Об’єктивне юридичне право: поняття, ознаки та принципи

Об’єктивне юридичне право – це правила поведiнки, якi або безпосередньо встановленi державою, або санк­цiонованi нею як загальнообов’язкові норми, що виражають загальні й індивідуальні інтереси населення країни, реґу­люють згідно з цими інтересами суспiльнi вiдносини, i порушення яких може призвести до застосування щодо порушника тих чи iнших заходiв державного примусу.

Право є об’єктивним у тому розумiннi, що безпосеред­ньо не залежить вiд бажання та свiдомостi окремих осiб i не належить їм.

Найістотнішою ознакою права є його тiсний зв’язок із державою, який виражений у тому, що:

- держава офiцiйно встановлює право, забезпечує йо­го виконання, у тому числi за допомогою державного примусу. Для цього iснує спеціальний апарат нагляду й контролю, судового розгляду спорiв, покарання винного тощо;

- право як нормативне вiдбиття державної волi реґулює суспiльнi вiдносини в загальносоцiальних та iнших iнте­ресах. Вiдповiдно до цього право є знаряддям утiлення в життя полiтики держави, специфiчним засобом органiзацiї її рiзносторонньої управлiнської та iншої дiяльностi, здiйс­нення її завдань i функцiй;

- право має обов’язковий характер, що дозволяє йому бути особливим соцiальним реґулятором, критерiєм право­мiрної та неправомiрної поведiнки;

- на вiдмiну вiд iнших соцiальних норм специфiка реґу­лятивної ролi права пов’язана з представницько-зобов’я­зуючим змiстом бiльшостi норм, що його складають.

Основні принципи об’єктивного права:

- закрiплення та захист основних прав людини;

- юридична рiвнiсть суб’єктів як перед державою, так i перед законом;

- єднiсть юридичних прав та обов’язків;

- визнання закону офiцiйним джерелом юридичних прав та обов’язків особи;

- закрiплення в нормах об’єктивного права процедур­но-процесуальних порядкiв забезпечення й захисту юри­дичних прав, а також виконання обов’язків громадянами;

- незалежнiсть судiв i здiйснення на цiй основi пра-восуддя;

- презумпцiя невинності.

Соцiальне призначення права, його мiсце та роль у сис­темi нормативного реґулювання розкриваються у функ­цiях, тобто основних напрямах впливу права на суспiльнi вiдносини. Вони поділяються на соцiальнi та спецiально-юридичнi. До соцiальних функцiй права слід віднести гуманiстичну, органiзаторську, управлiнську, органiзацiй­ну й iншi. Спецiально-юридичнi функцiї права – реґуля­тивна, охоронна.

(Див. докладніше: Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. – 2-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. Том 2. – М.: ИКД "Зер­цало-М", 2001. – С. 36 – 41, 52 – 64; Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. М.М. Рассолова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – С. 209 – 218, 221 – 225.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття "об’єктивне юридичне право".

2. Виділіть основні принципи об’єктивного права.

3. У чому полягає взаємозв’язок права та держави?

4. Назвіть спеціально-юридичні функції права:

- реґулятивна;

- охоронна (охорона суспільних відносин);

- обидві названі функції.

§ 36. Суб’єктивне юридичне право:

Дата добавления: 2015-05-10