Методичний коментар до проведення уроку позакласного читання 1 страница

Система позакласного читання у початковий класах.

Зміст, значення, специфіка уроків позакласного читання

Чільне місце у формуваннідуховно багатої особистості з широким

кругозором, творчими здібностями, високими моральними якостями має посісти

дитяча література. Саме вона допоможе усім, хто займається питаннями навчання виховання молодого покоління, сформувати у дітей знання, уміння і навички літературознавчого характеру, забезпечить засоєння естетичних та морально-тичних цінностей і підготує до самостійної зустрічі з мистецтвом слова у школі та

за її межами, до самоосвіти та самовиховання. На основі навчального та

розвивального впливу книжки здійснюються виховні завдання освіти, зокрема

розвивається емоційна та інтелектуальна чутливість, громадські, ідейно-моральн

позиції й погляди, високі естетичні смаки і потреби юних читачів.

Сьогодні шкільна програма спрямовує вчителя на вміле введення молодших школярів у світ книги. Кожна зустріч школярів з дитячою книгою повинна забезпечувати їм пізнання світу в усфй його різноманітності, розвиток психічних процесів аналізу, узагальнення, оцінки, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Учитель має настільки добре знати своїх вихованців, щоб вчасно переключати їх пізнання навколишнього на пізнання самих себе, тобто своєрідне ведення діалогу учня з текстом, з книжкою, автором. Тому важливим є питання добору навчальних матеріалів, які повинні характеризуватися різноманітною тематичною спрямованістю, жанровими, структурними особливостями, конструктивно-оформлювальними елементами з обов’язковим оглядом на гігієнічну відповідність та відповідність трьох зовнішніх ознак змісту книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації на обкладинці та в тексті). Це забезпечить умови для правильної організації позакласного читання, активізує діяльність учнів у світі книги, звідки починається їх самовиховання та індивідуальне духовне життя.

У сучасній методиці викладання рідної словесності прийнято таку систему організації позакласного читання молодших школярів, яка спирається на врахування вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку:

1) підготовчий етап (1 клас - період навчання грамоти);

На підготовчому етапі метою уроку позакласного читання є формування інтересу першокласників до змісту дитячих книжок, а також:

- навчати дитину сприймати доступні для її вікового періоду розвитку твори художньої літератури; послідовно знайомити з усіма основними жанрами художніх творів для дітей і видами дитячих книжок із серії «Для маленьких», книжки-картинки, з журналом «Пізнайко» («Барвінок»);

- обґрунтовувати висновок відповідно до наявної мовної підготовки; навчати правильно називати відомі школярам книги;

- розширювати і впорядковувати читацький кругозір, групувати книги за темами; привчати дітей використовувати книги як засіб організації цікавого відпочинку; прищеплювати бажання й уміння самостійно працювати з книгою, дотримуватись правил гігієни читання, берегти книги з класної і домашньої бібліотек.

Завдання, поставлені в програмі загально-освітньої школи до роботи з гячою книгою, реалізуються на занятті, яке є фрагментом уроку навчання грамоти, триває щотижня 20-25 хвилин і спрямовує увагу учнів на дитячу книгу як на цікавий об'єкт. На цьому етапі в учнів формується загальне уявлення про багатство і розмаїття книжкового світу. Вирішенню цього завдання сприятиме проведення в другому півріччі одного-двох бібліотечних занять, у ході яких першокласники, крім огляду відкритого книжкового фонду, держуватимуть уявлення про такі поняття, як бібліотека, бібліотекар, читач, читальний зал.

На підготовчому етапі інтерес проявляється в процесі пізнання книг учнями, а саме:

а) вміти правильно називати книгу (прізвище автора, заголовок);

б) знати, про що чи про кого в ній розповідається (про тварин, рослин, дітей тощо);

в) орієнтуватись у різноманітності книг за оформленням (книга-театр, книга-іграшка, книга-планшетка, книга-панорама, книга-саморобка, книга-виставка тощо);

г) визначати, яка книга — твір, а яка книга — збірка;

Означені знання зумовлюють можливості формування вмінь вибирати книги за інтересами, бажаннями, що є однією з важливих вимог позакласного читання.

Навчальний матеріал до уроку варто добирати з урахуванням оформлення книжок, жанрової характеристики, тематичної спрямованості, гігієнічної відповідності, зовнішніх прикмет книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрація на обкладинці і в тексті), розрізнення книжок за формою (театр, картинка), структурою (збірник), розміром (великі, крихітки), змістом (казки, вірші). Якщо в учителя відсутня можливість дібрати літературу до уроку, що визначена програмою, то, виходячи з фондів бібліотеки, він може замінювати книги, з якими діти знайомляться на уроках позакласного читання, дотримуючись наступних вимог:

1) добирати книги аналогічного типу і жанру (з урахуванням вікових особливостей першокласників);

2) враховувати гігієнічні вимоги до оформлення тексту (шрифт, ілюстрації);

3) надавати перевагу творам з яскравою емоційною насиченістю, діалогами, повторами тощо;

4) враховувати фактичний книжковий фонд шкільної (дитячої) бібліотеки.

Матеріальне забезпечення на підготовчому етапі: 25 великоформатних дитячих книг; 18 комплектів книжок у 25-30 примірниках (серії «Мої перші книжки», «Для маленьких» та інші); добірки з 7-9 назв у 5-6 примірників різних типів — від маленьких за обсягом до збірок вибраних творів провідних дитячих письменників; набори довідкової літератури з усіх галузей знань (2-4). Обладнання: іграшки — (лисичка, півник, котик для казки «Котик і півник»), шапочки-маски за кількістю казкових персонажів; предметні малюнки із зображенням лісових звірів; ілюстрації, матеріали дитячих газет, журналів.

З огляду на специфіку завдань навчальної діяльності першокласників з дитячою книгою рекомендуємо як найдоцільнішу наступну дидактичну структуру заняття:

Структурні компоненти уроку і їх зміст

Оцінка змісту і методики уроку (окремі зауваження)

І. Підготовча робота до сприймання твору (3-5 хв). Орієнтовний зміст роботи, види, форми. Знайомство з новими дитячими книгами через книжкову виставку; слово вчителя, бесіда; перегляд предметно-сюжетних малюнків, одного-двох кадрів діафільму, слайдів; бесіда за спостереженнями учнів, актуалізація відповідного життєвого соціального досвіду. II. Виразне читання твору (3-7 хв). Зразок правильного виразного читання вчителем твору. Первинне ознайомлення з різними жанрами (сприяє розвитку вмінь розрізнювати їх на практичному рівні). Зразок правильного користування книгою (що надає дітям можливість наслідувати вчителя, його бережливе ставлення до книги). III. Колективне відтворення прослуханого, роздуми над прочитаним (4-5 хв). Осмислення ознак сприйнятого на слух тексту; відповіді на запитання учителя; бесіда-дискусія; роздуми над прослуханим; відтворення деталей змісту, картин сюжету твору; читання уривків; інсценізація, хорова декламація, заучування напам'ять рядків вірша, діалогів; відгадування загадок; вільні висловлювання щодо прочитаного; словесне і графічне малювання; постановка живих картин; літературні ігри тощо. IV. Знайомство з новим твором, книгою під керівництвом учителя (15 хв). Розгляд книги, знаходження відповідного твору, обкладинки, ілюстрацій; визначення за допомогою вчителя орієнтовного змісту книги, оповідання; осмислення заголовка з опорою на текст і власний досвід; самостійне читання — розгляд названого вчителем твору за диференційованими завданнями: прочитати, розглянути ілюстрації, зіставити їх зміст з текстом. Бесіда за змістом прочитаного, бесіда-дискусія, бесіда-роздуми. V. Рекомендації щодо самостійної роботи з книгою вдома, у класі, в позаурочний. час (2-3 хв). Можливі завдання: відшуковування певної книги; малювання, ліплення, виготовлення по-робок головних героїв, епізодів твору; проектування обкладинки книги; придумування казок, загадок, лічилок, прислів'їв тощо; створення власних міні-творів на основі прочитаного та інших творчих робіт.

+ознайомлення з книжковою виставкою; +питання бесіди спрямовані лише на аналіз бібліографічного апарату книги, а не на її зміст; +застосування проблемно-пізнавальних завдань; +формування бібліотечно-бібліографічного досвіду; -недостатня робота з книгою; -відсутність завдань, які б допомогли учням правильно сприймати твір; +читання учителем напам'ять пісень, приказок, ліричних творів; + під час читання вчитель тримається зібрано, але невимушено; +у процесі читання відриває погляд від книги, переводячи його з одного учня на іншого; +підкреслено бережливо тримає, перегортає сторінки книги; +практична спрямованість етапу уроку; + раціональне використання часу +оптимальний добір форм роботи; +удосконалення навичок зв'язного мовлення; +зв'язок із життєвим досвідом учнів; +забезпечення активної участі всіх учнів класу у колективному відтворенні; +використання активних творчо-пошукових методів опрацювання тексту; -одноманітність завдань, їх репродуктивний характер; -пасивна читацька діяльність учнів; -недостатній обсяг активних методів, що спонукають учнів до літературно-творчої діяльності з книгою на уроці; +використання завдань, які спонукають учнів самостійно думати над книгою; +дотримання гігієнічних вимог до книги, добір творів, невеликих за обсягом (приблизно одна сторінка); +зв'язок з попереднім (першим) етапом, використання отриманих бібліотечно-бібліографічних знань; +застосування диференційованих завдань для прочитування і осмислення змісту твору кожним учнем; +задоволення учнів від виконаного читацького завдання, від зустрічі з цікавою книгою; -добір непосильних завдань; -відсутність контролю за розумінням, якістю читання. - учні не забезпечені книгою для ознайомлення; -не використані бібліотечно-бібліографічні знання,отримані на першому етапі; +стимулювання бажання учнів самостійно шукати і за можливістю читати вдома книги; +врахування індивідуальних смаків та літературних нахилів учнів; -неврахування читацької підготовки учнів класу.

Методичний коментар до проведення структурних частин уроку підготовчого етапу (1-й клас).

На початку заняття важливо питання бесіди спрямувати на виставку книг, на їхній бібліографічний апарат, а не на зміст. Головним завданням першого етапу є формування бібліотечно-бібліографічного досвіду за програмою; налаштовування на сприймання книги (твору), яка читатиметься учителем. Приклад: — Подивіться уважно на обкладинку. — Хто з вас бачив ці книги? Коли? — Відшукайте серед них лише ту книгу, в якій є тільки одне оповідання. — Кого (що?) ви бачите на обкладинці? — Покажіть, де написано прізвище автора, заголовок книги. — Запам'ятайте: назва книги — це її заголовок та прізвище автора. — Покажіть написи на титульній сторінці. Які з них є назвою книги? — Чи можна здогатись, про кого, про що вона? Як ви дізналися?

До проведення другого етапу заняття з дитячою книгою необхідною є ґрунтовна підготовка вчителя до виразного читання твору. Учитель аналізує його зміст і форму, обдумує логічні паузи, добирає темп, висоту, гучність голосу, враховуючи жанрові особливості тексту. Виразне читання твору педагогом є важливою умовою ефективності заняття з дитячою книгою, оскільки: 1) воно є зразком правильного виразного читання для учнів; 2) першою демонстрацією специфіки читання різних жанрів, що сприяє розвитку умінь розрізнювати їх на практичному рівні; 3) зразком правильного користування книгою. Вчитель читає зібрано, але невимушено, надмірно не жестикулюючи. Всі пісеньки, приказки, повтори читає напам'ять. Він не заглиблюється в книгу, дивиться в очі учням, переводячи погляд з одного на іншого.

Особливістю третього етапу заняття і важливою умовою ефективного сприймання літературного твору є те, що діти беруть активну участь у колективному відтворенні прослуханого. Використовуються активні, творчо-пошукові методичні прийоми опрацювання: інсценізація, хорова декламація, заучування напам'ять рядків віршів, діалогів, відгадування загадок, вільні висловлювання щодо прочитаного, словесне і графічне малювання, постановка живих картин, ігри, читання-розгляд тощо.

Під час самостійного читання-розгляду книги (четвертий етап) учні під керівництвом учителя аналізують назву книги, ілюстрації, намагаються прочитати окремі рядки, складають речення з опорою на ілюстрацію, зіставляють зміст малюнків з текстом, шукають позатекстову інформацію. Учні, які вміють читати, одержують складніше читацьке завдання. Результат самостійного читання-розгляду — задоволення від виконаного посильного завдання від зустрічі з цікавою книгою.

Домашні завдання (п'ятий етап) учитель не задає. До класного журналу записуються рекомендації щодо діяльності з книгою на тиждень. Звертається увага на класну виставку книг, рекомендовану книгу.

З метою якісної підготовки вчителя до уроку та попередження можливих невдач, вказуємо на типові недоліки в проведенні занять з дитячою книгою:

1. Відсутність у кожного учня книги на етапі самостійного знайомства з нею (IV І; етап).

2. Недостатній обсяг активних форм роботи з книгою.

3. Відсутність роботи на формування бібліотечно-бібліографічних навичок.

4. Проведення бесіди за запитаннями, що лише відтворюють зміст, але не вчать розмірковувати, творчо переосмислювати прочитане. Для забезпечення останнього доцільно проводити короткі моральні практикуми: вчити дітей визначати ставлення до героїв за допомогою авторського тексту (— Які слова свідчать, що він хороший?); за допомогою ілюстрацій, які допомагають дитині уявити прочитане, полегшують сприймання.

5. Відсутність роботи щодо формування гігієнічних навичок, умінь користуватися книгою.

Можна розпочати роботу з роз'яснення пам'ятки «Прохання книги»:

Доцільним є оформлення книжкової виставки «Книжка дякує», «Книжка скаржиться». Вміщують однакові літературні видання, але різні за ступенем збереженості, тобто книги, з якими поводились акуратно, і ті, які потрапили до неохайного читача: «Ці книги надійшли до бібліотеки в один і той же день. Яка ж дивна пригода з ними скоїлась?» Учитель прочитує оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу». У зв'язку з прочитаним діти пригадують правила користування книгою. Колективно створюють у класі «Книжкову лікарню» — місце для ремонту книги з усім необхідним для цього обладнанням (папір, клей, ножиці тощо), обирається читацький актив (книжковий хірург, медсестра, санітар, інспектор тощо).

Основними вимогами до знань учнів на кінець навчального року є вміння першокласників: слухати читання художнього твору; колективно розглядати прочитану книгу; розрізняти твори за їх емоційно-експресивним забарвленням; відповідати на запитання: про кого (про що?) йшлося в творі?

Отже, головна мета, якої має досягти вчитель на підготовчому етапі, — це зацікавити першокласників книгою, навчити її розглядати, гортати сторінки, милуватись ілюстраціями і, звичайно, за своїми можливостями добирати книги у бібліотеці, читати (розглядати) без допомоги вчителя.

Методика уроків позакласного читання на початковому етапі

У 2-му класі ставиться завдання — пробуджувати і формувати в школярів інтерес до самостійного читання. Основними завданнями уроків позакласного читання в 2-4 класах є формування читацької самостійності учнів, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів. їх реалізація здійснюється поетапно. На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості означеного вікового мікроперіоду, зумовлюються методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо.

Так, у 2-му класі вчитель спрямовує школярів на широке ознайомлення з доступними їм книжками з власної ініціативи, на пошук серед них тих, які найбільшою мірою можуть задовольнити пізнавальні інтереси кожного з учнів.

Враховуючи об'єктивні обставини все ще недостатнього рівня сфор-мованості повноцінної навички читання учнів, рівня їхнього літературного розвитку, особливого значення набуває індивідуалізація самостійної читацької діяльності дітей. Учитель визначає навчальні завдання з урахуванням індивідуальних можливостей кожного, поступово ускладнюючи матеріал, ще підлягає засвоєнню.

Учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожно: книжки, вибирати з них потрібну за окресленими педагогом показниками зіставляти їх і на цій основі доходити загального висновку про тематику зміст, характер, кількість у ній творів. Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона читатиме самостійно.

Коло дитячого читання розширюється шляхом представлення нових різножанрових творів та книжок письменників, відомих учням з першого класу, книжок нових авторів, ознайомлення з науково-художньою, науково-пізнавальною літературою, новими періодичними виданнями. Основні вимоги до знань і вмінь учнів на кінець 2-го навчального року викладені у чинній навчальній програмі.

Основне місце у структурі уроку займає самостійне читання-розгляд учнями книжок під керівництвом учителя. Учні засвоюють структурні елементи книжки, гігієнічні правила поводження з книжкою, усвідомлюють найпростіший зв'язок між її змістом і зовнішнім виглядом. У результаті читацької діяльності на початковому етапі розширюється читацький кругозір, дитина привчається без допомоги вчителя налаштовуватись на читання нової дитячої книги і свідомо прочитувати названі вчителем твори.

Відмінністю від уроку позакласного читання попереднього етапу, на якому учитель здійснював підготовку до сприймання книги (знайомив з назвою, налаштовував на читання твору, а після читання здійснював контроль за розумінням, якістю читання), є те, що учень самостійно готується до читання, сам працює з книгою, обмірковує її. У зв'язку з цим змінюється зміст уроків: центральною частиною уроку позакласного читання є індивідуальне знайомство учня з будь-якою новою дитячою книгою і самостійне тихе (а потім мовчазне) прочитування заданого твору — під наглядом вчителя, але без його безпосереднього втручання. Тому добираються твори, невеликі за обсягом (приблизно 1 сторінка), доступні за змістом. Однак, пам'ятаючи про зону ближнього літературного розвитку дітей 7 років, учитель добирає для голосного читання складніші книги, важливі для формування творчої уяви, інтересу до слова, але для самостійного прочитування недоступні. Після прослуховування у виконанні вчителя і після колективного осмислення книжки стають посильними для сприймання і перечитування дітьми у вільний час за бажанням. Для цього добираються дитячі книги двох видів:

1) для індивідуальної роботи (тобто для самостійного читання);

2) для колективної роботи (текст читає вчитель).

Гармонійне поєднання двох центральних частин уроку позакласного читання на початковому етапі проходить за такою структурою:

Структурні компоненти уроку і їх зміст

Оцінка змісту і методики уроку (окремі зауваження)

І. Робота з книжковою виставкою (до 5 хв). Вирішення завдань в орієнтуванні у книгах: визначення змісту книги за зовнішніми прикметами; визначення теми за заголовками; розпізнавання одного й того ж твору в різних виданнях; формування вміння з багатьох книг вибрати одну на певну тему. Формування уявлень про книжкову виставку, книжковий плакат. Розширення знань про назви дитячих книжок, творів; удосконалення знань про заголовок книжки, прізвище автора, структурні елементи книжки та їх призначення (обкладинка, корінець, сторінка, ілюстрації), про основні правила поводження з книгою, правила користування бібліотекою. II. Читання учителем літературного твору вголос (5 хв). Читання вчителем твору з книги, вміщеної серед інших на книжкову виставку, на сприймання якої діти вже зорієнтувались за допомогою розгляду-читання на першому етапі. III. Колективне відтворення прослуханого (8 хв). Бесіда-роздум над прочитаним; розрізнення прослуханого твору за жанровими ознаками; оцінювання за допомогою вчителя вчинку героя з опорою на текст і власний досвід; осмислення й відтворення ідейного задуму прослуханого, висловлення власного ставлення до прочитаного; формування здатності засвоювати з тексту найкраще і найцінніше, що виробило людство. IV. Самостійне знайомство з новою книгою (до 5 хв). Самостійний розгляд зовнішніх прикмет книги та визначення за ними можливого її змісту. Настроювання школярів на читання нової книги без допомоги учителя. V. Читання учнями названого вчителем твору мовчки (7-10 хв). Формування вмінь зосередитися на читанні запропонованого вчителем тексту. Створення умов для правильного, самостійного, спокійного, вдумливого читання без відволікань. VI. Вияв і оцінка якості самостійного читання книги (7-10 хв). Контроль за самостійним читанням, перевірка його якості. Формування здатності самостійно освоювати текст; розвиток культури читання — спроможності дитини до систематичного індивідуального осмислення і засвоєння книг у процесі і після читання, глибоке проникнення в текст; розуміння змісту, основних ідей автора VII. Рекомендації до позаурочної роботи з книгою (1-2 хв). Повідомлення наступної теми уроку позакласного читання; рекомендації шодо правильного вибору книг, основних правил користування бібліотекою. Робота з книжковим рекомендаційним плакатом, ознайомлення з книжковою виставкою, ілюстративною картотекою.

+відповідне книжкове оточення, наявність книжкової виставки; +ефективний добір завдань для формування вмінь правильно вибрати книгу для самостійного читання; +практична спрямованість етапу уроку; +знайомство з новими засобами орієнтації в світі книжок; +розширення читацького кругозору і досвіду учнів; -відсутність куточка читача; -відсутність змінного рекомендаційного плаката, що готується до кожного уроку позакласного читання. +виразне читання учителем твору; +дотримування гігієнічних навичок роботи з книгою; +вільне володіння текстом; +чітке розмежування вчителем жанрової специфіки літературних творів; -відсутність диференціації літературних жанрів під час читання, неврахування їх специфіки; -неволодіння голосом; невміння користуватись жестами, мімікою, інтонацією у читанні. + використання різноманітних форм і методів опрацювання творів; +диференційований та індивідуальний підходи до навчання; +удосконалення культури мовлення; -застосування питань та завдань репродуктивного характеру; -пасивна читацька діяльність учнів. +акцентування уваги на самостійному детальному розгляді книги; +пробудження та формування інтересу до книг, до самостійного читання; +правильний вибір книг для читання. +контроль за дотриманням гігієнічних правил поводження з книгою; +спокійна позитивна атмосфера у класі; -відсутність у частини учнів книг для самостійного читання-розгляду; + доцільний добір вправ для перевірки готовності учнів до самостійного читання вголос; + урізноманітненість методики опрацювання прочитаного дітьми твору; +залучення до участі в бесіді всіх учнів. -відсутність контролю за якістю самостійно прочитаного; +удосконалення бібліотечно-бібліографічних знань. +зацікавлення учнів темою наступного уроку; +наявність чітких настанов щодо подальшої читацької діяльності з книгою; -відсутність рекомендаційного плаката.

Методичний коментар до проведення уроку позакласного читання на початковому етапі (2-й клас)

З метою формування вміння орієнтуватися в книгах (перший етап уроку) вирішуються такі завдання: визначення змісту книги за зовнішніми прикметами теми — за заголовками; розпізнавання одного й того ж твору в різних виданнях; формування вміння з багатьох книг вибрати одну на певну тему.

На другому етапі уроку вчитель читає твір із книги, вміщеної серед інших на книжковій виставці, на сприймання якої діти вже зорієнтувались через розгляд.

Бесіда-роздум на третьому етапі проводиться з використанням активних методик. Головною метою запитань і завдань учителя є отримання інформації про вміння адекватно відтворювати сюжет та робити власні висновки з приводу прочитаного.

Самостійне читання — центральна частина уроку — займає 10-12 хвилин (четвертий та п'ятий етапи). Учитель пропонує учням незнайому книгу для читання-розгляду. Щоб усі без винятку учні отримали задоволення від спілкування з книгою, дає диференційовані завдання: одним — прочитати частину, іншим — весь текст. Завданням учителя є — будувати роботу так, щоб учні самі привчались без його допомоги налаштовуватись на читання та самостійно читали і розглядали нову книгу, не відволікались під час читання, вдумувались у зміст, щоб взяти участь у колективній бесіді (шостий етап). Метою бесіди є перевірка готовності учнів до самостійного читання вголос. Учні, відповідаючи на посильні запитання вчителя, вголос перечитують рядки, у процесі бесіди доводять свою думку, підтверджуючи її авторським текстом. Якщо дітям сподобався твір, то допускається виразне читання і перечитування тексту. Результатом шостого етапу має бути повна поінформованість педагога про рівень читацької самостійності учнів класу, наявності емоційної насолоди, задоволення від роботи з книгою на уроці.

До наступного уроку вчитель дає рекомендації, тому не варто змушувати учнів до самостійного читання книг (сьомий етап). Проте доцільно поурбуватися, щоб вдома, в літньому таборі у дитини були цікаві книги, до іких вона могла б звертатись за бажанням. Доцільно рекомендувати батькам штати ввечері вголос (сімейне читання), знайомити дітей з книгами, які:прияють цікавому і корисному проведенню дозвілля: «Вчись малювати», Зроби сам», «Книжка — театр», «Книжка — гра» тощо.

Особистий читацький досвід учителя і книжкове оточення мають таке саме значення, як і у першому класі. Куточок читання оформляється з 1-го зересня, доповнюється: а) змінним рекомендаційним плакатом, що готується до кожного уроку позакласного читання; б) дитячими книгами, які розміщені за темами (кожна тема — про природу, про тварин тощо; в) каталожними арточками на книги, які прочитали діти.

Основними вимогами до знань другокласників з позакласного читання на кінець навчального року є вміння: розрізняти прочитаний твір за жанровими ознаками; пізнав іти сюжет знайомої книжки за ілюстрацією; визначати орієнтовно зміст книжки, твору, спираючись на зовнішні показники (ілюстрації, заголовок, прізвище автора); правильно називати кілька книжок, які найбільше сподобалися; осмислювати за допомогою вчителя заголовок твору, оцінювати вчинок героя, спираючись на текст і власний досвід; самостійно прочитувати запропонований учителем твір; дотримуватись гігієнічних навичок навчання.

Методика уроків позакласного читання на основному етапі

У 3-4 класах самостійна читацька діяльність також має свої особливості. Набуті в попередніх класах практичні уміння, способи роботи з дитячою книгою дають можливість школярам переважно самостійно розв'язувати спеціальні завдання, які складають сутність читацької діяльності. Ставляться і вирішуються завдання не тільки розширити читацький кругозір учнів, а й сформувати в них ставлення до книги як джерела самостійного поповнення знань, навчити їх усвідомлювати книгу як засіб спілкування з автором, мудрою людиною.