Діагностика середовища

Відомо, що впливова роль соціального середовища на учнів пов'язана з активною діяльністю референтної ірупи ровесників або лідерів шдліікових груп, які нерідко мають широкий діапазон негативної поведінки. Як показали наші дослідження, 90% підлітків, які прийняли досвід наркотичної поведінки, мають до 7 осіб знайомих або друзів, що позитивно ставляться до наркотичних речовин або мають досвід протиправних дій.

Залежність від мікросередовища помітна в умовах кримшогенносп тою соціального середовища, в якому активно проявляються традиції підліткової субкультури.

Діагностика передбачає застосування діагностичного інструментарію та мультидисциплшарноі команди фахівців.

На основі аналізу матеріалів установ системи служб соціальної роботи, зокрема служб \ справах неповнолітніх, соціальних служб для молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, районних наркологічних відділень, недержавних організації можна з'ясувати, які негативні явища та моделі типової поведінки діяльності

чарактерні для територіальних меж мікрорайону. У відповідності до цього доцільно виділити об'єкти, що відповідають територіальному поділу того чи іншого району (мікрорайону). У цьому плані важливим є знання соціального паспорта мікрорайону. Сюди входять:

1. Дані про населення мікрорайону: його загальна кількість і,
юкрема, кількість учнів, дітей дошкільного віку (окремо - хто
відвідує дитячий садок, а хто виховується вдома), пенсіонерів,
багатодітних сімей, непрацюючого дорослого населення, 15-річної
молоді, яка не вчиться і не працює, неповнолітніх, які перебувають
па обліку в органах у справах неповнолітніх та звільнених з місць
перевиховання.

2. Наявність соціальної інфраструктури: кількість шкіл, ліцеїв,
пмназій, коледжів та учнів у них; учнів ПТУ, середніх спеціальних
навчальних закладів та учнів у них; вищих навчальних закладів та
сіудентів у них; позашкільних установ (будинків дитячої творчості,
установ юних техніків, туристів, натуралістів, музичних, художніх,
спортивних шкіл іа ін., в них учнів різних вікових категорій,
«окрема, наявність кімнат і клубів за місцем проживання, спортивних
майданчиків, корив, кіноіеатрів, дискотек та інших місць дозвілля
дітей і молоді); наявність медичних, юридичних, правоохоронних,
психологічних та інших служб допомоги неповнолітнім; наявність
платних і безплатних форм позашкільної діяльності учнівської
молоді, їх кількісний склад; місця продажу алкогольних і тютюнових
виробів.

3. Відомості про суб'єкти асоціального впливу на дітей і
молодь: неблагополучні (аморальні) сім'ї; неформальні об'єднання
молоді асоціальною змісіу; особи, які повернулися з місць
позбавлення волі; молодь, яка перебувала в школах та училищах
соціальної реабілітації; наявність батьків - алкоголіків, наркоманів,
осіб, які перебувають на обліку у правоохоронних органах;
неповнолітніх, які перебувають на обліку кримінальної міліції та
служб у справах неповнолітніх як лідери асоціальних та
кримінальних груп.

4. Наявність суб'єктів виховного впливу на неповнолітніх;
учителів 1 - XII класів у школах; вихователів дошкільних установ;

класних керівників, вчителів молодших класів; педаюгів у середи і\ та вищих навчальних закладах; керівників гуртків і методистів \ позашкільних установах; громадських вихователів; спеціалістів не роботі з важко виховуваними підлітками.

5. Участь владних стр>ктур у вирішенні проблеми превенцп правопорушень неповнолітніх: розгляд питань превенцп протиправних дій на засіданні Рад народних депутатів, державних адміністрацій; участь закладів освіти, охорони здоров'я правопорядку, культури, спорту в управлінні процесом попередження і подолання правопор> шень у мікрорайоні; створення громадської думки щодо порушників порядку, наявність гласноси. оперативність реагування на протиправні дії, роль прокуратури, служб у справах неповнолітніх у захисті їх прав і допомозі дітям та підліткам.

Наявність такого аналіз} дає можливість керівникам шкіл, інших навчальних закладів, владним структурам прогнозувати ситуацію, науково і методично обґрунтовано будувати корекційну діяльність у системі школа (навчальний заклад) учні - батьки соціальне середовище. При всьому розмаїтті сучасних форм діяльності центром профілактичної роботи в мікрорайоні має бути школа. Тому якраз через школу слід проводити корекцію соціально-педагогічних ситуацій життєдіяльності підлітків, організації системи превенцй правопорушень \ цілеспрямованому циклі: "школа -позашкільна сфера - школа".

Під позашкільною сферою маються на увазі різноманітні види позашкільної діяльності учнів у трудових об'єднаннях, клубах, гуртках, секціях.

Вивчення виховної ролі позашкільних установ у роботі і важковиховуваиими учнями свідчить, що ці учні, як правило, не є учасниками музичних, дитячих і юнацьких спортивних шкіл, гуртків, Будинків дитячої творчості, установ юних техніків, натуралістів і туристів. Дослідження показало, що важковиховувані учні мають бажання займатися в гуртках і секціях, але їх не беруть: через погану успішність і поведінку - 35,2%; тому, що перебувають на обліку в правоохоронних органах - 21,4%, через необхідність оплачувати участь у роботі позашкільних установ - 57%.

Виховна робота за місцем проживання малоефективна не лише чсрсч слабку матеріально-технічну базу, відомчі бар'єри, псу іі одженість в діяльності шкіл і позашкільних установ, а й через шпьку професійно-педагогічну кваліфікацію вихователів, нідсу шість профілактичної роботи в мікрорайоні.

Дата добавления: 2014-12-27