Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах

При вивченні категорій діалектики, слід чітко усвідомити, що категорії філософії є: 1) поняття, в яких і через які здійснюється філософське мислен­ня; 2) що це найбільш фундаментальні, вузлові поняття.

Категорії - це гранично широкі, універсальні поняття, в яких здійсню­ється ідеальне відображення світу і які служать вихідними принципами пі­знання і духовно-практичного перетворення дійсності.

Категорії діалектики прийнято класифікувати на дві основні групи. Ка­тегорії, що відображають усталений аспект буття і свідомості, умовно можна назвати зв’язками структури, а категорії, що відображають мінливий план - зв’язками детермінації.

Прикладом зв’язків детермінації є причинно-наслідкова залежність. Практика показує, що виникнення будь-якого явища зумовлене чимось ін­шим, фактором (чи факторами), які породжують його. Явище (чи явища), дія яких приводить до виникнення нового явища, називається причиною. То ж явище, що виникає під впливом причини називається наслідком.

Тісно пов’язана з поняттями причини і наслідку категорія детермініз­му. Детермінізм виражає причинно-наслідкову залежність у її найзагальнішому вигляді (а не конкретних випадках), в її універсальній значимості.

Зв’язки детермінації конкретизуються і доповнюються категоріями необхідності і випадковості. Стосовно будь-якої речі ми можемо поставити за­питання: якщо дана річ існує, то це випадково, чи необхідно?

Необхідність поняття для визначення внутрішньо стійкого зв’язку об’єктів, зумовленого всім ходом попереднього розвитку їх і всією сукупніс­тю наявних умов їхнього існування; необхідним є те, що за певних обставин обов’язково є або повинно бути.

Випадковість поняття, яке визначає проблематичність або необов’язковість виникнення або існування об’єктів; випадковим є те, що за пев­них умов може бути, а може і не бути.

Ще з іншого боку висвітлюють зв’язки детермінації категорії можливо­сті і дійсності. Ці категорії підкреслено процесуальні, тобто виражають ста­новлення буття. Можливість - це філософське поняття, яке відображає об’єктивно існуючий і внутрішньо зумовлений стан предмета у його незаве­ршеному, потенційному розвитку. Дійсність є філософська категорія, яка ха­рактеризує реалізоване, завершене, актуалізоване буття: дійсність є здійсне­ною можливістю. Виділяються реальні і формальні можливості. Реальною є така можливість, для реалізації якої склалися всі необхідні умови. Формальна (абстрактна) можливість є можливість з низькою ймовірністю здійснення, але яка допускається законами буття.

Універсальні зв’язки детермінації проявляються також через взаємодію понять сутність і явище. Категорії сутності і явища відображають різні рівні пізнання об’єктивної реальності — поверхневий і глибинний.

Дата добавления: 2014-12-07