Діагностичні ознаки соматизованої депресії

З метою своєчасного діагностування прихованих депресивних станів може бути запропонований комплекс ознак, що представляється досить надійним:

- початок захворювання часто не пов'язаний з впливом психогенних, соматогенних і екзогенно-органічних факторів;

- фазний перебіг: в анамнезі можна зустріти вказівки на повторюваність періодів нездужання, слабкості, нервовості, зниженого настрою, виражених порушень сну й інших розладів, властивих даному варіантові депресії. Тривалість фаз складає місяці і роки. Можуть мати місце епізоди легкої гіпоманії;

- спадкова обтяженість по лінії афективних психозів. Симптоматика захворювання може мати значну подібність із хворобливими розладами, що спостерігаються в найближчих родичів;

- добові коливання настрою і самопочуття (погіршення зранку, в першій половині дня, зі спонтанним поліпшенням у другій половині дня, до ночі — «вечірні інтервали»);

- вітальний відтінок зниженого настрою («важкість на душі, серце ниє, щемить, здавлює») із стійкими порушеннями сну, анорексією, зниженням лібідо, відчуттям упаду сил. У дітей і підлітків спостерігається дратівливість;

- помітне зменшення або збільшення маси тіла без використання дієти (більш 5% на місяць), тривала втрата апетиту; діти в масі тіла не додають;

- помітна втрата інтересу до усіх (майже) занять (робота, хобі, домашні справи), (так звана ангедонія);

- наявність у психічному стані вказівок на явища ідеаторного і психомоторного гальмування, порушення репродуктивної пам'яті, симптоми хворобливої психічної анестезії, деперсоналізації, дереалізації;

- нав'язливі думки про смерть (не тільки страх смерті), повторні думки про самогубство з планом або без нього або спроба самогубства;

- загальносоматичні і вегетативні розлади при прихованій депресії не укладаються в клінічну картину жодного визначеного соматичного захворювання. Проте існують форми прихованої депресії, що виявляють значну подібність із проявами соматичних захворювань. Термін «маскована» адекватний саме для цих форм.

П'ять перерахованих симптомів повинні відзначатися як мінімум протягом двох тижнів.

Лікарі загальної практики, до яких в першу чергу попадають хворі зі стертими афективними розладами, нерідко вважають, що депресія повинна бути «нормальною», тобто типовою. У зв'язку з цим не враховується безліч «масок», що приймають афективні розлади. Те, що більшість депресивних станів не розпізнається, не дивно, оскільки пацієнти звертаються до терапевта ізскаргами на соматичні симптоми. Як підкреслювалося вище, при соматизованих депресіях виявляється розрив між поліморфізмом соматоформних проявів і потребою в медичній допомозі, з одного боку, і відсутністю ознак, що об'єктивно виявляються, соматичного захворювання - з іншої.

Дата добавления: 2014-12-27