Правових засобів

Загальні правові засади організації забезпечення захисту власності з допомогою

ПРАВОВА РОБОТА ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВЛАСНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

РОЗДІЛ 5

Стаття 13 Основного Закону України закріплює: «Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти пра­ва власності рівні перед законом».

Всі власники мають право володіння, користування і розпо­рядження належним їм на праві власності майном відповідно де їх статутів і положень, інших установчих документів.

Створення, розвиток і зміцнення власності значною мірою залежать від забезпечення її ефективного правового захисту.

Захист власності включає такі заходи: забезпечення ведення належного обліку; збереження і раціональне використання матеріальних цінностей; дотримання фінансової, розрахункової, договірної і штатної дисципліни; боротьба з крадіжками майна і безгосподарністю та запобігання їм; дотримання законодавства при списанні майна, що прийшло в непридатність, тощо.

Власність, як відомо, охороняється з допомогою різних галузей права України. Сюди входять конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, фінансове, аграрне, земельне, кримінальне та інші законодавства. Кожне з них в межах предмета і методу регулювання суспільних відносин спрямоване на зміцнення, розвиток і забезпечення охорони власності.

Правовий захист майнових прав і законних інтересів господарських суб'єктів згідно із ст. 20 Господарського кодексу України також гарантується державою. Такий захист здійснюється органами державної влади і управління, керівниками, посадовими особами і трудовими колективами підприємств, організацій, установ, фермерських та інших господарств. Вони повинні вести боротьбу з безгосподарністю, крадіжками, іншими негативними явищами, що ведуть до перевитрат, які в нових умовах ринкової економіки безпосередньо впливають на зменшення доходу суб'єктів господарювання.

Згідно з пп. 11 п. 9 Загального положення про юридичну службу міністерства одним із основних завдань юридичної служби з питань забезпечення збереження власності суб'єктів господарю­вання є подання письмових висновків стосовно правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості і непродуктивних витрат та дача правової оцінки фактам нестач, крадіжок, безгосподарності, випуску недоброякісної продукції, псування майна. Юридична служба розглядає матеріали про відшкодування матеріальної шкоди за рахунок винних осіб. Ці матеріали готуються відповідними підрозділами суб'єкта госпо­дарювання на основі економічного і правового аналізу даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності, інших документів економічно-виробничої діяльності підприємства, організації, ус­танови і господарства та матеріалів перевірок, проведених пра­воохоронними і контролюючими органами.

Отже, де плідно діє юридична служба, там вона є активним організатором правової роботи з названих питань. Цьому сприя­ють Методичні рекомендації «Про участь юридичних служб підприємств і організацій в роботі по забезпеченню збереження власності і боротьбі з безгосподарністю», розроблені і схвалені Міністерством юстиції СРСР 9 листопада 1988 р. за № К-13-615, а також Методичні рекомендації «Про правове забезпечення змен­шення і попередження витрат і втрат у виробничих об'єднаннях, на підприємствах, в організаціях і участь у цьому юридичної служ­би», схвалені Міністерством юстиції СРСР 10 березня 1989 р. за № К-8-148 та погоджені з Міністерством фінансів СРСР і Нау­ково-дослідним інститутом планування і нормативів при Держплані СРСР. Діють також Методичні рекомендації про участь юридичних служб колгоспів, радгоспів, підприємств, організацій і об'єднань системи Держагропрому СРСР в забезпеченні збере­ження власності і боротьбі з безгосподарністю, схвалені Держагропромом СРСР (лист Юридичного відділу з арбітражем Держагропрому СРСР від 19 листопада 1987 р. № 050-14-423).

Разом з тим удосконалення цього важливого напрямку пра­вової роботи і підвищення її результативності визначаються не лише рівнем діяльності юридичної служби. Тут має бути і підви­щена активізована робота, пов'язана з використанням правових засобів і способів забезпечення збереження майна та інших струк­турних підрозділів суб'єкта господарювання, які здійснюють конкретні функції з цих питань.

Вимагається здійснення всього комплексу заходів, що стосуються вдосконалення правової роботи по забезпеченню збере­ження майна, що належить господарським суб'єктам різних форм власності і господарювання.

Проте при вирішенні цих завдань виникають труднощі, пов'язані з недостатньою кількістю розробок теоретичних і практичних проблем забезпечення збереження власності. Дуже мало опубліковано праць, які спеціально досліджували б питання організації правової роботи по забезпеченню збереження майна в народному господарстві України.

Тож розробку методичних рекомендацій з організації правової роботи з питань забезпечення власності суб'єктів господарювання у відповідній господарській системі народного господарства доцільно більш докладно висвітлювати в юридичній і економічно-бухгалтерській літературі. При здійсненні такої правової роботи необхідно передбачати різні організаційні форми, вироблені і перевірені практикою, що сприяють залученню до цієї діяль­ності відповідних служб суб'єктів господарювання. Як свідчить практика низки галузей народного господарства, чинними організаційними формами, що суттєво впливають на збереження матеріальних цінностей, є постійно діюча комісія по забезпеченій збереження власності, економіко-правова комісія або рада по охороні майна тощо. Наприклад, при обласних і районних сільськогосподарських органах створені і діють спеціальні комісії по вивченню причин і умов, що призводять до втрат і крадіжок. Цінним є те, що ці комісії не тільки виявляють та узагальнюють причини і умови правопорушень, що завдають шкоду власності суб'єктів господарювання, а й розробляють заходи щодо їх ліквідації. Нерідко ці питання в юридичних службах виносяться на розгляд так званих балансових комісій.

Позитивно впливає на збереження власності виконання у встановлені строки спеціальних заходів, які щорічно розробляються і затверджуються керівниками суб'єктів господарювання. У таких заходах містяться зміст робіт, обсяги, строки виконання, дані про конкретних виконавців. Передбачається порядок систематичного (щоквартального або піврічного) розгляду керівниками звітів посадових осіб, керівників структурних підрозділів, матеріально-відповідальних осіб і працівників, відповідальних за виконання конкретних завдань і робіт, пов'язаних із збереженням майна. Ці заходи повинні враховувати широке залучення громадськості до роботи, пов'язаної із збереженням власності, з метою забезпечення їх виконання.

Дата добавления: 2015-04-24