ТЕМА 7: Психологічні особливості хворих з різними захворюваннями

Психосоматози

Варіанти депресій

По ознаці домінуючих феноменів, які частіше бувають ізольованими, виділяють і варіанти маскованих депресій (за А. Б. Смулевичем):

I. «Маски» у формі психопатологічних розладів:

- тривожно-фобічні (генералізованний тривожний розлад, панічні атаки, агорафобія);

- обсесивно-компульсивні (нав'язливості);

- іпохондричні;

- неврастенічні.

II. «Маски» у формі порушення біологічного ритму:

- безсоння;

- гіперсомнія.

III. «Маски» у формі вегетативних, соматизованих і ендокринних розладів:

- синдром вегетосудинної дистонії, запаморочення;

- функціональні порушення внутрішніх органів;

- нейродерміт, шкірна сверблячка;

- анорексія, булімія;

- імпотенція, порушення менструального циклу.

IV. «Маски» у формі алгій:

- цефалгії;

- кардіалгії;

- абдоміналгії;

- фіброміалгії;

- невралгії (трійчастого, лицьового нервів, міжреберна невралгія, попереково-крижовий радикуліт);

- спонділоалгії.

V. «Маски» у формі патохарактерологічних розладів:

- розлади потягів (дипсоманія, наркоманія, токсикоманія);

- антисоціальна поведінка (імпульсивність, конфліктність, спалахи агресії);

- істеричні реакції (вразливість, плаксивість, схильність до драматизації ситуації, прагнення привернути увагу до свого поганого самопочуття, прийняття ролі хворого).

Як вказувалост раніше, депресії, що приймають соматичні «маски», частіше зустрічаються в загальмедичній мережі. За даними S. Lesse (1980), від 1/3 до 2/3 усіх пацієнтів, що спостерігаються у лікарів широкого профілю і вузьких фахівців, страждають депресією, яка маскована іпохондричною або соматизованою симптоматикою.

В їх етіопатогенезі значення психічного фактору суттєве або головне. Психічний фактор виступає у вигляді особистісної пре диспозиції, виборі специфічних способів переробки конфліктів.

Класично виділяють:

- есенціальна гіпертонія

- виразка шлунку та 12п кишки

- бронхіальна астма

- цукровий діабет

- нейродерміти

- ревматоїдний артрит

- виразковий коліт

Наближені до них: гіпертіріоз, міома матки, ІХС

Загальна мета – знати основні риси особистостей хворих при різних захворюваннях, типи реакції на хворобу, які найчастіше зустрічаються при тому чи іншому захворюванні та особливості психотерапевтичної корекції патологічного типу реагування в залежності від нозології.

Конкретні цілі:

1. Знати особливості психіки хворих в терапевтичній клініці.

2. Знати особливості психіки хірургічного та онкологічного хворого в залежності від етапу лікування.

3. Знати психологічні зміни у хворих при ендокринній патології.

4. Знати особливості психіки хворих при інфекційних захворюваннях.

5. Знати зміни психіки хворих при вадах розвитку та пошкодження обличчя та тіла.

6. Знати психологічні зміни особистості вагітних жінок в залежності від триместру вагітності та психічні розлади періоду вагітності та пологів.

7. Знати особливості психіки хворих дітей та осіб похилого віку.

Теоретичні питання:

1. Психологія хворого при інфаркті міокарда.

2. Психологія хворого при гіпертонічній хворобі.

3. Яка психологія жінки в період вагітності?

4. Яка психологія жінки після пологів?

5. Яка психологія жінки при гінекологічних захворюваннях?

6. Які фактори мають особливо важливе значення для позитивного
впливу на психіку вагітної жінки?

7. У чому суть психопрофілактичної роботи з породіллею до і після
виписки з пологового будинку?

8. Перелічіть основні особливості психіки хворої дитини.

9. Опишіть специфіку організації лікувально-діагностичного процесу
в дитячих відділеннях.

10. Опишіть тактику лікаря в рішенні питання "хвора дитина - діагноз".

11. Які психологічні проблеми виникають у хірургічного хворого в передопераційному періоді?

12. Якою повинна бути психологічна тактика лікаря стосовно хірургіч­ного хворого в передопераційному періоді?

13. З якими психологічними проблемами зіштовхується хірургічний
хворий у післяопераційному періоді?

14. Якою повинна бути психологічна тактика лікаря стосовно хірургіч­ного хворого в післяопераційному періоді?

15. Які існують варіанти ставлення хворого до майбутньої операції?

16. Існування якої категорії хворих повинен враховувати у своїй прак­тиці лікар-хірург, щоб уникнути марних оперативних втручань?

17. Які виділяють періоди в динаміці психічного стану онкологічного
хворого? Чим характеризується кожний з періодів?

18. Дайте узагальнену психологічну характеристику хворим виразко­вою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки з урахуванням пре-
морбіда, найбільш типових провокуючих ситуацій, структури особистості,
стосунків з людьми.

19. Як повинна будуватися психологічна тактика і психокорекційна ро­бота лікаря стосовно хворих виразковою хворобою шлунка і дванадцяти­
палої кишки?

20. Які психологічні особливості хворих з уродженою чи рано придба­ною сліпотою?

21. Яким повинен бути психологічний і педагогічний підхід до дітей з
уродженою сліпотою?

22. З якими психологічними проблемами зіштовхуються хворі з придбаною сліпотою, а також слабозрячі?

23. У чому повинні полягати психологічна допомога і реабілітаційні
заходи стосовно хворих, котрі втратили зір?

24. Які психологічні особливості хворих, що страждають глухотою і
глухонімотою, а також туговухих?

25. У чому повинна полягати система психологічної допомоги глухим,
глухонімим і туговухим?

26. Які психологічні особливості хворих, що мають уроджені фізичні вади?

27. Яка психологія хворих із придбаними фізичними вадами?

28. На чому повинна ґрунтуватися психологічна і психокорекційна допомога хворим з уродженими і придбаними каліцтвами?

Інформацію, якан еобхідна для формування знань-вмінь, що забезпечують досягнення мети заняття, можна знайти у джерелах:

1. Клиническая психология: Учебн. для студ. мед. вузов /Н.Д. Лакосина, И.И. Сергеев, О.Ф. Панкова. – 2-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – С. 9-23, 123-138.

2. Медична психологія: Підручник / І.С. Вітенко. – К.: Здоровя, 2007. – С.147-177.

3. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. – 4-е изд.- М.: „МЕДпресс-информ”, 2002. – С.3-61.

Вся історія медицини відбиває тісний взаємозв'язок самопочуття з психічним станом, але, насамперед, з настроєм самого індивідуума. "Внут­рішня мова емоцій - це функція органів" (Є.К. Краснушкін), тобто кожен психічний вплив одержує те чи інше відображення в тілесних відчуттях і процесах як у нормі, так і при патології. Хворий відрізняється від здорової людини тим, що в нього поряд зі змінами функціонування внутрішніх органів і фізичного самопочуття якісно змінюється психічний стан. Хво­роба змінює сприйняття і ставлення людини до подій, які відбуваються, до самого себе, створює особливе її становище серед близьких людей, у суспільстві. Спостерігається перебудова інтересів від зовнішнього світу до власних відчуттів, функцій власного тіла, обмеження інтересів. Психіка хворого з початку захворювання виявляється в незвичайному стані, тому що через хворобу порушується звичний ритм життя, праці, відпочинку, сну.

Дата добавления: 2014-12-27