Психологія хворих з ендокринною патологією

Психологія хворих з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки

У преморбіді цим хворим властиві підвищена тривожність, педан­тичність, загострене почуття обов 'язку, знижена самооцінка, готовність жер­твувати собою і приглушувати в собі образи.

З загостренням соматичного захворювання розвивається слабкість, плаксивість, стомлюваність, поверхневий сон. Хворі подавлені, але в той же час дратівливі й запальні. З появою кровотеч, угратою працездатності розвиваються реактивні стани з тривогою, розпачем, канцерофобічними переживаннями і суїцидальними думками.

Типи реакції на захворювання: неврастенічний, іпохондричний, тривожний з обсесивно-фобічними включеннями.

Однією з найбільш важких ендокринних патологій є цукровий діабет. Роль психічного параметра (стресу) у виникненні цукрового діабету є в даний час доведеною. Були опи­сані "діабет біржовиків" і "діабет банкірів", як захворювання, у генезі яких роль професійних психічних перенапруг виділялася особливо.

Більшістю медиків розділялася точка зору про те, що гостра емоційна травма чи тривалий психологічний стрес можуть лише виявити латентний діабет, перевівши його в клінічний стан.

Психічні фактори можуть прямо і побічно впливати на рівень цукру у хворих на цукровий діабет. Непрямий вплив психічних факторів на рівень цукру в крові у хворих цукровим діабетом визначається їхньою схильністю.

Хворі цукровим діабетом - хронічно хворі люди, які можуть важко реагувати на своє захворювання і лікування. Ці реакції можуть бути обу­мовлені усвідомленням хронічного характеру хвороби з гострими і трива­лими ускладненнями та необхідністю самостійного лікування.

Хворі на цукровий діабет мають особливу особистісну структуру, яка відрізняє їх як від хворих з іншими хронічними захворюваннями, так і від здорових людей. Описувалися такі риси як егоцентризм, дратівливість, примхливість і нестриманість, які часто зустрічаються у хворих діабетом. Відзначалося також, що "серед хворих діабетом частіше, ніж у середньому серед насе­лення, зустрічаються люди інтелігентні й енергійні".

Подібна категоричність не відбиває реальної ситуації, однак є чис­ленні свідчення на користь існування певних характерологічних і особистісних особливостей хворих діабетом. До них найчастіше відносять поєднан­ня шизоїдних рис характеру з "параноїчною готовністю", влас­тиву дітям ще до хвороби, явну чи приховану тривожність, занепокоєння, риси нервозності. Крім того, багато дослідників відзначали, що діти, які страждають на цукровий діабет, до захворювання відрізнялися підвище­ною сумлінністю, серйозністю, відсутністю дитячої безтурботності. У них часто відзначаються порушення контактів з доросли­ми, конфлікти з родичами.

На формування психічних розладів впливає тип цукрового діабету, його тривалість і ступінь ваги, а початок захворювання в дитячому і підлітковому віці та тривалий (більше 8-9 років) перебіг хвороби створюють передумови для патологічного розвитку особистості хворих. Доведеним можна вважати факт, що частота зустрічаємості психопатологічних синдромів залежить та­кож від типу цукрового діабету. При цукровому діабеті І -го типу (інсулінзалежному) переважно присутні астено-депресивний та істероформний синд­роми й істеричний варіант розвитку особистості, а при цукровому діабеті 2-го типу (інсуліннезалежному) частіше зустрічаються астенічний і астено-іпохондричний синдроми, а також обсесивний, експлозивний і психосома­тичний варіанти патологічного розвитку особистості.

Психотерапевтичні заходи показані на всіх рівнях психофізичної взає­модії, оскільки одне лише медикаментозне лікування не в змозі змінити стан хворого і тільки сприяє хронізації захворювання.

Дата добавления: 2014-12-27