Перетворення тексту в список 2 страница

Ще один спосіб: Створення плаваючої кнопки. ЇЇ можна прив'язати до определеному місця на листі або діаграме.

Помістивши курсор в область панелей інструментів правим клацанням миші відкриємо список панелей інструментів, виберім панель інструментів Форма, клацнемо на кнопці Кнопка, друга зверху в другому стовпчику, підведемо курсор під таблицю і намалюємо кнопку, у вікні діалогу виберім Personal.xls!ФорматЯчейки, що з'явилося, і клацнемо на кнопці ОК, з'явитися кнопка з назвою Кнопка 1, вона буде виделеная. Поки кнопка виділена її можна змінити. Клацнемо по кнопці і введемо нове ім'я ФорматЯчейки, потім клацнемо за областю кнопки. Виділимо групу осередків D2:D12 і клацнемо на плавующую кнопку. Осередки відформатували.

2. Робота з графічними об'єктами в середовищі текстового процесора. Вкорінення об'єктів з інших додатків. Приклади.

У документах Microsoft Word можна використати два типи зображень: графічні об'єкти та рисунки.

Графічний об'єкт — будь-який намальований або вставлений рисунок, який можна змінювати й поліпшувати. До графічних об'єктів належать автофігури, криві, лінії, схеми і об'єкти WordArt. Автофігури — набір типових фігур, який містить такі базові фігури, як прямокутники й кола, а також різні лінії, сполучні лінії, об'ємні стрілки, компоненти структурних схем, винесення, зірки й стрічки.

WordArt — текстові об'єкти, створені за допомогою готових ефектів, до яких можна застосувати додаткові параметри форматування. Ці об'єкти є части­ною документа Microsoft Word.

Рисунок є зображенням, створеним з іншого файлу. Рисунки включають точкові рисунки, скановані зображення й фотографії, а також картинки.

Створення й редагування графічних об'єктів. Для роботи з графічними об'єктами служить панель інструментів Рисование (Вид, Панель инструмен­тов, Рисование).

Робота з рисунками.

Необхідно виконати одну з таких дій.

1. Клацнути місце вставки.рисунка.

2. У меню Вставка вибрати команду Рисунок, а потім — команду Из фай­ла...

3. Знайти рисунок, який потрібно вставити.

4. Двічі клацнути рисунок, який потрібно вставити.

За замовчуванням Microsoft Word впроваджує рисунки в документ.

Вкорінення — спосіб вставки даних, створених в одному додатку, в інший додаток.

У випадку вкорінення об'єкта його дані стають частиною документа. Всі зміни, внесені в об'єкт, відбиваються в документі: Можна зменшити розмір файлу шляхом зв'язування рисунка. Посилання — об'єкт для вставленняв документ Microsoft Word копії даних, створеної в іншому додатку, зі.збе-реженням зв'язку між двома файлами. У разі змінювання даних у вихідному файлі дані в документі з посиланням поновлюються. Спільне використання рисунка з колекції Microsoft Office, оформлення тексту за допомогою Word Art див. у білеті М 7(1).

Типи графічних файлів, підтримувані Microsoft Word. Вставлення ба­гатьох розповсюджених графічних форматів файлів у документ здійснюється прямо або з використанням спеціальних графічних фільтрів. Немає необхід­ності встановлювати спеціальні графічні фільтри, щоб вставити у графічні файли, такі формати як.EMF;.GIF,.JPG;.PNG; BMP, RLE, DIB;.WMF;.TIF;.EPS.

Висновок. Двома основними типами зображень, використовуваних у до­кументах Microsoft Word, є графічні об'єкти й рисунки. Графічні об'єкти є частиною документа Microsoft Word. Рисунки є зображеннями, створени­ми з іншого файлу. Рисунок можна вставити в документ вкоріненням або зв'язуванням.

3. Практичне завдання на побудову графічних об ۥ єктів із використанням графічного редактора.

Білет № 6

1. Поняття про бази даних та їх види: фактографічні та документальні. Інформаційно-пошукові системи та системи управління базами даних (СУБД), їх призначення та функції

Бази даних (БД, database) являють собою інфор­маційні моделі, що містять дані про об'єкти і їхні властивості. БД зберігають інформацію про групи об'єктів з однаковими властивостями. Інформація в БД зберігається в упорядкованому вигляді (наприклад, у записній книжці всі записи впорядковані за алфавітом, у бібліотечному каталозі — або за ал­фавітом, або за галузями знань).

За типом збережених даних БД поділяються на фактографічні й докумен­тальні.

Фактографічні системи призначені для зберігання й опрацювання струк-турованих даних у вигляді чисел і текстів. Над такими даними можна вико­нувати різні операції.

У документальних БД інформація подана у вигляді документів, які скла­даються з найменувань, описів, рефератів і текстів. Пошук за неструктурова-ними даними здійснюється з використанням семантичних ознак. Відібрані документи надаються користувачеві, а опрацювання даних у таких системах практично не здійснюється.

За технологією опрацювання даних БД підрозділяються на централізова­ні й розподілені.

Централізована БД зберігається в пам'яті однієї обчислювальної систе­ми. Якщо ця обчислювальна система є компонентом мережі ЕОМ, можливий розподілений доступ до такої бази. Такий спосіб використання БД часто за­стосовують у локальних мережах ПК.

Розподілена БД складається з декількох, можливо пересічних або навіть дублюючих один одного частин, збережених у різних комп'ютерах обчислю­вальної мережі.

За способом доступу до даних БД розподіляються на БД з локальним до­ступом та вилученим (мережним) доступом.

Системи централізованих БД з мережним доступом припускають різні ар­хітектури подібних систем: файл-сервер; клієнт-сервер.

Файл-сервер. Архітектура системи БД з мережним доступом припускає виділення однієї з машин мережі як центральної (сервер файлів). На такій машині зберігається спільно використовувана централізована БД. Всі інші машини виконують функції робочих станцій, за допомогою яких підтриму­ється доступ користувальницької системи до централізованої БД. Файли БД відповідно до користувальницьких запитів передаються на робітників стан­ції, де в основному й здійснюється опрацювання.

Клієнт-сервер. У цій концепції мається на увазі, що крім зберігання цен­тралізованої БД центральна машина (сервер БД) має забезпечувати виконання основного об'єму опрацювання даних. Запит на дані, що видається клієнтом (робочою станцією), спонукає пошук і добування даних на сервері. Витягнуті дані (але не файли) транспортуються мережею від сервера до клієнта. БД може бути заснована на одній моделі або на сукупності декількох моделей. Існує три основні типи моделей даних: реляційна, ієрархічна й мережна.

Реляційна модель. Термін «реляційний» (від латин, relatio — відношення) наголошує насамперед на тому, що така модель зберігання даних побудована на взаєминах складових її частин. Таблична БД містить перелік об'єктів одно­го типу, тобто об'єктів з однаковим набором властивостей. У найпростішому випадку вона являє собою двовимірний масив або двовимірну таблицю, а при створенні складних інформаційних моделей складає сукупність взаємозал­ежних таблиць. Кожний рядок такої таблиці називається записом, кожний стовпець — полем.

Над цією моделлю БД зручно виконувати такі дії: впорядкування даних (наприклад, за алфавітом); вибірку даних; пошук записів і т. д.

Реляційна модель БД, як правило, складається з декількох таблиць, які зв'язуються між собою ключами. Ключ — поле, що однозначно визначає від­повідний запис.

Слід відзначити, що сьогодні реляційна модель БД є найбільш зручною й застосовною моделлю зберігання даних.

Ієрархічна модель. Ієрархічна модель БД являє собою сукупність еле­ментів, розташованих у порядку їхнього підпорядкування від загального до окремого й утворює перевернене дерево (граф). Ця модель характеризується такими параметрами, як рівні, вузли, зв'язки. Вузол — це інформаційна мо­дель елемента, що перебуває на даному рівні ієрархії. Між об'єктами існують зв'язки, кожний об'єкт може містити в собі кілька об'єктів більш низького рівня. Такі об'єкти перебувають у відношенні предка (об'єкт більш близький до кореня) до нащадка (об'єкт більш низького рівня), при цьому можливо, щоб об'ект-предок не мав нащадків або мав їх декілька, тоді як в об'єкта-нащадка обов'язково повинен бути лише один предок. Об'єкти, що мають загального предка, називаються близнюками,

Мережна модель. Мережна модель даних схожа на ієрархічну. Вона має ті самі основні складові (вузол, рівень, зв'язок), однак характер їхніх відно­син принципово інший. У мережній моделі прийнятий вільний зв'язок між елементами різних рівнів. На зв'язку між об'єктами в мережних моделях не накладається ніяких обмежень.

З поняттям БД тісно зв'язане поняття систем управління базами даних. Системою управління базами даних (СУБД) називають програмну систему, призначену для створення на комп'ютері загальної БД, використовуваної для розв'язання багатьох задач. Подібні системи служать для підтримки БД в ак­туальному стані й забезпечують ефективний доступ користувачів до даних, які зберігаються в ній у рамках наданих користувачам повноважень..

Основними засобами СУБД є: засоби завдання (опису) структури БД; засо­би конструювання екранних форм для уведення даних, перегляду та їхнього опрацювання в діалоговому режимі; засоби створення запитів для вибірки даних за заданих умов, а також виконання операцій щодо їх опрацювання; засоби створення звітів із БД для виведення на друк результатів опрацювання у зручному для користувача вигляді; мовні засоби, які використовуються для нестандартних алгоритмів опрацювання подій у задачах користувача; засоби створення додатків користувача, що дозволяють об'єднати різні операції ро­боти з БД у єдиний технологічний процес.

Сучасні СУБД дають можливість включати в них не тільки текстову й графічну інформацію, але й звукові фрагменти й навіть відеокліпи. Простота використання СУБД дозволяє створювати нові БД, не вдаючись до програму­вання, а користуючись тільки убудованими функціями. СУБД забезпечують правильність, повноту й несуперечність даних, а також зручний доступ до них.

Для менш складних застосувань замість СУБД використовуються інфор­маційно-пошукові системи, які виконують такі «функції: зберігання вели­кого обсягу інформації; швидкий пошук необхідної інформації; додавання, видалення й зміна збереженої інформації; видачаінформації із запиту кори­стувача без складних перетворень даних.

Висновок. База даних — це інформаційна модель, що дозволяє впорядкова­но зберігати дані про групу об'єктів, які володіють однаковим набором вла­стивостей. Програмне забезпечення, призначене для роботи з базами даних, називається системою управління базами даних (СУБД).

2. Поняття таблиць у середовищі текстового редактора та робота з ними: різні способи створення, редагування, оформлення.

Створення таблиць

Word надає користувачеві широкий набір засобів для швидкого створення двовимірних таблиць будь-яких складності та конфігурації. Він має у своєму розпорядженні засоби оброблення табличних даних, тоб­то здатний виконувати функції табличного процесора Створення таблиць за допомогою панелі інструментів «Таблицы и границы». Ця панель викликається на екран за командою Таблица — Нарисовать таблицу або за допомогою однойменної кнопки () стандартної па­нелі інструментів. Клацанням лівою клавішею миші на кнопці «Нарисовать таблицу» покажчик миші на­буває вигляду олівця.

Для формування контуру таблиці необхідно встанови­ти олівець на її початок і клацнути лівою клавішею миші; далі штриховий прямокутник, що з'явиться на екрані, розтягується до розмірів таблиці.

Розмежувальні лінії рядків і стовпців таблиці проводять­ся " буксируванням " покажчика-олівця в заданому напрям­ку. Непотрібні лінії вилучаються мініатюрною гумкою, яка вмикається за допомогою однойменної кнопки ().

За допомогою інших кнопок панелі «Таблицы и гра­ницы» можна збільшити або зменшити кількість рядків і стовпців у таблиці, вирівняти їхні ширину та висоту, роз­бити або об'єднати комірки, відсортувати дані таблиці за зростанням (спаданням) і підсумувати їх; нарешті, зроби­ти автоматичне форматування таблиці й вибрати варіант її зовнішнього оформлення.

Створення таблиць за допомогою кнопки «Добавить таблицу». Клацанням лівою клавішею миші на цій кнопці викликається панель-гратки, що складається з 4x5 квадратів " Буксируючи " покажчик миші праворуч й униз, легко встановити необхідну кількість рядків і стовпців таблиці. Після вибору потрібних розмірів нова таблиця буде встав­лена в документ, починаючи з позиції курсора. Надалі во­на може бути відредагована.

Створення таблиць за командою Таблица — Добавитьтаблицу. За цією командою на екран монітора викли­кається вікно «Вставка таблицы», в якому задаються кількість рядків та стовпців (за замовчуванням — 2 і 2), а також ширина стовпця таблиці. Спочатку шири­на всіх стовпців однакова, так що таблиця займає все поле набору («Авто»).

У Word можна вибрати також готовий варіант таблиці зі спеціального списку, що містить шість таблиць-зразків. Зразки викликаються на екран за допомогою кнопки «Автоформат», їх можна форматувати, змінювати і доповнювати.

Створення таблиць на основі існуючого тексту. Word дає змогу досить просто перетворити текст на таблицю. Для цього треба:

• виконати поділ тексту на стовпці за допомогою символу абзацу «If» (<Enter>), табуляції (<Tab>), крапки з комою або будь-якого символу, вибраного користувачем;

• виділити перетворений текст і виконати команду Таблица — Преобразовать в таблицу установити кількість стовпців таблиці у вікні «Преобразовать в таблицу», зазначити вид роздільника та виконати команду ОК.

Формування таблиці можна виконати також за коман­дою Добавить таблицу з меню Таблица.

Введення даних у таблицю та їх форматування

Дані вводяться в комірки таблиці, починаючи з по­зиції курсора. В міру заповнення комірки її розміри по вертикалі автоматично збільшуються. Переміщення між комірками таблиці здійснюється за допомогою різних комбінацій клавішей керування курсором.

Редагування таблиці

Його застосовують для надання таблиці більш приваб­ливого і досконалого вигляду. Редагування включає: зміну ширини стовпців та висоти рядків, уставлення окремих комірок, рядків, стовпців і вилучення їх, форматування даних таблиці, її зовнішнє оформлення тощо.

Усі процедури виконуються тільки над попередньо виділеними елементами таблиці.

Виділення таблиці та її елементів.

1. Таблиця, що реда­гується, виділяється за командою Таблица — Выделить таблицу. При цьому курсор спочатку встановлюється все­редині таблиці.

2. Поточний рядок можна виділити за командою Табли­ца — Выделить строку,

3. поточний стовпець — за коман­дою Таблица — Выделить столбец.

4. покажчик миші треба помістити на верхній межі стовпця і клацнути лівою клавішею миші.

5. установити покажчик миші у поле стовпця, натиснути на клавішу < Shift > і клацнути правою клавішею миші. Бло­ки сусідніх комірок, рядків та стовпців виділяють ана­логічно.

Для скасування виділення досить клацнути лівою клавішею миші поза полем таблиці. Зміна ширини стовпця і висоти рядка. Здійснюється во­на за командою Таблица — Высота и ширина ячейки, що зумовлює появу на екрані однойменного вікна з двома вкладками: «Строка» і «Столбец». Виправлення помилок — переміщувати курсор по тексту комірки й виправляти помилки. Вилучення та заміна вмісту комірок — виділити вміст комірки й натиснути кнопку Del, або викликати контекстне меню та виконати команду Вырезать.

Переміщення (копіювання) вмісту комір­ки — виділити вміст комірки; викликати контекстне меню та виконати команду Вырезать (Копировать); перевести курсор у потрібну комірку; виконати команду контекстного меню Вставить.

Додавання окремих комірок — виділити одну або кілька комірок; виконати команду Таблица/ Добавить ячейки; в діалоговому вікні Добавить ячейки вибрати потрібний режим.

Додавання рядків

1. спосіб. Натисканням клавіші Tab у кінці останнього рядка.

2. спосіб. Через меню Таблица/ Добавить строки, установивши перед цим курсор на те місце в таблиці, куди потрібно вставити рядок.

3. спосіб. На панелі інструментів натиснути кнопку Добавить строки.

4. спосіб. Клацнути правою кнопкою мишіу місці, де слід вставити рядок. З контекстного меню вибрати пункт Добавить строки (Word підставляє рядки перед першим виділеним)

Додавання стовпчиків

1. спосіб. Щоб додати стовпчи к, потрібно курсором вказати місце, куди додавати. (Наприклад, щоб додати стовпчик праворуч від останнього стовпчика в таблиці, необхідно клацнути в документі праворуч від крайнього праворуч стовпчика таблиці.)

2. спосіб. Вибрати в меню Таблица/ Добавить столбцы справа (або Таблица/ Добавить столбцы слева).

Вилучення рядків стовпчиків

Необхідно виділити один або кілька рядків (стовпчик). Вибрати в меню Таблица/ Удалить строки (або Удалить ячейки)....

Зміна розмірів комірок, рядків, стовпчиків

1. спосіб. Встановити курсор на межі між рядками чи стовпчиками. При цьому курсор змінить свій вигляд на двонаправлену стрілку. Тримаючи натиснутою ліву кнопку миші, перетягти межу в будь-якому напрямі (якщо перетягувати межу виділеної комірки, то змінюється лише її ширина).

2. спосіб. Якщо потрібно зробити однаковою ширину кількох стовпчиків чи висоту кількох рядків, необхідно виділити ці рядки чи стовпчи­ки, вибрати команду Таблица/ Выровнять ширину столбцов або Таблица/ Выровнять высоту строк.

3. спосіб. Якщо до таблиці введено увесь текст, виділити стовпчик для вирівнювання, вибрати команду Таблица/ Высота и ширина ячейки, відкрити вкладку Столбец і клацнути на кнопці Автоподбор. Ширина стовпчика буде автоматично встановлена за найширшим записом.

Об'єднання чи розбивка комірок. Необхідно виділити потрібні комірки, вибрати Таблица/ Объединить ячейки, або Таблица/ Розбить ячейки

Сортування текстових або числових даних

Для цього необхідно виділити стовпчик, дані в якому потрібно відсортувати, вибрати ко­манду Таблица/ Сортировка. Відкриється діалогове вікно Сортировка, де необхідно вказа­ти, за яким стовпчиком потрібно сортувати, тип даних і порядок сортування (або підтвер­дити те, що пропонується). Необхідно також вказати, чи має таблиця заголовок. Коли вве­дено всі умови сортування, необхідно клацну­ти на кнопці ОК.

Обчислення вмісту комірок

Для цього необхідно поставити курсор у ту комірку, де буде записано суму. Вибрати коман­ду Таблица/ Формула. Відкриється діалогове вікно Формула, де необхідно в рядку введення записати: =sum(above), якщо потрібно підра­хувати суму значень стовпчика, =sum(left), якщо підраховується сума елементів рядка, що знаходяться ліворуч від курсора, =sum(right), якщо необхідно підрахувати суму елементів, що знаходяться праворуч від курсора. Також, якщо необхідно, вказати формат числа, яке буде виведено, і клацнути на кнопці ОК.

3. Практичне завдання на створення діаграми у середовищі табличного процесора.

Білет № 7

1. Основні поняття бази даних. Типи даних, що зберігаються в базі даних. Проектування бази даних і створення структури бази даних.Основні команди для роботи з таблицями

Визначення бази даних, основні властивості реляційної моделі бази даних див. у білеті № 6(1)..

База даних (БД) — в Access це файл, який служить для зберігання даних, об'єктів та настроювань СУБД. Зазвичай БД створюється для однієї конкретної прикладної задачі.

Таблиця — основний об'єкт БД, сховище інформації.

Запит (на вибірку) — засіб відбору даних з однієї або декількох таблиць за допомогою певного користувача умови. Запити дозволяють створювати віртуальні таблиці, які складаються з полів, що обчислюються, або полів, узятих з інших таблиць. В Access існує кілька типів запитів (див. білет №17(2)).

Форма — засіб відображення даних на екрані й управління ними.

Звіт — засіб відображення даних при виведенні на друк.

Запис — аналог рядка в таблиці. Запис є стандартним блоком для зберігай-, ня даних у таблиці, вибірці даних у запиті, формі, що виводиться на екран, і т. д.

Поле — стовпець у таблиці. В Access полю надається ряд властивостей, які визначають можливості БД.

Ключове поле _щ —поле, значення якого служать для однозначного визна­чення запису в таблиці.

Ключ — одне або кілька ключових полів, які дозволяють ідентифікувати записи таблиці або організувати зв'язки між таблицями.

Конструктор — режим визначення властивостей об'єктів БД (таблиць, запитів, форм, звітів, макросів, модулів). Конструктор має своє вікно, у яко­му розташована таблиця для завдання властивостей об'єкта — бланк. Режим конструктора є альтернативою режиму перегляду даних.

Майстер — програма, націлена на розв'язання певної вузької задачі. Майстри ведуть діалог із користувачем, у процесі якого додаток одержує необхідні відомості для розв'язання задачі. Для зручності робота Майстра складається з декількох етапів або кроків. Користувач у разі необхідності може повернутися до попереднього кроку або пропустити непотрібний. Включення в програму Майстрів — один із засобів модернізації програмних продуктів.

Вдала розробка БД забезпечує простоту її підтримки. Дані слід зберігати в таблицях, причому кожна таблиця має містити інформацію одного типу, наприклад відомості про замовників. Тоді достатньо буде обновити конкретні дані, такі як адреса, тільки в одному місцЦщоб обновлена інформація відоб­ражалася у всій БД.

Правильно спроектована БД зазвичай містить різноманітні запити, що дозволяють відображати потрібну інформацію. Перш ніж приступити в Microsoft Access до фактичної розробки таблиць, запитів, форм та інших об'єктів, рекомендується попередньо спланувати структуру на папері.

Розробка БД розподіляється на такі основні етапи;

— розробка й опис структур таблиць даних;

— розробка схеми даних і завдання системи взаємозв'язків між таблицями;

— розробка системи запитів до таблиць БД і (за необхідності) їхня інтеграція в схему даних;

— розробка екранних форм уведення/виведення даних;

— розробка системи звітів;

— розробка програмних розширень для БД, що вирішують специфічні зада­чі з опрацювання інформації, яка міститься в ній, за допомогою інстру­ментарію макросів і модулів;

— розробка системи захисту даних, прав і обмежень щодо доступу. Приклад проектування бази даних див. у білеті № 19(3). Створення БД Microsoft Access. В Microsoft Access підтримуються два

способи створення БД. Можна скористатися майстром БД для створення всіх необхідних таблиць, форм і звітів для БД обраного типу — це найпростіший спосіб початкового створення БД. Є також можливість створити порожню БД, а потім додати до неї таблиці, форми, звіти й інші об'єкти — це найбільш гнучкий спосіб, але він вимагає окремого визначення кожного елемента БД. В обох випадках створену БД можна в будь-який час змінити й розширити.

Microsoft Access дозволяє управляти всіма відомостями з одного файлу БД. У рамках цього файлу використовуються такі об'єкти: таблиці для збе­реження даних; запити для пошуку й вилучення тільки необхідних даних; форми для перегляду, додавання й зміни даних у таблицях; звіти для аналізу й друку данихоу певному форматі; сторінки доступу до даних для перегляду, відновленняй аналізу даних з БД через Інтернет або інтрамережу.

Основним структурним компонентом БД є таблиця. У таблицях зберіга­ються значення, що вводять. Якщо записів у таблиці поки немає, то її струк­тура утворена тільки набором полів. Змінивши склад полів базової таблиці (або їхньої властивості), можна змінити структуру даних і, відповідно, одер­жати нову БД.

Таблиця містить набір даних за конкретною темою. Використання окремої таблиці для кожної теми означає, що відповідні дані збережені лише один раз, що робить БД більш ефективною й знижує число помилок під час уведен­ня даних. Способи створення таблиць, заповнення й редагування даних див. у білеті № 20(2).

Кожному полю відповідає певний тип даних. Його можна вибрати зі спи­ску стовпця Тип даних, що розкривається. Access розрізняє такі типи даних: текстовий, поле Мето, числовий, дата/час, грошовий, лічильник, логічний, поле об'єкта OLE, гіперпосилання.

Для виділеної таблиці можна виконати команди, надані в контекстному меню. Таблицю можна відкрити в режимі таблиці й конструктора; вивести на друк; подивитися на екрані, як вона буде виглядати на папері; вирізати; ско­піювати; зберегти як таблицю, форму, звіт, сторінку доступу; експортувати в інші формати БД, як книгу Excel; видалити; перейменувати; ознайомитися з її властивостями.

Відкриту таблицю можна формату вати, змінити шрифт, висоту й ширину стовпця, оформлення таблиці, перейменувати стовпці, сховати, відобразити стовпці. До записів таблиці можна застосувати фільтр, впорядкування (див. білет № 11(2)). І Можна видалити запис, стовпець таблиці, вставити підтаблицю.

В Access можна задати три види зв'язків між таблицями: Одиндо-багатьох, Багато-до-багатьох і Один-до-одного.

Зв'язок Одиндо-багатьох — найчастіше використовуваний тип зв'язку між таблицями, у такому зв'язку кожному запису в таблиці А може відповідати кілька записів у таблиці В (поля із цими і записами називаються зовнішніми ключами), а запис у таблиці В не може мати більше ніж один відповідний їй запис у таблиці А.

У випадку зв'язку Багато-до-багатьох одному запису в таблиці А може відповідати кілька записів. у таблиці В, а одному запису в таблиці В — кілька записів у таблиці А. Така схема реалізується тільки за допомогою третьої (зв'язаної) таблиці, ключ і якої складається принаймні із двох полів, одне з яких є спільним із таблицею А, а інший — спільним із таблицею В.

У випадку зв'язку Один-до-одного запис у таблиці А може мати не більше і від одного зв'язаного запису в таблиці В, і навпаки. Цей тип зв'язку використовують не дуже часто, оскільки такі дані можуть бути поміщені в одну і таблицю. Зв'язок з відношенням Один-до-одного застосовують для розподілу дуже широких таблиць, для відокремлення частини таблиці з метою її захи­сту, а також для збереження відомостей, які належать до підмножини записів у головній таблиці.

Висновки. Створення реляційної БД за допомогою СУБД починається із визначення структури таблиць. Потім створюється схема даних, у якій установлюються зв'язки між таблицями. Завершується створення БД про­ цедурою завантаження (заповненням таблиць конкретною інформацією).

2. Загальні принципи створення комп ۥ ютерної презентації.

Дата добавления: 2015-05-08