ІІІ. Тестові завдання з тем модуля самостійної роботи

Ознайомтесь із завданнями, оберіть одну правильну відповідь та запишіть номер питання і літеру правильної відповіді.

1.Проблема буття і небуття вперше поставлена в філософії:

А) Геракліта;

Б) Парменіда;

В) Емпедокла;

Г) Платона.

2.Буття має сенс лише як людське буття в концепції:

А) К. Поппера;

Б) О. Конта;

В) Т. де Шардена;

Г) М. Хайдеггера.

3. Поняття буття Г. Лейбніц виводить з:

А) внутрішнього досвіду людини;

Б) мислення людини;

В) Божественної сутності;

Г) точки «Омега».

4. Хто з мислителів починає побудову своєї філософської системи з найабстрактнішого поняття – з чистого буття:

А) І. Кант;

Б) А. Шопенгауер;

В) Б. Спіноза;

Г) Г. Гегель.

5. «Бути – значить бути в сприйнятті». Ця теза належить:

А) Г. Лейбніцу;

Б) Дж. Берклі;

В) Р. Декарту;

Г) Ф. Бекону.

6. Субстанційний підхід до буття (субстанція як неруйнівний і незмінний субстрат буття) характерний для філософії:

А) доби еллінізму;

Б) середньвіччя;

В) ХХ століття;

Г) Нового часу.

7. Онтологічний доказ буття Бога запропонований:

А) Августином;

Б) Абеляром;

В) Ф. Аквинським;

Г) Б. Паскалем.

8. Істинне буття як «царство чистих думок і краси», як щось розумоосяжне на відмінність від світу чуттєвих речей розглядає:

А) Аристотель;

Б) Платон;

В) Емпедокл;

Г) Августин.

9. Істинне буття – діяльнісне Я, матеріальне буття – її продукт. Така позиція сформована:

А) І. Фіхте;

Б) Г. Гегелем;

В) І. Кантом;

Г) Л. Фейєрбахом

10. Поняття «Буття-до-смерті» виведене:

А) Ж.-П. Сартром;

Б) К. Ясперсом;

В) М. Хайдеггером;

Г) Ф. Ніцше.

11. «Буття- у- світі», за М. Хайдеггером, -це:

А) людина в контексті суспільних явищ і процесів;

Б) внутрішнє, апріорне визначення людини, її суб’єктивне буття;

В) людина в контексті природних явищ;

Г) буття людини як космічної істоти.

12. Реляційна концепція простору і часу – це:

А) атомістичне вчення Левкіппа та Демокріта;

Б) уявлення про фізичну реальність на основі СТО і ЗТО А. Ейнштейна;

В) уявлення про Всесвіт І.Ньютона;

Г) механістичний детермінізм Лапласа.

13. Фізичний вакуум – це:

А) особливий різновид матерії, що забезпечує взаємодії матеріальних об’єктів;

Б) основний різновид матерії, що має масу;

В) нижчий енергетичний стан квантового поля;

Г) світ від атомів до елементарних часток.

14. На сучасному етапі розвитку природознавства дослідники розрізняють наступні різновиди матерії:

А) речовина та фізичне поле;

Б) речовина та фізичний вакуум;

В) фізичне поле та фізичний вакуум;

Г) речовина, фізичне поле та фізичний вакуум.

15. Матерія ототожнюється з речовиною в матеріалістичній філософії:

А) доби Відродження;

Б) Нового часу;

В) ХІХ століття;

Г) ХХ століття.

16. До форм суспільної свідомості не належить:

А) політична свідомість;

Б) правосвідомість;

В) мораль;

Г) ідеологія.

17. Суспільна психологія –це:

А) цілісна система ідей і поглядів, що відбиває умови життя людей, їх буття, а також цілісні програми дій;

Б) система почуттів, емоцій, переконань, в яких відбиваються насамперед умови буття людей;

В) почуття, настрої, емоції, поведінкові установки певної соціальної групи або суспільства у цілому, що виявляються в процесі реалізації виключно політичних цілей і завдань;

Г) сукупність переконань людей, що- до правомірності чи неправомірності своїх обов’язків, прав і вчинків в суспільстві.

18. Свобода ототожнена з екзистенцією в концепції:

А) К. Ясперса;

Б) С. К’єркегора;

В) Г. Марселя;

Г) Е. Гуссерля.

19. Свобода –це:

А) можливість людини робити те, що вона хоче;

Б) вміння діяти на основі пізнаної необхідності;

В) вміння підкорити все своїй волі;

Г) пізнання об’єктивних законів світу.

20. Вчення про свободу як добровільне підкорення історичній необхідності, що засноване на пізнанні цієї необхідності, належить:

А) Й. Фіхте;

Б) Л. Фейєрбаху;

В) А. Шопенгауеру;

Г) І. Канту.

21. Політична система це -:

А) сукупність державних і громадських організацій, за допомогою яких здійснюється влада у суспільстві, а також політичних і правових відносин та відповідних їм норм;

Б) сукупність державних і громадських організацій;

В) система політичних і правових норм;

Г) держава в єдності трьох форм влади – законодавчої, виконавчої і судової.

22. Головним інститутом політичної системи є:

А) політичні партії;

Б) держава;

В) профспілки;

Г) громадські організації.

23. Найбільш адекватно культуру можна визначити як:

А) сукупність різноманітних способів діяльності та її результатів, поведінку, спілкування людей;

Б) «другу природу», все що зроблено людиною;

В) процеси спілкування та поведінку людей;

Г) духовний світ людини.

24. Цицерон вживав термін «культура» в значенні:

А)обробка людиною грунту;

Б) розумової діяльності, виховання;

В) норм поведінки;

Г) результатів людської діяльності.

25. Термін «цивілізація» запроваджений:

А) Г. Гегелем;

Б) В. Р. Мірабо;

В) Ф. Енгельсом;

Г) Т. Парсонсом.

26. Культура як сукупність символічних форм визначена в концепції:

А) О. Шпенглера;

Б) П. Сорокіна;

В) Е. Касірера;

Г) Ю. Хабермаса.

27. Поділ культур на до індустріальні, індустріальні та постіндустріальні є зразком підходу до типології культур, що має назву:

А) цивілізаційного;

Б) формаційного;

В) лінійного;

Г) еволюційного.

28. Цивілізацію можна визначити як:

А) культуру загалом;

Б) антипод культури;

В) духовні аспекти культури;

Г) соціальне буття культури.

29. За О.Шпенглером цивілізація –це:

А) заключна стадія розвитку будь-якої культури, яка розуміється як епоха занепаду і протиставлення цілісності і органічності культури;

Б) соціальне буття культури;

В) ступінь суспільного розвитку, що слідує за варварством;

Г) синонім культури.

30. Філософське вчення про цінності та їх природу –це:

А) праксеологія;

Б) аксіологія;

В) епістемологія;

Г) феноменологія.

31. Цінність як ідеальне буття, буття норми, що співвідноситься з «чистою» трансцендентальною свідомістю, розглядається:

А) В. Віндельбандом, Г. Ріккертом;

Б) М. Вебером;

В) І. Кантом;

Г) П. Сорокіним.

32. Проблема цінностей є центральною в творчості:

А) В. Липинського;

Б) Дм. Чижевського;

В) О. Кістяківського;

Г) Дм. Донцова.

33. В основі ціннісного ставлення людини до світу лежать:

А) значущість;

Б) істинність;

В) моральність;

Г) нормативність.

34. Проблема цінностей набуває самостійного значення у вченнях:

А) позитивістів;

Б) неокантіанців;

В) неогегельянців;

Г) марксистів.

35. Поняття «цінність» вперше визначення в філософії:

А) Ф. Ніцше;

Б) М. Шелера;

В) А. Бергсона;

Г) І. Канта.

36. Філософська антропологія (Шелер, Гелен, Глесснер) центральною проблемою вважає:

А) цінності;

Б) істину;

В) суспільство;

Г) мислення.

37. Мораль в широкому значенні –це:

А) етика;

Б) реальна поведінка людей;

В) форма суспільної та індивідуальної свідомості;

Г) форма свідомості та моральність.

38. Мислителі Нового часу найчастіше виводили мораль з:

А) суспільних відносин;

Б) природи;

В) космічних законів;

Г) свідомості людини.

39. В середньовічній християнський етичній концепції універсальним принципом моралі вважається:

А) любов;

Б) страждання;

В) борг;

Г) насолода.

40. «Батьком» античної етики називають:

А) Фалеса;

Б) Сократа;

В) Епікура;

Г) Діогена.

41. Прагнення надати етиці статус строгої наукової теорії шляхом використання методів математики, фізики характерне для концепцій:

А) Стародавнього Риму;

Б) доби Відродження;

В) Нового часу;

Г) ХХ століття.

42. Етика гедонізму – це:

А) етика насолоди;

Б) етика боргу;

В) етика свободи;

Г) етика щастя.

43. Софісти запровадили принцип:

А) морального релятивізму;

Б) абсолютизму в розумінні моральних цінностей;

В) гедонізму;

Г) евдемонізму.

44. Евдемонізм – принцип тлумачення і обґрунтування моралі, згідно якому вищим благом людини, метою життя є:

А) щастя;

Б) свобода;

В) любов;

Г) Бог.

45. В сучасній етиці совість розуміється як:

А) здатність людини формулювати моральні зобов’язання, прагнути до їх виконання, контролювати та оцінювати свою поведінку;

Б) моральна повинність;

В) гідність людини;

Г) повага до людей, справедливість, безкорисливість.

46. Користь як насолода чи відсутність страждань – це позиція:

А) утилітаризму;

Б) гедонізму;

В) евдемонізму;

Г) аскетизму.

47. Гедонізм –це етична позиція, що утверджує вищим благом і критерієм людської поведінки:

А) борг;

Б) істини;

В) насолоду;

Г) щастя.

48. Категоричний імператив, за Кантом це:

А) моральний закон, що діє в певних соціокультурних умовах;

Б) основний моральний закон, обов’язковий принцип, яким мають керуватися всі люди;

В) правила індивідуальної поведінки;

Г) всі існуючі в суспільстві моральні норми і приписи.

49. Поняття «апатія» означає:

А) пристрасне бажання будь-чого;

Б) активну дію;

В) безпристрасне відношення до всього, включаючи страждання;

Г) асоціальну поведінку.

50. Праця «Нікомахова етика» належить:

А) Платону;

Б) Сократу;

В) Аристотелю;

Г) Марку Аврелію.

51. Кініки (Антисфен, Діоген Синопський) проголосили вищим благом:

А) внутрішню свободу, аскетичний спосіб життя, презирство до всього зовнішнього;

Б) істину;

В) красу;

Г) єднання з природним світом.

52. Основний принцип етики стоїків:

А) непідкорення законам космосу;

Б) усвідомлення пануючої в світі необхідності і підкорення їй;

В) бажання тілесних та духовних насолод;

Г) суворий аскетизм.

53. Термін «атараксія» означає:

А) спокійний стан духу;

Б) активну життєву позицію;

В) страх перед смертю;

Г) душевні муки, страждання.

54. «Я соромлюся, отже я існую». Ця теза належить:

А) В. Соловйову;

Б) Р. Декарту;

В) А. Шопенгауеру;

Г) Сократу.

55. Різновиди моралі – мораль аристократів (кращих) та мораль рабів (гірших). Така позиція запропонована:

А) І. Кантом;

Б) Ф. Шлейєрмахером;

В) Ф. Ніцше;

Г) А. Камю.

56. Етика прагматизму представлена концепцією:

А) Б. Рассела;

Б) М. Шліка;

В) П. Фейєрабенда;

Г) Дж. Дьюї.

57. Совість, за З. Фрейдом, становить собою:

А) переживання невідповідності своєї поведінки загальним людським вимогам;

Б) «ідеальне Я», super-Ego, яке протистоїть «реальному Я»;

В) переживання невідповідності своєї поведінки перед внутрішнім «Я»;

Г) відчуття загрози втрати гідності.

58. Принцип «у вей» в даосизмі означає:

А) недіяння, слідування природі;

Б) активну життєву позицію;

В) дружні стосунки з іншими людьми;

Г) пошук істини.

59. Поняття «дао» означає:

А) доброчинності;

Б) долю людини;

В) моральні вчинки;

Г) шлях, першооснову буття, універсальний (в тому числі моральний) закон світобудови.

60. Вислів «людина є міра всіх речей» належить:

А) Анаксимену;

Б) Протагору;

В) Горгію;

Г) Анаксагору.

61. Вчення про почуття назвав естетикою:

А) Г. Гегель;

Б) Платон;

В) А. Г.Баумгартен;

Г) Ф. Ніцше.

62. «Найпрекрасніша з мавп потворна в порівнянні з родом людей». Цей вислів, що свідчить про відносність прекрасного, належить:

А) Геракліту;

Б) Платону;

В) Леонардо да Вінчі;

Г) Д. Дідро.

63. Чітку відмінність між тим «що прекрасно» і тим «що таке прекрасне» провів:

А) Аристотель;

Б) Августин;

В) Платон;

Г) Гегель.

64. Мистецтво як перша і недосконала форма абсолютного духу розглядається:

А) І. Кантом;

Б) Г. Гегелем;

В) Ф. Ніцше;

Г) Ф. Шеллінгом.

65. Природа вища за мистецтво, вважає:

А) Д. Дідро;

Б) Ж.-Ж. Руссо;

В) Ш.-Л. Монтес’є;

Г) Вольтер

66. Джерелом естетичного начала Платон оголосив:

А) природу;

Б) ідею;

В) людину;

Г) космос.

67. Питання про необхідність історичного підходу до художньої культури вперше порушене:

А) І. Гердером;

Б) І. Кантом;

В) Гегелем;

Г) Ф. Ніцше.

68. Поняття канону, умовності, лаконічності розроблялися в естетиці:

А) античності;

Б) середньовіччя;

В) Відродження;

Г) Нового часу.

69. Необхідність виокремлення естетики як самостійного розділу філософії була доведена:

А) Вольтером;

Б) А. Г. Баумгартеном;

В) І. Г. Гердером;

В) І. Кантом.

70. Класицизм – напрям в естетиці:

А) античної доби;

Б) середньовіччя;

В) Відродження;

Г) Нового часу.

71. Нірвана в буддизмі –це:

А) відчуття повного злиття з Богом;

Б) усвідомлення свого місця і призначення в створеному Богом світі;

В) відчуття повноти буття;

Г) вгасання, стан за якого віруючий звільнений від відчуттів, пристрастей, страждань, думок.

72. Засновником буддизму вважається:

А) Заратуштра;

Б) Нанок;

В) Сіддхартха Гаутама;

Г) Махавіра.

73. Архат –це:

А) особа, що пройшла шлях чотириступеневого духовного вдосконалення (буддизм);

Б) мусульманський священник;

В) іудейський священник;

Г) шлях спасіння в буддизмі.

74. Буддистська Священна книга має назву:

А) «Авеста»;

Б) «Трипітака»;

В) «Тора»;

Г) «Сунна».

75. Намаз – це:

А) щоденна трьохразова молитва мусульман;

Б) щотижнева молитва мусульман;

В) щоденна п’ятиразова молитва мусульман;

Г) святкова молитва мусульман.

76. «Чотири благородних істини» сформульовані у:

А) буддизмі;

Б) джайнізмі;

В) даосизмі;

Г) ісламі.

77. Суна-це:

А) одне з джерел віровчення ісламу;

Б) джерело віровчення буддизму;

В) джерело віровчення джайнізму;

Г) джерело віровчення іудаїзму.

78. Імаміти – найчисленніша течія в:

А) суннізмі;

Б) шиїзмі;

В) бахаїзмі;

Г) зороастризмі.

79. Іслам в перекладі з арабського:

А) пророцтво;

Б) вчення Аллаха;

В) покірність;

Г) аскеза.

80. Суніти і шиїти – напрями:

А) джайнізму;

Б) даосизму;

В) ісламу;

Г) буддизму.

81. Хадж – це:

А) мусульманське право;

Б) свято;

В) паломництво в Мекку;

Г) дотримання посту.

82. Засновником ісламу є:

А) Мухаммед;

Б) Сіддхартха Гаутама;

В) Лао-цзи;

Г) Мойсей.

83. В Україні іслам репрезентований:

А) двома духовними управліннями;

Б) трьома Духовними управліннями;

В) одним Духовним управлінням;

Г) чотирма Духовними управліннями.

84. Кааба –це:

А) головне святилище ісламу, споруда в мечеті Мекки;

Б) мусульманський піст;

В) мусульманське свято;

Г)священна книга мусульман.

85. Інститут верховного керівництва мусульманського релігійною громадою, який зосереджує світську і духовну владу, - це:

А) закят;

Б) ніках;

В) джиназа;

Г) імамат.

86. Свобода совісті – це:

А) право громадян слідувати чи не слідувати принципам і нормам загальнолюдської моралі;

Б) право людини мати свої власні переконання політичного спрямування;

В) право громадян сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти релігійні культи або бути атеїстом;

Г) поведінка людини, що відповідає її власним бажанням.

87. Закон «Про свободу совісті та релігійні організації в Україні прийнято в:

А) 1991 р.;

Б) 2001 р.;

В) 2005 р.;

Г) 2012 р.;

88. Анімізм – це:

а) Віра в існування душі та духів, які керують матеріальним світом;

б) Віра в надприродні властивості предметів;

в) Віра у містичний зв'язок племені з певним видом рослин або тварин;

г) Віра в здатність людини своїми діями або словами впливати на навколишню реальність.

89. Тотемізм – це:

а) Віра в існування душі та духів, які керують матеріальним світом;

б) Віра в надприродні властивості предметів;

в) Віра у містичний зв'язок племені з певним видом рослин або тварин;

г) Віра в здатність людини своїми діями або словами впливати на навколишню реальність.

90. Магія – це:

а) Віра в існування душі та духів, які керують матеріальним світом;

б) Віра в надприродні властивості предметів;

в) Віра у містичний зв'язок племені з певним видом рослин або тварин;

г) Віра в здатність людини своїми діями або словами впливати на навколишню реальність.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Августин Блаженный Творения: в 4 т. – Т. 1: Об истинной религии / Аврелий Августин. – СПб.: Алатейя; К.: УЦИММ Пресс, 2000. – 742 с.

2. Американская философия искусства. Основные концепции второй половины XX века – антиэссенциализм, перцептуализм, институционализм. Антология / [Под ред. Б. Дземидока, Б. Орлова]. – Екатеринбург: «Деловая книга», Бишкек: «Одиссей». – 1997. – 320 с.

3. Аналитическая философия: становление и развитие (Антология). / [Общ. ред., сост. и вступ. ст. А. Ф. Грязнова]. – М.: «Дом интеллектуальной книги»; «Прогресс-Традиция», 1998. – 528 с.

4. Андрущенко В. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. У 2-х т. / В. Андрущенко, М. Михальченко. – Т. 2. – К.: Генеза, 1993. – 317 с.

5. Античная философия: Энциклопедический словарь / [Е. В. Афанасин, Т. Ю. Бородай, Н. В. Брагинская и др.; отв. ред. М. А. Солопова]. – М.: Прогресс-Традиция, 2008. – 896 с.

6. Антонов А. И. Социология семьи / А. И. Антонов, В. М. Медков. – М.: Изд-во МГУ; Изд-во Международного университета бизнеса и управления, 1996. – 304 с.

7. Афанасьева Т. М. Семья / Т. М. Афанасьева. – М.: Просвещение, 1985. – 224 с.

8. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.

9. Блощинська В. А. Етика. Практикум: Навч. посібник / В. А. Блощинська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 248 с.

10. Борев Ю. Б. Эстетика: Учебник / Ю. Б. Борев. – М.: Высш. шк., 2002. – 511 с.

11. Будко В. В. Философия науки: учеб. пособие / В. В. Будко. – Харьков: Консум, 2005. – 268 с.

12. Бычков В. В. Эстетика: Учебник / В. В. Бычков. – М.: Гардарики, 2004. – 556 с.

13. Гайденко П. П. Прорыв к трансцендентному: Новая онтология ХХ века / П. П. Гайденко. – М.: Республика, 1997. – 495 с.

14. Гидденс Э. Трансформация интимности. Сексуальность, любовь и эротизм в современных обществах / Энтони Гидденс. – СПб.: Питер, 2004. – 208 с.

15. Гришанов И. В. Философия: Учебное пособие / И. В. Гришанов. – Херсон: Айлант, 2008. – 264 с.

16. Гришунин С. И. Философия науки: Основные концепции и проблемы: Учеб. пособие / С. И. Гришунин. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 224 с.

17. Демидов А. Б. Философия и методология науки: Курс лекций / А. Б. Демидов. – Витебск: Издательство УО «ВГУ им. П. М. Машерова», 2006. – 94 с.

18. Доброхотов А. Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии / А. Л. Доброхотов. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 248 с.

19. Добрынина В. И. Философия XX века. Учебное пособие / В. И. Добрынина. – М.: ЦИНО общества «Знание» России, 1997. – 288 с.

20. Зотов А. Ф. Современная западная философия: Учеб. / А. Ф. Зотов. – М.: Высш. шк., 2005. – 781 с.

21. Иванов В. Г. История этики средних веков / В. Г. Иванов. – СПб.: Изд-во «Лань», 2002. – 464 с.

22. Ильин В. В. Аксиология / В. В. Ильин. – М.: Изд-во МГУ, 2005. – 216 с.

23. История философии: Энциклопедия / [Составит. и гл. научн. ред. А. А.Грицанов]. – Мн.: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. – 1376 с.

24. История этических учений: Учебник. / Под ред. А. А. Гусейнова. – М.: Гардарики, 2003. – 911 с.

25. Каган М. С. Эстетика как философская наука. Университетский курс лекций / М. С. Каган. – СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1997. – 544 с.

26. Калінін Ю. А. Релігієзнавство: Підручник / Ю. А. Калінін, Є. А. Харьковщенко. – К.: Наукова думка, 2000. – 352 с.

27. Канарский А. С. Диалектика эстетического процесса / А. С. Канарский. – К.: ЗАО «Мироновская типография», 2008. – 378 с.

28. Кант И. Лекции по этике / Иммануил Кант. – М.: «Республика», 2000. – 431 с.

29. Кислюк К. В. Релігієзнавство: Підручник / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. – К.: Кондор, 2004. – 646 с.

30. Классики мирового религиоведения. Антология. Т. 1. / [Пер. с англ., нем., фр. Сост и общ. ред. А. Н. Красикова]. – М.: Канон+, 1996. – 496 с.

31. Контексты современности: актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории: Хрестоматия / [Сост. и общ. ред. С. А. Ерофеев]. – Казань: Изд-во Казан, ун-та, 2000. – 176 с.

32. Концепции современного естествознания / Под ред. Л. А. Михайлова. – СПб.: Питер, 2008. – 336 с.

33. Космос и душа. Учения о Вселенной и человеке в античности и средние века. / [Общ. ред. П. П. Гайденко, В. В. Петров]. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. – 880 с.

34. Космос и душа. Учения о Вселенной и человеке в античности и средние века. – Вып. 2. / [Ред. А. В. Серёгин]. – М.: Прогресс-Традиция, 2010. – 512 с.

35. Кремень В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – 528 с.

36. Кривцун О. А.Эстетика: Учебник / О. А. Кривцун. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 434 с.

37. Кун Т. Структура научных революций / Томас Кун. – М.: OZON, 2009. – 310 с.

38. Лакатос И. История науки и её рациональные реконструкции / Имре Лакатос. // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М.: Прогресс, 1978. – С. 203-235.

39. Лошаков Р. А. Различие и тождество в греческой и средневековой онтологии / Р. А. Лошаков. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, Изд-во Русской христианской гуманитарной академии, 2007. – 233 с.

40. Лубський В. І. Релігієзнавство: підручник / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. – К.: Академвидав, 2002. – 432 с.

41. Майнцер К. Сложносистемное мышление. Материя, разум, человечество. Новый синтез. / К. Майнцер. – М.: Книжный дом Либроком, 2009. – 464 с.

42. Малахов В. А. Етика. Курс лекцій: Навч. посібник / В. А. Малахов. – К.: Либідь, 2006. – 384 с.

43. Маньковская Н. Б. Эстетика постмодернизма / Н. Б. Маньковская. – СПб.: Алатейя, 2000. – 347 с.

44. Мир философии: Книга для чтения. В 2-х ч. – Ч. 1. Исходные философские проблемы, понятия и принципы / [Сост. П. С. Гуревич, В. И. Столяров]. – М.: Политиздат, 1991. – 672 с.

45. Мир философии: Книга для чтения. В 2-х ч. – Ч. 2. Человек. Общество. Культура / [Сост. П. С. Гуревич, В. И. Столяров]. – М.: Политиздат, 1991. – 624 с.

46. Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. Т. 2. / [Пер. с англ., нем., фр. Сост и общ. ред. А. Н. Красикова]. – М.: Канон+, 1998. – 432 с.

47. Моисеева Н. А. Философия: Краткий курс / Н. А. Моисеева, В. И. Сороковикова. – СПб.: Питер, 2008. – 352 с.

48. Мюллер Ф. М. Введение в науку о религии: Четыре лекции, прочитанные в Лондонском Королевском институте в феврале-марте 1870 года. / [Пер. с англ., предисловие и комментарии Е. Элбакян. Под общей редакцией А. Н. Красикова]. – М.: Книжный дом «Университет»: Высшая школа, 2002. – 264 с.

49. Нижников С. А. Философия: курс лекций / С. А. Нижников. – М.: Изд-во «Экзамен», 2006. – 383 с.

50. Новая философская энциклопедия: в 4 т. / [Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В. С. Степин]. — М.: Мысль, 2000 – 2001.

51. Новейший философский словарь / [Сост. А. А. Грицанов]. – Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. – 896 с.

52. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс: Сб. / Хосе Ортега-и-Гассет. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2002. – 509 с.

53. Основы антропологии: Хрестоматия. Часть I / [Сост. и вст. ст. Н. Г. Григорьевой]. – Хабаровск: Изд-во ДВГУПС, 2001. – 142 с.

54. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій: Навч. посібник / В. Л. Петрушенко. – Львів, 2005. – 506 с.

55. Печчеи А. Человеческие качества / Аурелио Печчеи. – М.: Прогресс, 1985. – 312 с.

56. Пирс Ч.С.Избранные философские произведения / Чарльз Сандерс Пирс. – М.: Логос, 2000. – 448 с.

57. Поппер К. Объективное знание: Эволюционный подход / Карл Поппер. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 381 с.

58. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы. / Бертран Рассел. – М.: ТЕРРА – Кн. клуб: Республика, 2000. – 388 с.

59. Рюмина М. Т. Эстетика смеха: Смех как виртуальная реальность / М. Т. Рюмина. – М.: Книжный дом «Либриком», 2010. – 320 с.

60. Садохин А. П.Концепции современного естествознания: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарным специальностям и специальностям экономики и управления / А. П. Садохин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 447 с.

61. Семёнов В. С. Уроки ХХ века и путь в ХХІ (Социально-философский анализ и прогноз) / В. С. Семёнов. – М.: ИФ РАН, 2000. – 411 с.

62. Сидоренко О. П. Релігієзнавство: Підручник / О. П. Сидоренко. – К.: Знання, 2008. – 470 с.

63. Современная западная философия. Энциклопедический словарь. / [Под ред. о. Хеффе, В. С. Малахова, В. П. Филатова при участии Т. А. Дмитриева. Ин-т философии]. – М.: Культурная революция, 2009. – 392 с.

64. Спиркин А. Г. Философия: Учебник / А. Г. Спиркин. – М.: Гардарики, 2002. – 736 с.

65. Столович Л. Н. Красота. Добро. Истина: Очерк истории эстетической аксиологии / Л. Н. Столович. – М.: Республика, 1994. – 464 с.

66. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посіб. / [Упоряд. В. Лях]. – К.: Либідь, 1996. – 384 с.

67. Сычев А. А. Природа смеха / А. А. Сычев. – Саранск: Изд-во Мордовского ун-та, 2003. – 176 с.

68. Тайлор Э. Первобытная культура / Эдвард Беннет Тайлор. – М.: Политиздат, 1989. – 573 с.

69. Тейяр де Шарден П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден. – М.: АСТ, 2002. – 554 с.

70. Тойнби А. Дж. Постижение истории / Арнольд Джозеф Тойнби. – М.: Айрис-пресс, 2006. – 640 с.

71. Тофтул М. Г. Етика: Підручник / М. Г. Тофтул. – К.: Академія, 2005. – 416 с.

72. Фейерабенд, П. Избранные труды по методологии науки / [Пер. с англ. и нем. А. Л. Никифорова; общ. ред. И. С. Нарского]. – М.: Прогресс, 1986. – 542 с.

73. Философия: Учеб. / [под ред. А. Ф. Зотова, В. В. Миронова, A. B. Разина]. – М.: Академический Проект; Трикста, 2004. – 688 с.

74. Философия природы в античности и средние века. / [Общ. ред. П. П. Гайденко, В. В. Петров]. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 608 с.

75. Философия науки: учеб. пособие / В. П. Кохановский, В. И. Пржиленский, Е. А. Сергодеева; Отв. ред. В. П. Кохановский. – М.; Ростов н/Д: МарТ, 2005. – 492 с.

76. Філософія: Навч. посібник. / за ред. І. Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2003. – 457 с.

77. Фома Аквинский Онтология и теория познания: фрагменты сочинений / [Перевод и вступ. ст. Гайденко В. П.]. – М.: Институт философии РАН, 2001. – 207 с.

78. Хайдеггер М. Основные проблемы феноменологии / Мартин Хайдеггер. – М.: Высшая Религиозно-философская школа, 2001. – 257 с.

79. Хайдеггер М. Что зовется мышлением? / Мартин Хайдеггер. – М.: Издательский дом «Территория будущего», 2006. – 320 с.

80. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / Самюэль Хантингтон. – М.: АСТ, 2006. – 261 с.

81. Хрестоматия по философии: Учебное пособие / [сост. А. Р. Абдулин]. – Уфа, 2003. – 439 с.

82. Хрестоматия по философии: Учебное пособие / [сост. А. А. Радугин]. – М.: Центр, 2001. – 416 с.

83. Хюбнер Б. Произвольный этоc и принудительность эстетики / Бенно Хюбнер. – Мн.: Пропилеи, 2000. – 152 с.

84. Чанышев А. Н. Философия Древнего мира (история философии) / А. Н. Чанышев. – М.: Высш. шк., 1999. – 703 с.

85. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. Древний мир – эпоха Просвещения / [Редкол.: И. Т. Фролов и др.; Сост. П. С. Гуревич]. – М.: Политиздат, 1991. – 422 с.

86. Черній А. М. Релігієзнавство: Підручник / А. М. Черній. – К.: Академвидав, 2005. – 352 с.

87. Черняков А. Г. Онтология времени. Бытие и время в философии Аристотеля, Гуссерля и Хайдеггера / А. Г. Черняков. – СПб.: Высшая религиозно-философская школа, 2001. – 460 с.

88. Шелер М. Человек и история / Макс Шелер. // Человек: образ и сущность: (Гуманитарные аспекты). Ежегодник. – М., 1991. – С. 133-159.

89. Эко У. История красоты / Умберто Эко. – М.: Слово, 2007. – 440 с.

90. Эко У. История уродства / Умберто Эко. – М.: Слово, 2007. – 456 с.

91. Эстетика и теория искусства ХХ века: Хрестоматия. / [Сост. С. А. Мигунов и Н. А. Хренов]. – М.: Прогресс-Традиция, 2008. – 689 с.

92. Этика: Энциклопедический словарь. / [Под ред. Р. Г. Апресяна и А. А. Гусейнова]. – М.: Гардарики, 2001. – 671 с.

93. Ясперс К. Смысл и назначение истории: Истоки истории и ее цель / Карл Ясперс. – М.: Республика, 1994. – 527 с.

Дата добавления: 2015-05-22