Ііііня дітєй 1 страница

Г

Я

ОО

60 24

Г

5 28 | 28 і 37 57 80

іііімм накопичений багатий статистичний матеріал з вивчення ііміпі нм навчальної діяльності, спрямованості інтересів і шііііішішч зв'язків підлііків з дезадаптацією поведінки Так. |1іі ні ііііініоіііініх на період скоєння злочинів погано навчались і не Цим ні мил\ваш школу, 49% періодично відвідували школу, 10% чііліііііі до школи зовсім Вражаючий факт щороку 30 тисяч |Н ні" (являюіься до навчальних закладів Тільки після іаких Циніпіч прорлхунків розпочинає гься активна проірама повернення;ІІ ю школи За звітними даними кримінальної міліції та |Ц ісрі ін.і у справах сім'ї, дпей і молоді до навчальних закладів іі.оі повернути майже 25 тисяч дітей У неповнолітніх яких Нерпу ті до навчальною закладу, виникають проблеми з,щн ю до навчальної діяльності та шкільної о кєілективу Як Пішло, із них досить складні стосунки з класним колективом У не було спільних пиересів з однолітками, 54% ні з ким у не дружили, а мали друзів у дворі чи на вулиці і, як правило. Гйршпх іл віком При проведенні соціометричного опитування. 95% |КН\ иажковиховуваних потрапили до групи ізольованих школярів, і і них одержали негаїивпий вибір Ці дані ще раз свідчать про що ярлики "педагої ічно занедбані" та "важковиховувані" Лишимо впливаюіь на рольові статуси в класі Природно, що ІІдліікп перебувають в позиції аутсайдерів, мають дуже низький іідж, намагаються ізолюваїись від колективу однокласників їхні ІМіпікн часто конфліктні, а характер емоційних переживань Цоііііічік іься на здаїності до навчання, доіримання дисциплінарних моральних норм

11а формування особисіосп неповнолітнього значною мірою Ииіиіваюіь і недотики навчально-виховного процесу Це призводить до іою. що якістю тте реалізуються педагої ічні принципи навчання і ничовлння, внаслідок чого втрачається можливіеіь стійкого формування моральних та психологічних якостей, розвитку інойисгої відповідальності учнів за своє здоров'я 1 станов іення

Педагогічна проблема превентивної освіти поляїас в тому що і VЧсісні діти не "загартовуються" прош негативних втивів і несприятливих ситуацій, не закріплюють навичок правильної і.імооцінки, управління своєю поведінкою або відчужуються від

навчального колективу, втрачають інтерес до навчання. Контаьі¹' учнів збіднені, соціальний досвід неповнолітніх поповнюється, я і правило, за рахунок іпдлпмв з активною кримінальної, диспозицією. Так, багато з них покинули школу, або погаїь відвідують навчання, але ж вони мають здатність впливати на свої оточення за місцем проживання. Згадані обставини призводять,м> послаблення позитивних соціальних звязків, а відтак скочуються п,: контакти з джерелами негативних явищ.

Ніби й зрозуміло, що для попередження негативних явищ \ навчальному закладі необхідна грамотна, послідовна робота з корекції відхилень у поведінці дітей, глибокий аналіз чинників, причин і обставин, ідо обумовлюють, спричиняють окремі вчинки Сьогодні дуже актуальна проблема орієнтації нинішніх' і майбутніх педагогічних працівників на попередження негативних явиш, корекцію вад важковиховуваних. Завдання превенції і корекції відхилень у поведінці неповнолітніх вимагають иоілиблення знань вихователів га вчителів V структурі цих явищ, причинах і чинниках їх походження.

Наведені дослідження дозволяють зробити висновок, що сучасіті діти більше підготовлені до сприйняття дійсності к негативних кольорах. Так, майже 35% старшокласників вказують, що значимими факторами (в порядку ранжування) поширення негативних явищ, г:

• бездуховність, споживацьке ставлення до життя в суспільстві;

• протиріччя між поняттями моралі та принципами досягнення
життєвого благополуччя;

• формування кримінальних цінностей, культ \ сили,
зневажливого сіавлення до навколишніх;

• байдужість до себе іа інших, загальна апаіія;

• падіння авторитету державних органів, виховних установ,
учителів, в цілому дорослих:

• розшарування суспільства на бідних і заможних;

• низька доступність отримання вищої освіїи га подальшою
працевлаштування;

• зростаюча акіивтпсгь кримінальної о вплив) на вибір життєвих
цілей;

Ми и.мш типів ідей здорового способу життя, доступність мм і|і,_н іаюче поширення негативних явищ;

Ні ні \ і її її її. вибору змістовного дозвілля, центрів позашкільної

Цим яка гавала б можливість для ефективного розвитку

«мішч процесів соціалізації;

НМііпнс залучення молоді до розважального способу життя;

Перси,и а іаких почуттів, як ненависть, заздрість, гнів, злоба, с іпннік 11,;

МІш уміїсіь цілеспрямованої молодіжної політики, недовіра до ІЛі.нич іакладів;

Ііроипсми молоді у проведенні змістовного дозвілля та ІЧМіїку

і'Ушість доступності та нормальних умов для соціальної Ціпити,

ми и.кіііі вплив школи, знань на подальший соціальний успіх;

і'оіііальио-нравова незахищеність;

іростаппя конфліктів у сфері сім'ї, негативний вплив вулиці;

нінжсшія цінності соціально-корисної діяльності;

ііісціїїснпя позитивних прагнень серед молоді до здобуття

ііміого визнання тощо.

V чаї альних рисах, слід визнати, що сучасним дітям стає все С орк нтуватись на традиційні моральні цінності, важче іумпи світ, який їх оточує. Вони втрачають віру у власні сили, І'іримку держави, відчуваючи великий вплив негативних явищ. Ірйочним дестабілізуючим фактором у сучасних умовах виступає Ліфлікг у системі учень - учень, учень учитель, учень батьки, III.мі вчителі Конфлікт, як негативне соціальне явище у Цепні оі ічному процесі і як визначальний фактор у виборі мотивів ^Ініціальної поведінки неповнолітніх, стає все більшим гальмом у Ііинчалі.но-виховному процесі.

Треба, перш за все, об'єктивно оцінити природу конфлікту в іучаспій школі. Вона обумовлена різними факторами; невідповідним ікпчолоі ічним підбором студентів педагогічних вузів, ііі'ііосконалістю підготовки до професії педагога в сучасних умовах; перевантаженням учителів, які не можуть задовольнити своїх потреб

у фаховому розвитку, відпочинку; самоусунення багатьох сімей від виховання своїх дітей тощо. Слід відверто вкачати і на відчуття вчителем свого несправедливого, занедбаного, принизливого становища, і цей стан він несвідомо "компенсує" у стосунках ■■; учнями. Як показує соціальна практика, ще ніхто не наважується розірвати це самовбивче ганебне коло суспільства.

Характерною і тривожною рисою сучасного навчально-виховного процесу є зросіання конфліктів. Як правило, у шкільній практиці вихід із складних конфліктних ситуацій адміністрація вбачає у взятті на облік "важких'" учнів, неформальних лідерів. Тим самим, вона за певною ознакою виділяється як така, що потребує примусового виховного впливу на учня, психологічної підтримки або соціальної корекції, залишаючи поза увагою соціальне таврування його як невиправного. Таким чином, конфлікт, що виникає при цьому, може спрацьовувати тільки на авторитет негативного лідера Розуміти це необхідно не тільки тому, що конфлікт, який не вирішується конструктивно, переходить у більш високий ступінь потенційного (прихованого, латентного), у певний час спрацює з непередбаченими наслідками. Самі педагогічні працівники не тільки не набувають умінь аналізувати, вирішувати конфлікт і тим самим прогнозувати, попереджувати його, а й втрачають серед учнів авторитет і самоповагу.

Педагогічні колекгиви приділяють недостатню увагу процесам, що виникають в учнівському середовищі. Криміногенну роль відіграють також процеси інтенсивного відтоку неповнолітніх зі шкіл. Кожна така дитина залишена напризволяще, стає "дитиною вулиці"'. Які вчинки вона скоює, які стосунки в неї з кримінальним світом - ніхто не знає. Школам це стає відомо тільки після запитів кримінальної міліції, або наркологічних центрів чи служб у справах неповнолітніх. Як правило, такі запити робляться для уточнення даних про дитину, яка опинилася в зоні уваги державних установ.

Вивчення впливу різноманітних аспектів незадовільної організації навчально-виховного процесу на становлення особистості неповнолітнього правопорушника показало, що основні з них це недостатнє знання педагогами умов життя і виховання в сім'і; необізнаність з індивідуальними і віковими особливостями дітей і

Мі мр.імнльїіпи підхід до них. Відсутність суб'єкт-суб'єктного підходу» і мил педагогів не сприяє зростанню позитивних тенденцій іншим ми. її. натомість загострюється негативне ставлення педагопв Ції \чмін і низькою успішністю та поганою поведінкою. Проявляється МГ'їишрл до учнів, що у свою чергу, призводить до дезадапгованості їй міоіїреппя конфліктних рис характеру, недисциплінованості

2.5. Основні проблеми дітей, які потребують допомоги

Ча останні роки всезростаючим у плані криміногенного ризику і'пін медико-біологічний та екологічний фактори. 40°<> підлітків, Кім і іі ч на облік в кримінальній міліції для неповнолітніх, одночасно Ж'рі'буплють на профілактичному обліку в лікувальних установах з Приводу серцево-судинних, кишково-шлункових захворювань, дихальних шляхів, нервової системи тощо. У таких підлітків Помиляються ознаки соціальної дезадаптації, в тому числі: Порушення адаптації до шкільного навчання: низька успішність (^7,п"и), конфлікти з однолітками (53,3%). непорозуміння з ІК'.наїоі ами (35,7%). При цьому в 35.7% підлітків визначався стан Ж¹1 кої шкільної дезадаптації, у 64.3% порушення адапіації було пишім і проявлялося в різних ((юрмах вчинків та правопорушень.

Через постійні невдачі в школі вони відчуваюіь психологічний дискомфорт, потрапляють у сиіуації. що змушують їх шукати нове ітредовище асоціальної спрямованості. Втрачену і ідність нони прагнуть компенсувати протиправною поведінкою. Так, за даними пінного дослідження, у стані підвищеної стурбованості постійно перебуває дві третини школярів. Тому особливо важлива роль і'ощально-педагогічних чинників у визначенні шляхів запобігання пірати психічної рівноваги, психічних захворювань, зокрема психозів і неврозів, суїцидних намірів.

Отже, дезадапгивпа ситуація, що склалася серед пеповнолпніх,

обумовлена ВПЛИВОМ ЦІЛОЇ СИСТеМИ НОВИХ ЧИННИКІВ, іЦО ДОПОВНЮЮТЬ

і а стимулюють вже існуючі. Соціальна адаптація значної частини підлітків, їхня соціалізація проходить у криміногенній обстановці.

Оскільки основну причину дисгармонії позиції особистості ми і'.бачаємо в соціальній дезадаптації, то й порушення соціальної ситуації розвитку - сімейної, шкільної, позашкільної, дозвінл'вої /ііяльпості стають її системними чинниками.

Кожна диіина ма' властивий ильки їй ступить залежності від і\ впливу Наприклад, кількість дітей, яким '.а їхніми фізичними і психічними даними важко засвоювати навчальний матеріал у загальномч шкільному режимі, в Україні складає монад 20°о Багато іаких і в усьому свіп. однак у нас, на відміну від інших країн, для таких дітей ще гамало створено умов для ініеграцп у соціальне середовище

Медики відмічають, що до школи приходи і ь майже половина хворих дпей Завдання псдагопчноіо персоналу навчального закладу сирим їй повноцінному навчанню та вихованню Науково-методичні умови для іакої діяльносп передбачені програмою "Здоров'я" Здоров я обЧмне поняітя, що включас блаюполуччя фпичтюіо, психолот ічноіо. сотцального і духовного стану Вдале просування фничного розвитку дитини сприяє розвитку психічного, соціальною, духовного здоров'я та виробленню таких важливих п рис як наполегливість. відвага, рішучість, чесність, дисциплінованість, відповідальність, потяг до праці, впевненість у своїх можливосіях, ошимпм. здатність до переборення іруднощів, запобігання впливам нсгаіивпих прикладів Відповідно до проірами, саме педаюги повинні вис і у пи ги ппціаіорами права диіини на здоров'я, що зазначається у міжнародній Декларації прав дитини

Загальноприйняю, що основний обов'язок у розвитку і збереженні здоров'я дігей покладено на сім'ю Між тим практика засвідчу*, що в сім'ях, де ослаблена роль батьківського піклування про здоров'я, нагромадження неіативних станів відбуваться дуже швидкими темпами Надаючи великою значення ролі батьків, обов'язок педаюпчних працівників у правильному орієнтуванні на принципи здорової о способу життя Класний керівник має допомогти батькам усвідомиш, що саме із сім'ї розпочинається виховання дпей в дусі прагнення до відновлення та збереження здоров'я, дотримання принципів ведення -здорового способу життя У розвитку превеиіивних підходів, позитивно впливає практика залучення баіьків разом з дітьми до виконання програми здоров'я V тому числі проведення 5 батьками тренінпв з позбавлення від нікотинової та алкоюльноі залежності, прилучення до затіять у і рунах здоров'я, просвітницької роботи

Останніми роками збільшився час. який підлітки проводять ііні.і сім'єю і школою, зростає пиіома вага товариства однолітків, що пері іко перевищує вплив батьків і вчителів Саме по собі це не шкодиіь Однак товариство однолітків, як фамор. соціалізації неоднорідне 3 одного боку, це керовані дорослими навчальні, имробничі та інші дитячі та юнацькі колективи й організації З іншою це ргзноманпні неформальні стихійні говарисіва, переважно різновікові та змішані в соціальному відношенні Ііімконірольнісіь цього виду спілкування створює потенційно ік'оешечш ситуації, і недарма "вулиця" здається такою страшною (іііііііьом учителям і батькам

Спроби ліквідувати "вулицю" приречені на невдачу Наукова і іраіепя виховання вимаїає врахування не лише мір та ефек гивності Милішу дорослих і однолітків, а й відносин організованих і стихійних діпячо-юнацьких груп, особливостей їх складу, структури, типу Лідерів І, головне. їхніх очевидних і латентних психологічних функцій Дослідження сімей підлііків-утікачів засвідчили, що з повних їімей їх було лише 5°о наявність одною з баіьків 16%, виховують опікуни 2%, дпи-сироіи 2%, багатодітні сім'ї 15°о, до складу ¹ сім'ї входить нерідний баїько чи нерідна маїи 23%. малозабезпечені 11%, непрацездатні батьки (інваліди) 4% Велика кількість еіі викають із шмл-ініернанв (21%) Особливу увагу викликають І Підлі і ки, які залишають домівку з меюю оіримаїи матеріальну і еимосмйність Механізм цього процесу включас головний факюр пня виділиш і хвалькувато протиставиш себе одноліткам Віечі з дому - це не тільки прояв аїресп, а своєрідний протесі Промі умов життя в сім"і А тс проблема в і ому їло тримавши Підносну безпеку серед подібних собі, стиль жипя втікачів Нідрішж гьея від заі ачьноприйнятою В субкульгурі іакич дпей вже і нию звичним нехтувати своїм здоров ям. задля виживання їм іііііоіь притаманні різні види правопорушень і злочишь V іакєшу іг|кчіовищі поширена дитяча проституція Підлі і ки підпадають під мігши кримінальних елементів - злодіїв шахраїв які вчать ііі ІІОНІІОІІІ1Н1Х спекуляції, крадіжкам, здирсизу сутенерству Аналіз мпі міміці аі ресивної поведінки серед шко тярів у Київському їм і»і'іом\ приймальнику показав, що причинами втеч з дом\ з уроків

оули різноманітні несприятливі віаємостосунки з оточуючим середовищем взаємостосунки в сім'ї 18,6°о. безперспективність навчання!1,6%. залежність віт др\ зів з рнних аі ресивних мотивацій 11,3%. бажання змінній середовище, подорожувати через нудьгу, руїинне життя, пошуки цікавого, романіичного світу 25%, самотність, прагнення знайти вірних і надійних друзів 7%. омріяна матеріальна незалежність, накопичення будь-яким чином грошей, поїздки, пов'язані з пошуком дефіцитних товарів з метою наживи 13%, прагнення позбутися зовнішнього іиску, одержати свободу 4%. бажання браги участь у різноманітних формальних об'єднаннях, політичних угрупованнях, виконувати їхні закони, різні доручення 9%, погреба позбуїися погроз 10%. необхідність уникнути відповідальності за скоєний злочин, страх покарання 7%, зловживання наркотичними речовинами 10%, проституція 3% Досліджувані підлітки постійним місцем проживання мали міста або селища міського типу 7.9%. 12% були з міст районного значення. 0,8% мешканці сільської місцевості

Питання дія самоконтролю:

1. Наипі іми ііиічтп прію іеии степного тпонаппя.

2. Наибі іьш у/ачииі прооіеии (і ішачаіьішх зик існіал.

3. Напої імп значимі проо ісмп зОоров'я оітеп.
4 Причини 6ск)ог ія<)н<кіш.

Розділ 3. ПРОТІШРЧВШ ВІДХИЛЕННЯ В ПОВЕДІНЦІ

3.1. Сутність протиправних відхилень

Поведінка це система пов"язаних між собою цілеспрямованих ЛіІІ кчипків, що здійснює суб'єкт з метою реалізації певної функції в Процесі взаємодії з навколишнім середовищем (ГТедатопчний словник // ііі редакцією дійсного члена АГГН України Ярмаченка МД К І К/іііі оі ічна думка, 2001) Протиправні відхилення в поведінці це Цім дії, уявлення, що не відповідають нормам, прийнятим у сунмльсіві, та закріплених у законодавстві Норма існуючий в ініціальній спільності або і рути стандарт, зіставлення з яким визначає Ііриііняішсть і досконалість об'<кпв, процедур і продуктів діяльності Оі повним змістом норм виступають вимоги суспільства За свою ЙІіііповікову історію воно виробило чимало соціальних, біологічних, Мнраіп.них, правє)вих, побутових та інших норм Відповідно до цього ІИДіляіоіь поведінку у системі порушень моральних норм -,|Моральн), протиправну, яка здебільшого зумовлена певним ||ІІіісобом життя При цьому поспйно присутні обсіавини, за яких)іи-іл(вірогідність їх вітливу на відхилення \ поведінці дитини Іноді || поведінці виявляється ризик переходу незначних порушень исципліни в серйозні правопорушення Такими обсіавинами є вирукіивш умови життя і виховання, конкретні ситуації ризику. нм, що спричиняють втягування у небезпечні вчинки, протиправну ІИіуііцпо, залучення до ризикових форм життя, скоєння злочинів о Серед цих чинників виділяємо малт соціальні групи (сім'я, 'референта група однолпків) іа великі (школа, однолітки), а в Ширшому розумінні суспільство в цілому

У процесі засвоєння норм небезпечного соціального І'і'редовища дііи набувають негативного соціального досвіду, їхні дії Ііноуианнь визначеної антисоціальної та протиправної діяльності

Слід зазначити, що поведінка з відхиленням статистично ипш.іЧіК іься у підлітків частіше ніж в інших вікових трунах Одна з причин неврівноваженість перебудови ендокринного балансу, яка пиши спосіерігається як загострення окремих рис психіки-іми-пі\іювапість на певних рисах Більш значимими є соціальна

незрілісіь і фізіологічні особливості оріатзму Намагання отримати нові переживання спонукаю іь випробувати нові відчу пя, стимулюють допиїливіегь. цікавість але недосіагню їда і ніс і ь проінозуваїи насшдки пп чи іншої ди, підвищене бажання незалежності Підток не завжди відповідає вимоіам, які ставить до нього суспільство щодо виконання певних соціальних функцій, сам же він, у свою чергу, вважає що не одержу' від суспільства того, на що маг право розраховуваїи Подібний сплав бюлопчних і соціальних чинників мотивацій затру дняє соціальну адаптацію дітей та підлітків

Ситуації ризику присутні в соціальному житті дитини Передусім, це означає насиченість звичної життєвої ситуації негаїивними чинниками Ряд вчених вважаю і ь що для таких підлітків притаманно ідентифікувати себе з групами з ризиковою поведінкою Найбільш складним завданням г оцінка переходу до кримінальною способу життя Вчені, О Лічко. А Битенський зазначають, що більш схильні до впливу підлітки з виявленням нестійкого тину акцентуацій

Можна тільки передбачати весь спектр чинників віягування неповнолітніх у кримінальний спосіб житія Впм молена визначній що вони обумовлені такими соціальними обставинами

• педагогічною пасивнісію соціальних інституцій, зокрема сімей,

• віратою суспільно-мораіьних цінностей,

• маїеріальним зубожінням,

• слабкою молодіжною політикою,

• незайняі істю молоді

Всі чинники мають свій ступінь впливу, але в сукупності вони сіворююіь певний спосіб жипя Під способом жигія розуміться елкушпеть суттєвих для підлітків моделей поведінки, що реалізую і ься в конкретних соціальних і природних умовах Спосіб жипя характеризигься такими ознаками, як праця, добробуї, споживання побу г, здоров'я, освіта, культура, громадська діяльнійь тощо Для способу життя підлітків групи з ризиковою поведінкою харакіерним г

• зневажливе ставлення до виконання своп соціальної ф\нкцм
вчитися, набувати знань (7⁷⁰₀ вчаться погано, 21°о - посередньо

Мі рікіиііісність почуття обов'язку і відповідальності, непослідовність Ціню)

• и.іявіпсіь великої кільком і "зайвою часу" (у 70° о іривалість
Лічим ія 7 8 годин щодня При цьому слід зауважити, що лише 4
1"и н.іжковиховуваних учнів, які перебувають на обліку в інспекції у
ціі|ьін,і\ неповнолітніх, охоплені позашкільною роботою, а 150 днів
Ції рік і.шмаюгь канікули вихідні та святкові дні),

• невміння проводити вільний час,

• нілсу шість індивідуальних захоплень (лише 11% мають їх) та ін,

• вживання наркотичних речовин, у першу чергу, тютюну

Псі вони тісно пов'язані з конкретною ситуацією га умовами ІИмш.інпя в сім'ї, недоліками в організації навчально-виховного 1|ніік*с> в навчальних закладах

Найбільш стрімкими темпами розвивається явище втрати її піп.піч о, репродуктивного, психічного здоров'я неповнолітніх 'іиіисіичні дані свідчать про зростання негативних тенденцій Кжшілппя тютюну, алкоголю, наркотиків, зараження хворобами, що вредаюіься статевим шляхом, ВІЛ/СНІДом, раннього початку 1'інсноіо життя, збільшення кількості підпільних (кримінальних) Норми, втягування в систему сексуальної торгівлі і дитячу Яросмпуцію

Причини злочинності неповнолітніх оцінюються широким Іііскіром чинників, але соціальна пракіика засвідчу*, що вони Передусім мають виразно соцюкультурну проблему невідповідне |И\онлння. нерозвиненість інфраструктури зайнятості, занедбаність Груповою виховання, сфери змісювного дозвіл ія та іншими • шию орієнтованими видами діяльносп, поширення азартних Іюр с\бкультурних норм, іеле-відеоміфів тощо

{і ікпення з дозвіллєвою сферою, в якій дитина постає споживачем і'моціипо-руинівних впливів гвинтиком у системі вжиікового бізнесу Пі'іілмінпо призводить до гальмування або деі радацп нервових процесів ні тіпальних устремлінь Протиріччя внутрішніх розвивальних к пісніші іа зовнішніх обмежень в їх реалізації призводить до роїчііііеппя особистем в субк\льгурних стандартах Як правило, це і і,і* 11 рі і чііноіо появи поч\ 11 я меншовартості, що роз"іда< душу диіини і імитч.іі п ш іеформов.инч форми проіесі\ ' соціальними милицями"

якого є використання наркоіичних засобів, комп'ютерних пор для виявлення особистісної спроможності Зротшго. то такі інтереси провокують до десірукгивноі агресії або еаморуйігутания Нільшісіь науковців доходять висновків, що сьогодні молода людина відчуває соціальну приниженість, власну непотрібні с і ь. духовну порожнечу Таким чином, у середовищі певної частини підлітків визначає і ься певна причинно-наслідкова закономірність у психічно-поведінкових іенденщях зниження позитивних мотивацій дезадаптація до соціальних норм адаптація до вуличної і а розважальної кульгури вживання наркотиків, скосння проіинравних вчинків групова злочинність

Соціально-педаюі ічні опигування учнівської молоді засвідчили про культурні втрати Особливо швидкими темпами зростає орієнтація на сферу розваг Так, на запитання "Як ви проводите відпочинок⁹" з'ясувалося, то основними місцями відпочинку { вулиця, комп'юіерні клуби, зали ирових автоматів, дискотеки

На запитання "Яких шкідливих звичок ви б хотіли позбутися⁷" 20% не бажанії ь відмовитись від розваг, куріння, вживання алкоголю, ранніх сексуальних стосунків, легкою отримання і рошей, азартних пор У юй же час знижуєіься інтерес до книіи, мисгеціва, культури взагалі (на 40%) ТТе відбулось очікуваного зацікавлення неповнолітніх до традиційних релігій Тільки 5% вважають, що релігія сіане насіановою в жити Хоча осіаншми роками довіра до релігійних спільної зросіає серед молоді так званої і руни з ризиковою поведінкою

Сьоіодш молода людина не інас, як проводити дозвілля 80% стверджують, що переважно велике значення відіграє випадок Таким чином, недосконала соціальна інфрасірукіура в районах проживання молоді спричиняє порожнечу в заповненні вільного часу змістовними формами дозвілля Натомість зростає, мережа закладів (ігрових автоматів, дискотек), які контролюються «ючинними угрупованнями Сьогодні поняття "дискогечна культура" ро^ілядається разом з дпекотечними наркопіками, передусім з "екстазі"

Свого часу К Д Ушипський писав, що коли людина не знає, що їй робиш в юдини дозвілля \ неї псується голова, серце і моральнісіь Внаслідок відчупя непотрібності виникає комплекс

Іігітііііоцптпосп, який буквально роз'їдає душу дитини і штовхає п /Ні нч і руктивних форм протесту зміни психічною сприйняття /ііііі ііпс 11 або виявлення аїресп тощо Сірукгура соціальної йммііпосп та дозвілля учнівської молоді останнім часом також і<у і н по {мінилася не на краще

І І.шбільш актуальна проблема правопорушень В оцінці іі'ігіі'іщій негативних явищ слід виділити іакі взаємообумовлеш по _; IV11, решпанеш тенденції.

І Ланцюг вчинків від порушень норм моралі, спілкування, і|^іііМіілсі>коіо, адміністративного до кримінального законодавства '.' Вчинки, що призводять до втрати особистого здоров'я іа до І річ п щодо здоров'я інших

3.2. Кримінальна динаміка правопорушень

У широкому юридичному розумінні правопорушення це і іоіішиї, і злочини Доцільно розрізняти

проступок - у виїляді проіулів, бійок, паління, вживання Цкоіоліо, прояви грубощів, нечесносп, лінощів, жорстокості, ІІСісмаїичні порушення дисципліни і норм моралі,

правопорушення дрібні крадіжки, хуліганство, порушення іііііісірагивних і правових норм (такі учні, як правило, ||іс(іумаіогь на обліку в кримінальній міліції у справах Чіюннолпніх),

їлочнн найбільш іяжкі правопорушення, а саме порушення кримінального кодексу Такі кримінальні злочини лідлятаюгь і;ішііо судом

У спрощеному вигляді формування і реа імашю вчинку можна Ніш і и іаким чином провокуюча сиіуашя мотивація рішення ИіИіюк

Вчинкові дії мають певн\ динаміку

формування особистості з дезадаптованото ори нтаціпо.

мщфлікі моїивацій.

ми і иву вання порушення.

іірпііпяітя рішення про скоення проступку.

Ікмііі{.тція цього рішення.

И.ІІ 41 ІМІ

Кожен з цих етапів характеризується різним рівнем взагмоди особистості з певними сиіуаціями Ми визначаємо такий ланцюговий перебії подій антидисциплінарний антигромадські проступки -делшквенгний -кримінально-насильницькі вчинки

На першому рівні знаходяться різноманітні порушення дисципліни культури поведінки, статуї їв загальноосвітньої школи, статутів різноманітних дитячих і молодіжних громадських організацій

Другий складає правопорушення, що розподіляються на проступки (порушення нормативних актів органів влади законодавчих, правоохоронних, цивільного кодексу)

Третій правопорушення, не пов'язані зі злочинами проти особистості

Четвертий - злісні злочини проти особистості

П'ятий рівень визначає засвосння найбільш брутальних форм злочинної поведінки

Сукупність зазначених рівнів демонструє модель прямолінійно-вертикального розвитку подій Така конструкція характерна для неповнолітніх В силу психовікових особливостей включення їх у кримінальну соціалізацію має більш поступовий характер, схожий із освоєнням соціального простору

Суті свою відмінністю двох останніх рівнів є злісний характер, жорстокісіь, негативне ставлення до постраждалого, злорадство, грубість, невизнання провини своїх дій Порівняно з 5-річним минулим, зловмисне скогння дій проіи особистості і колективу збільшилось на 17 20% (зловмисні крадіжки, бійки зі знущанням, здирництво, насильство) Майже в 2 рази зросли рецидиви особливо небезпечних злочинів

Особливість сучасної ситуації поляїас у романтизації злочинної діяльності, що засвідчує не тільки про слабкість соціальної політики щодо попередження злочинності, а й ще більше дисфункшонує сім'ю, поведінку в навчальних та дозвільних закладах

Неповнолітні, які стали схильними до кримінальних вчинків, демонструю і ь більшу згуртованість та активність соціалізованої поведінки, ніж їхні однолітки Відсоток злочинів, скоєних у групі, постійно зростає і на сьогодні становить від 70 до 90% Правоохоронні органи називають організовану злочинність

неповнолітніх непередбаченим феноменом Характерною ознакою нроіиправних дій сучасних школярів є те, що вже 11 - 12-річні їм ліи і ки об'єднукпься в стихійні гр\ і ти для скоєння злочинів та формування кримінальної карєри Через це створюється егоістично-крнмшальна субкульгура, яка виросла на труни альтруістично-крпмшальних зіткнень ''ву іичних команд" Криміногенні молодіжні VI руповання з різним сіл ненем організованосп виявлені на всіх рівнях територіально-адмішстративноі структури України Особливо ірнвожним є той факт, що вона проникла в сільську сім'ю, донедавна традиційно стабільну духовно-моральну інституцію

Дата добавления: 2014-12-27