Завдання. 1. Підготувати буклет за заразном

1. Підготувати буклет за заразном.

2. Підготувати в графічному редакторі Paint логотип і зберегти у файлі FLORA.GIF.

3. Виконати вставку малюнка в документ із використанням меню Вставка, Рисунок, Из файла...

4. Маркери для списку імпортувати з файла FLORA.GIF.

5. Оформити документ за зразком.

Технологія виконання завдання

1. У графічному редакторі Paint створюємо логотип (порядок побудови лого­типа (див. у білеті № 10(3)) і зберігаємо у файлі FLORA.GIF.

2. Виділяємо малюнок і зменшуємо його розміри до 80 точок (ширина) х 80 точок (висота) та зберігаємо у файлі FLORA2.GIF.

3. Уводимо текст у текстовому процесорі Microsoft Word.

4. З допомогою команди меню Вставка, Рисунок, Из файла... вибираємо ім'я файла FLORA.GIF і вставляємо в документ.

5. Виділяємо текст, що містить маркірований список, вибираємо коман­ду меню Формат, Список, вкладку Маркированный, натискаємо на кнопку Изменить, кнопку Рисунок, Импорт..., потім вибираємо файл FLOEA2.GIF.

6. Назву фірми оформляємо за допомогою інструмента Word Art.

7. Для одержання буквиці виділяємо першу букву слова, виходимо в меню Формат, Буквица, Положение в тексте.

8. Символи телефонів, конверта вставляємо за допомогою команди Вставка Символ..., Шрифт Windings.

9. Для оформлення документа в стовпці необхідно виділити весь документ, вибрати команду меню Формат, Колонки.

10. За допомогою меню Формат, Границы и заливка, вкладка Страница, виби­раємо тип рамки — Рисунок, вибираємо малюнок для рамки.

11. Зберігаємо документ у файлі buklet.doc

Білет № 19

1. Системи опрацювання текстів, їх класифікація та функції. Основні формати текстових файлів і їх перетворення.

Однією з найпоширеніших функцій сучасного персонального комп'ютера є підготовка різноманітних текстових документів.

Розрізняють три групи програм підготовки текстових документів: тексто­ві редактори, текстові процесори та видавничі системи.

Текстовими редакторами, в основному, називають програми, що ство­рюють текстові файли без елементів форматування (тобто не дозволяють ви­діляти частини тексту різними шрифтами й гарнітурами). Редактори такого роду незамінні під час створення текстів комп'ютерних програм.

Редактори неформатованих текстів: NotePad — убудований в операційну Систему Windows, зрозумілий і простий у використанні; McEdlt -подібний до редактора Edit із MS DOS, компонента файлового менеджера mc (Midnight Commander) ОС Linux; KEdit — найпростіший текстовий редактор, який вхо­дить до складу KDE Linux; KWrite — текстовий редактор, який мас низку додаткових настроювань у порівнянні з іншими найпростішими текстовими редакторами; Emacs — сполучає в собі функції файлового менеджера й тек­стового редактора.

Текстові процесори вміють форматувати текст, вставляти в документ графіку й інші об'єкти, що не належать до класичного поняття «текст». Слід зазначити умовність такого поділу — розмаїтість програм для опрацювання тексту дозволяє знайти редактор із будь-яким набором функцій.

Редактори, що створюють текст із елементами розмітки: Word — слу­жить для створення різноманітних друкованих документів, є компонентом офісних додатків у MS Windows; StarWriter — входить до складу програми StarOffice, зовнішнім виглядом і функціональністю схожий на Word, одна­ково добре працює як в MS Windows, так і в ОС Linux; Ly(KLyeKDE) — су­часний текстовий редактор, призначений для людей, які хочуть одержати документ, що виглядає професійно, але витратити на його створення мінімум часу; редактор вставляє в текст команди розмітки Тех і LaTex; Netscape Com­poser — вставляє в текст команди розмітки мови HTML, існують версії як для ОС Linux, так і для MS Windows.

Деякі текстові процесори є так званими WYSIWYG-редакторами. Назва І отримана за першими буквами фрази What You See Is What You Get — «те, що ти бачиш, є те, що ти одержиш». Коли говорять, що це WYSIWYG-реддктор, і то гарантують повну відповідність зовнішнього вигляду документа на екра-I ні комп'ютера і його друкованої копії. До редакторів такого типу належать і Word і StarWriter.

Деякі сучасні редактори підтримують концепцію «майже» WYSIWYG.

Вигляд документа на екрані при цьому дещо відрізняється від того, як буде виглядати надрукований документ, але робиться це спеціально з метою більш ефективного використання робочого вікна документа. Прикладами «майже» WYSIWYG-редакторів є Netscape Composer і KLy.

Видавничі системи дозволяють об'єднати текст, графіку й художнє оформлення для відтворення документів такого рівня, який раніше забезпечувала лише поліграфія. За допомогою цієї системи можна створювати книги, каталоги, буклети тощо на високому технічному рівні. Межа між вищим рівнем; текстових процесорів і нижчим рівнем видавничих систем поступово стирається.

Текстові файли — найпоширеніший тип даних у комп'ютерному світі. Текстовий файл є формою подання послідовності символів у комп'ютері. Кожний символ із використовуваного набора символів кодується у вигляді одного байта, а решта у вигляді послідовності, двох, трьох і т. д. байтів, що ідуть підряд. Існують кілька проблем, пов'язаних з текстовими файлами. Перша — надзвичайно велика кількість символів, які вимагаються для під­тримки різних мов. Американські програмісти для роботи з 128 символами використовують набір символів US ASCII (американський стандартний код для обміну інформацією). Для підтримки інших мов найчастіше не вистачає й 256 символів, тому зараз здійснюється поступовий перехід до кодування Unicode, у якому для зберігання одного символу приділяється вже два байти (тобто є можливість закодувати 65 536 різних символів).

Чимало текстових файлів передаються у вигляді простого тексту (plain text). Простий текст складно зробити привабливим і читати легко, оскільки в ньому немає шрифтів різних накреслень, графіків, заголовків, підзаголовків і т. д. Ці додаткові особливості звуться розмітки тексту (markup).

Файли, створені різними редакторами, найчастіше мають унікальні розши­рення, що дозволяють, не заглядаючи усередину документа, здогадатися про способи розмітки тексту. Так, файли, створені редакторами підготовки plain-тексту, часто мають розширення .txt, а підготовлені в редакторі Lyx —. Lух.

Текстовий процесор Word за замовчуванням створює файли у форматі MS Word (розширення .doc), але підтримує й інші формати, наприклад RTF (роз­ширення.rtf).

Документи, що містять команди розмітки мойи HTML, мають розширення .html або .htm.

Текстові файли часто використовуються для подання даних, які самі не є чисто текстовими. У цьому випадку інші формати файлів «надбудовуються» над простим текстом.

Мови програмування майже виключно використовують простий текст як основу. Зокрема, це дозволяє використати для опрацювання текстів програм різноманітні стандартні утиліти.

Файли конфігурації багатьох програм використовують текстовий формат, навіть якщотам зберігаються числа й двійкові перемикачі (так\ні).

Висновки. Робота користувача на комп ۥ ютері тією чи іншою мірою пов ۥ язана з підготовкою текстових документів. Для цього використовуються текстові редактори, текстові процесори, видавничі системи.

2. Оздоблення презентації графічними та анімаційними елементами. Використання шаблонів оформлення. Додовання гіперпосилань.

Додовання обۥектыв та анімаційних елементів дивись білет № 13,1

Задання інтервалів часу показу слайдів

Щоб під час проведення презентації перейти від одно­го слайда до іншого, доповідачу досить клацнути лівою клавішею миші. PowerPoint дає змогу також робити зміну слайдів через установлені раніше інтервали часу.

Вибір способу зміни слайдів здійснюють в діалоговому вікні «Настройка презентации», викликавши його ко­мандою Показ слайдов-Настройка презентации. Тут у групі «Смена слайдов» необхідно вибрати потрібний аль­тернативний перемикач: «вручную» або «по времени».

Якщо вибрано варіант «по времени», то треба спочат­ку встановити інтервали часу, протягом якого буде демон­струватися той чи інший слайд. Такий хронометраж пока­зу слайдів можна задавати автоматично або в рунному ре­жимі.

Для автоматичного встановлення інтервалів часу показу слайдів треба:

P відкрити презентацію і вибрати потрібні для демон­страції слайди, зазначивши назву демонстрації в діалоговому вікні «Настройка презентации» (список «произвольный показ»);

P перейти в режим сортувальника слайдів;

P з меню Показ слайдов вибрати команду Настройка времени;

P використовуючи панель інструментів «Репетиция», встановити час показу кожного слайда і всієї демон­страції в цілому.

Для ручного встановлення інтервалів часу показу кож­ного слайда необхідно:

P перейти в режим сортувальника;

P виділити слайд, для якого задається інтервал часу;

P на панелі сортувальника слайдів клацнути мишею на кнопці «Смена слайдов»;

P у діалоговому вікні «Смена слайдов» у рамці «Продвижение» зазначити, скільки секунд має тривати показ слайда. Якщо цей інтервал часу стосується тільки показу виділеного слайда, то клацнути мишею на кнопці «Применить», а якшо до всіх слайдів пре­зентації, то - на кнопці «Применить ко всем». У рамці «Продвижение» рекомендується вмикати обидва перемикачі «по щелчку» й «автоматически после». Це забезпечить керування переходом до наступного слайда в ручному (за клацанням) та в автоматичному (після закінчення часу) режимах.

Форматування слайдів.

Щоб змінити формат слайда, спочатку необхідно його виділити у режимі сортувальника або зробити поточним. Потім використовуємо команду меню Формат.

Разметка слайда – дозволяє змінити розмітку для вибраного слайду, за допомогою вікна Розметка слайда, аналогічно вікну Создание слайда. Щоб виконати зміни необхідно вибрати потрібну розмітку слайда і натиснути на кнопку Применить.

Цветовая схема слайда – ця команда використовується для встановлення кольорової схеми слайда або всієї презентації в цілому. При виконанні даної команди відображається діалогове вікно цветовая схема, в якому міститься дві вклаки:

Стандартная – дозволяє встановити слайду одну існуючих стандартних кольорових схем. Щоб примінити вибрану схему для поточного слайда необхідно натиснути на кнопку Применить, а для всієї презентації натиснути на кнопку Применить ко всем.

Специальная – дає можливість змінити кольор того чи іншого елемента схеми. Для цього необхідно вибрати потрібний елемент, наприклад, Фон, і натиснути кнопку Изменить цвет. Потім у діалоговому вікні Цвет фона слід вибрати потрібний кольор на вкладці Обычние або скористатися вкладкою Спектр для виначення відтінка, після чого натиснути на кнопку ОК. Щоб примінити вибрану схему для поточного слайда необхідно натиснути на кнопку Применить, а для всієї презентації натиснути на кнопку Применить ко всем.

Фон – дозволяє вибрати залівку, яка буде використовуватися для фона слайдів. У вікні Фон потрібно вибрати потрібний кольор або спосіб залівки.

Применить шаблон оформления – Дає змогу встановити для презентації новий шаблон оформлення, тобто встановити визначену кольорову палітру для фона і об’єкта слайда. Для цього слід відкрити презентацію у режимі сортувальника, або зробити поточним слайд у будь-якому іншому режимі. У діалоговому вікні Применить шаблон оформления. Слід вибрати новий шаблон для оформлення презентації, після цього натиснути на кнопку Применить.

Використання гіперпосилань.

Вище було розглянуто лінійний спосіб демонстрації слайдів, коли після перегляду першого слайда демонстру­вався другий, потім — третій і т. д. Якщо порядок де­монстрації має бути різним (окремі питання розглядаються докладно або тільки згадуються, показ конкретного ланцюжка слайдів потрібно повторити), то для цього слід передбачити засоби, що дають змогу організувати розгалужений і циклічний способи перегляду презентації. Для цього використовують гіперпосилання. Вони є адресою на­ступного слайда або додатка, які будуть виводитися на ек­ран. На слайді гіперпосилання можна подати підкресленим текстом, значком або кнопкою. Клацання мишею на гіперпосиланні приводить до переходу за вказаною в ньо­му адресою.

Таке використання гіперпосилань дає змогу під час-демонстрації прийняти рішення про необхідність переходу до того чи іншого слайда.

Для створення гіперпосилань потрібно:

P виділити текст або об'єкт, що має бути гіперпосиланням;

P у меню Вставка вибрати команду Гиперссылка;

P у діалоговому вікні «Изменение гиперссылки ” у списку «Связать с» вибрати тип об’єкта, на який буде вказувати гіперпосилання, у центральній області вікна задати цей об’єкт і, клацнувши мишею на кнопці «Подсказка», ввести текст підказування, що буде з’являтися на екрані під час демонстрації слай­да, якщо встановити покажчик миші на гіперпосиланні.

Для переходу до певних слайдів (попереднього, наступного, першого, останнього тощо) можна скористати­ся гіперпосиланнями у вигляді готових кнопок. Для вставлення у слайд таких кнопок необхідно:

•у меню Показ слайдов вибрати команду Управляющие кнопки, а в її підменю - потрібний вид кнопки;

•на слайді нарисувати прямокутник, який буде займа­ти кнопка

•у діалоговому вікні «Настройка действия» вибрати необхідну дію.

Для кращого розуміння призначення керувальних кнопок на них можна помістити напис. Для цього потрібно:

•виділити кнопку;

•з меню Вставка вибрати команду Надпись;

•ввести необхідний текст.

Дата добавления: 2015-05-08