Тема 12. Становлення філософської думки в Україні

Тема 11. Філософсько-правова теорія Г. Гегеля

Тема 10. Філософське і морально-правове вчення І. Канта

1. Проблематика і метод у "Критиці чистого розуму" І. Канта.

2. Сфера "практичного розуму". Погляди І. Канта на природу лю­дини.

3. Моральне обґрунтування Кантом держави і права.

Методичні вказівки:

Представниками німецької класичної філософії (XVIII – ХІХ ст.) були І. Кант, Г. Гегель, Л. Фейєрбах. Поставивши в центр існування людини пізнавальний процес, І. Кант (1724 – 1804) здійснив «коперніканський переворот» у поглядах на людське життя. Філософ обґрунтував свою «критику» в основних працях: «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму» і «Критика здатності до судження».

У праці «Критика чистого розуму» І. Кант робить висновок про те, що не пізнання спрямоване на предмети, а предмети на пізнання. Він переконує, що речі, впливаючи на нас, дають не лише різноманітні відчуття, а й викликають внутрішню активність, що надає знанням організований характер. При цьому відчуття не дають нам справжніх знань. Адже світ складається з «речей для себе», які суб’єкт пізнання своїм розсудом розкрити не може, оскільки людина їх створює за допомогою уяви. У цьому проявився агностицизм Канта.

Рекомендований перелік літератури до теми № 10: 16, 17, 21, 25, 26, 32, 33, 56, 57, 58 66, 70, 74, 84, 90, 95, 97, 98, 99, 100

1. Філософське розуміння права.

2. Мораль та моральність.

3. Вчення про громадянське суспільство та державу.

Методичні вказівки:

Видатний представник німецької класичної філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770 – 1831) називав своє вчення «абсолютним ідеалізмом», виклавши його в різноманітних працях («Енциклопедія філософських наук», «Феноменологія духу», «Наука логіки», «Філософія права»). Філософ вважав основою всіх явищ природи та історії суспільства духовне начало – об’єктивний «світовий дух». Творча дія світового духу проявляється як «світовий розум». Світовий дух набуває впорядкування через «абсолютну ідею». Ця ідея робить увесь світовий дух абсолютним і довершеним. Великою заслугою Г. Гегеля стало обґрунтування діалектики як учення про осмислення буття у цілісності, взаємозв’язках і розвитку.

Рекомендований перелік літератури до теми № 11: 16, 17, 21, 25, 26, 32, 33, 56, 57, 58 66, 70, 74, 84, 90, 95, 97, 98, 99, 100

1. Зародження та ранні етапи розвитку філософії в Україні /XI— XV ст./.

2. Натурфілософські погляди українських просвітників.

3. Філософія в Києво-Могилянській академії.

Методичні вказівки:

Розглядаючи цю тему, слід звернути увагу, що в Україні глибокі філософські роздуми з’явились в добу Київської Русі. Це добре помітно у “Слові про закон і благодать” Іларіона, “Повчанні” Феодосія, “Сказанії про Бориса і Гліба” невідомого автора та ін. Слов’янські отці церкви міркували про бога, призначення людського життя і його смисл на основі власної світоглядної традиції.

Пізніше філософська думка розвивалась завдяки творам Юрія Дрогобича (бл. 1450 – 1494), Станіслава Оріховського-Роксолана (1513 – 1566), Івана Вишенського (бл. 1550 – 1620) та ін. Основним осередком формування класичної філософії в Україні стала Києво-Могилянська академія. Значний внесок у розвиток філософії зробили професори академії Й. Кононович-Горбацький, І. Гізель, І. Кроковський, С. Яворський, а пізніше - Т. Прокопович, Л. Дубневич, М. Козачинський, Г. Кониський. В академії на наукових підставах формувалася теорія пізнання. У курсах філософії, психології, логіки всебічно розглядались проблеми відчуття, пам’яті, уявлень, мови тощо. В академічній філософії були наявні елементи матеріалістичної діалектики. Соціальний напрям філософської думки в академії становили роздуми про людину, суспільство та державний устрій.

Рекомендований перелік літератури до теми № 12: 7, 8, 14, 15, 21, 26, 31, 32, 34, 46, 47, 48, 62, 63, 66, 70, 74, 82, 83, 86,87, 88, 90, 92, 93, 95, 97, 98, 99, 100, 105-110, 113-116.

Дата добавления: 2015-05-22