Теорія і практика дошкільного виховання С.Ф.Русової

С. Ф. Русова, у своїй роботі «Теорія і практика дошкільного виховання»

визначила тривалість «предметових» занять з дітьми (25 – 30 хв.), але не вказує,

для дітей якого віку необхідно проводити заняття такої тривалості.

Предметними заняттями вона вважала такі, матеріалом для яких є жива й

нежива природа. Головним завданням занять учена вважала не отримання

дітьми знань, а розвиток мовлення, уміння логічно й послідовно мислити.

Кожне заняття науковець бачила як таке, що складається з трьох

«психологічних моментів: 1) зовнішнє ознайомлення з предметом, його

апперцепція – сприймання нових явищ і зв’язок їх із старими сприйманнями;

2) асоціація з іншими подібними; 3) виділення з усіх інших як нове ясне

придбання» [3, с. 246]. Далі вчена наводить приклад ознайомлення дітей з

живим об’єктом – зайчиком (вік дітей не вказується). Ознайомлення з об’єктом

відбувається таким чином: діти його розглядають, визначають частини тіла,

особливості, знаходять схожість зі знайомими тваринами і відмінність.

З’ясовують його корисність для людей і чим він шкідливий; спосіб

пристосування до життя, пов’язуючи з будовою тіла; чим харчується. Цінною

порадою педагога є: після розглядання живого об’єкта залишати його на деякий

час у куточку живої природи, надаючи дітям можливість спостерігати за

твариною, доглядати, а потім випускати на волю, кожного разу пояснюючи, що

вони повинні жити на волі. І як обов’язкове – введення художнього слова про

тварину, яка вивчається (віршик, загадка). Чудовим засобом роботи з дітьми,

що пропонує С. Ф. Русова, і який використовується в роботі сучасних ДНЗ, є

складання оповідання чи казки за серією картин про тварину, яка вивчається (як

останній етап роботи з ознайомлення з певною твариною чи пташкою, чи будь-

з-ким), виконання колективного малюнку за змістом оповідання. Для розвитку

в дітей мислення, пам’яті, уявлення вчена рекомендувала використовувати в

роботі з дітьми ще й такі засоби: складання короткого оповідання за заданими

декількома словами; завершення казки, розпочатої вихователем; складання

декількох речень за 2 – 3 словами. Проте, вже з дітьми п’ятирічного віку

рекомендували виконувати такі вправи на розвиток уяви, уміння фантазувати:

придумати, на що схожі хмари, на що схожий розлитий по воді віск, розлита на

папері чорнильна пляма і т. ін.

Робота над оповіданням розпочиналася з вибору оповідання; надалі –

підготовка педагога до розповіді оповідання; і насамкінець – розповідь

оповідання. Щодо першої вимоги – кожен педагог на початку року повинен

дібрати серію оповідань для роботи з дітьми. Оповідання повинні відповідати

віку дітей, бути високохудожніми, персонажі – знайомими дітям, зміст повинен

був містити в собі виконання певних рухів. Підготовка вихователя до

розповідання оповідання полягала в тому, щоб при попередньому ознайомленні

з твором вихователь звернув увагу на незрозумілі дітям слова й подумав, якими

їх можна замінити словами, замість того, щоб подумати, як пояснити

незрозумілі слова й збагатити, а потім активізувати словник дітей. Справедливо

вимагалося від вихователя під час розповідання змінювати інтонацію, тембр

голосу, використовувати міміку, жести, показуючи своє ставлення до

персонажів, «бо справді кожне оповідання є одне маленьке зернятко

морального виховання, посіяне в молоді чулі серця; із цього зернятка має

викохатися почуття симпатії, любові» [3, с. 244]. Третя вимога щодо

розповідання оповідання справедливо вказує на важливість бачити дітям

обличчя вихователя, його очі, які є найвиразнішими на обличчі й передають

дітям ставлення вихователя до героїв. Крім того, дивлячись в очі дітей,

вихователь легко може встановлювати зворотний зв’язок, з’ясовуючи, на

скільки діти розуміють чи не розуміють сказане, бачачи, де необхідно дати

пояснення. Водночас не можна погодитись із С. Ф. Русовою в тому, що не слід

дітям ставити запитання за текстом після закінчення розповідання. Адже

влучні, короткі декілька запитань допомагають дітям краще запам’ятовувати й

розуміти зміст твору, розвивати правильне літературне мовлення.__

Дата добавления: 2015-05-08