Рух як атрибут буття. Рух і розвиток

Проблема співіснування єдиного та множинного виводить на два важливі поняття онтології — рух та розвиток. Філософія здавна запитувала про характер буття — органи чуття говорять нам про його плинність, однак чи не є це оманою (протистояння Геракліта та школи елеатів), чи не є світ насправді незмінним, статичним?

Спільним місцем онтології та даних сучасної науки є визнання руху як загального способу існування матерії. Рух розуміється фі­лософією як загальний атрибут Всесвіту, що включає всі зміни, які відбуваються в світі. Г. Гегель зазначав: так само, як немає руху без матерії, так і не існує матерії без руху. Тобто рух — це будь-яка зміна взагалі, що включає спокій як відносний момент руху.

Оскільки рух є атрибутом світу, звідси випливають його основ­ні властивості:

¾ об'єктивність;

¾ незнищенність (рух, як і матерія, незнищенний);

¾ загальність (на всіх формах буття присутній рух, немає та­ких елементів світу, які б не рухалися);

¾ суперечливість — рух водночас перервний та безперервний. Якісна відмінність форм буття дає змогу зробити висновок про те, що на різних рівнях організації буття рух має свою специфі­ку. У сучасній філософській картині світу прийнято виділяти три основні форми руху:

1 Рух в неорганічній природі — перетворення атомів та моле­кул, зміни в структурі макроскопічних тіл, перетворення елемен­тарних часток тощо.

2 Руху живій природі — на клітинному рівні: обмін речовин, саморегуляція тощо; у найзагальнішому смислі — рух на рівні біосфери Землі.

3 Соціальна форма руху — сукупність змін у життєдіяльності людей, заснованих на предметно-практичній діяльності з пере­творення природи.

Складність руху підтверджує те, що зміна не завжди є прогре­сивною (старіння організму, зародження та занепад цивілізацій тощо), спрямованою на дещо нове, якісніше. Тому суттєвим є роз­різнення руху і розвитку. Якщо рух є будь-якою зміною взагалі, то розвиток — це зміна, що призводить до появи нового, якіснішого стану системи. Якщо будь-який розвиток є рух, то не будь-який рух є розвитком. Поняття розвитку дає змогу прослідкувати джерела та умови виникнення певного явища, його зв'язок з іншими явища­ми (у цьому контексті неможлива поява чогось абсолютно нового) та прогнозувати спрямованість розвитку в подальшому (щоправда, що складніша система, то складніше це робити). Ознаки розвитку:

· загальність — як і рух, він присутній на всіх рівнях буття;

· незворотність — повернення системи до попереднього стану неможливе;

· спрямованість змін — будь-який розвиток базується на по­передньому стані системи, тому він спрямований, що дає змогу стверджувати про спадкоємність між змінами.

Загалом розвиток, його сутність, принципи та закони розгля­дає загальна теорія розвитку — діалектика.

Дата добавления: 2015-05-22