Деструктивні культи: особливості діяльності та способи захисту

Усе що об'єднує усі ДК при різниці їх доктрин, - методи діяльності.

У цій діяльності чітко простежуються три основні фази. У кожній з них застосовуються свої засоби, універсальні для більшості ДК (рис. 4.1).

Весь процес діяльності ДК по відношенню до людей, які потрапили у сферу їх впливу, можна розбити на три ФАЗИ. Ці фази однакові для більшості ДК, незважаючи на зовнішню різноманітність.

Рисунок 4.1 Процес діяльності ДК

Фаза 1. «Залучення»

Одним з найважливіших напрямів активності культів є залучення нових членів у свої лави.

Методи залучення:

вплив на суспільну свідомість (видання і розповсюдження спеціальної літератури; використовування гуманних і справедливих гасел з метою самореклами; організація показів і виступів на радіо і телебаченні; добродійні акції безкоштовні лекції та ін.);

застосування філіалів під виглядом лікувальних консультативних освітніх організацій;

прагнення приховати при залученні людей свою релігійну і містичну сутність під світськими назвами і формами («Наукове товариство», «Фундація», «Центр» і т.д.);

тиск, обман у ході вербувальної бесіди, створення вербувальної мережі, застосування брехливих обіцянок;

«обстріл любов'ю» – як метод встановлення психічної залежності. Термін самих ДК, що означає прояв надпіклування про нових членів;

використовування особистого контакту при залученні.

Практикою маркетингу доведено, що найефективніший спосіб просування товару на ринку – продаж за допомогою особистого контакту, оскільки при безпосередньому спілкуванні продавця з покупцем у першого є можливість полестити, обдурити, психологічно натиснути.

Для своєї мети ДК узяли головне з цього методу – встановлення безпосереднього контакту ДК з людиною, природно, зі своєю метою.

«Вуличні проповідники» використовують і інші методи:

оголошення на вулицях;

розсилка листівок, брошур псевдорелігійного змісту.

Всі вони містять запрошення на відвідини зборів культу.

Існує чотири види причин, що примушують людей приєднуватися до культів:

1.Інтелектуальні: культи пропонують упевнені відповіді на фундаментальні питання людини: ХТО Я? ЧОМУ Я ТУТ? КУДИ Я ЙДУ? Проте це не значить, що вони дають правильні відповіді.

2.Емоційні: культи звертаються до основних емоційних потреб людини. Ті, хто переживає особисту кризу або має емоційні проблеми, дуже легко піддаються впливу культів. Там учать послідовників, чому вірити, як діяти і що думати, підкреслюючи при цьому необхідність залежності від групи і лідера в ім'я емоційної стабільності.

3.Соціальні: завдяки нашій соціальній поведінці ми вступаємо у різні відносини з людьми і здійснюємо наші прагнення стати частиною групи або її активним членом. Якщо соціальна група руйнується (наприклад, сім'я), культи готові заволодіти цими людьми.

4.Духовні: культи роблять будь-які спроби задовольнити духовні потреби людини (наприклад, прагнення до істини) і намагаються вказати шляхи самореалізації, але роблять це для використовування людини зі своєю метою.

Початок включення у внутрішнє життя культу.

Конкретний результат I фази:

відвідини зборів (лекцій, богослужінь і т.д.), що проводяться культом, невелика участь в акціях (на цій фазі вони поки що необтяжливі, і навіть цікаві).

ФАЗА 2. «Закріпачення»

Мета цієї фази - досягнення «психологічної капітуляції», тобто принесення в жертву свободи волі, підкорення волі Гуру (духовному наставнику), Вчителю, «Повністю просвітленому» (причому, близькому і конкретному) під виглядом «свідомого вибору».

При закріпаченні свідомості використовується ефективна схема (рисунок 4.2).

 

ПЛОЩИНА ВЧИТЕЛЯ     ПЛОЩИНА «Я»     ПЛОЩИНА УЧНЯ

Рисунок 4.2 Схема закріпачення свідомості

Трактування схеми: площина Вчителя - джерело віровчення, зразків поведінки.

Площина “Я” - свідомість новонаверненого.

«Площина учня» - випадкові знайомі, друзі, підопічні новонаверненого, яким він у свою чергу передає засвоєні установки культу, його норми спілкування, життя, тим самим укорінюючи їх у своїй свідомості все більше і більше.

Віровчення ДК має декілька рівнів:

Рівень 1 – загальнодоступний для нових членів – профанів, їх батьків, дослідників. Тут людині говорять те, що він хоче почути - ведуть розмови про добро, духовність, цитують Біблію.

Рівень 2 – для «внутрішнього користування», тобто для “просунутих” членів ДК: інші тлумачення, зворотні первинним.

Кількість подібних «кіл посвячення» невідома.

Основні методи, які використовує ДК на другій фазі:

1. Часткова або повна ізоляція (обмеження доступу до будь-яких видів некультової інформації: телебачення, преса, спілкування).

2. Приховування критичної (стосовно до культу) і правдивої інформації.

3. Заборона на власну точку зору (конформізм), якщо вона не відповідає інтересам культу.

4. Застосування методик, що загальмовують мислення:

4.1. Обмеження сну.

4.2. Постійна зайнятість.

4.1. і 4.2. Веде до фізичної і психічної утомленості.

4.3. Спеціальна «агресивна дієта». Відсутність білкової їжі й інших, важливих для нормальної психічної діяльності речовин веде до того, що процес самостійного мислення стає утрудненим.

4.4. Вплив на підсвідомість за допомогою різних, у тому числі технічних засобів. Приклад - «Аум Сенріке».

5. Культ особи керівника, навіювання віри в його непогрішність, незаперечний авторитет.

6. Упровадження методик самопридушення, самоконтролю за небезпечними для культу проявами самостійності.

7. Розумова діяльність, логіка, критичне мислення оголошуються явищами чужими і згубними.

8. Зовнішнє розділення (закони культу оголошуються вище за закони суспільства). Приховання протизаконних дій і мети.

9. Внутрішнє розділення (подвійна мораль).

10. Заохочення будь-яких інформаторів і донощиків.

11. Періодичне проведення публічних самовикриттів, практика самодоносів.

12. Примушення до регулярних грошових пожертвувань, часткова або повна передача власності культу.

Фаза 3. «Види діяльності рядових членів»:

1. Свідчення - залучення нових людей.

1.1. Кого «свідчать».

Культи направлені на широке залучення молоді (учнів старших класів, студентів). Особливу увагу деструктивні культи звертають на молодих людей, які опинилися у важкій життєвій ситуації – непрацевлаштовані, з неясним майбутнім і т.д.

1.2. Що говорять.

Практично завжди виступають як представники різних гуманітарних, освітніх, культурологічних фундацій, асоціацій, рухів, гуртків вивчення іноземних мов і т.п.

Контакт з тим, кого залучають, завжди закінчується запрошенням на:

семінари про сім'ю, проблеми психології людини, етики і т.п.;

безкоштовні курси англійської (з «справжніми» американцями-викладачами).

Безкоштовне тестування.

1.3. Чого добиваються.

Головна задача полягає в тому, щоб людина прийшла на зустріч з представниками деструктивного культу, бажано на їх території. Там на людину зможе впливати вся організаційна міць, а не окремий вуличний проповідник.

Методи свідчення (див. фазу 1).

2. Фандрейзинг – збір коштів. Жебрацтво або продаж копійчаних виробів (картинок-наклейок, своєї псевдорелігійної літератури і т.п. за подесятереною вартістю через вмовляння, психологічний тиск на покупця, самоприниження.). Обманом умовляють пожертвувати гроші на добродійну мету.

2.1. Об'єкти фандрейзингу (люди на вулиці, керівники і працівники підприємств і установ, куди вдається проникнути, клієнти готелів, ресторанів, водії автомобілів).

2.2. Поведінка під час фандрейзингу. Скажений темп, головне - гроші, адепт не вступає в дискусії. Якщо хто-небудь починає соромити або переконувати піти з такої організації, яка примушує молоду людину ставати жебраком, то вважають, що через цю людину злі сили випробовують її (дія системи самоконтролю).

2.3. Результат. Принесення грошей у жертву.

Усі гроші (кожний збирає в середньому від 50 до 200 доларів на день) приносяться в жертву, тобто гроші – «кров злого світу», служитимуть тільки меті культу, тобто його керівництву. Податків ніхто не платить.

Збирачі грошей живуть у квартирах, звідки не можна дзвонити, писати, в жахливих умовах (15-20 людей в одній квартирі, антисанітарія і т.д.).

Член деструктивного культу постійно «сам» піднімає собі планку заробітчанства. А коли не виконує її, вважає, що не бажаний Богу \ Вищому Розуму і т.п., і тоді починаються самокатування – голодовки, заборона на лікування, позбавлення себе сну і т.п., що ще більше ламає людину як психічно, так і фізично.

Результат перебування людини в ДК.

Фізична шкода:

Загальне стомлення, порушення умов праці і побуту, порушення правил особистої гігієни і санітарних норм, і, як наслідок, - хвороби різної етіології (інфекційні, венеричні і т.п.)

сексуальні проблеми, побоювання близькості, статеві збочення, зґвалтування;

розвиток наркотичної залежності;

розлади сну;

фізичне насильство, завдання тілесних ушкоджень;

доведення до самогубства.

Фінансовий збиток:

втрата майна, борги;

втрата роботи;

нереалізовані таланти і здібності;

мимовільне рабство, експлуатація, дискримінація, порушення елементарних прав і свобод.

Збиток суспільству в цілому:

дестабілізація і руйнування сім'ї;

відрив від основної освіти, професійного розвитку;

психічна і фізична шкода громадянам - ближнім адептів;

завдання психічного і фізичного збитку здоров'ю людей;

протиправне застосування психотерапевтичних практик, методів навіювання і елементів гіпнозу;

надмірна, неоплачувана, документально неоформлена праця;

пропаганда нездорового або протиприродного способу життя, який веде до фізичного і психічного нездоров'я;

негативний вплив на підростаюче покоління;

застосування наркотичних і прирівняних до них речовин, заборонених психотропних препаратів;

приниження цінності людського життя, заклики до вбивств і самогубств;

масові самогубства;

порушення громадського порядку, завдання збитку культурному життю суспільства;

негативний вплив на роботу правових структур, суспільних організацій, навчальних закладів і підприємств;

нетерпимість, релігійна ворожнеча;

наявність антидемократичних тоталітарних тенденцій;

оволодіння інформацією, що має гриф державної секретності, секретними технологіями.

Усвідомлюючи небезпеку і масштаби діяльності ДК, пропонуються деякі способи і методи забезпечення безпеки.

Методи захисту:

1. Актуалізація.

Зараз для деяких людей ця інформація не більше ніж цікава. Ці люди, на щастя, зараз твердо стоять на ногах і упевнені в собі.

Але «життя - смуга біла, смуга чорна». Вікові кризи, життєва невлаштованість, безробіття і т.п. роблять людей більш сприйнятливими до лестощів і брехні вербувальників деструктивних культів. Але пам'ятайте, проблеми тимчасові, за чорною смугою настане біла, але якщо ви підете в деструктивний культ, шляху назад не буде. В кращому разі Ви підете духовним і фізичним калікою.

2. Знання проти брехні (хто є хто).

Необхідно знати або, принаймні, здогадуватися, що стоїть за такими малозрозумілими вивісками, як «Студентська асоціація C.A.R.P.», «Товариство за мир у всьому світі», Культурологічна фундація «За єдність і любов», «Організація з вивчення спадщини» і т.п.

2. Важливість першого контакту:

Перший контакт: людина – людина.

Подальші контакти: людина – організація.

Поки на людину впливає пара вуличних проповідників, вона ще здатна, при ряді умов, виявляти самостійність і незалежність мислення. Коли ж вона потрапляє під дію цілої організації і її харизматичних лідерів, у «приємній, неформальній обстановці», відпрацьованими методами впливу, її шанси не «залипнути» (тобто не піддатися вмовлянням) мінімальні.

3. Про рідних, друзів, що потрапили під дію деструктивних культів. Іноді, на жаль, в ДК потрапляють близькі люди. Треба пам'ятати, що легше всього допомогти на початковій фазі (коли ДК не вдається до жорстких методів дії – див. вище «методи закріпачення свідомості»).

4. 2000 рік. Багато ДК нагнітають істерію з приводу початку третього тисячоліття. Вони оголошують кінець світу, що наближається, і під цим прапором пропонують своїм членам повне зречення від життя. Логіка їх така: скоро кінець світу – значить, квартира (сім'я, діти, освіта, хороша стабільна робота і т.п.) не потрібна – потрібно її продати – гроші в руках окремої людини - «зло», тому гроші треба передати керівникам деструктивного культу.

Звернутися за порадою і інформацією до:

керівників і членів традиційних релігійних організацій, шанованих у державі, перевірених часом;

фахівців (краще звертатися до фахівців-практиків, ніж до відірваних від дійсності теоретиків). Такими фахівцями є:

співробітники відділу зі зв'язків і сприяння релігійним організаціям обласної адміністрації;

співробітники Центру духовної культури.

До колишніх членів ДК ставитися потрібно вельми обережно, але можна отримати унікальну інформацію.

Висновок: «Деструктивні культи небезпечні. Контакт необхідно переривати на початкових стадіях».

Дата добавления: 2014-12-07