КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Психологія глухих і туговухих
Психологія хворих з уродженою чи рано придбаною сліпотою ПСИХОЛОПЯ ХВОРИХ З ДЕФЕКТАМИ ОРГАНІВ ЧУТТІВ Усвідомлення свого фізичного недоліку в дитини може з'явитися приблизно в 7 років. Дорослі, виявляючи надмірне опікування, тільки погіршують його стан. У деяких сліпих дітей з'являються боязкість, нерішучість, плаксивість, відхід від дитячого колективу, в інших - підвищена дратівливість, примхливість, упертість, уразливість, збудливість. У дітей з вираженими порушеннями зору відзначається постійна готовність до невизначених страхів. З віком страхи стають більш конкретними і пов'язаними з дефектом зору: острах упасти, заблукати чи наштовхнутися на що-небудь. Нерідко виникає страх самітності і відчуття присутності сторонньої людини. До початку шкільного віку спостерігаються такі відхилення як відмежованість від оточуючих, пасивність, депресивний фон настрою й аутистичні тенденції. Розповсюджений феномен у сліпих дітей - патологічне фантазування на тему почутих казок, прочитаних книг. Уявлювані образи проектуються зовні. Альтернативою невидимому світу стає уявлюване "життя в казці". Обличчя сліпого звертає на себе увагу зглаженістю міміки і застиглим поглядом (як би "у порожнечу"). Проте емоційний світ сліпого не менш складний і різноманітний, ніж світ зрячого. Невдоволеність своїм фізичним недоліком викликає прагнення до самовдосконалення, розвитку художньої уяви. Сліпі, які живуть переважно у світі звуків, виявляють посилений інтерес до музики, поезії, співу. Відзначається загострена чутливість до інтонацій голосу співрозмовника і взагалі до звуків. Завдяки компенсаторному розвитку інших органів чуттів, сліпі нерідко вражають своєю психологічною спостережливістю і проникливістю. У них може бути надзвичайно розвинуте м'язове почуття, здатність обходити перешкоди. У деяких осіб, що втратили зір у ранньому дитинстві, розвивається сінестезія - так званий колірний слух. Ті чи інші звуки, слова, мелодії викликають уявлення певного кольору. В осіб із придбаною сліпотою інша психологічна картина: можливий розвиток афективно-щокової реакції у відповідь на втрату зору, у майбутньому - затяжні депресії, астенія з труднощами адаптації до нових умов існування; на відміну від народжених сліпими, у них велике почуття власної неповноцінності і нікчемності, високий ризик суїциду. У глухих дітей і підлітків відзначаються емоційно-вольова незрілість, симптоми психічного інфантилізму, відставання в оцінці інтерперсональних стосунків. Простежується тенденція уникання оточення людей без такої вади та інтравертованість. Причиною характерологічних зсувів у глухих є не тільки слухова, але і соціальна депривація. У суспільстві в них легко можуть виникати сенситивні, маячноподібні ідеї стосунків: їм здається, що їх осуджують, над ними сміються. Дії оточуючих інтерпретуються на свою адресу. Хворі соромляться свого недоліку, намагаються його приховати; нерідко вони відрізняються відсутністю самовладання й імпульсивністю. Оскільки глуха дитина змушена вдаватися до жестів і виразної міміки з метою контакту з близькими, у неї рано розвивається багата міміко-жестова експресія. У цілому рівень орієнтування в просторі і трудової адаптації в неї вищий в порівнянні зі сліпими. Взагалі, говорити про обмежені можливості інтелектуального або соціального розвитку хворих з патологією органів чуттів слід з великою обережністю. Лікарю завжди потрібно самому пам'ятати і вселяти пацієнтам думку, що нерозкритий потенціал психофізіологічних функцій незмірно більше втрачених.
Дата добавления: 2014-12-27; Просмотров: 1100; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |