Закони діалектики

Діалектика має і свої закони. Виділяють три основних закони діалекти­ки: закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількісних і якісних змін і закон заперечення заперечення.

Закон - це поняття, яке відображає необхідне, істотне, стійке і повто­рюване відношення між матеріальними і духовними феноменами.

Закон єдності і боротьби протилежностей - це універсальний закон, в силу якого всім речам і явищам матеріального і духовного світу властиві внутрішні суперечності, протилежні сторони і тенденції, які знаходяться у взаємозв’язку і взаємозапереченні. Боротьба цих протилежностей є джерелом розвитку, внаслідок чого суперечності досягають стадії конфлікту і розв’язуються, завдяки чому старе зникає і виникає нове.

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін розкриває механізм процесу розвитку, показує шляхи утворення нового, способи переходу від старого до нового. Для розкриття специфіки закону необхідно розкрити зміст основних понять, в яких реалізується закон: якість, кількість, міра і властивість.

Властивість - це сторона, риса об’єкту, предмету або їх відношення до інших об’єктів.

Якість - це органічна єдність істотних властивостей об’єктів, інваріан­тне переплетіння властивостей предмета. Якість нерозривно пов’язана з існу­ванням предмета; втрачаючи свою якість предмет перестає бути самим со­бою.

Кількість характеризує ступінь розвитку властивостей предмета, суму його частин, інтенсивність якості того чи іншого об’єкту, масштаб його роз­витку.

Міра - це єдність кількості і якості, та межа кількісним змін, коли вони не приводять до зміни якості. Коли кількісні зміни порушують міру, вихо­дять за неї, то відбуваються якісні зміни предмету. Кількісні зміни відбуваються в предметах і явищах поступово, безпере­рвно, не змінюючи їх основних характеристик. Однак на певному етапі кіль­кісні зміни приводять до якісних перетворень. Якісні зміни характеризуються корінним видозміненням предмету і приводять до його перетворення у щось нове.

Отже, закон взаємного переходу кількісних і якісних змін свідчить, що зміна якості об’єкту чи процесу відбувається тоді, коли нагромадження кіль­кісних змін досягає певної межі.

Закон заперечення заперечення характеризує напрям і форму розвитку, єдність поступовості і наступності, виникнення нового і відносне повторення певних моментів старого. В структуру цього закону входять категорії: мета­фізичне заперечення, діалектичне заперечення, заперечення заперечення.

Діалектичне заперечення - це такий перехід від старої якості до нової, за якого певні сторони, елементи змісту і функції старої якості входять у пе­ретвореному вигляді у зміст нової якості. Діалектичне заперечення - це не голе, повне знищення речі, а її перетворення у нову із збереженням і пере­творення деяких рис старої якості, він свідчить про те, що між новим і ста­рим існує зв’язок. Діалектичне заперечення включає у себе три моменти: 1) руйнацію, подолання старого; 2) збереження елементів старого; 3) конструю­вання, утворення нового.

Метафізичне заперечення акцентує основну увагу на моменті зникнен­ня старого і практично ігнорує процеси збереження і творення нового. Вна­слідок цього метафізичне заперечення виходить з того, що заперечити озна­чає відкинути, знищити.

Заперечення заперечення фіксує той процес, що процес розвитку роз­починається з першого заперечення старого, яке, в свою чергу, через певний час заперечується іншим новим, що і є запереченням вихідного заперечення.

Ці закони відповідно розкривають, з точки зору прибічників матеріалістичної діалектики, джерело, механізм і мету розвитку.

Дата добавления: 2014-12-07