НРЧ – необхідний робочий час

А це означає, що норма додаткової вартості точно виражає ступінь експлуатації найманих працівників капіталістами.

Від норми додаткової вартості слід відрізняти її масу. Маса додаткової вартості – це її абсолютна величина. Між масою і нормою додаткової вартості існує функціональний зв'язок. З формули m^/ = % виходить, що

Для того, щоб визначити масу додаткової вартості, виробленої не одним, а всіма робітниками даного підприємства (фірми, корпо­рації), необхідно норму додаткової вартості помножити не на вартість однієї робочої сили, а на всю величину змінного капіталу. Розрахунок робиться за формулою:

M = ,

(6.9)

де М – маса додаткової вартості;

m – додаткова вартість, створена за день одним робітником;

v – змінний капітал, що витрачається щоденно на купівлю однієї робочої сили;

V – загальна сума змінно­го капіталу.

6.4. Додаткова вартість і прибуток.

Результатом будь – якого виробництва в умовах ринкової економіки є товар, вартість якого включає три компоненти і розраховується за формулою:

W = c + v + m,

(6.10)

де W – вартість товару;

с – вартість спожитих засобів виробництва;

v – вартість робочої сили;

m – додаткова вартість.

Вартість (втілена в товарі праця) – це те, в що обходиться товар для суспільства. Для підприємця виробництво товару обходиться значно дешевше, бо він оплачує лише витрати капіталу на виробництво. А саме: витрати постійного капіталу на купівлю засобів виробництво й змінного – на купівлю робочої сили, тобто с+v. Те що коштує товар для підприємця (капіталіста) називається витратами виробництва. Якщо позначити витрати виробництва через К, то отримаємо формулу:

К = с + v,

(6.11)

де К – витрати виробництва;

с – вартість спожитих засобів виробництва;

v – вартість робочої сили.

Витрати виробництва виражають не всю вартість, а тільки її частину, яка дорівнює вартості за вирахуванням додаткової вартості:

W – m = K,

(6.12)

де W – вартість товару;

m – додаткова вартість;

К – витрати виробництва.

Тому додаткова вартість входить у вартість товару, але не входить у витрати виробництва, бо вона нічого не коштує підприємцю. Ця різниця і створює для підприємця можливість перекривати витрати на виробництво й одержувати прибуток.

Дата добавления: 2015-05-22