Тема 6. Філософія Середньовіччя

Тема 5. Філософія періоду еллінізму

1. Філософсько-етичні погляди Епікура.

2. Стоїцизм про космос та людину.

3. Античний скептицизм.

4. Філософія неоплатонізму.

Методичні вказівки:

Започаткування класичної (з латини – «довершеної», «взірцевої») старогрецької філософії пов’язане з ім’ям Сократа (бл. 470 – 399). У центрі філософських роздумів ним поставлено людину. При цьому людина розглядалася не як природна (природа філософа не цікавила), а як етична, моральна істота. Учень Сократа Платон (470 – 399) створив вчення про ідеї (грецькою – “ейдоси”). На думку Платона, насамперед існує царство нематеріальних і вічних сутностей – ідей. Вони є прообразами предметів видимого світу. Ідеї існують об’єктивно, незалежно від пізнання і мислення людей. Така філософська позиція є об’єктивним ідеалізмом. Грецький філософ Арістотель (384 – 324) є засновником формальної логіки, заклав основи метафізики, розробив учення про державу та політичний устрій суспільства.

У ІУ ст. до н. е. виникли важливі для розвитку європейської культури вчення: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм.

Рекомендований перелік літератури до теми № 5: 2, 21, 26, 32, 44, 66, 67, 70, 74, 90, 95, 97, 98, 99, 100, 103, 112.

1. Середньовічна апологетика і патристика.

2. Виникнення і розквіт схоластики. Фома Аквінський.

3. Проблема універсалій в середньовічній філософії.

Методичні вказівки:

У середньовічній філософії світоглядну основу становив теоцентризм – ідея про єдиного і всемогутнього бога. Причому всі знання, уявлення, міркування будувалися на догматі: віра панує над розумом. З метою беззаперечного обґрунтування цієї думки була сформована патристика (з латини patres – «батько», «отець») – богословські вчення, доктрини та концепції, що слугували християнській релігії.

Для ранньої схоластики принциповою була проблема універсалій (з латини – “загальне”). Це відображено у поглядах реалістів і номіналістів. Реалісти доводили, що універсалії (як загальне) існують самі по собі і мають божественне начало. Представники номіналізму реально існуючими вважали лише речі, живі істоти, події тощо. Для них універсалії – продукти людського мислення, абстраговані уявленнями про речі.

Найвидатнішим систематизатором середньовічної схоластики вважається італійський філософ і теолог Хома Аквінський. Він пов’язував існування бога з реаліями світу і на цій підставі виводив високо поціновані католицькою церквою п’ять доведень наявності Бога. Активно пропагуючи християнську мораль, цей філософ започаткував ідею розбудови суспільного устрою не на божественному, а на людському законі.

Рекомендований перелік літератури до теми № 6: 2, 19, 21, 24, 26, 32, 66, 70, 74, 81, 90, 95, 97, 98, 99, 100

Дата добавления: 2015-05-22