КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Спiввiдношення права, економiки, полiтики та моралі
Право (у юридичному розуміннi) – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведiнки (юридичних норм), що встановлюються й забезпечуються державою та спрямованi на вреґулювання суспiльних вiдносин. Економiка – це iсторично зумовлена сукупнiсть виробничих вiдносин, спосiб виробництва конкретного суспiльства. Право й економіка тісно пов’язані між собою. Цезнайшло відображенняв багатьох теоріях. Зокрема, юридичний позитивізм, що сформувався в середині XIX ст., зв’язує розвиток права з розвитком товарообміну, кредиту, конкуренції тощо. Нові складні відносини потребували видання великої кількості норм, які б ці відносини реґулювали. З’явилися нові правові інститути, галузі права, виникла потреба в систематизації та кодифікації. Тобто право розглядається прихильниками юридичного позитивізму як явище економічне, як зліпок економічних (і деяких інших) відносин. Цю точку зору поділяє й марксистська теорія. Проте вплив економіки на право не слід розглядати дуже прямолінійно. На право впливає ціла низка соціальних чинників (співвідношення соціальних сил, політика, мораль, правосвідомість, релігія, рівень культурного розвитку тощо). Через це право в певних межах відносно самостійне, воно здійснює зворотний вплив на розвиток економіки. Сучасні держави активно використовують право в таких цілях. Це здійснюється шляхом реґулювання відносин власності, відносин між виробниками та споживачами товарів, ухваленням податкового, митного законодавства тощо. Полiтика – це дiяльнiсть у сферi владних вiдносин мiж великими соцiальними групами, насамперед класами, а також нацiями й державами. Позитивне право, пов’язане з державою, не може бути вільним від політики. Держава за допомогою права проводить свою внутрішню та зовнішню політику. Усі функції держави здійснюються за допомогою права й мають політичний характер. Право – це засіб здійснення не тільки економічної політики держави, але і будь-якої іншої політики: у сфері культури, соціальній сфері тощо.
Усі політичні процеси в державі неминуче повинні відбуватися в межах права. У цьому плані право виступає як засіб політики. Iснує декiлька пiдходiв до співвідношення понять "право", "економіка", "політика". Стосовно першого пiдходу серед цих понять немає якого-небудь одного прiоритетного, вони взаємопов’язанi. Первинними чинниками розвитку та функцiонування суспiльних вiдносин (у тому числi правових, виробничих, полiтичних) виступають iнтереси людей. У певних випадках вони реалiзуються, насамперед, у правi, а лише потiм – в iнших сферах соцiальних зв’язкiв. Тут можна говорити про прiоритет права перед економiкою (наприклад в епоху буржуазних революцiй у Захiднiй Європi спочатку приймалися закони, а потiм на їх базi формувалися новi економiчнi вiдносини). Але буває i навпаки, коли iнтереси спочатку реалiзуються в нових виробничих вiдносинах, а потiм закрiплюються в правi. Тут вже можна говорити про прiоритет економiки перед правом. Полiтика ж виступає посередником мiж цими явищами й поняттями. Вiдповiдно до другого пiдходу економiка визначає полiтику та право, якi є надбудовними категорiями й залежать вiд базису (способу виробництва). Однак ця домiнуюча роль з’являється тільки як остаточний пiдсумок, тому що полiтика й право, спираючись на економiку, можуть впливати зворотним чином, стимулюючи або стримуючи розвиток виробничих вiдносин. Полiтика тут теж є посередником мiж економiкою та правом. У науковій літературі мораль (моральність) визначається як форма суспільної свідомості, яка відображає реальну дійсність у вигляді специфічних, історично обумовлених уявлень про добро та зло, які закріплюються у свідомості людини і покликані реґулювати її поведінку з метою збереження й розвитку суспільства.
Право та мораль виступають як основні соціальні реґулятори поведінки людини. Вони мають як загальні ознаки, так і відмінності. Загальні ознаки: - належать до соціальних норм і володіють загальною якістю нормативності; - є основними реґуляторами поведінки; - базуються на справедливості як вищому моральному принципі; - виступають мірою свободи особи, визначають її межі. Відмінності: - мораль сформувалася раніше за право, правову свідомість і державну організацію суспільства; - у межах однієї країни існує одна національна правова система. Мораль у цьому розумінні різноманітна: у суспільстві існує система як загальноприйнятих моральних поглядів (так звана панівна мораль), так і моральних поглядів, що виражають інтереси окремих верств населення; - норми моралі формуються як нормативне відбиття поглядів, що склалися в конкретному соціальному середовищі про добро та зло, справедливість, честь, інші категорії етики. При цьому процес формування моральних поглядів проходить спонтанно, у надрах суспільної свідомості. На відміну від цього норма права постає як результат офіційної діяльності держави, як вираження її волі; - право та мораль розрізняються за засобами, методами забезпечення реалізації своїх норм. Якщо право забезпечується можливістю державного примусу, то норми моралі ґарантуються силою суспільної думки, неґативною реакцією суспільства на порушення норм моралі. Таким чином, право й мораль найтіснішим чином пов’язані між собою, доповнюють одне одного. (Див. докладніше: Матузов Н.И., Малько А.В. Теория государства и права: Учебник. – М.: Юристъ,2004. – С. 214 – 235; Теория государства и права: Учебник для вузов /Под ред. проф. М.М. Рассолова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИМИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – С. 646 – 653.) Питання та завдання для самоконтролю
1. Дайте визначення поняттям "право", "економіка", "політика", "мораль". 2. У чому виявляється взаємозв’язок і взаємовплив права, економіки, політики та моралі?
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 853; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |