Методи управління ремонтно-обслуговуючим виробництвом: організаційні, економічні, соціально-психологічні, комплексні. Характеристика методів

Методи управління за своєю суттю об'єктивні, зумовлені певним способом виробництва і відображають загальні методи управлінської дії. Вони дуже відрізняються як від методів управлінської роботи, що характеризують суб'єк­тивні здібності та прийоми діяльності конкретних керівників (органів), так і від методів прийняття рішень, що відображають одну зі сторін технології управління. Методи управління мають діяти одночасно і в сукупності (щоб весь механізм у цілому працював синхронно).

Методи управління — це способи впливу на колективи людей. Вони не­розривно пов'язані з метою управління. Мета управління визначає вибір ме­тодів, а сукупність завдань — арсенал методів.

На відміну від принципу управління, який має основоположний, фунда­ментальний характер і становить спільну базу методів управління, організації управління та його вдосконалювання, поняття «метод» містить певну альтер­нативність, можливість вибору. Метод управління виступає як спосіб реалі­зації принципу управління. Якщо забути про те, що методи — це можливі спо­соби дій, то їхня відмінність від принципів втрачається, оскільки принципи — також способи дій в управлінні, але основоположні, обов'язкові, і тому висту­пають як правила.

Методи управління можна розуміти як способи діяльності на тих чи інших стадіях суспільного виробництва (постачання, фінансування, збут і т. д.), спо­соби (прийоми) здійснення і реалізації певних функцій управління (плануван­ня, організація, координація, облік і контроль та ін.)-

Використання тих чи інших методів управління багато в чому залежить від того, щодо кого їх застосовують. Методи, придатні для застосування у середовищі з відносно низьким культурним рівнем працівників, можуть бути неефек­тивними в колективі, що складається з самостійних, ініціативних людей. Де­які підлеглі відчувають потребу в незалежності, інші люблять, щоб їх «водили за руку». Одним подобається відповідальність, інші воліють одержувати точні інструкції. Ось чому один метод ефективніший в одній ситуації, другий — в іншій. Навіть в одному колективі одним працівникам треба давати поради, а іншим — безумовні накази. Тому конкретні методи управління неминуче ста­ють галуззю не тільки теорії, а й мистецтва управління. Ось чому в мистецтві управління вибір методу управління керівниками різних рангів має посісти чільне місце.

Розглядаючи методи управління, треба розрізняти два цикли дії.

Пряма дія здійснюється в тому разі, коли керівникові точно відомо кому, що й коли треба робити. Вона поділяється на адміністративну, матеріальну (еко­номічну) і моральну (соціально-психологічну).

Непряма дія здійснюється в тому разі, коли керівник стикається з певними труднощами при виборі якогось рішення.

У цьому плані можна говорити про організаційне, економічне, соціально-психологічне й інші види управління, яким відповідають організаційні, еко­номічні, соціально-психологічні та інші функції як методи управління. Ось чому планування, з одного боку, можна розглядати як функцію управління, а з другого — як метод, чого не можна сказати про стимулювання (воно не може бути функцією управління).

Дата добавления: 2015-05-08