Відповідь критикам

Пол Карл Фейєрабенд

Історія науки та її реконструкція

Імре Лакатос

Згідно моєї методологічної концепції, дослідницькі програми є найбільшими науковим досягненнями і їх можна оцінювати на основі прогресивного або регресивного зрушення проблем; при цьому наукові революції полягають у тому, що одна дослідницька програма (прогресивна) витісняє іншу.

Відповідно до моєї концепцією, фундаментальною одиницею оцінки повинна бути не ізольована теорія або сукупність теорій, а «дослідницька програма». Остання включає в себе конвенційно прийняте (і тому «незаперечне» згідно заздалегідь обраного рішення) «жорстке ядро» і «позитивну евристику», яка визначає проблеми для дослідження, виділяє захисний пояс допоміжних гіпотез, передбачає аномалії і переможно перетворює їх в підтверджуючі приклади – все це відповідно до заздалегідь розробленого плану. Вчений бачить аномалії, але оскільки його дослідницька програма витримує їх тиск, він може вільно ігнорувати їх. Не аномалії, а позитивна евристика його програми – ось що в першу чергу диктує йому вибір проблем. І саме тоді, коли активна сила позитивної евристики слабшає, аномаліям може бути приділено більшу увагу. В результаті методологія дослідницьких програм може пояснити високий ступінь автономності теоретичної науки...

Дослідницька програма вважається прогресуючою тоді, коли її теоретичний ріст передбачає її емпіричне зростання, тобто коли вона з деяким успіхом може передбачати нові факти («прогресивний зсув проблеми»); програма регресує, якщо її теоретичне зростання відстає від її емпіричного зростання, тобто коли вона дає тільки, запізнілі пояснення або випадкових відкриттів, або фактів, які передбачила і відкрила конкуруюча програма («регресивне зрушення проблеми»). Якщо дослідницька програма прогресивно пояснює більше, ніж конкуруюча, то вона «витісняє» її і ця конкуруюча програма може бути усунена...

У рамках дослідницької програми деяка теорія може бути усунена тільки кращою теорією, тобто такою теорією, яка володіє більшим емпіричним змістом, ніж її попередниця, і частина цього змісту згодом підтверджується.

Контрольні питання:

1. Що таке дослідницька програма?

2. З яких елементів складається дослідницька програма?

3. В чому полягає різниця між прогресивною і регресивною дослідницькою програмою?

4. Наведіть приклади наукових дослідницьких програм?

Модель, що лежить в основі моєї концепції, має своєю метою максимальну перевірку нашого знання... Основним положенням моєї концепції є принцип проліферації, який закликає створювати і розробляти теорії, несумісні з прийнятими точками зору, навіть якщо останні є у високому ступені підтвердженими і загальновизнаними. Будь яка методологія, приймаюча цей принцип, буде визнаватися плюралістичної методологією. Теорії, створені відповідно до цього принципу, будуть називатися альтернативами по відношенню до вже існуючої теорії.

Підсумовуючи раніше сформульовані аргументи на користь проліферації, ми можемо сказати наступне: 1) Жодна теорія ніколи не узгоджується (за межами помилок обчислення) із наявними даними. Тому якщо ми хочемо взагалі жити без всякої теорії, ми повинні мати засоби фіксації певних відхилень від даної теорії і засоби вибору з океану «побічних перешкод», оточуючих кожну теорію. Такими засобами є альтернативи. 2) Теорії узгоджуються з фактами (які слід відрізняти від спостережень) тільки в певній мірі, звичайно, кожен був би вельми здивований, якби знайшлася така теорія, яка охоплювала б абсолютно всі факти. Деякі невідповідності теорії фактами зазвичай вважають очевидними.

Однак існують і такі випадки, коли ті чи інші фізичні закони заважають встановити таку невідповідність. Якщо ж ми знаходимо теорію, яка фіксує цю невідповідність, яка в змозі повторити минулі успіхи визнаної точки зору і яка має нові й незалежні свідчення на свою користь, то ми отримуємо гарну підставу для того, щоб відкинути визнану точку зору, незважаючи на її успіхи. Альтернативи якраз і є теоріями описаного виду. 3) Немає необхідності говорити про психологічні переваги, що випливають із використання альтернатив. Дійсно, якщо мислення обмежене рамками однієї-єдиної теорії, воно може не помітити її найбільш уразливих вад.

Контрольні питання:

1. Що таке проліферація?

2. Які переваги надає принцип проліферації?

3. В чому полягає різниця між поглядами Фейєрабенда та Томаса Куна?

Дата добавления: 2015-05-22