Встановлення властивостей запиту 2 страница

Для вилучення встановленого розриву досить натисну­ти на клавіші < Alt+Backspace >.

Нумерація сторінок

Виконується за командою Вставка — Номера страниц, яка активізує однойменне вікно. У цьому вікні задається положення номера на сторінці (вгорі або внизу), розташування відносно її меж (праворуч, ліворуч або в центрі, всередині чи зовні).

За допомогою перемикача «Номер на первой страни­це» можна виключити (дозволити) виведення номера пер­шої сторінки, а за допомогою параметра «Формат» і його вікна — вибрати тип нумерації (арабські або римські цифри, латинські літери), встановити початок ну­мерації (із зазначеного числа або продовжити нумерацію.

2. Виконання обчислень в середовищі табличного процесора, Використання математичних функцій та операцій для опрацювання даних, поданих в електронній таблиці. Приклади.

Обчислення в електронній таблиці здійснюється за допомогою формул. Результат обчислення пере­носиться в комірку, у якій має бути формула.

Під формулою в ЕТ розуміють вираз, що складається з операндів і опера­цій. Формули будуються як вираз для обчислення нового значення. Тип зна­чення, отриманого в результаті обчислення за формулою, визначається ти­пом операндів виразу. Формула завжди починається із символу = (дорівнює). Операнди використовують: числа; текст (вводиться у подвійних лапках, на­приклад «Неявка»); логічні значення (наприклад, ИСТИНА і ЛОЖЬ і т. д.); значення помилки (типа #ДЕЛ/0!, #Н/Д, #ИМЯ?, #ПУСТО!, #ЧИСЛО!, #ССЬІЛКА! І #ЗНАЧ!); посилання — адреси комірок. Під час переліку по­силання розділяються крапкою з комою, наприклад, С5; СЮ: Е20; убудовані функції Excel.

Операнди у формулах з'єднуються за допомогою символів операцій: ариф­метичних операцій: + (додавання), - (віднімання), / (ділення), * (множення)," (піднесення в степінь); операційні відношення: >, >= (не менше), <, <= (не більше), =, <> (не дорівнює). Обчислюючи значення арифметичного виразу, операції виконують зліва направо із дотриманням трьох рівнів пріоритету: спочатку виконується піднесення в степінь, потім множення й ділення, потім додавання й віднімання. Послідовність виконання операцій можна змінити за допомогою круглих дужок: спочатку обчислюються значення виразів, за­писаних усередині дужок нижчого рівня (у самих внутрішніх дужках) і ін. Результатом обчислення арифметичної формули є число. За замовчуванням ЕТ обчислює формули в разі уведення, перераховує їх повторно під час кож­ної зміни у них вихідних даних, які в них входять.

Формули можна копіювати в інші комірки. При цьому залежно від типів посилань, які входять у копійовану формулу, здійснюється їхнє настроюван­ня: автоматичне (для відносних посилань) або напівавтоматичне (для част­ково абсолютних посилань (див. білет № 1(2)). Формули можуть містити функції.

У будь-яких версіях Excel для різних типів обчислень є безліч убудованих функцій: математичних, статистичних, логічних, текстових, інформаційних та ін.

Функція має ім'я (наприклад, Корень) і, як правило, аргументи, які за­писуються в круглих дужках слідом за ім'ям функції. Дужки — обов'язкова приналежність функції, навіть якщо в неї немає аргументів. Якщо аргу­ментів декілька, один аргумент відокремлюється від іншого комою. Як аргументи функції можуть використовуватися числа, адреси комірок, діапазо­ни комірок, арифметичні вирази й функції. Зміст і порядок проходження аргументів однозначно визначений описом функ­ції, складеним її автором. Наприклад, якщо в комір­ці А7 записана формула =SIN(A6^2), її значенням буде значення функції синуса комірки А6 у ква­драті.

Програма Excel містить понад 400 вкорінених функцій, отже, вводити у формулу назви функцій і значення вхідних пара­метрів не завжди зручно. Для спрощення введення функцій в Excel перед­бачений спеціальний Мастер функций, який можна викликати натисканням кнопки fx рядка формул. Мастер функций також викликається командою Вставка, Функция.

Користувачеві спочатку пропонується вибрати потрібну функцію зі списку категорій, а потім у діалоговому вікні ввести вихідні дані.

Найпоширеніші математичні функції Excel.

Функція	Призначення
ABS (число)	Повертає модуль значення аргументу
ACOS (число)	Повертає арккосинус числа в радіанах у діапазоні від 0 до ^π
ASIN (число)	Повертає арксинус числа в радіанах у діапазоні від ^-π /2до ^π /2
COS (число)	Повертає косинус числа, заданого в радіанах
ЕХР (число)	Повертає експоненту числа е^х
LN (число)	Повертає натуральний логарифм числа (основою е = 2,71828...)
LOG (число)	Повертає логарифм числа за заданою основою
LOG 10 (число)	Повертає десятковий логарифм числа
SIN (число)	Повертає синус числа, заданого в радіанах
TAN (число)	Повертає тангенс числа, заданого в радіанах
ATAN (число)	Повертає арктангенс числа в радіанах у діапазоні від ^-π/2 до^π/2

ГРАДУСЫ (угол)	Перетворює градуси в радіани
КОРЕНЬ (число)	Повертає корінь квадратний із числа
ОКРУГЛ (число, коли­чество цифр)	Округляє число до зазначеної кількості десятко­вих знаків
ПИ()	Повертає округлене до 15 знаків число ^к
ПРОИЗВЕД (<список аргументов>)	Повертає добуток значень аргументів
РАДИАНЫ (угол)	Перетворює радіани в градуси
СЛЧИС ()	Повертає випадкове число в інтервалі від 0 до 1
СУММ (число 1; число 2;...	Підсумовує аргументи
ФАКТР(число)	Повертає факторіал цілого числа, заданого як аргумент

Приклад. Знайти значення функцій у = sinх, у — 2sin#, у = sin2х на ін­тервалі [0; 2π] з кроком ^π/12. Округлити результати обчислень до 4 знаків. Використовуючи отримані обчислення, побудувати графіки функцій.

Порядок виконання

Побудуємо таку таблицю: у стовпці А обчислимо значення аргументу, а в стовпцях В, С і D знайдемо значення функцій у = sinx, у = 2sinx, у = sin2х відповідно. У комірку A3 уведемо 0, у комірку А4 — формулу =АЗ+ПИ()/12.

Установивши курсор у комірці А4, скопіюємо формулу в діапазон А5:А15. Визначимо значення функцій у = sinх. У комірку ВЗ уведемо формулу

=OKPУГJI(SIN(A3);4), комірку. СЗ — формулу

=ОКРУГЛ(2* SIN (АЗ);4), комірку D3 — формулу

=OKPУГJI(SIN(2*(A3));4). Виділимо комірки B3:D3 і скопіюємо в діапазон комірок B4:D15. Таблиця значень заданих функцій готова. Виділивши отри­мані результати обчислень, побудуємо графіки функцій. На рисунку представлені результати виконаного завдання.

Висновки. Основною перевагою табличного процесора Excel є наявність потужного апарата формул і функцій.

3. Практичне завдання на побудову зображення із використанням інструментарію графічного редактора.

Завдання. У графічному редакторі Paint створити логотип за зразком.

Технологія виконання завдання

1. Використовуючи інструмент одночасно із кла­вішею Shift, рисуємо коло.

2. Одержуємо логотип шляхом копіювання шуканого кола. Для цього виділяємо коло за допомогою інстру­мента і копіюємо його 4 рази, попередньо від­ключивши режим Непрозрачный фон меню Рисунок.

3. За допомогою інструмента зафарбовуємо необхідні елементи рисунка вибраними кольорами.

4. За допомогою кнопки Надпись набираємо назву фірми, змінивши шрифт на Monotype Corsiva панелі атрибутів тексту.

Білет № 11

1. Редактори векторної графіки. Середовище графічного редактора та його елементи.

Комп'ютерна графіка — це створення і обробка зображень (малюнків, креслень і т.д.) за допомогою комп'ютера. Розрізняють два способи створення предметних зображень — растровий і векторний і, відповідно, два види комп'ютерної графіки — растрову і векторну.

Векторна графіка. У векторній графіці зображення будується за допомогою математичного опису об'єктів, таких, наприклад, як лінія, коло, прямокутник.

Такі прості об'єкти називаються примітивами. З їх допомогою створюються складніші об'єкти.

Для створення об'єктів-примітивів у векторній графіці використовують прості команди типу: Малювати лінію від точки А до точки Б або Малювати коло радіусом А з центром у точці Б.

Такі команди сприймаються пристроями виведення для малювання об'єктів.

Перевагою векторної графіки є те, що файли, які зберігають векторний малюнок, за розміром в 10-1000 разів менші, ніж аналогічні графічні растрові файли.

Векторна графіка повністю використовує всі переваги роздільної здатності того конкретного пристрою, на який виводиться малюнок. Векторні команди просто повідомляють пристрою виведення, що необхідно намалювати об'єкт заданого розміру, використовуючи стільки крапок, скільки можливо. Іншими словами, чим більше крапок зможе використати пристрій для створення об'єкта, тим краще він виглядатиме.

Векторна графіка дозволяє також легко редагувати окремий об'єкт у малюнку, не впливаючи на інші частини.

Недоліком векторної графіки є "неприродність" малюнка. Природа уникає прямих ліній, і не всякий малюнок можна скласти з кіл і прямих ліній без втрати якості. Через це векторну графіку в основному використовують для побудови креслень, стилізованих малюнків і значків.

Для створення і редагування графічних зображень на екрані дисплея існують спеціальні програми, які називають графічними редакторами. У середовищі Windows таким редактором є Paint

Графічні редактори, як правило, мають змогу працювати з графічними файлами декількох форматів, конвертувати файли з одного формату в інший.

2. Правила впорядкування та пошуку даних в базі даних. Приклади.

У Microsoft Access існує багато способів пошуку забезпечують пошук потрібних даних під час виконання пошуку конкретного значення, одного запису або групи записів. Для пошуку запису можна прокрутити форму або об'єкт у режимі таблиці або ввести номер потрібного запису в поле номера запису.

За допомогою діалогового вікна Пошук можна _Няють умові пошуку, знайти конкретні записи або певні значення в полях. Передбачено можливість переходу за записами у міру виявлення кожного входження потрібного елемента: Якщо потрібна замінити конкретні, виявлені в ході пошуку значення, слід скористатися вікном Замена. За допомогою фільтра можна тимчасово ізолювати й переглянути кон­кретний набір записів для роботи з ним при відображенні на екрані відкритої форми або таблиці.

За допомогою запиту можна працювати з конкретним набором, який за­довольняє задані умови записів з однієї або декількох таблиць бази даних. Виконання запиту дозволяє працювати з набором записів незалежно від кон­кретної форми або таблиці.

Порядок пошуку значення в таблиці, формі або запиті Microsoft Access такий:

1. Відкрити таблицю, запит або форму, у яких необхідно виконати по­шук.

2. Вибрати поле (стовпець), за яким треба виконати пошук. (Пошук в одно­му полі виконується швидше, ніж пошук у всій таблиці або формі.)

3. Натиснути кнопку ; увести в поле Образец значення, яке потрібно знайти. Якщо точне значення для пошуку невідоме, можна використову­вати в полі Образец підстановочні знаки; установити в діалоговому вікні Поиск і замена всі інші потрібні параметри; натиснути кнопку Найти да­лее.

Фільтр — це набір умов, застосовуваних для відбирання підмножини записів. У формі або в таблиці існують різні способи застосування фільтрів: фільтр за виділеним, фільтр за формою та поле Фільтр для.

Фільтр за виділеним — спосіб швидкого відбору записів у формі, об'єкті в режимі таблиці або сторінці доступу до даних по виділеному зразку.

Фільтр за формою — спосіб відбору записів, при якому користувач вико­ристовує форму або об'єкт у режимі з порожніми полями, у котрі вводяться значення, які містять записи, що відбирають.

Фільтр для — спосіб відбору записів, коли вводиться значення або вираз, за допомогою якого відбираються записи, що містять значення або задоволь­няють вираз.

Фільтрування даних здійснюється за допомогою кнопок Фильтр/По вы­деленному або Изменить фильтр (команда меню Запись/Фильтр/Изменить фильтр...)...

Для створення складних фільтрів слід використовувати вікно розширено­го фільтра (команда меню Запись/Фильтр/Расширенный, фильтр). Вікно роз­ширеного фільтра — це вікно, у якому користувач має можливість створити фільтр самостійно. У бланку фільтра вводяться умови відбору, за допомогою яких із всіх записів у відкритій формі або таблиці виділяється підмножина, що задовольняє даним умовам.

Приклад пошуку даних у БД за допомогою фільтрів див. білет № 15(3).

Впорядкування записів. Записи в таблиці або формі можна сортувати для більш зручного перегляду в певній послідовності. Існує два види впо­рядкування, які можна виконати: просте впорядкування та складне впо­рядкування.

Просте впорядкування. У разі впорядкування в режимах форми, таблиці або запиту виконується просте впорядкування, тобто всі записи поля сорту­ються за зростанням або спаданням. Для цього необхідно встановити курсор у будь-якій комірці поля, по якому необхідно виконати впорядкування, на­тиснути кнопку (сортування за зростанням) або (сортування за спа­данням).

Складне впорядкування. Якщо треба відсортувати записи в режимі кон­структора запиту, у вікні розширеного фільтра, у режимі конструктора зві­ту, у режимі конструктора сторінки, у режимі зведеної діаграми або зведеної таблиці, можна виконати складне впорядкування. Це означає, що по одних полях допускається впорядкування за зростанням, а по інших — впорядку­вання за спаданням.

У режимі Конструктора запит виглядає таким чином:

Висновки. СУБД Microsoft Access дозволяє виконувати пошук, впорядкування даних у різний спосіб.

3. Практичне завдання на оформлення та редагування тексту в середовищі текстового редактора.

Білет № 12

1. Фільтрування та сортування даних таблиці у базі даних.

Сортування та фільтрація даних у СУБД ACCESS

Сортування в таблиці (впорядкування) – змінапослідовності(порядку)записів у таблиці, не зменшуючи кількості відображуваних записів та не змінюючи їх змісту

Способи виконання дії сортування

Ø За допомогою команди меню “ Записи ” “ Сортировка ”

Ø За допомогою клавіш на панелі інструментів

Ø За допомогою спливаючого контекстного

меню

Натиснути праву кнопку маніпулятора “миша” на полі, яке підлягає сортуванню та вибрати в меню, що з’явиться спосіб сортування

Відміна дії сортування → “Записи” → “Удалить фильтр”

Фільтрація даних (записів) – зміна (зменшення) кількості відображуваних записів, при цьому кількість даних, що зберігається у файлі, не змінюється.

Фільтр за виділенням – це відбір за вказаним (виділеним) у таблиці значенням. Результатом дії такого фільтра буде відображення лише тих записів, які мають вказане (виділене) значення поля.

Способи застосування фільтра за виділеним

Ø За допомогою команди меню “ Записи ” → “ Фильтр ” → “ Фільтр по выделенному ”

Ø За допомогою клавіші на панелі інструментів - клавіша ” Фільтр по выделенному ”(можлива альтернативна фільтрація - ” Фільтр по невыделенному ”

Розширений фільтр – надає користувачеві можливість самостійно створювати критерії фільтрації даних у спеціальному вікні, а не в таблиці з даними

Виклик розширеного фільтра → “ Записи ” → “ Фильтр ” → “ Расширенный фильтр ”

2. Ділова графіка. Побудова діаграм і графіківна основі табличних даних в середовищі табличного процесора. Приклади.

Подання даних в графічному вигляді (діаграм та графіків) дозволяє вирішувати різноманітні задачі.

Основна перевага такого подання — його наочність (легко можна побачити тенденції до змін, різнома­нітні співвідношення, взаємозв'язок різних процесів тощо).

Діаграма являє собою графічне зображення зв'язків між величинами, які порівнюються. Графік — графічне (візуальне) відображення числових даних згідно з вибраними осями та масштабом.

Для побудови діаграм та графіків використовують спеціальні програмні засоби, наприклад програма для проектування й опрацювання електронних таблиць Microsoft Office Excel (див, білет № 1 (2)).

У програмі MS Excel термін «діаграма» використовується для позначення усіх видів графічних зображень числових даних. На діаграмі числові дані та­блиці зображуються у вигляді точок, ліній, смуг, стовбців, секторів і в іншій. формі. Групи елементів даних, що відбивають вміст комірок одного рядка або стовпця на робочому листі, складають ряд даних.

Microsoft Excel дозволяє будувати діаграми різних типів. Вибір правиль­ного типу діаграми — ключовий фактор, що впливає на переконливість гра­фічного зображення. Всього в Excel є 14 типів стандартних і 20 типів нестан­дартних діаграм.

Стандартні типи діаграм Excel: гістограма, лінійчата діаграма, графік, кругова діаграма, точкова діаграма, з ділянками, кільцева, пелюсткова, по­верхнева, бульбашкова, біржова, циліндрична, канонічна, пірамідальна.

Гістограма. Діаграми цього типу використовуютьдля демонстрації того, як певні значення змінюються у часі, а також для порівняння даних або з'ясування тенденцій. Гістограму краще застосовувати, коли потрібно оціни­ти зміну даних за скінчений період часу.

Лінійчата діаграма. Це горизонтальна діаграма, яка схожа на гістогра­му. Демонструє або порівнює окремі числові значення у визначений час. У ній менше уваги приділяється часовому перебігу, подібна діаграма відобра­жає співвідношення окремих компонентів. Лінійчата діаграма нагадує гісто­граму, повернуту на 90°. За наявності багатьох значень даних, які потрібно продемонструвати, краще обрати лінійчату діаграму, аніж гістограму, осо­бливо якщо планується її друкувати

Графік. Діаграму цього типу краще засто­совувати у випадках, коли треба показати зміни у групі значень за довгі проміжки часу, особливо якщо треба акцентувати ува­гу на змінах у часі і темпах змін. Графіки рекомендується використовувати при потре­бі відобразити кілька груп даних одночасно.

Точкова діаграма. Діаграма такого типу зазвичай використовується для побу­дови графіка даних наукових досліджень, але її також можна застосовувати і для відтворення будь-якого іншого графіка, на якому, наприклад, потрібно побачитиспіввідношення між двома числовими змінними і порівняти їх значення у різні проміжки часу.

Кругова діаграма. Використання кру­гової діаграми — це найкращий спосіб зо­бразити складові частини якоїсь величини або певні пропорції і співвідношення.

Кільцева діаграма. На перший погляд, кільцева діаграм нагадує кругову,,На загал це правильно, коли створюєтьсяграфік з одного ряду даних. Проте на відміну від кругової діаграми кільцева може використовуватися для демонстрації не одного ряду даних, а декількох, і тоді кожне кільце в кільцевій діаграмі відображає окремий ряд даних.

Для того, щоб створити в Excel діаграму, необхідно спочатку ввести для неї дані на робочому аркуші. Після цього виділити ці дані, скориставшись Мастером диаграмм для покрокового створення діаграми, при якому оби­раються її тип і певні параметри. Або скористатися для створення основної діаграми панеллю інструментів Диаграмма.

3. Практичне завдання на побудову графічних об ۥ єктів із використанням графічного редактора.

Білет № 13

1. Вставка об ۥ єктів до слайдів презентації. Анімаційні ефекти.

Вставлення таблиць

Подання інформації в табличному вигляді дає змогу спростити її пошук й аналіз. Тому в презентаціях PowerPoint досить часто використовують таблиці. Тут можуть зустрічатися таблиці трьох видів:

P таблиці Word (застосовуються для текстових даних, а також числових початкових даних, якими є, наприклад, таблиці цін товарів);

P таблиці Excel (використовуються для подання не тільки початкових даних, а й розрахункових, а також у тих випадках, коли за даними будуються діаграми);

P таблиці Access (застосовуються тоді, коли дані вибираються з кількох взаємозалежних таблиць).

Перші два види таблиць копіюються у PowerPoint із додатків, у яких їх створено (Word або Excel) через буфер обміну, причому у PowerPoint для цього досить клацнути мишею на кнопці «Вставить» стандартної панелі інструментів.

Перед уставленням таблиць з Access (форм, запитів, звітів) у PowerPoint необхідно звернути увагу на те, що за замовчуванням в Access установлено системний шрифт MS Sans Serif, що не підтримує кирилицю. Тому перед копіюванням таблиці потрібно в Access установити шрифт, який має символи кирилиці. Для цього треба:

• у меню Сервис вибрати команду Параметри;

• у діалоговому вікні «Параметри» вибрати вкладку “ Режим таблицю ”;

• у групі «Шрифт по умолчанию» у списку «Шрифт» вибрати потрібний вид шрифту, наприклад Times New Roman Cyr.

Після встановлення шрифту процес копіювання таблиць з Access у PowerPoint здійснюється аналогічно тому, як це було описано для Word та Excel.

Access має також засоби безпосереднього копіювання даних у Word й Excel за командами Сервиc - Связи с Office - Публикация в MS Word і Сервие - Связи с Office - Анализ в MS Excel відповідно. Скориставшись однією з цих команд, можна скопіювати дані у Word або Excel, там їх відредагувати, а потім уже скопіювати у PowerPoint.

У самому PowerPoint є також засоби створення таб­лиць із нульового рівня. Наприклад, для створення слайда можна вибрати розмічання «Таблица». В цьому разі будується таблиця Word. Оскільки засоби PowerPoint, призначені для побудови таблиць, бідніші за аналогічні засоби Word, а презентація є, як правило, фіналом робіт, виконаних у Word та Excel, у PowerPoint досить рідко будують таблиці з самого початку. Найчастіше вони копіюються з інших додатків.

Усе це стосується також діаграм, що використову­ються для візуалізації табличних даних і дають змогу створити якісне сприйняття інформації про об'єкти або про­цеси, які розглядаються. У PowerPoint існують три види розмічань, в яких є місцезаповнювачі з діаграмами. Проте в кожному з цих випадків використовується міні-додаток Microsoft Office, який за своїми інструментальними засобами значно поступається засобам ділової графіки Excel. Тому діаграми готують в Excel, а потім уже копіюють у PowerPoint. Таке копіювання також здійснюють через буфер обміну.

Встановлення діаграми

Для зображення Ієрархічної залежності між окремими елементами системи (наприклад, у структурі управління підприємством, адміністративній системі управління дер­жавою, при розбитті складного завдання на більш прості тощо) у презентаціях використовують ОД.

Побудову ОД у PowerPoint здійснюють за допомогою додатка Microsoft Organization Chart.

Для початку роботи з Organization Chart. потрібно під час створення слайда вибрати розмічання «Организационная диаграмма», а потім двічі клацнути мишею на відповідному місцезаповнювачі.

У вікні Organization Chart будується ОД. Після її підготовки це вікно треба закрити. Під час закривання вікна видається запит на обновлення об'єкта у презентації. Позитивна відповідь приводить до вставлення ОД у місцеза-повнювач, з якого починалася її побудова. Якщо ОД потрібно змінити, то для цього досить двічі клацнути ми­шею на місцезаповнювачі ОД, внаслідок чого діаграма завантажується в Organization Chart

Вікно Organization Chart за своєю структурою збігається зі стандартним вікном Windows, тобто має смугу заголовка, рядок меню, панель інструментів, робочу область і т. д.

Усі дії під час створення і редагування ОД здійснюються в робочій області; при цьому найчастіше використовують команди, що задаються кнопками панелі інструментів, на якій е такі групи кнопок;

P загального призначення (для виділення, редагування і перегляду об'єктів);

P для утворення рамок у діаграмі, що відображають кожний елемент ієрархії (підпорядкований, спів­робітник ліворуч, співробітник праворуч, керівник, помічник);

P рисування (для побудови ліній та прямокутників). Кожний елемент ієрархії подається прямокутною фігу­рою, що в термінах Organization Chart називається рамкою. Кожна рамка має чотири текстових поля: «ім'я», «посада», «коментар 1» і «коментар 2». Вміст кожного з текстових полів заміняється потрібною текстовою інформацією. Якщо поля «коментар 1» і «коментар 2» не змінювалися, то в режимі перегляду вони не виводяться.

Для введення тексту досить клацнути мишею на рамці, а потім - на потрібному полі, і після того, як з'явиться курсор, увести необхідний текст.

Для додання нової рамки треба на панелі інструментів клацнути мишею на кнопці з зображенням відповідної рамки, а на діаграмі - на тій рамці, до якої приєднується нова рамка.

Для вилучення зайвої рамки досить клацнути мишею на ній і натиснути на клавішу <Delete>.

Інші засоби редагування та форматування текстової інформації (вид, розмір, колір шрифту, ліній тощо) такі самі, як і у Word.

Вставлення рисунків

Рисунки в бізнес-презентацїях використовують:

P для демонстрації зовнішнього вигляду зразка виробу, товару, будинку, карти тощо;

P для додання емоційного забарвлення самій презен­тації (привернути увагу, зняти напругу і т. д.).

У першому випадку застосовують рисунки, креслення, ескізи, фотографії, підготовлені фахівцями конкретної предметної області, які зберігаються у графічних файлах фірми. У другому випадку використовують рисунки, що І входять у такі стандартні додатки, як Microsoft Clip Gallery, Cpral Draw, AutoCAD та ін., а також зберігаються на різних Web-сторінках в Internet

Дата добавления: 2015-05-08