Закон Гесса

Формулювання закону Гесса:

1. Антуан Лавуазьє і П’єр Лаплас (1780 р.): кількість тепла, що поглинається при розкладі сполуки дорівнює кількости тепла, що виділяється при її утворенні при однакових умовах.
2. Герман Гесс (1840 р.): сумарний тепловий ефект хемічної реакції при р=const дорівнює ΔН, а при V=const – ΔU і залежить від начального і кінцевого стану системи, і не залежить від проміжних стадій і шляхів переходу.
3. Закон Гесса у сучасному означенні: тепловий ефект хемічної реакції залежить від природи і стану вихідних речовин і кінцевих продуктів реакції і не залежить від шляху переходу між ними.
4. Всі три формулювання витікають з першого начала термодинаміки і є вислідом того, що Н і U є функціями термодинамічного стану.
5. Загальна схема пояснення закону Гесса приведена на рис. 5.1.

4 Q₄ 2

Q₃

3 Q₈

Q₁

Q₂ Q₇

Q₆

1 Q₅ 5

Рис. 5.1. Загальна схема до закону Гесса за шляхами переходу системи:

1→3→4→2; 1→2; 1→5→6→7→2.

На рис. 5.1: А₁, А₂, А₃, … – вихідні речовини реакції;

B₁, B₂, B₃, … – кінцеві продукти реакції.

Тоді Q₁=Q₂+Q₃+Q₄=Q₅+Q₆+Q₇+Q₈. (5.15)

1. Приклад 1. Застосування закону Гесса для розрахунку тепла окиснення заліза:

2Fe(т) + O₂(ґ) = Fe₂O₃(т), = –821кДж. (5.16)

Реакція (5.16) може бути здійснена з утворенням проміжних продуктів FeО (ІІ):

2Fe(т) + O₂(ґ) = 2FeO(т), = –527 кДж; (5.17)

2FeО(т) + O₂(ґ) = Fe₂O₃(т), = –294 кДж. (5.18)

2Fe(т) + O₂(ґ) = Fe₂O₃(т), (5.19)

ΔH⁰₁= ΔH⁰₂ + ΔH⁰₃ = (–527) + (–294) = –821кДж. (5.20)

Приклад 2. Застосування закону Гесса для розрахунку тепла утворення ΔH_f (СО) з ґрафіту.

За схемою (рис. 5.2), що ілюструє закон Гесса,ΔH_f (СО) можна розрахувати, знаючи, що тепло згоряння СО [ΔH_с(СО)] і С [ΔH_с(С)] до СО₂ при Т=298,15 К дорівнюють відповідно (–282,99) кДж/моль і (–393,32) кДж/моль відповідно. Розглянемо два шляхи утворення СО₂: з ґрафіту при безпосередньому згорянні його і при проміжному утворенні СО (рис. 5.2).

За законом Гесса загальний тепловий ефект обох шляхів переходу однаковий, тому знаходимо:

ΔH_f (СО) = [ΔH_с(С)] – [ΔH_с(СО)] = –393,32 – (–282,99) = –110,33кДж.

Рис. 5.2. Шляхи утворення СО₂ з ґрафіту

1. Обмеження застосування закону Гесса для розрахунку теплових ефектів.

1) Закон є точним лише для процесів V=const (ΔU) і р=const (ΔН).

2) Закон є правдивим, якщо для кількох процесів (шляхів переходу) будуть однакові початкові і кінцеві стани, а саме:

§ однаковий хемічний склад;

§ однакові умови існування (р, Т,…);

§ однакові аґреґатні і фазові стани (між (ґ) і (р) є різниця тепла на випаровування або конденсацію; між (ґ) і (т) є різниця тепла на перегін або деперегін; між (р) і (т) є різниця тепла на топлення або твердіння).

Наприклад:

Н₂(ґ) + О₂(ґ) = Н₂О(ґ), ΔН⁰₁ = –242 кДж, (5.21)

Н₂(ґ) + О₂(ґ) = Н₂О(р), ΔН⁰₂ = –286 кДж, (5.22)

Різниця на випаровування:

ΔН⁰₂ – ΔН⁰₁ = –(286– 242)=Q_випар.= –44 кДж.

§ для кристалічних тіл – однакова кристалічна модифікація;

§ для високодисперсних тіл – однакова ступінь дисперсности;

§ однаковий чистий вигляд в твердому стані чи в розчині.

Дата добавления: 2014-12-25