Підприємницькі організації в зарубіжних країнах. Їх роль і значення, зв’язок з виконавчою і законодавчою владою

Роль клерикальних політичних партій в суспільно-політичному житті суспільства.

Для захисту своїх, насамперед, економічних, а також політичних інтересів представники підприємницьких кіл організовують різноманітні асо­ціації підприємців.

Нині конституції та законодавства зарубіж­них країн, регламентуючи різні сторони підприємницької діяль­ності, закріплюють статус підприємницьких організацій, спілок і асоціацій.

Перша підприємницька організація була заснована в США у 1895 р.

Тепер вони створюються на місцевому, регіональному і загальнонаціональному рівнях у вигляді торгово-промислових па­лат, спілок роботодавців, галузевих асоціацій, національних об'єд­нань представників промисловості, оптової торгівлі та банкової справи.

Підприємницькі організації - це могутні й впливові об'єднан­ня, що мають свої офіси з численним апаратом економістів, юристів, соціологів, психологів у сфері бізнесу, маркетингу тощо, їх апарат набагато більший за штат співробітників політичних партій.

Основні напрями діяльності підприємницьких асоціацій (організацій, спілок, палат) такі:

а) узгодження економічної полі­тики корпорацій і галузі економіки в цілому;

б) вплив на відно­сини між найманими робітниками та підприємцями через вироблення певної політики в оплаті за працю, у вирішенні проблем безробіття, перерозподілу та перекваліфікації трудящих тощо;

в) іні­ціювання у створенні ТНК;

г) вплив на законодавчий процес, підготовку і прийняття бюджету, податкову та митну політику;

ґ) розробка кадрової політики для державного апарату, політич­них партій і профспілок;

д) фінансування політичних партій;

є) фі­нансування ідеологічних теорій, покладених в основу партійних програм і передвиборних платформ тощо.

Підтримуючи певні політичні партії, підприємницькі струк­тури виконують обов'язки своєрідних кураторів, слідкують за їхньою діяльністю та політичним курсом.

У підсумку політичні партії відкрито роблять те, що їм рекомендують підприємницькі організації.

Саме вони і вирішують, яку чи які політичні партії фінансувати чи підтримувати.

Отже, політичні партії є опосередкованими організаціями підприємницьких кіл, а підприємницькі — організаціями безпосередніми.

Якщо політичні партії активізують свою діяльність головним чином в умовах підготовки і проведення виборчих кампаній, то підприємницькі організації інтенсивно працюють постійно.

Спектр вирішуваних ними проблем та інтересів надзвичайно широкий.

Говорячи про способи впливу підприємців на державну полі­тику, слід зазначити їх безпосередню участь у роботі виборних органів, а також використання послуг різного роду лобістських організацій і лобістів.

Лобізм (англ. - кулуари) - це могутній механізм безпо­середньої дії (тиску) приватних і суспільних організацій на зако­нодавчий процес і урядову політику в інтересах певної соціаль­ної чи національної групи, підприємницької організації, партії, фірми або корпорації.

Лобісти - приватні чиновники, які репре­зентують інтереси окремих соціальних або національних груп, спілок, партій, фірм або корпорацій.

Як правило, лобісти - це у недалекому минулому професійні чиновники й політики, що ма­ють добре налагоджені зв'язки у коридорах влади, вміють впли­вати на депутатів, міністрів, керівників міністерських підрозділів, щоб схилити їх до прийняття чи провалу певних законів, рішень, адміністративних актів тощо.

Їхній вплив здійснюється не в залі засідань парламентаріїв чи офісах міністерств, а здебільшого — у коридорах влади, в кулуарах.

Найпоширеніші методи дій лобістів є організація відповідної кампанії через засоби масової інформації, проведення демонстрацій, маршів, пікетувань чи інших публічних акцій.

На знак подяки за надану послугу лобісти можуть організувати парламен­таріям та іншим впливовим особам публічну лекцію з надзвичай­но щедрим гонораром за неї, безкоштовний відпочинок у фешенебельних і екзотичних місцях за рахунок зацікавлених осіб чи організацій тощо.

Лобізм зародився на початку XX ст. у США.

Він довгий час залишався специфічним інститутом політичної системи цієї краї­ни.

Сьогодні лобістські «групи тиску» діють у всіх розвинених країнах як усередині центрів влади, так і поза ними.

Лобістський професіоналізм, вільна орієнтація лобістів у пи­таннях юриспруденції, зв'язки з ключовими фігурами законодав­чої влади, управління і суду коштують вельми дорого.

Інколи ло­бісти користуються і недозволеними методами тиску на депутатів, міністрів, спікерів палат, лідерів партійних фракцій, застосовую­чи погрози, шантаж, підкуп, провокації.

Це призвело до того, що багато держав встановили правове регулювання діяльності лобістів.

До кінця 1995 р. у Конгресі США було зареєстровано 32 тис. лобістів.

На міжнародному рівні лідирує японське і сіоністське лобі.

Дата добавления: 2015-05-08