психологі­чної служби на даному рівні. Вони мають права юридичної осо­би. Як правило, вони виконують усі види діяльності психоло­гічної служби, надають психологічну допомогу населенню, конт­ролюють діяльність психологічних служб, які їм підпорядковані, надають методичну, практичну та інформаційну підтримку дія­льності психологічним службам, які їм підпорядковуються.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні етапи історії розвитку ШПС.

2. В чому ви вбачаєте роль шкільної психологічної служби?

3. Яка мета діяльності психологічної служби в систе­мі освіти?

4. Які вимоги до організації психологічної служби в си­стемі освіти вам відомі?

5. Визначте специфіку змісту та видів діяльності психологічної служби системи освіти.

6. Охарактеризуйте рівні діяльності шкільної психо­логічної служби.

7. Які моделі діяльності шкільної психологічної служби вам відомі? В чому їх специфіка?

Дата добавления: 2014-12-07