Основнi підходи до сучасного праворозуміння

Право – найскладніше та багатогранне соціальне явище. Сучасне праворозуміння характеризується різними підхо­дами до аналізу цього феномена. Проте за будь-якого підходу до права з ним пов’язується певний порядок у суспільних відносинах, воно виступає як антипод свавіллю.

Концепції права, що існують у правознавстві, взаємо­доповнюються, взаємозбагачуються й у своїй сукупності дають багатовимірне уявлення про це найважливіше явище циві­лізації та культури.

Аналіз наукової та навчальної літератури дає можли­вість виділити такі основні підходи до сучасного право­розуміння: нормативний, соціологічнийіприродно-право­вий.

Згідно з нормативним підходом право є сукупність юридичних норм, що містяться в текстах законів і підзаконних актів. Типовим прикладом такого розуміння права є точка зору професора С.С. Алексєєва, відповідно до якої право – це система загальнообов’язкових норм, які виражені в законах, інших джерелах, що визнаються державою, і виступають загальнообов’язковим критерієм правомірно-дозволеної (а також забороненої та приписаної) поведінки.

Соціологічні погляди на право базуються на його ро­зумінні як порядку суспільних відносин у діях і поведінці людей. Тобто в цьому підході акцент переноситься зі змісту юридичних правил на практику їх застосування, їх прак­тичну реалізацію.

З позицій природно-правового підходу до сучасного праворозуміння право розглядається як форма суспільної свідомості. Норми закону залишаються на папері, якщо вони не увійшли до свідомості особи, якщо вона їх не засвоїла. Закон не може впливати на суспільство інакше як через свідомість (масову, індивідуальну правосвідо­мість тощо). Тому право – не тексти закону, а система по­нять, що містяться в суспільній свідомості, про загально­обов’язкові норми, права, обов’язки, заборони, умови їх виникнення та реалізацію, порядок і форми захисту прав громадян тощо.

Кожний із сучасних підходів до праворозуміння має як свої достоїнства, так і слабкі сторони. Зокрема, нормативний підхідкраще за інші розкриває таку властивість права, як загальнообов’язкова нормативність, забезпечує визначеність правозастосовної практики, фіксованість заходів держав­ного примусу в разі правопорушень, ефективно протистоїть режиму беззаконня та свавілля. Разом з тим, недостатній облік змістовних аспектів права є недоліком нормативного підходу.

Соціологічний підхідмає низку достоїнств, що має важливе значення для наукової та правотворчої діяльності. Цей підхід, пов’язаний з вивченням реальної дії права, ана­лізу його ефективності, може сприяти створенню найадек­ватніших засобів правового реґулювання.

Природно-правовий підхід до розуміння права харак­теризується великим демократичним потенціалом і гума­ністичним змістом, має велике значення для науки й зако­нодавця, який, як відомо, повинен не довільно конст­руювати закони, а відкривати правову природу речей і формулювати їх у вигляді позитивного закону. Але, як по­казує досвід, за певних умов цей підхід може бути вико­ристаний у суб’єктивних цілях.

Кожен із виділених підходів до праворозуміння має свої підстави, виражає ту чи іншу реальну сторону права, і тому всі ці підходи мають право на одночасне існування.

Згідно з іншою точкою зору виділяють три типи право­розуміння, які залежать від того, що є для них вихідним у підході до права та що, відповідно, впливає на розуміння пра­ва.

Для поглядів, що відносяться до першого типу праворозуміння, вихідними є положення про те, що людина є мірою всіх речей, а право є (або повинно бути) віддзеркаленням розумних, правильних ідей, властивостей, інтересів і уявлень людини. До цього напряму відноситься концепція природного права.

Для другої групи вихідним початком є держава. Право для цих шкіл – продукт державної волі, суверенної влади, яка таким чином установлює необхідний і обов’язковий порядок суспільних відносин. Прихильники цього підходу сприймають чинне право таким, як воно є, а не має бути, тобто право ототожнють із писаним законом.

Третій тип праворозуміння базується на поняттях "суспільство", "реальне життя". Для нього важливішим за писане право є так зване право життя, тобто практика правового реґулювання, а особлива увага приділяється конкретним правовим відносинам, масовій правосвідомості тощо.

Наразі можна говорити про взаємовплив цих напрямів. Зокрема, професор В.В. Лазарев здійснив спробу створити, як він пише, інтеґраційне визначення права, відповідно до якого воно розуміється як сукупність нормативів рівності та справедливості, що визнаються в певному суспільстві, за­безпечуються офіційним захистом, реґулюють боротьбу й узгодження вільної волі в їх взаємовідношенні один з одним.

Заслуговує на увагу точка зору професора B.C. Нерсе­сянца, який покладає в основу типології праворозуміння розрізнення чи ототожнення права й закону та завдяки цьому проводить принципову відмінність між двома протилежними типами праворозуміння: юридичним і легістським. При цьому він підкреслює, що для легістського підходу питання "що таке право?" практично не існує: право для нього – це офіційно діюче позитивне право. У легізму є лише труднощі з визначенням (дефініцією) того, що вже є і відоме як право. Тобто легістським В.С. Нер­сесянц називає такий підхід до розуміння права, за якого ототожнюються право та писаний закон.

Юридичний тип праворозуміння охоплює різні правові концепції, засновані на розрізненні права й закону. При цьому природно-правова концепція – тільки окремий різ­новид (історично найпоширеніший, але не єдиний) юри­дичного типу праворозуміння, так само, як розрізнення природного та позитивного права – теж лише одна з ба­гатьох можливих версій розрізнення права й закону.

Отже, аналіз викладених точок зору на розуміння права дозволяє дійти висновку, що загалом існує три таких під­ходи, і кожний з них має право на існування.

(Див. докладніше: Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для юридических вузов и факуль­тетов. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФА, 1999. – С. 27 – 69.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність сучасних підходів до право­розуміння?

2. Назвіть, на вашу думку, найбільш раціональний та ефективний з підходів.

Дата добавления: 2015-05-10