Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні концепції культури




Джон Б. Томпсон

[...] У самому широкому сенсі дослідження культурних феноменів – це дослідження соціально-історичного світу як сфери значень. Воно може бути спрямоване на ті способи, за допомогою яких смислові вираження різного роду виробляються, вишиковуються і сприймаються індивідами, які перебувають в соціально-історичному світі. Поняття культури пов’язано з низкою феноменів і проблем, які є сьогодні спільними для представників самих різних дисциплін: від соціології та антропології до історії та літературної критики.

Однак поняття «культура» не завжди розумілося настільки широко. Воно має свою довгу історію, і сьогоднішній його сенс в якійсь мірі є продуктом його історії. Ми зможемо краще зрозуміти, на що слід звертати увагу і чого бажано уникати в сучасних дослідженнях культурних феноменів, якщо простежимо ряд основних моментів у розвитку поняття «культура»... Дещо спрощуючи, можна розрізнити чотири основні значення терміна «культура». Першим є значення, що зустрічається в дискусіях про культуру, особливо, тих, що велися німецькими філософами та істориками впродовж XVIII і XIX ст. У цих дискусіях термін «Культура» в цілому використовувався в значенні процесу інтелектуального і духовного розвитку, процесу, який у певному сенсі відрізнявся від процесу «цивілізації». Ми можемо означити традицію такого вживання терміну в якості класичної концепції культури. З появою антропології в кінці XIX ст. класична концепція поступилася місцем різним антропологічним концепціям культури. Тут хотілося б виділити дві з них, які я називаю дескриптивної і символічною. Предметом дескриптивної концепції культури є безліч різноманітних цінностей, вірувань, звичаїв, умовностей, звичок і практик, характерних для конкретного суспільства або певного історичного періоду.

Символічна ж концепція переносить акцент відповідно на проблематику символізму: згідно цієї концепції культурні феномени є феномени символічні. У цьому випадку дослідження культури виявляється, головним чином, пов’язаним з інтерпретацією символів і символічних дій. Символічна концепція зручна в якості відправної точки для розвитку конструктивного підходу до вивчення культурних феноменів. Проте слабкість цієї концепції, як це проявляється, наприклад, в роботах Гірца, пов’язана з недостатньою увагою до того факту, що символи та символічні дії завжди є невід’ємною частиною структурованих соціальних відносин. Враховуючи це, варто спробувати сформулювати нову концепцію, яку я б назвав структурною концепцією культури. Відповідно до цієї концепції, культурні феномени можуть розумітися як символічні форми в певних структурованих контекстах. Таким чином, культурний аналіз може здійснюватися як вивчення смислового конституювання та соціальної контекстуалізаціі символічних форм...Це робить також можливим аналіз чинників, залучених у виникнення і розвиток масової комунікації... Зрозуміло, масова комунікація пов’язана з певною технологією і потужними механізмами виробництва і передачі інформації. При цьому вона також пов’язана і з тими символічними формами і значеннєвими виразами різного роду, які виробляються, передаються і сприймаються за посередництвом технологій, застосовуваних індустріями медіа… Нашу культуру в якості «сучасної», модерної, визначає необоротна і все зростаюча залученість виробництва і циркуляції символічних форм у опосередковують процеси коммодіфікаціі і передачі інформації. Ці процеси, розпочавшись наприкінці XV в., а нині набули глобального характеру …

[...] «Класичну концепцію» можна визначити наступним чином: культура є процес розвитку і облагороджування людських здібностей, якому сприяє засвоєння досягнень науки і мистецтва, і який пов’язаний з прогресивним характером епохи модерну. Очевидно, що деякі аспекти класичної концепції – акцент на культивуванні «вищих» цінностей і якостей, звернення до досягнень науки і мистецтва, зв’язок з освітянської ідеєю прогресу – і нині залишаються актуальними, що часто відбивається в буденному використанні слова «культура». Однак схильність до обмеження... є джерелом обмеженості самої цієї концепції. Розглядаючи в якості засобу культивування (тобто розумового і духовного облагородження індивідів) лише деякі твори та цінності, класична концепція віддає перевагу одним культурним феноменам і применшує значення інших...

[...] «Дескриптивна концепція» передбачає, що культура групи чи суспільства є сукупність переконань, звичаїв, ідей і цінностей, а також матеріальних артефактів, об’єктів та інструментів, які отримують індивіди як члени даної групи або даного суспільства. При цьому дослідження культури, принаймні, частково, пов’язано з науковим аналізом, класифікацією та порівнянням цих різноманітних феноменів. Однак... шляхи розвитку досліджень культури в рамках даної концепції розуміються по-різному: в ​​одних випадках перевага надається методам еволюціонізму, в інших – функціональному аналізу...

[...] У розвитку принципів дослідження культури велику роль відіграв Кліффорд Гірц та його інтерпретативний підхід, що представляє певну тенденцію в рамках антропології... Його підхід можна назвати «символічною концепцією» культури. Культура є характерна сукупність смислів, втілених в символічних формах, яка складається з дій, виразів і смислових об’єктів різного роду, що дозволяють індивідам спілкуватися один з одним, обмінюватись своїм досвідом, ідеями та переконаннями. З точки зору даної концепції, культурний аналіз, перш за все, повинен бути спрямований на визначення таких сукупностей та інтерпретацію значень, втілених в символічних формах. Дослідницька діяльність в межах такого аналізу культурних феноменів помітно відрізняється від діяльності в рамках дескриптивного підходу, коли перевага віддається науковому аналізу на основі класифікації, вивчення еволюційних змін і функціональної взаємозалежності. Згідно Гірца, дослідження культури – це діяльність, більш схожа з інтерпретацією тексту, а не з класифікацією флори і фауни. Вона вимагає не стільки ставлення вченого, націленого на класифікацію та кількісний аналіз, скільки чутливості інтерпретатора, прагнучого розрізняти типи значень, проводити розходження між відтінками сенсу і вважати досяжним для розуміння спосіб життя людей, який наповнений певними значеннями... Символічна концепція культури приділяє недостатню увагу проблемам влади і конфлікту, а також, у більш широкому сенсі, проблемам структурованих соціальних контекстів, в рамках яких культурні феномени виробляються, передаються і сприймаються.

[...] Відштовхуючись від проведеного аналізу різних концепцій культури, я б хотів описати можливий альтернативний підхід до дослідження культурних феноменів. У розвитку такого підходу доречно скористатися сформульованою Гірцем символічною концепцією. Я б хотів запропонувати те, що може бути названо «структурною концепцією» культури. Під нею я розумію концепцію, що підкреслює як символічний характер культурних феноменів, так і неодмінну вкоріненість цих феноменів в структурованих соціальних контекстах. Попередню характеристику цієї концепції можна дати, визначивши «культурний аналіз», як те ж дослідження символічних форм, що має ряд особливостей. У даному випадку дослідження символічних форм – це дослідження смислових дій, об’єктів, і виразів різного роду в їх відношенні до історично конкретних і соціально структурованих контекстів і процесів, в рамках яких і за допомогою яких ці символічні форми виробляються, передаються і сприймаються. З цієї точки зору культурні феномени повинні розглядатися як символічні форми в структурованих контекстах, а культурний аналіз... може розцінюватися як дослідження смислового конституювання та соціальної контекстуалізації символічних форм.... Дані контексти і процеси виявляються структурованими по-різному. Вони можуть, наприклад, характеризуватися асиметричними відносинами влади, диференційованим доступом до ресурсів, можливостям, і інституціоналізованими механізмами виробництва, передачі і сприйняття символічних форм.

Контрольні питання:

1. Які основні концепції культури виділяє Джон Томпсон?

2. Яка з концепції, на Вашу думку, є більш продуктивною для наукового вивчення культури?

3. В чому полягають переваги «структурної концепції» культури?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 973; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.