Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні означення




Лекція 5

Основні означення. Закон Гесса. Розрахунок теплових ефектів. Розрахунок теплових ефектів хемічних реакцій за теплом утворення сполук. Тепловий ефект утворення сполуки певного аґреґатного стану (тепло аґреґатного стану). Тепловий ефект утворення сполуки у розчині (тепло розчинення). Тепло розведення розчину. Тепло взаємодії кислоти та основи. Розрахунок теплового ефекту хемічної реакції за теплом згоряння.

· Термохемія – розділ хемічної термодинаміки, в якому розглядається застосування першого начала термодинаміки для різних хемічних і фізико-хемічних процесів, а саме:

§ хемічних реакцій;

§ фазових перетворень;

§ кристалізації;

§ твердіння і топлення;

§ випаровування і конденсації;

§ перегону (сублімації) і деперегону (десублімації);

§ розчинення речовини;

§ розведення розчинів;

§ горіння;

§ адсорбції тощо.

· У процесі хемічних реакцій кількість молей вихідних речовин n1 може не дорівнювати кількости молей продуктів реакції n2: n1n2. Наприклад, для хемічної реакції

2СО(ґ) + О2(ґ) = 2СО2) (5.1)

з n1=3 молей вихідних речовин утворюється n2=2 моля продуктів реакції.

Або при випаровуванні рідини змінюється концентрація розчиненої речовини в рідині.

· Хемічні реакції та інші фізико-хемічні процеси протікають

а) при p, T=const:

δQ= dU + δL= dU + pdV (5.2)

де pdV – робота розширення:

Lp,1→2 = ΔnRμT= pΔV (5.3)

де Δn = |n2 – n1| – зміна кількости молей.

Qp,T, 1→2 = ΔUк(ΔT) + ΔUп(ΔV) + ΔnRμT. (5.4)

Для реальних ґазів

Qp,T, 1→2 = ΔUп(ΔV) + ΔnRμT. (5.5)

Для ідеальних ґазів

Qp,T, 1→2 = ΔnRμT. (5.6)

б) при V, T=const

QV,T, 1→2 = ΔnRμT (5.7)

· Якщо при хемічній реакції або іншому фізико-хемічному процесі n=const і виконується робота розширення, то

при V=const з першої форми запису першого начала термодинаміки:

δQ= dU; (5.8)

QV, 1→2 =ΔU. (5.9)

при p=const з другої форми запису першого начала термодинаміки:

δQ= dН, (5.10)

Qp, 1→2 =ΔН. (5.11)

Тут ΔU, ΔН – теплові ефекти реакцій при V=const і р=const відповідно.

· Тепловим ефектом хемічної реакції та інших фізико-хемічних процесів називають кількість енергії, що виділяється або поглинається у формі тепла при необоротному протіканні хемічної реакції або інших фізико-хемічних процесів, коли єдиною роботою є термодинамічна робота, а температура вихідних речовин і продуктів реакції однакові:

§ для V=const, це є ΔU;

§ для р=const, це є ΔН.

· Для ґазів (ґ) ΔU і ΔН пов’язані співвідношенням Н=U + pV, тоді

ΔН= ΔU + pΔV при p, T=const,(5.12)

ΔН= ΔU + VΔp при V, T=const. (5.13)

· Для конденсованих систем (р), (т):

Qp≈ QV; ΔН≈ΔU. (5.14)

· Для запису термохімічної реакції (процесу) вказують на аґреґатний стан вихідних речовин і продуктів реакції та тепловий ефект реакції, наприклад:

PCl5(т) + H2O (ґ) = POCl3(р) + 2HCl(ґ),ΔH = –111,4 кДж.

При цьому знак «–» для ΔH говорить, що хемічна реакція або фізико-хемічний процес йде з виділенням тепла, а «+» – з поглинанням тепла.

У зв’язку з тим, що n1n2, розмірність теплового ефекту реакції (процесу) записують у кДж, а не кДж/моль.

· Величини ΔН, ΔU залежать від р, Т, стану вихідних речовин і продуктів реакції:

Qс (ґрафіт)≠ Qс (алмаз);

Qf (1M)≠ Qf (0,1M) (розчину),

де Qс – тепло згоряння [с – combustion (англ. згоряння)];

Qf – тепло утворення [ f – formation (англ. утворення)].

· Щоби стандартизувати (нормалізувати, табулювати) термодинамічні величини (параметри і функції), приймають ці величини при певному тиску р0 і температурі Т0 і для певного аґреґатного стану, тобто зводять термодинамічні величини до певних умов ΔU0, ΔН0. У термохімії стандартними (нормалізованими) умовами є:

§ стандартний (нормалізований) тиск

р0=0,101325МПа=760мм рт.ст.=1атм(фіз.)=1,033ат.(тех.)=1,033·104кгс/м2= =1,033кгс/см2;

§ стандартна (нормалізована) температура

t0=25°C(T0=298,15 K).

§ стандартний аґреґатний стан речовини – стабільна модифікація при даних умовах. Наприклад, вуглець має стандартний стан – модифікацію ґрафіту при р0, Т0 (гексагональна модифікація); сірка – ромбічна модифікація при р0, Т0.

§ стандартний розчин – розчин з концентрацією, в якому активність розчиненої речовини дорівнює одиниці при р0, Т0;

§ стандартний ґаз – ідеальний ґаз при р0, Т0 і т.ін.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 398; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.