Види і порядок надання соціальних пільг ветеранам війни і праці, військової служби та органів внутрішніх справ

Поняття пільг у юридичній і економічній літературі виз­начається як надання кому-небудь переваг, часткове звіль­нення від виконання встановлених правил, обов'язків (на­приклад, податкові пільги, пенсійні пільги й ін.) або полег­шення умов їхнього виконання. Звичайно пільги зв'язують із особливими правами й перевагами, надаваними тим або іншим категоріям громадян у випадках, передбачених за­конодавством.

Актуальність питання визначається широким і загостре­ним суспільним інтересом, що проявляється у цей час до проблеми пільг як форми реалізації принципів соціальної справедливості.

Ряд причин, що визначають необхідність існування пільг, пов'язаний з наявністю особливих заслуг перед державою, і пільги повинні підкреслювати суспільне визнан­ня цих заслуг. Пільги дозволяють у певній мірі вирішувати соціальні завдання (соціальні пільги). Вони призначені для окремих соціальних груп, які мають потребу у додатковому соціальному захисті.

Пільги мають якість споживчої вартості, хоча надаються вони споживачеві безоплатно. Однак з економічної точки зору пільги не є безкоштовними для держави, тому що ста­новлять значну частину витрат на соціальне обслуговування ветеранів війни, праці і військової служби. Характерною ри­сою пільг є те, що вони, як правило, не створюють самостійної організаційної форми. Вони як би накладаються на існуючі, наприклад, на пенсію і тісно з нею зв'язані. Пільги є складо­вою частиною більш широкої системи соціального захисту ветеранів війни, праці і військової служби.

Право на пільги, як і право на основний вид соціального забезпечення — пенсію, встановлюється законодавством, а обсяг пільг залежить від категорії ветеранів. Пільги нада­ються тільки на підставі Закону й у суворо визначених ви­падках. Ніхто не може користуватися незаконними пільга­ми. Установлені пільги не підлягають розширеному тлума­ченню ні щодо кола осіб, ні щодо їх видів. Найбільший обсяг соціальних пільг передбачений для інвалідів війни.

Що представляють із себе пільги інвалідам війни і в яких формах вони надаються?

Перші нормативно-правові акти, що встановили певні види пільг і переваг активним учасникам війни, з'явилися ще до закінчення війни. Поступово система пільг, спрямо­ваних на поліпшення положення даної категорії інвалідів, розширювалася. Особливо багато рішень із цього питання було прийнято в колишньому Союзі РСР наприкінці 60-х і в 70-і роки.

Однак в Україні ці рішення зараз не діють. Право на пільги інвалідів війни і порядок їх надання зведені в ранг законів, встановлене законом право на пільги й переваги для інвалідів нерозривно пов'язане з фактом інвалідності, а обсяг надаваних пільг — із групою інвалідності. При виз­наченні групи інвалідності встановлюється і її причина, від якої залежить право інваліда на соціальний захист — на пенсію, її розмір, а також на пільги.

Документом, що засвідчує право інваліда на пільги і пе­реваги, є посвідчення встановленої компетентними органа­ми форми. До 1975 року право інвалідів війни й іншихприрівняних до них інвалідів на пільги підтверджувалося різними документами. Множинність документів створювала певні незручності й ускладнення як для самих інвалідів, так і для організацій, що надавали пільги й переваги.

Усі види пільг, встановлені законодавством для інвалідів війни, можна розподілити на декілька груп: пенсійні пільги; пільги на протезування і забезпечення спеціальними засо­бами пересування; пільги по праці і працевлаштуванню; цідьги з медичного обслуговування, санаторно-курортного лікування, забезпечення допомоги з тимчасової непраце­здатності; житлово-комунальні пільги; пільги на податки і збо­ри; пільги на проїзд транспортом.

Пенсійні пільги можуть надаватися інвалідам у формі Підвищення розмірів пенсій[322], а ті з них, які досягли пен­сійного віку і мають певний стаж роботи, можуть перейти з пенсії по інвалідності на пенсію за віком й одержувати пен­сію по інвалідності в мінімальному розмірі, як надбавку до пенсії за віком[323]. При призначенні пенсії за віком інвалідам війни (і прирівняним до них за пенсійним забезпеченням осо­бам) передбачене зниження віку на п'ять років³, включення в стаж роботи в потрійному розмірі часу перебування на фронті.

Досить часто пільги інвалідам війни надаються у формі позачергового безкоштовного зубопротезування, Забезпечення їх іншими протезами й протезноортопе-дичними виробами.

Протезування — забезпечення інвалідів спеціальними засобами, які частково, а іноді й повністю компенсують втрачені внаслідок поранення, контузії або захворювання функцій організму. Воно дозволяє багатьом інвалідам не тільки самостійно, без сторонньої допомоги, обслуговувати себе в побуті, але і повернутися до посильної праці.

Забезпечення інвалідів війни майже всіма видами протез­но-ортопедичних виробів, спеціальними засобами пересування здійснюється органами праці та соціального захисту на­селення. Різні види протезів, апаратів видаються інвалідам установами органів охорони здоров'я.

Інваліди війни повністю звільняються від оплати вартості майже всіх видів протезно-ортопедичних і спеціальних за­собів пересування. Спеціальні засоби пересування надають­ся інвалідам у безкоштовне особисте користування.

Одним із видів пільг є пільги по праці і працевлашту­ванню інвалідів. У цілому ці пільги пов'язані з правом гро­мадян на працю. Однак у цьому випадку питання про на­дання роботи вирішується, виходячи зі стану здоров'я інва­ліда й збереження здібності до праці. Працевлаштування інвалідів — це одна із форм соціально-трудової реабілітації інвалідів. Вона не тільки повертає їх до праці й поліпшує матеріальне становище, але й дає глибоке моральне задо­волення від того, що вони є повноправними громадянами суспільства.

До пільг такого характеру належить позачергове праце­влаштування інвалідів за фахом відповідно до підготовки й висновку медико-соціальної експертизи, переважне пра­во на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку зі змінами в організації вироб­ництва й праці, а також на працевлаштування у випадку ліквідації підприємства, установи, організації.

Трудове законодавство передбачає для працюючих інвалідів низку переваг. Зокрема, інваліди війни звільнені від випробувального часу при наймі на роботу. Вони не мо­жуть бути залучені до роботи у вихідні дні та нічний час без їх згоди.

Для інвалідів війни може бути встановлений скорочений режим праці з неповним робочим днем і оплатою за фактич­но пророблені часи. Вони можуть працювати вдома (надом­на праця). Інвалідам війни надається можливість викорис­тати чергову щорічну відпустку в зручний для них час, а також одержати додаткову відпустку без збереження заро­бітної плати строком до двох тижнів у рік.

Працевлаштування, професійно-технічне навчання і перекваліфікація інвалідів — це справа органів праці та соціального захисту населення і регіональних відділень Фонду України соціального захисту інвалідів. Вони ведуть облік інвалідів, що потребують працевлаштування, вида­ють направлення на роботу, а тих, хто не має професії або потребують за станом здоров'я перекваліфікації, направля­ють на навчання.

Пільги по медичному обслуговуванню, санаторно-ку­рортному лікуванню і забезпеченню допомоги з тимчасової непрацездатності. Це досить витратний комплекс соціальних пільг.

У законі про статус ветеранів війни встановлюється кілька видів медичного обслуговування інвалідів війни: безкоштовне одержання ліків по рецептах лікарів; по­зачергове обслуговування амбулаторно-клінічними устано­вами, а також позачергова госпіталізація; щорічне медич­не обстеження і диспансеризація із зал ученням необхідних фахівців; позачергове влаштування в установи соціально­го захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома.

Для стаціонарного лікування інвалідів утворені гос­піталі інвалідів війни. Ліквідація госпіталів для інвалідів війни не допускається без узгодження з Кабінетом Міністрів України.

Однією з форм медичного обслуговування інвалідів війни є санаторно-курортне лікування. Законодавством передбачено, що інваліди війни І—II груп один раз у два роки забезпечуються безкоштовно в позачерговому поряд­ку санаторно-курортним лікуванням. Порядок забезпечен­ня: працюючі інваліди війни забезпечуються за місцем ро­боти путівками в санаторії, профілакторії і будинки відпо­чинку. Непрацюючим інвалідам надаються путівки на санаторно-курортне лікування відповідно органами праці та соціального захисту населення, Міністерством оборони, ^Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Дер­жавним комітетом зі справи охорони державного кордону України й інших органів за місцем перебування на обліку.

Інвалідам війни І—III груп (як працюючим, так і непра­цюючим), за їх бажанням, замість путівки в санаторій або будинок відпочинку видається один раз у два роки грошо-вакомпенсація в розмірах для І—II груп середньої вартості путівки, а інвалідам III групи — 75 %.

Видачею путівок у санаторії інвалідам війни із числа кадрових військових безпосередньо займаються військко­мати та районні управління соціального захисту за місцем проживання інваліда. Військкомати видають санаторна путівки пенсіонерам, що одержують пенсії від Міністерства обо­рони України, а органи соціального захисту — непрацюючим інвалідам війни, що знаходяться в них на обліку. Органи охорони здоров'я забезпечують путівками інвалідів, що пе­ребувають у них на стаціонарному лікуванні в спеціалізова­них госпіталях, клініках, інститутах, у протитуберкульоз­них диспансерах.

Однак задовольнити сьогодні санаторними путівками всіх, хто потребує лікування, інвалідів війни просто немож­ливо. В органах праці та соціального захисту населення України на обліку для санаторно-курортного лікування знаходяться багато тисяч учасників і інвалідів війни, праці та інвалідів з дитинства.

Щоб вирішити проблему пільгового медичного обслугову­вання і санаторно-курортного лікування ветеранів, необхідні великі кошти, а їх сьогодні бракує. Взаємодіючи з управлін­нями праці та соціального захисту населення, органи держав­ної виконавчої влади і місцевого самоврядування останнім часом стали активніше залучати для допомоги ветеранам додаткові бюджетні й позабюджетні кошти, шефську допо­могу підприємств, благодійні фонди.

Одним із видів соціального захисту працюючих інвалідів війни є виплата допомоги з тимчасової непра­цездатності. Допомога інвалідам війни видається в розмірі 100 відсотків заробітної плати незалежно від стажу роботи. Тривалість виплати допомоги встановлена до чотирьох місяців підряд або до п'яти місяців протягом календарного року.

Житлово-комунальні пільги інвалідам війни. Основним нормативним актом, що визначає право інвалідів війни на забезпечення житлом, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» (зі змінами).

Закон встановлює не тільки право інвалідів війни на одержання житла, але встановлює строки, протягом яких вони повинні бути ним забезпечені (два роки з дня прийнят­тя на квартирний облік, а інваліди І групи із числа учас­ників бойових дій на території інших країн — протягом року). Однак говорити сьогодні про дотримання терміну забезпечення інвалідів житлом за рахунок державних дже-г рел навряд чи доцільно. Можливості держави обмежені.

Інвалідам війни надаються пільги по оплаті житлової площі й комунальних послуг. Вони користуються знижкою в розмірі 100 відсотків квартирної плати, а також плати за опалення, газ, електроенергію, воду (включаючи гаряче водопостачання) у межах встановлених норм житлової площі і комунальних послуг. Обсяг цих послуг конкретизований у змінах Закону України від 4 липня 2002 року. Зміни Закону стосуються порядку зниження оплати за користування жит­лом і комунальними послугами. Розміри зниження залиша­ються колишніми: інвалідам війни —100 %, учасникам бой­ових дій — 75 %, учасникам війни і особам, на яких поши­рюється чинність Закону — 50 %.

У новій редакції Закону зроблене уточнення, що означає включення оплати за житло в «межах норм». Під нормою розу­міється 21 кв. метр загальної площі житла на кожну людину, що постійно проживає в житловому приміщенні (будинку) і має право на зниження оплати, і додатково 10,5кв. м на сім'ю.

Житлово-комунальні пільги надаються відповідними житлово-експлуатаційними організаціями, комунальними й іншими підприємствами, що надають послуги незалежно від того, у яких будинках проживають інваліди війни (місцевих органів самоврядування чи державних, комунальних або Приватних підприємств, установ і організацій), тобто неза­лежно від виду житла чи форми власності на нього.

Інваліди війни І—II груп мають право на позачергову безкоштовну установку квартирних телефонів і позачерго­ві користування всіма послугами зв'язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюєть­ся для них у розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Пільги на податки і збори інвалідам війни. Пільги на Задатки займають важливе місце в системі пільг інвалідам війни, Обсяг таких пільг визначається податковим законодавством і нормативно-правовими актами про статус вете­ранів війни. Відповідно до Закону України «Про прибутковий податок фізичних осіб» від 22.05.2003 p. № 880-IV[324], інваліди війни мають право на пільги по прибутковому податку. Вони звільняються з 1 січня 2007 р. від сплати по­датків залежно від розміру заробітної плати, що не переви­щує 400 грн на місяць (виходячи із прожиткового мінімуму 525 грн.).

Поріг пільг 740 грн. Якщо зарплата вище, пільга не зас­тосовується.

Прибутковий податок не стягується з пенсій, які випла­чуються інвалідам війни, незалежно від їхніх розмірів. Пенсії також не включаються в суму заробітку чи іншого доходу пенсіонера, що підлягає оподаткуванню. Крім того, інваліди війни звільняються від сплати земельного податку і податку з будівель, орендної плати за нежитлові приміщення, орендо­вані під гаражі для спеціальних засобів пересування (авто­мобілів, мотоколясок, велоколясок та ін.).

Пільги на податки і збори, як і інші види пільг, надають­ся інвалідам війни, виходячи з факту інвалідності, а не з виду одержуваної пенсії. Тому перехід інваліда війни на інший вид пенсії (наприклад, на пенсію за віком чи за вислугу років) не позбавляє його права на зазначені пільги.

Пільги інвалідам війни на проїзд у транспорті. Інва­лідам війни надані пільги і переваги на проїзд майже на всіх видах міського пасажирського транспорту загального кори­стування:

трамваях, тролейбусах, автобусах, автомобільним транс­портом у сільській місцевості, а також залізничним і вод­ним транспортом приміського сполучення і автобусами при­міських маршрутів у межах області за місцем проживання. Це право поширюється й на особу, що супроводжує інвалі­да І групи.

Суть цих пільг і переваг полягає в тому, що інваліди війни звільняються від оплати за проїзд транспортом. Крім того, інваліди користуються правом на позачергове при­дбання проїзних квитків і обслуговування іншими видами транспортних послуг. Обсяг пільг на проїзд залежить від виду транспорту, часу року і групи інвалідності. Так, пра­во безплатного проїзду міським транспортом мають усі інва­ліди війни, а транспортом далекого прямування — лише інваліди І і II груп. Саме їм надається право безплатного проїзду один раз у рік (туди й назад) залізничним, водним, повітряним чи міжміським автомобільним транспортом, а особам, що супроводжують інваліда І групи (не більше од­ного супровідного), — 50-відсоткова знижка вартості про­їзду один раз на рік (туди й назад) зазначеними видами транспорту.

Інвалідам війни й особам, що супроводжують у поїздці інвалідів І групи, надається право користування міжміським транспортом зазначених видів по пільговому тарифу в осінньо-зимовий період, з 1 жовтня по 15 травня, з 50-відсотковою знижкою вартості проїзду.

Правом на проїзд за пільговим тарифом (з оплатою 50 % вартості проїзду) користуються інваліди війни І і II груп. Квитки за пільговим тарифом продаються інвалідам війни при пред'явленні «Посвідчення інваліда війни». Проїзд інвалідів за пільговим тарифом в осінньо-зимовий період не обмежений відстанню і надається в потягах і вагонах (каю­тах, салонах) всіх класів на маршрутах, що здійснюють ре­гулярні пасажирські перевезення, за винятком транспорту туристичних маршрутів або спеціальних нерегулярних рейсів.

Пільги й переваги для учасників бойових дій. Характер і види пільг для учасників бойових дій і інвалідів війни по змісту практично ті самі, але обсяг їх різний і відрізняєть­ся від пільг інвалідів війни.

Вперше пільги учасникам бойових дій були встановлені в колишньому Союзі РСР у 1978 році. Вони надавалися тільки військовослужбовцям і особам вільнонайманого складу, що проходили службу у військових частинах, шта­бах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної⁴війни 1941—1945 pp. і під час інших бойових операцій.

Основною умовою, що визначає право на пільги й пере­ваги, є сам факт участі в бойових діях по захисту Батьків­щини. Таким чином, поняття «Учасник бойових дій» знач­но ширше, ніж «Інвалід війни», а тому пільги і переваги для учасників бойових дій поширюються на більш широке коло осіб, у тому числі і на інвалідів війни.

Категорія «Учасник бойових дій» введена в законодав­ство України вже в наші часи, у 1993 році. І до них нале­жать, як уже відзначалося, у першу чергу військовослуж­бовці, що служили в роки війни у частинах діючої армії.

Які ж пільги й переваги встановлені для учасників бой­ових дій?

Перелік видів пільг для ветеранів війни встановлений у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни...». Для учасників бойових дій, як і для інвалідів війни, встановлені види пільг. Вони користуються правом на підвищення пенсії. Так, пенсія учасникам бойових дій збільшена в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім пенсійних пільг учасникам бойових дій надаються пільги по податках і зборах. Працюючим ветеранам знижений розмір сплати прибуткового податку до рівня, встановленого інвалідам війни. Усі учасники бойових дій користуються пільгами безплатного проїзду на міському пасажирському транспорті, 75-відсотковою знижкою квартирної плати й ко­мунальних послуг, а також плати за паливо, надаване насе­ленню, що проживає в будинках, що не мають центрального опалення, безкоштовним медичним обслуговуванням і пра­вом на щорічне санаторно-курортне лікування.

У законодавстві зроблено уточнення, що варто розуміти під нормою житла і комунальних послуг, які оплачуються в пільговому порядку: «Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення, становить 21 квадратний метр опалювальної площі на кожну людину, що постійно проживає в житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку в оплаті, і додатково 10,5 квадратних метрів на сім'ю. Для сімей, що складаються тільки з непра­цюючих осіб, надається 75-відсоткова знижка за користу­вання газом для опалення житла на подвійний розмір нор­мативної опалювальної площі (42 квадратних метри на кожну особу, що має право на знижку і 21 квадратний метр на сім'ю)».

Установлено, що площа житла, на яку нараховується знижка в оплаті, передбачена законом, визначається в мак­симально можливому розмірі в межах загальної площі жит­лового приміщення (будинку), відповідно до норм користу­вання (споживання), установлених законом, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, що не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, що мають право на зниж­ку в оплаті в розмірі, меншому 75 (або 100) відсотків, спо­чатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-відсоткова (або 100-відсоткова) знижка в оплаті.

Пільги й переваги, надавані учасникам бойових дій, не обмежуються лише перерахованими. їм також надаються пільги за користування послугами зв'язку, газом, електро­енергією.

Пільги учасникам війни

Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю й бездоганну військову службу в тилу в роки війни, пенсії підвищуються на 75 % мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни — на 50 % мінімальної пенсії за віком.

Слід підкреслити, що система пільг учасників війни пере­буває в стадії розвитку. Вона створена зовсім недавно, хоча контингент пільговиків становить досить велику частину ве­теранів і складається з пенсіонерів старшого покоління, що вийшли вже давно на пенсію по старості. Це трудівники тилу, які працювали в роки війни на оборону країни.

Оцінюючи ефективність пільг, слід зазначити, що вони виконують дуже важливу функцію адресної соціальної допомоги однієї із самих малозабезпечених і шановних у суспільстві категорій населення.

У законодавстві про статусі пільги ветеранів тини виділене коло осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Такими особами вважаються Герої Ра­дянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, на­городжені чотирма й більше медалями «За відвагу», а також Герої Соціалістичної Праці, відзначені цього звання в пе­ріод Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. Чи­сельність цих заслужених людей має досить стійку тенден­цію до зменшення, причому випереджальну по темпах число всіх ветеранів війни і праці. (Сьогодні їх в Україні залиши­лося на обліку 240 чоловік.[325].

Особи, що мають особливі заслуги, користуються знач­ним обсягом пільг. Для цієї категорії громадян встановле­ний підвищений розмір пенсії. Вони мають право на надбав­ку до пенсії в розмірі 250 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Передбачено ряд пільг по безкоштовному лікуванню, користуванню медичними установами, госпіталізації, без­коштовному наданню путівок у санаторії і будинки відпо­чинку, звільненню від сплати деяких видів податків. Особ­ливі заслуги перед Батьківщиною відзначаються не тільки зазначеними пільгами, але й поліпшенням житлових умов. Особам, що мають особливі заслуги, надається додаткова житлова площа до 20 кв. м.

Законодавством установлено для осіб, що мають особ­ливі заслуги, ритуал безкоштовного поховання з військо­вими почестями померлого (загиблого Героя Радянського Союзу, повного кавалера ордена Слави, особи, нагородженої чотирма медалями «За відвагу», Героя Соціалістичної Праці, спорудження на могилі померлого (загиблого), незалежно від часу смерті, пам'ятного надгробника, виплату дружині (чо­ловікові) і дітям у віці до 18 років у випадку смерті (загибелі) одноразової допомоги[326].

Пільги ветеранам праці і громадянам похилого віку. Законодавство України встановлює певний рівень гарантій, пільг і переваг для ветеранів праці і забезпечує їх реаліза­цію. Ветерани праці користуються всіма соціально-еконо­мічними й особистими правами і свободами, закріпленими в Конституції України. Дискримінація громадян похилого віку у сфері праці, охорони здоров'я, соціального забезпе­чення забороняється, а посадові особи, що порушують ці гарантії, залучаються до відповідальності відповідно до дію­чого законодавства.

Законодавство про ветеранів праці спрямоване на форму­вання у суспільстві гуманного, поважного відношення до ветеранів і забезпечення їх активного довголіття.

Які пільги мають ветерани праці і громадяни похилого віку? Серед пільг, наданих усім ветеранам праці, звичайно називається переважне право на медичне обслуговування й використання чергової відпустки в зручний для них час, звільнення від плати за землю і земельний податок, одер­жання позички для будівництва або придбання дачних бу­динків і благоустрою садових ділянок і інші.

Пільги передбачені і для громадян похилого віку. Вони мають право, при наявності загального трудового стажу, на достроковий вихід на пенсію, за півтора року до установле­ного законодавством віку, у тому числі на пільгових умовах. Одиноким особам, що потребують постійного стороннього догляду, надається допомога в розмірі, встановленому За­коном України «Про пенсійне забезпечення». Якщо одино­кий громадянин похилого віку має у власності житловий будинок, то він може бути повністю чи частково звільнений від сплати земельного податку або орендної плати за землю.

Законодавством передбачені для громадян похилого віку гарантії на медичну і соціальну допомогу вдома й у спеціаль­них установах, на опіку, піклування та ряд інших пільг.

Пільги ветеранам військової служби та ветеранам органів внутрішніх справ. Право на пільги для цієї категорії ветеранів встановлено Законом України «Про статус вете­ранів військової служби та ветеранів органів внутрішніх справ і їх соціальний захист» від 24 березня 1998 року (зі змінами й доповненнями)[327]. Цим Законом передбачено ряд пільг для військових пенсіонерів і пенсіонерів органів внутрішніх справ.

31 січня 2002 року пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист», повністю віднов­лені й поширюються на всіх ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ. Яких-небудь обмежень, що стосуються їх надання у цей час законодавчими актами не передбачено.

Крім того, рішенням Конституційного суду України від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, справа № 1-5/2002 (про пільги, компенсації й гарантії), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення статті 58 Закону України «Про Державний бюджет Украї­ни на 2001 рік», що стосується пільг ветеранів[328].

Ветерани одержали всі соціальні пільги. Вони мають право:

— на безкоштовне користування відомчими установами охорони здоров'я;

— на першочергове придбання ліків по рецептах лікарів;

— першочергове медичне обстеження, диспансеризація й госпіталізацію;

— першочергове безкоштовне зубопротезування (за ви­нятком протезування з дорогоцінних металів), безкоштов­не забезпечення протезами й протезно-ортопедичними за­собами;

— переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням у санаторіях Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади і військових формувань з оплатою 25 % вартості путівок ве­теранам військової служби і ветеранам органів внутрішніх справ та 50 % членам їх сімей;

— 50 % знижку плати за користування житлом (квартир­ної плати) і плати за комунальні послуги {водопостачання, газ, електрику, теплову енергію й інші послуги), користуван­ня квартирним телефоном; 50 % знижку вартості палива, у межах нс-рм, встановлених для продажу населенню для осіб, що проживають у будинках, які не мають центрального опа­лення (у будинках всіх форм власності);

— першочергове, але не пізніше одного року після звільнен­ня з військової служби або зі служби в органах внутрішніх справ і прибуття до місця проживання, забезпечення житлом осіб, які мають потребу в поліпшенні житлових умов, або одноразове надання безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво або придбання житла з обліком встановленої законодавством норми житлової площі на сім'ю й погашенням його в повному розмірі за рахунок Міністерства оборони України, Прикордонних військ України, Служби без­пеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Управ­ління державної охорони України, інших центральних органів виконавчої влади, створених відповідно до заковів про військові формування, а також забезпечення земельними ділянками під будівництво й право на їх безкоштовне одер­жання у власність у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,,

Позачергово забезпечуються житлом ветерани військо­вої служби, які при звільненні з військової служби здали державним органам те житло, яким вони користувались у військових гарнізонах і не буяй забезпечені іншим житлом, приміщеннями та досягли т 1 січня 2001 року 60 і більше років, а також сім'ї померлих ветеранів військової служби.

Надання ветеранам військової служби і ветеранам органів внутрішніх справ безвідсоткових кредитів на приватне жит­лове (кооперативне) будівництво або придбання житла регу­люється постановами Кабінету Міністрів України.

Ветерани мають право на безкоштовне одержання у при­ватну власність займаного ними або членами їх сімей жит­ла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду, а також на;

безплатний проїзд і перевезення багажу до обраного місця постійного проживання після звільнення з військо­вої служби в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і міжнародними договорами України;

безплатний проїзд (туди й назад) у межах України один раз у два роки залізничним транспортом у купейному вагоні швидкого чи пасажирського потягів або водним чи автомо­більним транспортом міжміського значення для лікування й відпочинку в санаторіях і будинках відпочинку;

безплатний проїзд всіма видами міського пасажирсько­го транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспор­том загального користування всільській місцевості, а також залізничним транспортом і військовим транспортом при­міського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах України;

на першочергове придбання квитків на всі види транс­ферту;

використання чергової відпустки за місцем роботи в Зручний для них час, а також одержання додаткової від­пустки без збереження заробітної плати строком до 14 календарних днів протягом року;

на щорічну відпустку повної тривалості до настання Шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві, в установі чи організації;

Переважне залишення ветеранів на роботі, на якій вони були зараховані вперше після звільнення з військової служ­би» при скороченні чисельності або штату працівників;,. переважне право вступу в гаражні, садово-городні, жит­лові й інші кооперативи..

Документом, що засвідчує право ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ на пільги, є посвідчення встановленої форми, видане відповідними компетентними органами.

Основною умовою, що визначає право на пільги й перева­ги ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх Справ, є встановлена законодавством тривалість вислуги років. Якщо вона менше, статус ветерана не встановлюється й пільги не надаються. Тому багато колишніх військовослуж­бовців і працівників органів внутрішніх справ, а таких сьо­годні більше 50 %, не користуються соціальними пільгами, хоча військова пенсія і пенсія за вислугу років в органах внутрішніх справ може бути призначена за вислугу років.

Ще одна особливість надання пільг і переваг ветеранам із числа військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ. Вони можуть користуватися пільгами, встановлени­ми законами про статус військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, а також відомчими нормативно-пра­вовими актами. Але це не означає, що можна користуватися декількома видами тих самих пільг. У випадку, якщо право на одну і ту саму пільгу передбачено різними нормативно-правовими актами, то пільга надається по одному із норматив­них актів на вибір ветерана військової служби чи ветерана органів внутрішніх справ.

Ветеран військової служби і ветеран органів внутрішніх справ, що притягнутий до кримінальної відповідальності за злочин і відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, втра­чає право на пільги сам і члени його сім'ї.

Встановлені для всіх категорій ветеранів пільги гаран­туються і забезпечуються за рахунок коштів Державного і місцевого бюджетів. Але їх недостатньо. На думку Уряду України, нинішні обсяги пільг перевищують можливості держави. Тому пропонується провести ревізію пільгового законодавства, замінити пільги на адресну соціальну допо­могу у вигляді субсидій, що неоднозначно сприймається ветеранами.

Заміна пільг на адресну соціальну допомогу не повинна привести до знецінювання, скасування пільг, зменшення коштів для їх задоволення. Очевидно буде потрібне, як у загальнодержавному масштабі, так і на регіональному рівні, постійне коректування соціальних виплат у зв'язку з інфляційними процесами. А що до грошової виплати, то вона повинна бути адекватною вартості соціальних послуг ветеранам по чинному законодавству.

Так чи інакше, це може бути зроблено тільки шляхом зміни законодавства, а не шляхом прийняття окремих по­станов Кабінету Міністрів і відомчих наказів. Україна підписала і ратифікувала ряд угод між державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав (СНД) про виз­нання і встановлення додаткових пільг для учасників Вели­кої Вітчизняної війни[329].1, природно, ці міжнародні угоди по­винні виконуватися, адіюча система пільг для інвалідів і учасників війни повинна бути, на нашу думку, збережена.

Пільги і переваги ветеранам війни, військовослужбовцям та іншим категоріям громадян, встановлені не за принципом бідності, а як заслуженим і визнаним людям у суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-10