За цією системою також передбачаються премії за оцінкою заслуг. 3 страница

11. Охарактеризуйте негативні й позитивні наслідки конкурентної боротьби. Які функції виконує конкуренція в економіці?

12. Виробник свої зусилля спрямовує на зниження витрат виробництва. Який метод конкуренції він використовує? А якщо він підвищує якість продукції?

Тести для самоконтролю

1. Яке визначення найточніше розкриває сутність ринку:

а) місце торгівлі товарами;

б) інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг;

в) сукупність відносин попиту й пропонування;

г) відносини, що виникають між людьми у сфері обміну та здійснюються відповідно до законів товарного виробництва.

2. Визначити, що являє собою монополістична конкуренція:

а) багато підприємств продають подібні товари, намагаючись надати їм унікальних властивостей;

б) домінування на ринку певного виробника;

в) наявність на ринку єдиного виробника;

г) домінування на ринку обмеженої кількості виробників.

3. Яка з наведених характеристик суперечить поняттю «ринок досконалої конкуренції»:

а) велика кількість продавців; б) виробник може впливати на ринкову ціну; в) відносно легкий вхід виробників у конкретний ринок; г) велика різноманітність товарів.

4. Коли ви купуєте морозиво, яку функцію виконують гроші:

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу платежу;

г) засобу нагромадження.

5. Укажіть, яке визначення розкриває сутність грошей:

а) гроші – це особливий товар, що виконує роль загального еквівалента;

б) гроші – це банкноти й монети, забезпечені резервами Національного банку;

в) гроші – це будь-який обмежений ресурс суспільства;

г) гроші – це монети, забезпечені резервами Національного банку.5.1. Попит і його детермінанти

Стан ринкової економіки, рівень її розвитку, основні проблеми ринкової організації виробництва відображаються через механізм попиту та пропозиції. У ринковій економіці ці категорії є одними з фундаментальних.

Уперше фразу «попит та пропозиція» використав Джеймс Денхем Стюарт у своїй праці «Принципи політичної економії», що була опублікована в 1767 р. Цей термін також був застосований такими видатними економістами-класиками як, Адам Сміт і Давид Рікардо у відповідних працях «Причини багатства народів» та «Принципи політичної економії та оподаткування».

Бажання отримати певні товари або послуги із часом можуть перетворитися на потребу. Якщо потреба може бути задоволена тільки за певну плату, то виникає така економічна категорія, як попит. Отже, попит ‑ це представлена на ринку потреба в економічних благах при даних цінах. Коли ми говоримо попит, то маємо на увазі його грошове вираження. Тому попит ‑ це платоспроможна потреба, яку споживачі можуть задовольнити, придбавши певні блага.

Попит пов’язує кількість благ, що купуються, із тими варіантами, від яких треба відмовитися заради придбання цих благ.

Між кількістю матеріального блага, яке споживач хоче придбати, і ціною, сплаченою за його придбання, існує обернено пропорційна залежність. За високу ціну можна купити менше матеріальних благ, а за нижчу ‑ більше. Така залежність становить суть закону попиту.

Закон попиту ‑ закон, згідно з яким зниження ціни призводить до збільшення величини попиту й навпаки.

При цьому припускаємо, що одночасно із ціною не змінюються інші чинники (доходи тощо), які можуть компенсувати наслідки її зміни.

Слід розуміти, що попит і величина попиту не є тотожними категоріями. Величина (обсяг) попиту ‑ кількість товару, яку бажає й може придбати споживач (споживачі) в певний проміжок часу за деякою ціною з діапазону можливих цін за інших незмінних умов.

Закон попиту виражається через економічну поведінку споживача. Готовність споживача купити більше товару за нижчою ціною пояснюється такими причинами:

– дохід споживача завжди обмежений, тому об’єктивно за меншу ціну він може купити більше товару;

– поведінка споживача пояснюється ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач придбає більше товару, не обмежуючи себе в споживанні інших благ;

– при купівлі товарів на споживача впливає також ефект заміщення ‑ зміна в споживанні товару як наслідок зміни ціни цього товару стосовно цін на інші товари. Цей ефект указує на те, що споживач замінює дорогі товари дешевшими.

Існуюче співвідношення між ринковою ціною й кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічно кривою попиту.

Візьмемо для прикладу такі дані (табл.5.1).

Таблиця 5.1. Попит на картоплю індивідуального споживача
(гіпотетичні дані)

Комбіна­ції	Ціна, г. о.	Картопля, кг
A
B
C
D
E

Ціна (незалежна змінна) відкладається на осі ординат, попит (залежна змінна) ‑ на осі абсцис (рис. 5.1). Загальновизнане формулювання кривої попиту D походить від першої літери англійського слова Demand (попит).

Рис. 5.1. Крива попиту

Крива попиту показує від’ємну пропорційну залежність між ціною Р (Prіce) і кількістю товару Q (Quantіty), яку покупець бажає й може купити, тобто вона показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час.

Уперше графічний метод дослідження залежності попиту від ціни запровадив англійський економіст Альфред Маршал у праці «Принципи економіки», яка була видана в 1890 р.

Функція попиту ‑ функція, яка визначає величину попиту залежно від факторів, що впливають на нього.

Найважливіший чинник впливу на попит ‑ ціна на одиницю товару. Тому функція попиту може бути виражена рівнянням:

,

(5.1)

де Q_D ‑ обсяг попиту або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем;

Р ‑ ціна одиниці товару.

Коли діє ціновий чинник (рис. 5.2), відбувається зміна величини попиту. Якщо при зменшенні ціни від Р₁ до Р₂ обсяг попиту збільшується від Q₁ до Q₂, ми говоримо про зміну величини попиту від a до b, тобто дія цінових факторів приводить до зміни величини попиту, що спостерігається в процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною.

Ціна ‑ найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують інші чинники, які впливають на нього. Що ж відбувається, коли діють нецінові чинники попиту?

Рис. 5.2. Зміна величини попиту

Нецінові чинники попиту:

– Смаки споживачів. Можуть змінюватися під впливом реклами або зміни в моді чи внаслідок появи нових продуктів. Сприятливі зміни в уподобаннях спричинять зростання попиту й навпаки.

– Грошові доходи споживачів. При зростанні доходів зростає купівельна спроможність споживачів і це викликає збільшення попиту. Однак на деякі товари, які можна замінити дорожчими та якіснішими, попит зі зростанням доходу може зменшуватись.

– Зміна цін на споріднені товари впливає на попит в обох напрямках. Це залежить від того, чи споріднений товар замінює досліджуваний продукт чи доповнює його.

Наприклад, чай і кава є товарами-замінниками (субститутами), оскільки один із них може замінити інший у споживанні, то попит на чай зросте, якщо збільшиться ціна на каву.

З іншого боку, олівець є товаром-доповнювачем (комплементом) відносно зошита, тобто вони використовуються разом. Якщо зростає ціна на товар-комплемент, то зменшується попит і на цей товар і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на зошит призводить до зменшення попиту на нього. А відтак зменшується попит як на зошити, так і на олівці.

Кількість споживачів. Збільшення кількості споживачів на ринку збільшує попит і навпаки.

Сподівання споживачів. Сподівання щодо можливості підвищення цін у майбутньому або щодо збільшення доходів спонукатимуть збільшення поточного попиту на товари й навпаки.

Таким чином, якщо діє один із нецінових чинників, то відбувається зміщення самої кривої попиту в такі положення: переміщення кривої попиту вправо означає збільшення попиту (D₁), вліво – зменшення попиту (D₂) (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Зміна попиту.

У якому напрямку відбувається зміщення кривої попиту D₁ або D₂, залежить від того, яким є вплив нецінового чинника (табл.5.2).

Таблиця 5.2. Чинники зміщення кривої попиту

Вліво	Вправо
1.	Зниження ціни альтернативного товару	1.	Зростання ціни альтернативного товару
2.	Зростання ціни доповнюючого товару.	2.	Зниження ціни доповнюючого товару
3.	Зростання доходу споживача (товар нижчої якості)	3.	Зниження доходу споживача (товар нижчої якості)
4.	Зменшення доходу споживача (нормальний товар)	4.	Зростання доходу споживача (нормальний товар)
5.	Сподівання споживача майбутнього зниження цін.	5.	Сподівання споживача майбутнього підвищення цін.
6.	Зменшення привабливості товару	6.	Збільшення привабливості товару

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит – це попит на певний товар окремого споживача. Ринковий попит – це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни. Він залежить від тих самих детермінант, які впливають на індивідуальний попит.

5.2. Пропозиція: зміст і чинники, що на неї впливають

Пропозиція ‑ це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовляти й продавати на ринку при визначеному рівні цін на них.

Пропозиція певного товару визначає взаємозв’язок між ринковою ціною й кількістю товару, що продається.

Між ціною й кількістю товару, що продається, існує прямо пропорційна залежність, тобто чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару буде виготовлений і запропонований до продажу й навпаки. Ця залежність називається законом пропозиції.

Обсяг пропозиції ‑ це кількість товару, яку продавець бажає та може запропонувати за одиницю часу за певної ціни.

Залежність між ціною й обсягом товару описується графічно за допомогою кривої. Крива пропозиції S позначається першою літерою англійського слова Supply (пропозиція). Ціна (незалежна змінна) відкладається на осі ординат, а пропозиція (залежна змінна) - на осі абсцис. Візьмемо для прикладу такі дані (табл.5.3).

Таблиця 5.3. Пропозиція картоплі індивідуальним виробником
(гіпотетичні дані)

Комбіна­ції	Ціна, г. о.	Картопля, кг
A
B
C
D
E

Інформація, подана в таблиці, у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропозиції (рис. 5.4).

Крива пропозиції ‑ це крива, що має додатний нахил і показує, який обсяг товару можуть і бажають виготовити та продати виробники за різними цінами в даний час.

Рис. 5.4. Крива пропозиція

Функція пропозиції може бути виражена рівнянням:

,

(5.2)

де Q_S ‑ обсяг пропозиції;

P ‑ ціна товару.

Під впливом ціни (цінового чинника) змінюється величина пропозиції, тобто відбувається рух по кривій від однієї точки до іншої (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Зміна обсягу пропозиції

Під дією нецінових чинників відбувається переміщення кривої пропозиції (S): вправо означає збільшення пропозиції (S₁), переміщення кривої пропозиції вліво означає її зменшення (S₂).

Переміщення кривої пропозиції (S) вправо чи вліво означає, що пропозиція збільшується або зменшується при тій самій ціні (рис.5.6).

Рис. 5.6. Зміна пропозиції

Проаналізуємо вплив нецінових чинників на пропозицію (табл.5.4).

Таблиця 5.4. Чинники зміщення кривої пропозиції

Вліво	Вправо
1.	Зростання цін на ресурси.	1.	Зниження цін на ресурси.
2.	Зростання цін на товари, що виробляються з тієї самої сировини.	2.	Зниження цін на товари, що виробляються з тієї самої сировини
3.	Зростання витрат виробника.	3.	Зниження витрат виробника.
4.	Погіршення умов виробництва.	4.	Удосконалення технологій.
5.	Введення оподаткування виробництва даного товару.	5.	Введення пільгового оподаткування на виробництво даного товару.
6.	Очікування виробників відносно майбутнього зростання цін на товар.	6.	Очікування виробників відносно майбутнього зниження цін на товар.
7.	Зменшення кількості виробників товару.	7.	Збільшення кількості виробників товару.

Ø Ціни на ресурси.

Пропозиції фірми ґрунтуються на витратах виробництва. За додаткові одиниці продукту фірма повинна встановити більш високі ціни, оскільки виробництво цих додаткових одиниць вимагає великих витрат. Звідси випливає, що зниження ресурсних цін знизить витрати виробництва й збільшить пропозицію, тобто перемістить криву пропозиції вправо. Приклад: якщо ціни на насіння й добрива знижуються, можна чекати збільшення пропозиції кукурудзи. І навпаки, підвищення цін на ресурси збільшить витрати виробництва й скоротить пропозицію та змістить криву пропозиції вліво. Наприклад: підвищення цін на залізну руду й кокс збільшує витрати виробництва сталі й веде до скорочення її пропозиції.

Ø Ціни на інші товари.

Зміни цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції продукту. Наприклад:

ü ціна на масло зростає, а на йогурт залишається незмінною, то підприємець, що виробляє йогурти, шукатиме альтернативний спосіб застосування своїх ресурсів і, вірогідно, спрямує їх на виробництво масла, зменшивши тим самим виробництво йогуртів;

ü зниження ціни на пшеницю може спонукати фермера вирощувати і пропонувати до продажу більше кукурудзи по кожній із можливих цін. І навпаки, підвищення ціни на пшеницю може змусити фермерів скоротити виробництво й пропозицію кукурудзи. Фірма, що випускає спортивні товари, може скоротити пропозицію баскетбольних м’ячів, коли підвищується ціна на футбольні.

Ø Технологія.

Удосконалювання технології означає, що відкриття нових знань дозволяє більш ефективно зробити одиницю продукції, тобто з меншою витратою ресурсів. При даних цінах на ресурси знизяться виробничі витрати й збільшиться пропозиція. Приклад: недавні могутні прориви в області надпровідності відкривають перспективи для передачі електричної енергії. Нині при передачі електричної енергії по мідних проводах утрати її складають близько 30%. Як можливий наслідок зазначеного відкриття? Істотне зниження витрат виробництва й збільшення пропозиції ряду продуктів, при виготовленні яких затрачається велика кількість електроенергії.

Ø Податки і дотації.

Підприємства розглядають більшість податків як витрати виробництва. Тому підвищення податків збільшує витрати виробництва й скорочує пропозиції. Дотації вважаються «податком навпаки». Коли держава субсидіює виробництво якого-небудь товару, вона фактично знижує витрати й збільшує його пропозицію.

Ø Чинником впливу є й загальна кількість на ринку продавців товару.

Чим більше виробників (продавців) товару, тим більшою буде ринкова пропозиція. У міру вступу в галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане переміщуватися вправо. Чим менше в галузі фірм, тим меншою виявляється ринкова пропозиція. Це означає, що в міру виходу фірм із галузі крива пропозиції буде переміщуватися вліво.

5.3. Ринкова рівновага

В умовах ринкової економіки взаємодія конкурентних сил приводить до синхронізації цін попиту й цін пропозиції, що зумовлює рівноважність обсягів попиту й пропозиції.

Аналіз взаємодії попиту й пропозиції дає змогу розкрити механізми ринкової рівноваги та розподілу благ.

Координація дій у ринковому господарстві здійснюється за допомогою цін. Це врівноважує ринки, а ціна, що врівноважує кількісні величини попиту й пропозиції, є ціною рівноваги, або рівноважною ціною (Р_Е).

Для того, щоб установити, як визначається конкурентна ціна, треба об’єднати аналіз попиту з аналізом пропозиції. Це об’єднання здійснено в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5. Рівноважна ринкова ціна

Комбіна­ції	Можливі ціни, г. о.	Обсяг попиту за місяць, кг	Обсяг пропозиції за місяць, кг
A
B
C
D
E

Досі всі ціни розглядалися як можливі: «якщо ціна така-то, то сума продажу буде такою-то». Але питання про те, до якого рівня може дійти ціна в реальній ситуації, залишалося без відповіді. Відкритим залишалися питання й про те, скільки буде в такому разі вироблено й спожито. Один лише графік пропозиції не може відповісти на ці запитання. На це може дати відповідь тільки рівноважна ціна, що знаходиться в тій точці, у якій попит дорівнює пропозиції.

На рис. 5.7 зображені дані таблиці 5.5. Криві попиту і пропозиції перетинаються в точці E, яка представляє ціну, що врівноважує попит і пропозицію.

Рис. 5.7. Ринкова рівновага

.

(5.3)

Ринкова рівновага попиту та пропозиції.

P ‑ ціна;

Q ‑ обсяг попиту, обсяг пропозиції;

D ‑ крива попиту;

S ‑ крива пропозиції;

Е ‑ точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну (Р_E) і рівноважний обсяг попиту та пропозиції (Q_E).

У точці рівноваги обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Q_d=Q_s). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (P_E), яка однаково задовольняє й покупців, і продавців.

Слід відзначити, що при цьому в жодної з сторін не буде бажання змінити дану ситуацію: спад цін нижче від рівноважної невигідний не тільки продавцям, але й покупцям, оскільки скоротить кількість пропонованого товару, а зростання ціни вище за рівноважний рівень теж нікого не влаштує, бо зменшить об’єм товару, що є об’єктом купівлі. Виходить, що при вказаних відхиленнях ціни від рівноважного значення в самій ринковій системі виникнуть сили, які повертатимуть її до первинного стану.

Вихід ринку зі стану рівноваги відбувається під впливом чинників, що зумовлюють одночасну чи різноспрямовану зміну попиту та пропозиції. При цьому змінюється як рівноважна ціна, так і рівноважний обсяг товару.

Якщо ціна буде нижчою, ніж P_E, надлишок попиту буде піднімати її догори (конкуренція покупців) і створювати дефіцит; якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Р_E ‑ пропозиція перевищить попит, створиться надлишок пропозиції (конкуренція продавців) (рис.5.8).

Рис. 5.8. Порушення ринкової рівноваги

P – ціна;

Q – обсяг попиту та обсяг пропозиції;

E – точка рівноваги;

P_E – рівноважна ціна;

Q_E – рівноважний обсяг попиту та пропозиції.

Слід зазначити, що рівноважний метод аналізу попиту та пропозиції передбачає пошук ситуації, при якій економічна система знаходиться в стані «ідеального спокою». Саме тому в умовах рівноваги економічний суб’єкт (виробник, продавець, покупець, фірма) практично не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Тобто в точці рівноваги попиту та пропозиції стимули до економічного руху практично згасають і він припиняється. Але як тільки відбудеться зміна в співвідношенні факторів, що впливають на рівновагу (зміниться рівень цін, удосконалиться технологія, не виправдаються сподівання виробників і споживачів, тощо), знову почнуть діяти економічні стимули.

Це означає, що рівність попиту й пропозиції ‑ теоретична абстракція. Вона майже не зустрічається в реальній господарській практиці. Але за допомогою такої абстракції стає можливим пошук найбільш важливих закономірностей функціонування ринкового механізму.

5.4. Еластичність попиту та пропозиції

При з’ясуванні особливостей взаємодії попиту й пропозиції важливо знати конкретний рівень їх зростання або зниження, коли, скажімо, ціна зростає на 20% або дохід зменшується на 5%.

За різкого зростання цін покупцям потрібен час, щоб знайти замінники й почати їх використовувати. Ідеться про швидкість відповідної пристосувальної реакції, а не тільки про її загальний характер, на різку зміну ціни. Ця пристосувальна реакція називається еластичністю.

Еластичність ‑ міра реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни другої змінної величини.

Дата добавления: 2015-05-22