Педагогічна концепція С.Ф.Русової

Концепція національного дитячого садка С.Ф.Русової.

С.Ф.Русова про народне (національне) виховання дітей.

Специфіку дитячого садка на сучасному етапі вбачаю у виразній перевазі в системі виховання й розвитку дітей власне українського: мови, фольклору, художньої літератури, мистецтва, музики, народних звичаїв і традицій... Це створить для дітей національну картину світу, формуватиме самосвідомість і гордість - обов’язкові складники духовної особистості.

З перших хвилин перебування в дитячому садку дитину слід оточити увагою, дати їй відчути, що тут до неї ставляться з любов’ю та повагою, готові одразу прийти на допомогу, підтримати, зрозуміти. Атмосфера тепла та доброзичливості, постійного інтересу як до особистості і формує сильну самовиражену особистість. Ще в далекому 1919 р. у праці «В дитячому садку» С. Русова накреслила основні вимоги до українського дошкільного закладу: він має бути пройнятий національним духом, велике місце належить відводити природознавству та мистецтву, особливо народним творам; моральне виховання дітей повинно будуватися з урахуванням національних рис народу.

Працюючи вихователем, у своїй групі стараюсь створити особливі умови, щоб дитина відчувала, що її тут люблять, чекають; довіряла вихователю і всім, хто її оточує. «Навкруги в дитячому садочку мусить бути все рідне, що нагадує хатні обставини з найкращого боку!» (С. Русова).

За роки роботи добиваюся, щоб група нагадувала гарно прибрану велику кімнату, затишну і привітну, де багато квітів, світла і тепла, де все промовляє, що «... ти - українець, ти - українка, навкруги тебе рідна твоя земля Україна, рідний тобі народ, ти мусиш знати свій край, знати, що твій народ утворив гарного, вічно прекрасного» (С. Русова).

вважала, що новою, справді народною школою може бути та школа, в якій дитина мала б творчо розвиватися на національному ґрунті і де б враховувалися її індивідуальні особливості. До кожної дитини потрібен особливий підхід.

У праці «Дошкільне виховання» С.Ф. Русова опрацьовує вихідні положення про значення національної системи виховання: «міцнішою нацією виявляє себе та, яка краще за інші використала у вихованні свої глибокі національні скарби і дала вільний розвиток національній психології; національне виховання виробляє у дитини не подвійну хитку мораль, а сприяє формуванню міцної цілісної особистості; національне виховання через пошану і любов до свого народу виховує в дітях пошану й любов до інших народів і тим приведе не до вузького відокремлення, а до широкого єднання й світового порозуміння між народами і націями». На основі аналізу філософських, психологічних і педагогічних праць вітчизняних і зарубіжних авторів С.Ф. Русова доходить таких висновків: гармонійну людину можна виховати за умов, коли: виховання буде індивідуальним, пристосованим до природи людини; виховання буде національним; виховання відповідатиме соціально,культурним вимогам часу; виховання буде вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, на ґрунті громадської організації.

Другий принцип концепції полягає в тому, що дитячий садок має бути весь пройнятий національним духом свого народу, має закладатися так, як колись, у XVI–XVII ст., закладалася українська національна школа – на демократичному ґрунті. І тут С.Ф. Русова робить філософський аналіз української духовності, виділяючи в ній основні риси. Опрацьовуючи власну концепцію дошкільного виховання, С.Ф. Русова творчо використала досягнення світової педагогіки й психології, в тому числі й здобутки Марії Монтессорі. Вона підтримувала думку про те, що маленьку дитину важливо навчити відчувати сприймати різноманітні ознаки оточуючих предметів, виділяти ці ознаки у спеціально абстрагованому дидактичному матеріалі й у реальних життєвих умовах, привчати змалечку до самостійних зосереджених занять. Речові або предметові лекції, які вводить у систему дошкільного виховання С.Ф. Русова, розроблені на основі системи М. Монтессорі.

Як і в народних педагогічних поглядах, так і в педагогічних поглядах С.Ф. Русової принцип природовідповідності виховання глибоко поєднаний з принципом культуровідповідності. Рідна природа, рідна культура – це найсприятливіші чинники, що зміцнюють соціальні принципи й формують передумови виховання особистості.

Важливим принциповим завданням дошкільного виховання, за концепцією С.Ф. Русової, є розвиток творчих здібностей дитини. Причому творчі сили дітей в українському садку мають пробуджуватися й розвиватися саме засобами національного матеріалу, того матеріалу, який найбільш поширений у тій чи іншій місцевості – використання глини, дерева, малювання, вишивання. Разом з тим у садку має лунати гарна українська пісня, звучати й розвиватися рідна мова.

Зокрема мові, рідній мові як могутньому засобу загального розвитку дитини С.Ф. Русова надає особливого значення.

Рідне слово вона розглядає як джерело неповторного національного світобачення, як систему, в якій фіксуються особливості сприймання й відображення дійсності.

Дата добавления: 2015-05-08