Ііііня дітєй 2 страница

Небезпечним феноменом є і є, що процес у творення нсіативних і рун, які потім переросіакнь у злочинні групи, починається як на і ситне явище і ззовтті не відстежується не тільки батьками, педагогами, а й працівниками соціальних служб та кримінальною міліцією для неповнолітніх 3 опитаних нами педаіопчних працівників, майже 35% відмітили, що були здивовані, коли дізналися, що учні їхніх шкіл скоїли зухвалі злочини Понад 50% іиких дітей тіедаї оі и назвали "Звичайними" дітьми

Нині традиції формування делінкветпних і рун схожі на її, що підмічались нами більше 15 років тому, при цьому змінились вікові межі Сьогодні помолодіння злочинності відмічають як кримінологи, пік і соціологи В структурі оріанізованих груп вони відмічають наявність дорослого ""пньового" мдера. який керує через своїх довірених "шісток" Як правило "бригадири" віком 18 24 роки (15 років тому 25 10 років), далі за н рархією йдуть "бойовики" 14 \(і років (відповідно - 16 19 років) і 10 13-лпні "лушпайки" (відповідно 13 15 років) Серед чинників об єднання груп сьоіодш переважають матеріальні стимули Вони діють на нідчітків Г»с«помилково Уявлення про безкарність породжує міфолог ізація кримінального світу Носи кримінальних традицій добрі психологи Нони вміють мотивувати і а передаваїи знання про скогння злочинів. визначають методи та прийоми Від молодших вони чимаіаюгь підкорятися нормам '"правильним правилам" дисіїшгпшжано й і\млінно залізній дисципліні ■ якою не може зріьняіися шкільна

Особлива складність - педагогічний аналіз змісту мети і моїивів вчинків, що межують з правопорушеннями П,е. в тасне, і чає

соціальний та психолог о-педагопчнии аспект аналну поведінки важковихокуваних школярів, один з основних напрямів нревенцп правонор> шснь неповнолітніх

Слід відзначити, що байдуже ставлення держави до свого підростаючого покоління викликало з його боку відповідну реакцію І яка вилилася у сплеск гяжких і корисливих злочинів про що переконливо свідчить статистика

Так, щодня в Україні підлііки скоюють 104 злочини в гому числі одне вбивсіво або тяжке пчесне пошкодження, два-три розбійних напади, вісім пограбувань, двадцять шісіь крадіжок державною. 45 - особистою майна громадян (і них 16 квартирних крадіжок) і майже щодня вони вчинюють згваліування Примітивними р соціальні і культурні затій і н учнів Досить інфантильне ставлення сучасного учня до пошуку свого місця в житті (37%), до власного інтелектуального розвитку (78%), до набуття к\льтурних навичок (73%), до свого здоров'я і здорового способу життя (47%)

Підлі гки-нравопоруїнники - підлітки, які скоюють правопорушення (дрібні крадіжки, хуліганство га ш), порушуюіь адмінісіративш іа інші норми, перебувають на обліку в органах у справах неповнолітніх або направлені службою у справах неповнолітніх до шкіл і училищ соціальної реабілітації Переважна більшість з них важковиховувані, педаюпчно занедбані Якщо на почаїку 80-х років минулого століття до іаких можна було віднести не більше 25% всього шкільного контингенту, ю в 2004 р педагоги-пракгики вказували на наявність 75 80% іаких школярів

Терміном "правопорушник" ми визначаємо неповнолітньої о з соціальними відхиленнями у поведінці, який скою* проступки, заборонені чинним законодавсівом та іншими нормативними актами ТДе психічно і фізично здоровий учень (однак з уже вираженим негаіивним жиітгвим досвідом, негативними соціально-етичними знаннями, нездоровими звичками і потребами, зіпсованим, неправильним вихованням негативним впливом середовища), система ставлень якого до колективу і а окремих товаришів, до самого себе і в цілому до оточуючою середовища адекватна системі суспільних відносин

Якщо для юристів врахування особливостей кожного різновиду иршнніорушень необхідне передусім для правильною застосування /і" правопорушників відповідних покарань, передбачених правовими Нормами, то для педагої їв важливою значення набуває виявлення іномнивостей школярів, які за своєю структурою, динамікою, іііисіщійно схильні до певних правопорушень і вимаїаюгь диференціації виховних впливів

Складність педают ічною аналізу ситуацій підвищеною рімику, при яких порушення дисципліни, негативні вчинки межують 4 правопорушеннями, поляїає в об'єктивному визначенні міри спільної шкоди і небезпеки вчинку конкретного учня, йою Промини у мотивації ставлення до скоєною злочину

Неповнолітні злочинці підлітки, ям скоїли кримінальні злочини І направляються судом до виховних копошй Важливим аспектом Ііонодження з ними с дотримання міжнародних актів шодо ічніх прав

Звичайно, ми поділяємо думку юристів, що сіаінсіичні дані ще Мс < об"єкіивними показниками злочинності Неіаіивні вчинки Міііоіі, високу лаіснішсгь Однак кількісний аналіз і якісні [Покійники даюіь можливість виявити основні тенденції чеформацп [Поведінки важковиховуваних школярів

І Іа криміналізацію неповнолітніх найбільше впливаюіь

• криміналізащя вуличної субк\льтури,

• розширення структури злочинності неповнолітніх передусім за
[ріічуііок майнових злочинів,

• збільшення частки іяжких злочинів Особливо про їй
¹ (ісооисгості, навмисні вбивства, тяжкі плесні пошкодження розбійні

Ніні.іди, грабунки. шзалі\ваиня,

• заюстрення існденцій до скосння правопорушень осіб, які не
іпціїадаїоть під судочинство.

• зниження віку скос ння правопорушень Так, підлітки віком 14
17 років становлять 8% заі ального населення України однак вони
імчоіоіь чверть усіх злочинів Лише за останні 5 років питома вага
імнііпх ними злочинів зросла на 15% Серед вікових каїеюрій 6 -
Н"м ік іадають \чш почаїкових класів,

• розвиток дівчачої злочинності У 2005 р питома ваі а дівчат-
ир.іпоінірушників становила майже 20%.

• вростання групових злочинів Майже 40°о правопорушень
підлітків маг груповий характер з ознаками організованої

ЧЛОЧИННОіЛ І,

• змінилась соціальна характеристика і структура угруповань
підлітків-правопорушників Особливо це характерно для груп іак
званих "дітей вулиці",

• розширення соціальної структури злочинносп неповнолпніх
На сьогодні втраіа виховною потенціалу сім'ї спричинила
збільшення частки дітей з так званих ззовні благополучних сімей, в
тому числі з сільської мюцевосії,

• сталість тенденцій рецидивної злочинності.

• зростаюча криміналізація обігу наркоіиків, сексуальної
юрпвлі,

• збільшення в гриіах кримінального способу життя, ВІЛ/ПІІДу

іаіпсга

У сукупності чинників іривас розширення сгрукіури фонових явищ злочинності Особливо це стосується дитячої злочинності та проституції серед неповнолітніх

Огже, суть педагоі ічного аналіз) полягає у правиїтьному встановленні морального, психологічної о і правового змісіу порушених норм, їх незнання призводить до нечпкосп розмежування вчинків Для того, щоб встановиш, які норми порушені, необхідна етична, психолої ічна і правова грамогнісі ь педаї оі а

Наші спостереження засвідчили що у 62°/о педаїопв виникають труднощі при визначенні змісту хулпанськич вчинків, що підпадаю і ь під ознаки статей Кримінальною кодексу України Хуліганство, яке карається в адміністративному порядку, відрізняється належнісію одночасно до двох криіерпв порушення загальноприГшяіих норм поведінки і виражена цими діями неповага до суспільства, до гідносп людини Однак нерідко дію учня вчителі, вихователі визначають як хуліганську при наявності лите однім? цих ознак, допускаючи часто суто емоційну оцінку вчинку, а не моральну чи правову

Особливо важливо в умовах школи розмежувати порушення шкільної дисципліни з проступками Тому слід визначити не лише

и(іім. на який спрямоване порушення підлітка, а також мотиви ііміш порушення

Правопорушення неповнолітніх це небезпечне соціальне ииише, оскільки правопорушення в середовищі неповнолітніх ішіііжаїоіь, по-перше, формуванню соціально цінної особистості неповнолітнього, по-друге, завдають суспільству значних втрат у Ірудових ресурсах (лише третина покараних повергаються до Ііоііпоцпіного суспільного життя). по- третє, злочинність Ні'іюиполітнгх дуже впливає на формування рецидивної злочинності (дні іреіини рецидивістів розпочинають свій злочинний шлях ще Неповнолітніми)

Питання для самоконтролю:

1 Поняття норм поасОшки.

2 ('утлість сітпщіиритку.

і Вночі суСжу іьтурних пори пове<)шки.

4. Оюб ішіоспн прааопорушеиь петхню итіт.

Розділ 4.

ТЕОРЕТИЧНІ ЧАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ НЕЇ А1І1ВНИХ ЯВИЩ

4.1. Соціологічний напрям

На сучасному етапі розвитку сошаіьних процесів в Україні важливим для побудови методологи превентивної роботи с досвід, нагромаджений психологами, кримінологами, педагогами західних країн У зарубіжній літературі досить поширений термін "делінквентна поведінка" яка характеризує психолоі ічний нахил до правопорушень Така поведінка вбача(іься у протиріччі норм і оцінок поведінки в близькому оточенні, заниженій самооцінці підлітків, у неблагополучних сімейних стосунках, у розбіжностях норм і оцінок різних іруи, вживанні алкоголю, парко шків (до цкі групи ще вживається термін 'адитивна поведінка"), відчуження від дорослих і негативною самоствердження у неіагивному наслідуванні окремих асоціальних типів Вивчення проблеми делінквеніної поведінки переконує в необхідності комплексного підходу до чинників, що зумовлюють можливосп відхилення зокрема (дносп соціально-пеихолопчнич, соціально-біологічних, соціально-економічних, педагої ічних аспекив

ЬІаука про злочинність та п причини сформувалась у XIX XX століттях, коли були поширені поіляди рмних учених на домінуючі причини неіагивноі поведінки, хоча окремі іеорегичні погляди щодо причин відхилень у поведінці висловлювали ще ГТлатон. Арисюїель і а інші філософи

Початок соціологічної о поіляд\ на причини та закономірності негативних явищ визначений у дослідженнях ЖКеї.че, Ь Дюркіейма, М Вебера, Р Мертона та ін Його еутпісіь поляга' у розі ляді причин відхилень в полі соціальних умов Па основі сіаіисіичних досліджень Ж Кегле, Е Дюркгеймом 6у іа визначена динамічна складова девіацій, які загострюються в певні періоди (клімаїичні, кризові)

Відповідно и> теорії атшп Н Дюркіейма та Р Мергоіта г. періоди дезорі анізацп сустшьсіва ві ібуваюіься значні порушення загальноприйнятих норм Вони обумовлені неузгодженістю між проюлошеними ку іьіурою цілями іа способами їх досягнення

У поглядах інтеракщиного підходу девіантнісгь розглядається мь характеристика оцінювання певними групами соціальної оцінки -і ми маїи їаші 3 цп і ючкп зору вона обумовлена здатнісію ішиивових груп суспільсіва нав'язувати іншим своє розуміння помяіь відхилень

Представники культурологічної теорії виникнення девіацій Гшіуюіься на причині конфлікіу між нормами субкультури і панівної куньіури При впливі субкульіури, якій властиві відмінні щнносп, Норми й моделі поведінки, о.іти навчаються, засвоюють мотивацію і ісчшку здійснення певної поведінки

В соціологічному напрямі розвиваються теорія "соціальної Іісприсюсованості делінквента", "іеорія злочинної еубкультури", "ісорія соціалізації і наслідування" та інші

Прихильники соціально-нсихологічною напряму вважають Відхилення у поведінці неодмінною умовою нормального спілкування і взаємодії підлітків з навколишнім середовищем Американський соціальний психолог Ч Бидуел вважає, що "підлітки,; особливо з середніх шкіл, бунтують тому, що вони не бачать ніякого [іірикіичного зв"язку між шкільними заняі гями і майбутньою долею" М Кантор вважає, що в основі непристосованості іпдлнка жіііь його особиспені особливості фізичні. психічні, ІІНіслекту альні та інші, які заважають йому включитися в нормальну (Труну однолітків

Р Макгрегор пояснює дезадаптацію відсутністю здатності родини, школи здійсниш адашацію Так, американський психолог Л Яблонскнй вважає, що у більшості підлі і кін, яких відносять до ^еліиквентів нема* уявлень про те, що вони належать до іакої Кшеїорп, а їхня поведінка дикіуєгься цікавте і ю лку вони виявляють до сшуацп, в якій можуть вияви їй свою природжену схнльніиь до (її рссивності ворожості, насильсіва Ь Сагерленд висуну в так звану К'прпо "диференціальної асоціації", суіь якої поляї ає в тому, що фпмори, які харакіернзуюіь соціальні процеси, включаючи іііпі.піьні конфлікти і злочинність фізичні і фізіологічні фактори І'і.к року, фізичні дефекіи, сіаіь, вік, хвороба і ги), іи нчопаголоі ічні фактори (алкоіолізм, наркоманія), фаюори кч ні. і урн (іип родини, соціальний стан тощо) маюіь різне значення

для людини, оскільки обумовпюклься певними асоціаціями Було виділено 16 і рун чинників, їло вптшваюіь на злочинність, є том\ числі меіеоролоі ічш іеоірафічш скиїіомічш расові іа ін Проблемі злочинності приділяється велика увага в зарубіжній кримінологічній науці і практиці І на сучасному еіаш вчені розвинутих країн ведуть інтенсивний пошук з виявлення причин і превенцп поведінки девіантної і делінквенгної

4.2. Псилолої ічний напрям

Пси\оана.іііична теорія 3 Фрейда га йот послідовників пояснює злочинщ поведінку свідомою аїрссивністю Поведінкою людини, згідно з цією теорією, правлять псно пов'язані сили біохімічна енері ія людини (своєрідний посередник між інстинктом і середовищем, який обирає- найбільш безпечні засоби розрядки напруженості) і сміереіо, зміст якого становлять передані батьками моральні цінності і норми -так званий "толос совісіГ

Злочинна поведінка зі ідно з психоаналітичною теорією З Фрейда г результатом неадекватного розвитку его і суиерего, що пояснюється помилками сімейного виховання дпей у ранньому віці структурним порушенням сім'ї

Когнітнвннп підхід, який виріс з іеорп ІТіаже відстоюють такі дослідники, як X Салливан, М Уорен Основу когнпивного підходу вони пов'язують з теорню "рівнів міжособистісної інтелектуальної зрілості" віковою періодизацією жипя людини Теорія обумовлює дезадаптацію негоговносп сприйняпя "'зцорових'' норм суспільства

Представники біхевіоризму К Каї ан, Ф Шгибиц стверджують, що в злочинців немає особливих емоційних і моральних відхилень, які виділяють їх з поміж інших Правопорушення є реакцією на оточуючі подразники мткро- і макроеередовища, стимули в яких переважаюіь стримуючі тенденції На думку Ф Штибица. в перехідний вік кожен індипок для досяі нення самоспйносп поступово відривається від сво< і первинної групи родини Він входить у нову групу [якщо моровий нормальний підпіток вибира< одну з баїаіьох позитивних модетей, і о майбутній детінквеш не цікавиться таким житіям іом\ то в ньою немає бажання й сили вияви їй себе в позитивній діяльності

Біхевіорисги, розкриваючи процес засвоєння відхилень у поведінці, оперують десятком психологічних механізмів Основні з ни\ ешмул, реакції, мо юлюкання, ьшація і підкріплення Дитина, і иосіерп аючи за злочинною поведінкою, скажімо, батьків І моделювання), при наявності позитивних стимулів (гроші, речі, емоційне задоволення та інші винагороди) починає наслідувати, копіювати їх (імпація) і сама в подальшому вчиняє подібне

Велику роль у розвиїку поглядів на причини злочинної поведінки відіграла антрополоіічна школа кримінального права палійською психіатра Чезаре Ломброзо, який дотримувався теорії Оіоііоі ічної природи злочинності Ломброзо стверджував, що існують ироджепі злочинці і вони становлять третину всіх злочинців Пежажаючи на велику кришку цієї теорії, сьоіодні її підтримує нслнка кількість зарубіжних дослідників У сучасних у.мовах Оіолопчні теорії злочинної поведінки нерідко поєднуються з КV)іі>і урологічними, соціологічними, психологічними та іншими Поясненнями, авторами яких є юристи і медики Вони доводять спадкоємність злочинної поведінки, оскільки існує природа [ Спадкоємності деяких психолої ічних якостей

Концепція конституціональної схильності до злочинності є [рішіївидом охарактеризованої вище ісорп Німецький психіатр і)¹. Кречмер відзначає зв'язок між фізичною конституцією людини, п [Психічним складом і типом поведінки Він стверджує, що фізично Іроінинуп діти, можуть мати схильність до тяжких насильницьких ІІЛочиїпв, а діти зі слабкою конеїитуцією більш схильні до майнових [їлочшив

Американські исихолопт В Шелдон і Е Глюк на основі [іИісіеження 500 делінквентнич і стільки ж їхніх однолітків дійшли мноі ічного висновку про зв'язок конституції людини з п схильністю до злочину Предсіавники теорії ендокринної схильності що шип до злочинності вважають основною причиною злочинної иоисдшки аномалії в залозах внуїрішньої секреції генетичної іііїишпсіі. зайвої V хромосоми

(учасні дос пдники продовжують розвиваїи ірадици наукових ні імідів у визначенні причин негативної поведінки Серед нових їм імі іів слушними є іеорп соціальної взаємодії На думку

Р Клауарда га Л Оулина. хоча найбільш прийнятною формою вштиі'л на вуличні групи є прикріплення до них соціального працівника однак діти всгупають л стислим¹ ■> кримінальним світом значп. швидше, ніж до них прикріплюються соціальні працівники Цінним методологічним напрямом є концепція фостериоі сім'ї, яка, на думк\ КШоу, допоможе відірвати підлпка від -злочинною мікросередовища, та сприятиме змиті його поглядів, норм, цінностей і звичок, а в цілому вихованню, хоча і іут існу< ряд зауважень

Для визначення причин і умов відхилень у поведінці і,і побудові на цій основі превентивних стратемй і заходів важливим залишається досвід радянської науки М А Алемаскін, К Р Ігошсі визначили залежність між порушенням потреб іа ініересів у важливих сферах міжособистісних відносин (родина, клас громадські організації) іа відхиленнями у поведінці, наслідком чоі о є випадання л сфери їхньою виливу і вгяп'вання в негативні явища іа оіримання статусу педагогічно занедбаних, важковиховуваних, а потім і правопорушників

У цілому пояснення базувалось на основі таких тенденцій а) розбіжність між вимогами норми і а вимогами жиігя, з одного боку, і б) нсвідповіднісіь вимог жипя ініересам даної особистості, з другої о

Па наш погляд, суперечливе суспільство, з одного боку орієнтує індивіда на конформну поведінку, що ( умовою соціальної стабільності, а з другого обЧктивно очікус від нього ініціативності, юбю виходу за рамки загальноприйнятих стандартів Тому соціалізація завжди містить \ собі певне протиріччя На нашу думку. в розвитку нових підходів до визначення причин і умов негативної поведінки слід орієнтуватись на перспективи факторною аналізу системних га синергетичних процесів, опрацьовувати залежності часових, просторових іа інших чинників і більшу уваїу звертати на теорії, які визначанні, залежність соціальних відхилень від рівня соціальної нерівності Велика залежність поведінки неповнолітнього і від характеру іа змісту масової інформації, молодіжної субкультури та коитрк\льт\р ТТа сьогодні в інформаційному просторі склалася небезпечна Д-іія психічного здоров"я дпегі ситуація За підрахунками одної о дня нереї ляду телепрої рам, деякі фахівці налічують сотні

ііі м,кп іля, брутальної поведінки, лайки Відомо, який вплив на Іоні' пику дпей здійснює аудю-відео-інформація Представник (Омсишкокоі школи Л Ьандура підкреслює то герої кіно і |лг(і.гісння значно емоційно впливовіші, ніж педагоги та батьки!|ііі ньому, наслідування їхньою прикладу, як принципу соціального Вичиним, відігра* найважливішу роль у засвоєнні девіаигноі

ЦНі'діпки

І.іким чином, існування багаіьох теорій, концепцій та розумінь рммии відхилень у поведінці та методологи попередження ■І ні піших явищ свідчить насамперед про те, що проблеми ці |(іш цю складніші, ніж може їх тлумачній будь-яка окрема теорія

Питання для самоконтролю:

І Ііндн теорій, що пояснюють порушення пори }іове<)інки.? Основні представники теоретичних шкі і.. і Значення теоретичних доепджеиь О /я практики превентивної роботи і превентивної педагогіки.

4.3. Меюдологія превентивної педагої іки

Проблеми превеніивноі педагогіки належать до найскладніших сучасній педагогічній науці 3 одного боку, пракіика постійно Димніш створення ефективної системи, досконалих методик, Цідюіовки кваліфікованих педагогічних кадрів

З іншою сисіема виявляє свою активнісіь лише при високому Війні поширення неї атявних явищ Американські дослідники |Изначили якщо ступінь проникнення неіативних явищ в організовану Сисіему перевищує 15%, то питання про ефективність стає Нроблемаіичним У той же час відомо, що кількість правопорушень і Шічипів поступово проникає у школи Особливе» це стосується ішснльницьких дій, крадіжок, обиу наркоіичних речовин, постійно иіижуч іься доступність позашкільних навчально-виховних закладів

"З одною боку, практика постійно вимаїає кваліфікованих мі'і один, адже кількість диіячих правопорушень і злочинів поспйно «рос і ас, а кількість позашкі іьних навчально-виховних закладів з кожним роком скорочується 3 іншою проблеми виховання поірсбуюіь глибокого науковою обірупгувапня Не молена сказати, що мі'д.ноі ічна наука в цих питаннях абсолютно безсила Насправді г

чимало видатних педаї оі їв спадщина яких не ві раіила свого значення й нині Важливий внесок у розробку сучасно! сисіеми превентивною виховання зробили Л С Макаренко і В О С\ чомлинськии Сьоюдні розробка наукових засад превентивної роботи в освш та соціальній праці посіае як гостра потреба В цьому односіайні і викладачі педагої ічних вузів, коїрі чіпають відповідні курси майбутнім педаї огам, і багатотисячний загін педагопв-практиків. які щоденно маюіь шліф)ваги найкращі людські грані кожної особисюсті

Дієві системи попередження неіативних явищ, що були відпрацьовані великими педагогами мали свою ефекптвність \ період репресій, коли А С Макаренко, Г С Шацький сіворили. по суп, острівки виживання для неповнолітніх Унікальна педагогічна система педагогіка любові В О Сухомлинськоїо була реалізована в стабільній сисіемі Вона ніби наповнювала людянісію сухі догматичні схеми

Превеніивна освиа і виховання належаїь до найскладніших розділів педагої ікн, де мистецтво і наука маюіь органічно переплітаїися. переросгаш одне в одне Живильні соки мистецтво маг черпаги в сучасних жигквих ситуаціях Будь-який йото закон чи закономіршсіь неодмінно мають виросіати ніби із сучасності Тому такого великого значення в цій царині набирас розробка конкретних методик

Слід зазначити, що в осіанш роки заявляє іься дуже мало публікацій з проблем виховання Особливий дефіцит на них відчувають викладачі педвузів, універсиїетів, які ютуюгь майбуїніх вихователів Ось чому будь-які нові пуб.нкацп з проблем вих'овання слід вітати, особливо, якщо їх автори (досвідченими педагогами Кардинальні соціально-економічні і політичні переіворення. складна загальна криміногенна ситуація поіребують переосмислення багатьох питань виховання підростаючого покоління з урахуванням соціаіьних. психолої о-педаюпчних та медико-бюлої ічних чинників соціальної дезадапіацп шкільної молоді Сучасність вимагас розглядаїи вттховний процес крізь призму розвитку націоттальної самосвідомосіі, гуманізації і демократизації освіти й виховання Це зумовлкн необхідність новою мислення і поіребуч переоцінки суп процесу виховання складової частини загальнолюдської моралі

1 [ріориіеіні напрями реформування освіти нерозривно нші шані з забезпеченням у кожному навча іьно-виховному закладі имітшдних умов для розпитку фізично і а психічно здорової ікоінісіосп, запобпання тютюнокурінню, ттиятиці, наркомани, Нін іиіьсіву, що нетаїивно впливають на здоров'я та соціальні

Фундаментом превентивної роботи з дитиною, основою, Іншінідуального підходу г створення безпечного середовища, і Передусім в розумінні забезпечення її духовного, психічного, іфі нічного, соціального здоров'я У цьому плані передбачається Широка програма дій для вироблення оптимальної стрлетп, рівня та Ви і му превентивної діяльиосп Вина повинна відповідати Індивідуальним особливостям, етапу здоров'я дитини, враховуючи ріікіп, нетаїивного впливу середовища 3 огляду на факіи Проникнення наркобгзнееу і а випадки шкільною насилля, баї аго ИЧіілі.ііих закладів нині впроваджують захисні заходи та іиорююіь безпечне середовище для перебування дпей у школі |)діп заключають доювори з правоохоронними оріанами або Коронними оріанізаціями, інші покладають надп на Імонрядування, комісії з профілакіики, баїьківську допомог Треп ККористовують змішані форми такого підходу

Превентивна педаї оі іка мас живиіись національними Нідиціями ЇІароди України, що проживаюіь на п іериюрп, Гсірмоть зусилля культурних традицій тіа протидію негативним ІИШам Всіх об'єднала одна біда відсуїність умов для іічпсчення безпечного розвиїку дітей У превешивному процесі |К<і:пі мають широко використовуватися надбання різних культур. (нищеної іисячолігтями мудросп народної педаіопки, яка К|іііжена в усній народній творчості. у споконвічних Щііііі.ііолюдських моральних засадах і нормах людини пращ

Основні шляхи впровадження превентивною шдхочу в освіту Ціннії.ііоіь у запровадженні в навчально-внховний процес сучасних ниті ічпих гехнолої їй, відході від засад авторитарної педагоїіки, іпіьіаіімі ризику пегаїивних явищ у іикіпьному середовищі І н иіііііпм принципом іакото підходу мають сіаіи сіворення системи і ті мікж в ',і\( мопроекпниціва, взаємодопомоги та вза(мозахисг\

З меіодолопчної точки зору най сутн віші і найпибіш зміни V ставленні іигини до негаїивних явищ мають відбутися в систем иав ієни я до національної о вьхов інич го іи.зна мсіа як* і о нао\ 11 я молодим поколінням кращих зразків соціальної о досвід\ успадкування духовних надбань українського народу досягнення високої куль іури здоров я соціаіьноі активності форм}вання \ молоді особистісних рис іромадян України баїагої духовносп фничноі досконалості морадьносп лудожньо-есгетичноі правової трудової еко іопчиоі клльїури

Метою-іопя ііревсніивноі педаї опки передбачає:

• цілісність превентивною процесу

• діагноетичніеіь сиі\ацій процесів оеобиітіених позицій

• ін краю ившеть діа юг ічнісгь превентивної о процес)

• рефлекеивнісіь \ ті()оцссі превентивної діяльності

• збільшення часіки нревеніивноі не таї опки в змісті навчальних
дтісциіпін виховних і один і а в інших формах позаклаеної
дія іьності

• створення умон тля підвищення иедаї опчноі маттегерносм
психолої нації навчальною процесл розвиїку рекреативних
пос 1)1 т ія не тат оі їв

• зростання значимості активної пошті учнів і а педагогічних
працівників у преьеіпивних процесах

• розширення досіл пності форм позашкільної няльносп
фак) іьгативнич пре тмепв іургків спортивних секти

• прилучення ушів ю еотальио-нревентивних програм
державною (еі\жби у справах неповнолітніх іа інші служби
соціальної роботи) і ні іержавното секюру

• розширення умов іцо сприяюіь підвищенню ефекіивності
самовряцувапня еамооріанізацп учнів

• акіиьне залучення ті терів учнівських ко тектиьів до
превентивної дія тьні.і п за мето юм рійний рівном)

• збат аченнл форм і ми одів іля іворчою самовираження в
навчальній та дозві і квій діяльї оси

• розширення достлпності форм і меіодів еоціальтю-педатот ічноі
роботи конеуіьіацш паіронаж\

• розвиток традицій роботи трепіт ових т рх п іа груп
ник моптримки учнів та їхніх батьків

• інноваційні іехно тої п навчання

• пі івишення значимості батьківського ко\пгет\ та банківських
і руп самовря ту вання з превентивного захисту дітей

• іапроваджєння системи навчання ціанування та оріанпацп
превентивної роботи серед відповідальних педагої ічних
працівників та акіиву учнівського самоврядування

Особ твого значення набуває пі івищення значимості [П|іі,шм,щійних форм відповіда іьносп та розширення функцій іішіч.ільноіо заклад) тля збереження та розвитку здоров я Це ІІімк. ібачае поєднання адміністративної форми захиеп \чнів) Циичальном\ замаді шляхом дотримання вимог Конвенції про права /інший сіандарпв освіти безпеки жиіндіятьноеп високого рівня ціні і арно-ппе нічних умов тощо та підвищення рівня педаї опчноі о Процесу Серет пріориістних напрямів формування нашона іьної чшдомості любові до рідної землі свої о народу бажання працювати [іадля розквіт) держави іоіовності п захищати забезпечення [духовної едносп покотить виховання поваїи до батьків жінки-! Мінері культури та іеіорп рідною народу прищеплення Шанобливою ставлення до культури звичаїв традицій усіх наролв України, утвердження затально-людськич цінностей правди справедливості паїрюїизму доброти нрщьоьитоси виховання моваїи ю Конституції України державної симво пки формування їлибокою усві юмлення взасмозв язку між правами по тини та н І ромадяиеькою ві іповіда.тьністю

Важшрою ( поз|обка теореіичпо мето ю тої ічних аспектів іиеіеми превентикіїою виховання Реформуючи національну освіту і а виховання ві шові цю ю превеніивноіо пі іхо ту є її і. насамперед шіріаш \вагу на

Дата добавления: 2014-12-27