Семінарсько-практичне заняття 11. Управління робочим часом працівників

Лекція 8. Ефективність менеджменту персоналу

Лекція 7. Створення сприятливих умов праці

Лекція 6 Управління робочим часом працівників.

Модуль 3. Оцінка ефективності системи менеджменту персоналу

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку як засіб регулювання робочого часу.

2. Режим праці та відпочинку в організації.

3. Облік робочого часу в менеджменті персоналу.

1. Поняття, фактори та елементи умов праці. Основні напрями поліпшення умов праці на виробництві.

2. Конфлікти в системі менеджменту персоналу. Стратегії подолання конфліктів.

3. Соціальна відповідальність менеджера перед суспільством, колективом та окремим працівником.

1. Загальні засади ефективності в управлінні. Поняття ефективності менеджменту персоналу.

2. Аналіз і планування витрат на персонал.

3. Методи визначення ефективності витрат на персонал.

4. Взаємозалежність ефективності роботи підприємства і роботи персоналу.

5. Організаційна і соціальна ефективність менеджменту персоналу та її основні показники.

1. Робочий час як універсальна міра кількості праці: норма тривалості робочого часу; скорочений робочий час; неповний робочий час; надурочні роботи; робота у святкові та вихідні дні; робота в нічний час; робочий час у безперервних виробництвах.

2. Зміст Правил внутрішнього трудового розпорядку організації.

3. Змінний, добовий, тижневий і річний режим праці й відпочинку.

4. Умови і доцільність запровадження змінного робочого тижня, гнучкого графіка роботи, неповного робочого дня, неповного або подовженого робочого дня, розірваного робочого дня, тимчасової роботи, сезонної роботи, сумісництва, надомної праці тощо.

5. Основи організації праці керівника (менеджера).

6. Прийняття управлінських рішень, вирішення управлінських завдань як сутність діяльності керівника. Типи та специфіка управлінських завдань.

7. Мотивація прийняття управлінських рішень. Індивідуальні і колективні рішення.

8. Делегування повноважень в роботі керівника.

Завдання 11.1. Керівником складено перелік завдань, котрі необхідно виконати в найближчий період. На основі інформації, наведеної в табл. 11.1 визначить пріоритетність задач, порядок їх виконання і прийміть рішення щодо можливості делегування окремих завдань іншим виконавцям (заповніть таблиці 11.1).

Методичні рекомендації. Вчасно прийняти вірне рішення відносно того, яким завданням надати перевагу, керівник (менеджер) може на основі правил Д. Ейзенхауера, згідно яких пріоритети встановлюються за критерієм важливості (вагомості) роботи та її терміновості (негайності). Прийняття рішення щодо пріоритетності виконання намічених заходів забезпечує:

1) підвищення ефективності діяльності керівника, роботу тільки над дійсно важливими і необхідними завданнями;

2) вирішення задач відповідно до їх невідкладності (терміновості);

3) досягнення поставлених цілей з найкращими результатами в умовах, що склалися;

4) виключення завдань, що можуть бути виконані іншими виконавцями.

Таблиця 11.1

Завдання керівника до виконання та ранжування їх за критеріями терміновості і важливості

№ з/п	Перелік завдань, намічених керівником до виконання	Критерій	Можливість делегування
Термі-новість	Важли-вість
1.	Доопрацювання доповідної записки за результатами вивчення ринка збуту готової продукції	так	так
2.	Участь у нараді з експертної оцінки нового проекту	так	так
3.	Консультація у юриста	так	ні
4.	Відвідування виставкового центру	ні	так
5.	Робота з поточною кореспонденцією	так	ні
6.	Підготовка документів до здавання в архів	ні	так
7.	Передача документів в архів	ні	так
8.	Проведення наради з організації рекламної кампанії	ні	ні
9.	Підготовка наради з питань зміцнення трудової дисципліни	ні	так
10.	Прийом співробітників з особистих питань	так	так
11.	Вивчення нормативних документів	ні	так
12.	Зустріч з представниками фірми «N»	так	так
13.	Підготовка проекту наказу на преміювання співробітників	ні	так
14.	Співбесіда з кандидатом на вакантну посаду провідного економіста	ні	ні

Залежно від ступеня терміновості і важливості, завдання можуть розподілятися на чотири групи (рис. 11.1):

А – термінові / важливі; Б – термінові / неважливі; В – нетермінові / важливі; Г – нетермінові / неважливі.

Рис. 11.1. Розподіл завдань керівника за групами

Завдання групи А керівник має вирішувати самостійно і першочергово.

Завдання групи Б можуть делегуватися іншим виконавцям. Делегування цієї групи завдань можливе в тому випадку, коли для їх успішного виконання не вимагається виняткових спеціальних знань і особливих якостей. Ризик полягає в тому, що коли завдання даної групи будуть делеговані іншим, то керівник підпадає під «тиранію» вимоги терміновості їх виконання. Керівник має залишити за собою контроль термінів виконання завдання.

Завдання групи В – керівникові рекомендується визначати можливість делегування їх іншим виконавцям. Якщо така можливість є, то керівник залишає за собою контроль за часом і якістю виконання делегованого завдання. Керівник розвантажує свій робочий час, сприяє підвищенню мотивації в роботі і кваліфікації своїх підлеглих (їм довіряється виконання відповідальних справ, завдань). Якщо завдання не може бути делеговане іншим виконавцям, то керівник має сам його вирішувати.

Ризик завдань даної групи полягає в наступному: якщо своєчасно завдання не вирішено, то воно переходить з часом в розряд «термінових», і в цьому випадку має вирішуватися особисто керівником і в дуже обмежені строки.

Завдання групи Г – дана група включає завдання несуттєві і неспішні, розв’язання і вирішення яких не входить у компетенцію керівника.

Завдання 11.2. Спробуйте вирішити ситуацію, яка виникла на фірмі, що випускає модернізовані холодильники.

Працівники зібралися дуже різні. Одні самі бажають допомогти керівнику в його роботі, інші, навпаки, прагнуть менше витрачати розумової енергії і чекають наказів і розпоряджень керівництва.

Всі співробітники фірми поважають свого керівника, знають, що він розумний, досвідчений, гарний фахівець. Керівник сам працює багато і наполегливо. Звісно, відповідної поведінки очікує і від підлеглих: йому хочеться, щоб працівники фірми були помічниками і порадниками. Він часто «трясе» підлеглих, примушує їх думати, упроваджувати новації щодо покращення процесу виробництва і збуту продукції. Керівник, хоч і продумує все до найменших деталей в роботі, але все ж таки хоче активізувати роботу всіх співробітників.

Зарплата на фірмі висока, тому переважна частина працівників фірми вважає, що у них і так все добре. Навіщо шукати щось нове? На це є керівник, який за все і відповідає.

Дайте відповідь на поставлені питання й допоможіть порадами керівникові:

1. Чому керівник допустив таку ситуацію?

2. З чим пов’язані труднощі в його роботі?

3. Чи досить йому лише логічного мислення, щоб вирішувати виробничі задачі?

4. Що він повинен робити з ситуацією зі своїми підлеглими?

5. Чи є труднощі, з якими він щодня стикається, об’єктивними?

Відповіді обґрунтуйте.

Завдання 11.3. В колективі цеху машинобудівного заводу (середньоспискова чисельність 100 осіб) постійно порушується трудова дисципліна і правила внутрішнього трудового розпорядку. На підставі цього кадрова служба заводу оцінює стан трудового колективу як нестабільний. З метою здійснення заходів з покращення ситуації кадрова служба здійснює щомісячний моніторинг порушень трудової дисципліни і громадського порядку працівниками заводу. Дані обліку порушень групуються за підрозділами і використовуються для розрахунку коефіцієнтів стабільності:

де Кст – коефіцієнт стабільності трудового колективу;

Пр – кількість випадків прогулів;

Сп – кількість випадків запізнення на роботу;

Пзр – кількість випадків залишення робочого місця до закінчення робочого дня;

Птд – кількість інших випадків порушення трудової дисципліни;

Пгп – кількість випадків порушення громадського порядку;

А – кількість випадків порушення громадського порядку, що призвели до арешту на кілька діб;

Зв – кількість звільнених з ініціативи адміністрації та за власним бажанням;

Впр – втрати від прогулів (люд-дні);

Ввідп – втрати внаслідок відпусток з дозволу адіністрації (люд-дні);

Вз – втрати від затримання працівників органами охорони правопорядку (люд-дні);

Кнз – коефіцієнт, що встановлюється службою персоналу за фактами неприймання керівником підрозділу заходів впливу на порушників трудової дисципліни, і коливається від 2 до 6 пунктів в залежності від тяжкості порушень.

Чсрс – середньоспискова чисельність працюючих на 1-е число місяця, наступного за звітним;

Д – кількість робочих днів у звітному місяці.

Для кожного підрозділу визначаються середні показники за квартал, півріччя, рік. Коефіцієнт стабільності трудового колективу використовуються при періодичній атестації керівників підрозділів як один із показників результатів їх роботи за атестаційний період. Визначаються коефіцієнти стабільності і в цілому по підприємству (нормативний коефіцієнт стабільності по підприємству становить 0,9).

Динаміка стабільності за п’ять місяців характеризується даними, наведеними у таблиці 9.1.

За 23 робочих дня останнього місяця (липня) в цеху спостерігалися наступні порушення: 10 прогулів, 30 запізнень, 8 випадків припинення роботи і залишення робочого місця до закінчення робочого дня, 20 інших порушень трудового розпорядку, 2 випадки порушення громадського порядку. Один працівник звільнився за власним бажанням. Втрати від прогулів склали 30 люд-днів, відпустки з дозволу адміністрації – 50 люд-днів. Коефіцієнт неприйняття заходів щодо порушників оцінено в 3 пункти.

Таблиця 9.1

Динаміка показника стабільності трудового колективу

Показник стабільності	Сі-чень	Лю-тий	Бере-зень	Кві-тень	Тра-вень	Чер-вень	Ли-пень
Кст	0,75	0,78	0,76	0,79	0,74	0,8

Оцініть рівень стабільності колективу цеху за липень поточного року та за півроку в цілому на основі запропонованих даних. Продумайте систему заходів, направлену на покращення ситуації.

Дата добавления: 2015-05-22