Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція

9.1. Сутність, передумови і цілі міжнародної еко-

Н'ОміЧНОі іНТЄГрсіЦіі.

9.2. Теоретичні концепції міжнародної економіч­
ної інтеграції.

9.3. Форми міжнародної економічної інтеграції:
особливості та характерні риси.

9.4. Утворення та розвиток Європейської еконо­
мічної інтеграції.

9.1. Сутність, передумови і цілі міжнародної економічної інтеграції

Найважливішою рисою сучасності є зростання взаємоза­лежності економіки різних країн, зростання міжнародного ру­ху товарів та чинників виробництва, розвиток інтеграційних процесів на макро- і мікрорівнях, інтенсивний перехід розви­нутих країн від замкнених національних господарств до еко­номіки відкритого типу, зверненої до зовнішнього світу. Один із важливих напрямів політико-економічного розвитку світо­вої економіки у післявоєнний період — поступове зростання їх взаємозалежності.

Процес міжнародної економічної інтеграції зумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці: від простого обміну товарами до стійкої масштабної міжнародної торгівлі товарами та послугами, до інтернаціонального пере­міщення капіталів і створення нових виробництв, до тісної та науково-технічної кооперації, спільного ведення виробництва й управління.

Зрештою національні економіки «проникають» одна в одну. Очевидною стає інтернаціоналізація господарського життя, коли переплітаються багато різних видів діяльності: науково-тех­нічна, інвестиційна, фінансово-комерційна тощо. Економічна взаємозалежність країн і народів стає відчутною реальністю.

Поступово складаються і стають особливо тісними всебічні світогосподарські регіональні зв'язки, що охоплюють багато країн. Лібералізація міжнародного обміну полегшила адапта­цію національних господарств до зовнішніх умов і впливів, сприяючи активнішому їх включенню у міжнародний поділ праці та кооперацію, у процес широкого міжнародного спілку­вання та співробітництва.

Динамічний розвиток світових продуктивних сил, чимраз ширше впровадження результатів науково-технічного прогре­су відкрили для цивілізованих країн можливії: і ь переходу бід екстенсивного до інтенсивного відтворювання, до формування нового технологічного підґрунтя. У результаті відбулося пере­ростання продуктивними силами національно-державних по­ділів, їхній вихід за межі територіальних кордонів. Цей процес торкнувся усіх найважливіших елементів матеріальної та не­матеріальної сфери, не тільки товарів, але й капіталу, послуг, робочої сили, науково-технічного обміну, усіх стадій процесу суспільного відтворювання.

Якісно новим закономірним етапом інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає більш тісне зближення окремих національних господарств, є економічна інтеграція, в рамках якої забезпечується концентрація й переплетення ка­піталів, узгоджена міжнародна економічна політика.

Поняття «міжнародна економічна інтеграція» можна визна­чити як об'єктивний, усвідомлений і цілеспрямований процес зближення, зрощення та взаємодії національних господарських систем, що містить потенціал саморегулювання та саморозвит­ку, в основу якого покладено економічний інтерес самостійних господарюючих суб'єктів і міжнародний поділ праці. Міжнарод­на економічна інтеграція набуває форми міжнародних угод і узго­джень, регульованих міждержавними (або наддержавними) органами. Метою інтеграції є нарощування обсягу товарів і по­слуг унаслідок забезпечення ефективності господарської діяль­ності в міжнародних масштабах.

Сьогодні інтеграційні об'єднання носять регіональний ха­рактер і розрізняються за глибиною процесів, що відбуваються в межах угруповання.

До передумов міжнародної економічної інтегр, ожна віднести:

• наближеність (близькість) рівнів економічного розвит­
ку й ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються.
Найактивніше інтеграційні процеси перебігають поміж
державами, що знаходяться на приблизно однаковому
рівні економічного розвитку;

• географічну наближеність країн, що інтегруються, наяв­
ність у більшості випадків спільних кордонів й еконо­
мічних зв'язків, що історично склалися. Більшість інтег­
раційних об'єднань світу створювались із кількох сусідніх
країн, були розташовані близько одна до одної, мали єдині
транспортні комунікації. Пізніше до них приєднувалися
й інші сусідні країни;

• НСіЯвКІСТТІЬ СПІЛЬНИХ СКОНОЛЇУІНИХ ТТКХ ІНШИХ їі^облСЛ ¹"О

ставали перед країнами в царинах розвитку, фінансу­вання, регулювання економіки, політичного співробіт­ництва тощо. Економічна інтеграція повинна вирішува­ти конкретні економічні проблеми, які реально стоять перед країнами, що інтегруються;

• демонстраційний ефект. У країнах, що створили інтег­
раційні об'єднання, зазвичай відбуваються позитивні
економічні перетворення (прискорення темпів економіч­
ного піднесення, зростання зайнятості, зниження інфля­
ції, підвищення рівня добробуту тощо). Ці чинники пси­
хологічно впливають на інші країни, що уважно стежать
за якісними змінами в країнах — членах інтеграційного
угруповання;

• появу «ефекту доміно». Після створення інтеграційного
об'єднання країни, що залишились поза його межами,
стикаються з певними труднощами, пов'язаними з пере­
орієнтацією економічних зв'язків країн, що входять до
угруповання, одна на одну. Усе це може призвести до ско­
рочення обсягів торгівлі країн, що не є членами об'єднан­
ня. Деякі з цих країн не воліють залишатися поза межа­
ми інтеграційних процесів і вельми швидко підписують
двосторонні угоди про торгівлю та інші економічні відно­
сини з країнами — членами інтеграційного об'єднання.

Дата добавления: 2015-05-22