КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні означення
Лекція 5 Основні означення. Закон Гесса. Розрахунок теплових ефектів. Розрахунок теплових ефектів хемічних реакцій за теплом утворення сполук. Тепловий ефект утворення сполуки певного аґреґатного стану (тепло аґреґатного стану). Тепловий ефект утворення сполуки у розчині (тепло розчинення). Тепло розведення розчину. Тепло взаємодії кислоти та основи. Розрахунок теплового ефекту хемічної реакції за теплом згоряння. · Термохемія – розділ хемічної термодинаміки, в якому розглядається застосування першого начала термодинаміки для різних хемічних і фізико-хемічних процесів, а саме: § хемічних реакцій; § фазових перетворень; § кристалізації; § твердіння і топлення; § випаровування і конденсації; § перегону (сублімації) і деперегону (десублімації); § розчинення речовини; § розведення розчинів; § горіння; § адсорбції тощо. · У процесі хемічних реакцій кількість молей вихідних речовин n1 може не дорівнювати кількости молей продуктів реакції n2: n1 ≠ n2. Наприклад, для хемічної реакції 2СО(ґ) + О2(ґ) = 2СО2(ґ) (5.1) з n1=3 молей вихідних речовин утворюється n2=2 моля продуктів реакції. Або при випаровуванні рідини змінюється концентрація розчиненої речовини в рідині. · Хемічні реакції та інші фізико-хемічні процеси протікають а) при p, T=const: δQ= dU + δL= dU + pdV (5.2) де pdV – робота розширення: Lp,1→2 = ΔnRμT= pΔV (5.3) де Δn = |n2 – n1| – зміна кількости молей. Qp,T, 1→2 = ΔUк(ΔT) + ΔUп(ΔV) + ΔnRμT. (5.4) Для реальних ґазів Qp,T, 1→2 = ΔUп(ΔV) + ΔnRμT. (5.5) Для ідеальних ґазів Qp,T, 1→2 = ΔnRμT. (5.6) б) при V, T=const QV,T, 1→2 = ΔnRμT (5.7) · Якщо при хемічній реакції або іншому фізико-хемічному процесі n=const і виконується робота розширення, то при V=const з першої форми запису першого начала термодинаміки: δQ= dU; (5.8) QV, 1→2 =ΔU. (5.9) при p=const з другої форми запису першого начала термодинаміки: δQ= dН, (5.10) Qp, 1→2 =ΔН. (5.11) Тут ΔU, ΔН – теплові ефекти реакцій при V=const і р=const відповідно. · Тепловим ефектом хемічної реакції та інших фізико-хемічних процесів називають кількість енергії, що виділяється або поглинається у формі тепла при необоротному протіканні хемічної реакції або інших фізико-хемічних процесів, коли єдиною роботою є термодинамічна робота, а температура вихідних речовин і продуктів реакції однакові: § для V=const, це є ΔU; § для р=const, це є ΔН. · Для ґазів (ґ) ΔU і ΔН пов’язані співвідношенням Н=U + pV, тоді ΔН= ΔU + pΔV при p, T=const,(5.12) ΔН= ΔU + VΔp при V, T=const. (5.13) · Для конденсованих систем (р), (т): Qp≈ QV; ΔН≈ΔU. (5.14) · Для запису термохімічної реакції (процесу) вказують на аґреґатний стан вихідних речовин і продуктів реакції та тепловий ефект реакції, наприклад: PCl5(т) + H2O (ґ) = POCl3(р) + 2HCl(ґ),ΔH = –111,4 кДж. При цьому знак «–» для ΔH говорить, що хемічна реакція або фізико-хемічний процес йде з виділенням тепла, а «+» – з поглинанням тепла. У зв’язку з тим, що n1 ≠ n2, розмірність теплового ефекту реакції (процесу) записують у кДж, а не кДж/моль. · Величини ΔН, ΔU залежать від р, Т, стану вихідних речовин і продуктів реакції: Qс (ґрафіт)≠ Qс (алмаз); Qf (1M)≠ Qf (0,1M) (розчину), де Qс – тепло згоряння [с – combustion (англ. згоряння)]; Qf – тепло утворення [ f – formation (англ. утворення)]. · Щоби стандартизувати (нормалізувати, табулювати) термодинамічні величини (параметри і функції), приймають ці величини при певному тиску р0 і температурі Т0 і для певного аґреґатного стану, тобто зводять термодинамічні величини до певних умов ΔU0, ΔН0. У термохімії стандартними (нормалізованими) умовами є: § стандартний (нормалізований) тиск р0=0,101325МПа=760мм рт.ст.=1атм(фіз.)=1,033ат.(тех.)=1,033·104кгс/м2= =1,033кгс/см2; § стандартна (нормалізована) температура t0=25°C(T0=298,15 K). § стандартний аґреґатний стан речовини – стабільна модифікація при даних умовах. Наприклад, вуглець має стандартний стан – модифікацію ґрафіту при р0, Т0 (гексагональна модифікація); сірка – ромбічна модифікація при р0, Т0. § стандартний розчин – розчин з концентрацією, в якому активність розчиненої речовини дорівнює одиниці при р0, Т0; § стандартний ґаз – ідеальний ґаз при р0, Т0 і т.ін.
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 421; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |