Еластичність попиту 1 страница

Еластичність попиту ‑ чутливість попиту до зміни вартості товарів або інших чинників, тобто кількість товарів, на яку люди збільшать чи зменшать свої покупки у випадку зміни детермінантів попиту.

Розрізняють такі види еластичності попиту:

1. Еластичність попиту за ціною ‑ це відсоткова зміна кількості товару у відповідь на відсоткову зміну його ціни.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною:

.

(5.4)

Оскільки крива попиту має від’ємний нахил, то еластичність попиту за ціною змінюється від нуля до мінус нескінченності.

Зауважимо, що еластичність попиту завжди має від’ємне значення. Знак «мінус» підкреслює обернену залежність між ціною й величиною попиту. Економісти зазвичай опускають знак «мінус» і звертають увагу лише на абсолютне значення еластичності попиту за ціною.

У пізнанні механізму ринкової рівноваги коефіцієнт еластичності відіграє важливу роль. Для різних товарів коефіцієнт різний. Це зумовлено неоднаковими витратами виробництва, наявністю або відсутністю товарів-субститутів (тобто замінників), зміною доходів, модою та іншими факторами.

Тому залежно від абсолютного значення розрізняють п’ять видів еластичності попиту за ціною.

– , попит еластичний.

– Відносна зміна у величині попиту є більшою за відносну зміну ціни (попит змінюється швидше ніж ціна).

– , попит нееластичний.

– Відносна зміна у величині попиту є меншою за відносну зміну ціни.

– , попит одинично-еластичний.

– Відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні ціни

– , попит абсолютно нееластичний.

– , попит абсолютно еластичний.

Особливість ринкового механізму в цьому випадку полягає в тому, що попит еластичніший за ціну протягом тривалого, а не короткого проміжку часу. Це зумовлено тим, що люди не одразу змінюють свої звички в споживанні товарів, а також тим, що попит на один товар може бути пов’язаний із запасом у споживачів іншого товару, який змінюється повільніше. Так, різке підвищення ціни на бензин, хоч і скорочує попит на нього, але меншою мірою. Водночас упродовж тривалого проміжку часу споживачі намагатимуться купувати малолітражні й економніші автомобілі. Для окремих груп товарів (автомобілі, холодильники, телевізори тощо) попит еластичніший у короткотривалому, а не довготривалому періоді. Так, у США щорічно продається до 15 млн. автомобілів. Тому з зростанням цін попит на них різко знизиться, хоча загальний парк автомобілів зменшиться не набагато. У міру зношування старих машин попит на них із часом зросте.

1. Еластичний попит ‑ такий попит, коли незначні зміни в ціні приводять до значних (більших) змін у кількості реалізованої продукції (наприклад, зниження ціни на 2% зумовлює зростання попиту на 4%). Коефіцієнт еластичності в цьому разі повинен бути більшим за одиницю, а в нашому випадку він дорівнює двом. Таким, зокрема, є попит на предмети розкоші.

2. Нееластичний попит ‑ попит, коли незначна зміна в ціні зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції. Так, із зниженням ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності в цьому разі становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний коефіцієнт, менший за одиницю. Таким, наприклад, є попит на хліб.

3. Між названими видами еластичності попиту (еластичним і нееластичним) виникає проміжна ситуація, відсоткова зміна ціни дорівнюватиме відсотковій зміні попиту (наприклад, зниження ціни на 1% зумовлює зростання продажу на 1%). Такий вид попиту називають одиничним.

4. Абсолютно нееластичний попит ‑ попит, коли зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції (таким, зокрема, є попит на сіль).

5. Абсолютно еластичний попит характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей.

Практика, на думку західних учених, свідчить про те, що коефіцієнт цінової еластичності на хліб становить 0,15%, на яловичину ‑ 0,64, на яйця ‑ 2,65, на електроенергію ‑ 0,13, на одяг і взуття ‑ 0,20, на квитки до кінотеатру ‑ 0,87%.

Отже, еластичність описує, у якій мірі зміна ціни впливає на величину попиту. До еластичних відносяться товари, від яких споживач відносно легко може відмовитися при загальному зростанні цін (електроміксери, делікатеси, автомобілі).

Як правило, нееластичний попит на ті товари, від споживання яких не можна відмовитися при будь-якому зростанні цін, пояснюється однією з таких причин:

– це товари першої необхідності;

– для них важко знайти замінники;

– вони відносно недорогі;

– покупець знаходиться в безвихідному становищі.

Прикладами нееластичних товарів можуть бути взуття, сіль, житло, ліки тощо.

Еластичність попиту за ціною залежить від ряду чинників, зокрема:

– наявності товарів-субститутів.

Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би вдало замінити існуючий, то зміна цін на нього майже не спричинить відповідних коливань обсягів продажу. Це може бути, скажімо, інсулін для хворих на цукровий діабет;

– часу пристосування до зміни цін.

Короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів і зміни структури споживання потрібен час;

– частки споживчого бюджету, що витрачається на товар. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки.

Цінова еластичність впливає на обсяг загальної виручки від реалізації товару:

– зниження ціни при еластичному попиті зумовлює зростання виручки;

– зниження ціни при нееластичному попиті зумовлює зменшення виручки.

Практика господарювання багата на приклади використання показників еластичності попиту за ціною для прийняття економічно обґрунтованих рішень. Досить часто здійснення якихось економічних дій вимагає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар.

Класичним прикладом такої ситуації є проведення концерту на стадіоні. Витрати організаторів на оренду арени, гонорар артистам, рекламу тощо практично не залежать від кількості глядачів, що прийдуть на концерт, тому можуть розглядатися як постійні. З іншого боку, кількість глядачів, а отже, і виручка, залежать від цін на квитки. Чим мають керуватися організатори, установлюючи ціни на вхідні квитки?

Можна виходити з того, що ціни мають бути такими, щоб максимально заповнити стадіон, не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов’язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на квитки нееластичний, то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення кількості глядачів і, як результат, ‑ до зменшення виручки. Таким чином, виручка досягає свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності попиту. Ось чому ми не можемо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих співаків, напівпорожні салони літаків і вагони потягів тощо. У цьому випадку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу, але максимізується виручка підприємця (табл. 5.6).

Таблиця. 5.6. Вплив еластичності попиту за ціною
на загальний дохід продавця

Еластичність попиту за ціною	Ознака еластичності	Зміна виручки
при зменшенні ціни	при збільшенні ціни
Еластичний		Збільшується	Зменшується
Одинично-еластичний		Не змінюється	Не змінюється
Нееластичний		Зменшується	Збільшується

2. Еластичність попиту за доходом

Доходи споживачів неоднозначно впливають на попит. Відповідно до динаміки попиту залежно від зміни доходів розрізняють такі групи товарів:

ü нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів;

ü низькоякісні товари – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходів споживачів;

ü нейтральні товари – це товари, попит на які не змінюється зі зміною доходів споживачів.

Еластичність попиту за доходом споживача ‑ це відсоткова зміна кількості товарів на один відсоток зміни доходу споживача.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом вимірюється як відношення відсоткової зміни попиту на товар Х до відсоткової зміни грошового доходу споживача:

.

(5.5)

Якщо E_I < 0, то товар є низькоякісним, збільшення доходу супроводжується зниженням попиту на цей товар.

Якщо E_I > 0, товар називають нормальним, із зростанням доходу збільшується попит на цей товар.

Серед нормальних товарів можна виділити три групи:

– товари першої необхідності, попит на які зростає повільніше, ніж зростає доход (0 < E_I < 1), і тому має межу насичення;

– предмети розкоші,попит на які випереджає зростання доходів (E_I > 1), і тому не має межі насичення;

– товари, попит на які зростає в міру зростання доходів (E_I = 1), називають товарами «другої необхідності».

3Перехресна еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну обсягу попиту на один товар від зміни ціни іншого.

Вона вимірює відсоткову зміну в кількості купленого товару Х у відповідь на кожний 1% зміни в ціні якого-небудь іншого товару. Формула коефіцієнта перехресної еластичності попиту така:

.

(5.6)

Величина перехресної еластичності попиту може бути позитивною, негативною й нульовою.

Якщо , то товари X та Y називають взаємозамінними, підвищення ціни на товар Y зумовлює збільшення попиту на товар X, наприклад, різні види палива.

Якщо , то товари X та Y називають комплементарнимипідвищення ціни на товар Y зумовлює зниження попиту на товар наприклад, автомашини і бензин.

Якщо , то такі товари називають незалежними, підвищення ціни одного товару не впливає на обсяг попиту на інший, наприклад, хліб і цемент.

Знання про перехресну еластичність попиту важливе для планування. Припустимо, очікується різке підвищення цін на природний газ. Мабуть, це збільшить попит на електроенергію, оскільки обидва продукти вважаються взаємозамінними для опалення й приготування їжі. Електричні компанії можуть планувати задоволення підвищеного попиту на свій продукт, якщо їм відома його перехресна еластичність. Коли в довгостроковому періоді , тоді 20% збільшення ціни на природний газ збільшить обсяг попиту на електроенергію на 16%.

Еластичність пропозиції

Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну ціни.

Відповідна реакція виробників на очікуване підвищення ціни на певний товар може бути двоякою: готуючись до майбутнього зростання ціни, підприємці почнуть уже напередодні розширювати його виробництво або, навпаки, поточна пропозиція товару може скоротитися, оскільки виробники будуть притримувати частину продукції. Це ‑ «здорова» та «нездорова» реакція на очікувані події.

Еластичність пропозиції буває тільки за ціною. Вона визначається відношенням відсотка зміни величинипропозиції товару до відсотка зміни його ціни:

.

(5.7)

Оскільки зв’язок між ціною пропозиції й обсягом пропозиції прямий, то й значення коефіцієнта цінової еластичності пропозиції завжди додатне, тобто зміна ціни й обсягу пропозиції відбувається в одному напрямку.

Як бачимо, еластичність пропозиції визначають так само, як і еластичність попиту. Єдина відмінність полягає в тому, що величина реагування пропозиції на збільшення ціни додатна, а попиту ‑ від’ємна.

Ступені еластичності пропозиції:

– абсолютно нееластична пропозиція ;

– нееластична пропозиція ;

– одинична еластичність пропозиції ;

– еластична пропозиція ;

– абсолютно еластична пропозиція .

Припустимо, що величина пропозиції стала як, наприклад, у випадку з рибою, що швидко псується. Цю рибу привезено на ринок, щоб продати за будь-яку ціну. Це крайній випадок абсолютно нееластичної пропозиції, яку зображають вертикальною кривою пропозиції.

Інший крайній випадок. Припустимо, що незначне зменшення ціни спричинить зниження величини пропозиції до нуля, водночас незначне підвищення ціни викличе невизначено великі зміни у пропозиції. У цьому разі відношення відсотка зміни величини пропозиції до відсотка зміни ціни дуже велике, його зображають горизонтальною кривою пропозиції. Це крайній випадок абсолютно еластичної пропозиції.

Між цими крайніми випадками пропозицію називають еластичною або нееластичною залежно від того, чи відсоток зміни кількості більший чи менший від відсотка зміни ціни. У випадку одиничної еластичності відсоток збільшення величини пропозиції точно дорівнює відсоткові збільшення ціни.

На еластичність пропозиції за ціною впливають такі чинники:

1. Час. Еластичність пропозиції зростає з плином часу. Наприклад, коли ціна на товар підвищується, то виробники намагаються продати товару якомога більше. Але для цього потрібно розширити виробництво, що зазвичай вимагає часу. У періоді часу розрізняємо декілька ефектів:

ü миттєвий ефект: у перший день зміни ціни пропозиція абсолютно нееластична, бо продавці переважно не можуть за один день завезти на ринок партію готових товарів, що є на складах, не говорячи вже про розширення виробництва;

ü тимчасовий ефект: протягом кількох днів чи тижнів пропозиція має низьку еластичність. Виробники враховують зміну ціни і максимально змінюють випуск продукції, використовуючи існуючі потужності;

ü довгостроковий ефект: з плином часу виробники можуть вагомо змінити виробничі потужності: запровадити нові технології, побудувати нові приміщення, установити нове обладнання тощо. Пропозиція стане високоеластичною;

2. Вартість розширення виробництва. Чим дорожче обходиться розширення виробництва, тим нижча еластичність пропозиції. Навіть за серйозного підвищення ціни мало фірм погодиться на економічно ризиковане розширення виробництва.

3. Можливості й вартість зберігання товару. Чим кращі можливості й невисока вартість зберігання товару, тим вища еластичність пропозиції. Наприклад, при зниженні ціни на товар фірма вирішує, чи продовжувати продаж товару за низькими цінами чи забрати продукцію з ринку на склад. Рішення залежить від того, як довго можна зберігати товар, а також від вартості складування товару. Сприятливі умови зберігання підвищують еластичність пропозиції.

4. Взаємозамінюваність ресурсів у виробництві. Якщо фактори виробництва (земля, праця, капітал) можуть бути швидко переведені з виробництва одного товару на виробництво іншого, то еластичність пропозиції такого товару буде високою. Наприклад, еластичність пропозиції всіх злакових є нижчою за еластичність пропозиції пшениці, бо й землю, і працю, і капітал досить легко перевести з виробництва пшениці на виробництво жита, ячменю, гречки тощо. Водночас перевести виробництво злакових загалом на будь-яке інше виробництво (наприклад, овочівництво) значно важче. Отже, чим більша взаємозамінюваність ресурсів, тим вища еластичність пропозиції.

Контрольні та дискусійні питання

1. Які сторони причинно-наслідкових зв’язків характеризу­ють закон попиту й свідчать про його дію?

2. У чому полягає зміст закону пропозиції?

3. Дайте визначення індивідуального та ринкового попиту.

4. Які основні чинники впливають на еластичність попиту?

5. Поясніть різницю між зміною попиту та зміною обсягу попиту.

6. Поясніть різницю між зміною пропозиції та зміною обсягу пропозиції

7. Які існують види еластичності?

8. Охарактеризуйте детермінанти впливу на пропозицію.

9. Що означає переміщення точки по кривій попиту?

10. Що таке рівноважна ціна і які функції вона виконує?

11. За яких умов виникає дефіцит товарів, а за яких – надлишок?

Тести для самоконтролю

1. Вибрати з наведених визначень те, яке розкриває сутність попиту:

а) сукупна потреба в товарах усіх споживачів;

б) обсяг продажу товару залежно від його ціни;

в) кількість продуктів, які потребують споживачі;

г) потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспромож­ністю споживачів і виражена в грошовій формі.

2. Що означає збільшення пропозиції:

а) зміщення кривої пропозиції вправо;

б) зміщення кривої пропозиції вліво;

в) переміщення по кривій пропозиції вгору;

г) переміщення по кривій пропозиції вниз.

3. Продовжити визначення «Пропозиція — це…»:

а) кількість виробленого товару;

б) кількість товару, здатна задовольнити існуючі потреби з урахуванням ціни за його одиницю;

в) кількість товару, яка може бути вироблена й запропонована до продажу в даний час за певної ціни за його одиницю;

г) кількість продавців окремого товару.

4. Продовжити визначення «Еластичність попиту за ціною – це…»:

а) ступінь змін обсягу покупки від зміни ціни;

б) час реакції зміни обсягу покупок на зміну ціни;

в) межі зміни обсягу покупок за зміни ціни;

г) чутливість до зміни ціни.

5. Які з перелічених нижче товарів можуть бути найкращим прикладом абсолютно еластичного попиту:

а) хліб;

б) картопля окремого виробника на конкурентному ринку;

в) життєво необхідні ліки;

г) послуги таксі.

ТЕМА 6. МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

6.1. Теорія споживчого вибору

6.2. Корисність товару та її властивості. Принципи спадної граничної корисності

6.3. Аналіз кривих байдужості

6.4. Бюджетна лінія споживача, стан рівноваги

6.1. Теорія споживчого вибору

Теорія споживчого вибору заснована на припущенні, що споживач поводиться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб у процесі купівлі та споживання товарів і послуг в умовах обмеженості ресурсів.

Іншими словами, люди, маючи різні споживчі вподобання, ніби ранжирують доступні варіанти комбінацій товарів у порядку своїх уподобань. Коли людина на ринку обирає покупку з кількох різних наборів товарів, передбачається, що вона віддає перевагу тому набору, який забезпечить вищий рівень задоволення її потреб.

Споживачі істотно відрізняються між собою вподобаннями, які вони надають тим чи іншим товарам залежно від їх корисності. Уподобання відображає, яким альтернативам людина надає перевагу і яку з них вона вибрала б собі. Його можна виразити тими рангами, які споживачі виставляють для альтернативних варіантів.

Уподобання ‑ це симпатії й антипатії. Людям постійно доводиться зіставляти свої мрії про те, що б вони хотіли придбати, зі своїми бюджетами. Їхній бюджет залежить від доходів і цін на товари й послуги. Споживачі повинні вибирати, як найкращим чином задовольнити свої вподобання, не витрачаючи більше ніж дозволяє бюджет.

Той факт, що ви їздите на «Таврії» зовсім не свідчить про те, що ви надаєте їй вподобання й не бажаєте їздити на «Мерседесі».

Таким чином, перед кожним споживачем стоять три запитання:

Ø Що купити?

Ø Скільки коштує товар чи послуга?

Ø Чи вистачить грошей, щоб здійснити покупку?

Щоб відповісти на перше запитання, необхідно з’ясувати корисність речі для споживача, щоб відповісти на друге ‑ дослідити ціну, щоб вирішити третє питання ‑ визначити дохід споживача. Ці три проблеми ‑ корисність, ціна й дохід ‑ і становлять зміст теорії поведінки споживача.

На основі цих проблем споживачі здійснюють споживацький вибір. Споживацький вибір – це прийняття та реалізація рішень на підставі вподобань, цін благ і доходів споживача з метою максимізації задоволення його потреб.

Споживацький вибір – поняття суто індивідуальне. Але є загальні, типові для більшості людей закономірності, що дозволяють із високою мірою вірогідності прогнозувати поведінку споживачів.

6.2. Корисність товару та її властивості. Принципи спадної граничної корисності

Слово корисність, як термін, в економічну науку вперше ввів англійський учений Ієремія Бентам. Корисність блага ‑ це задоволення, яке отримують споживачі при споживанні благ і послуг. Її не можна виміряти в будь-яких одиницях, оскільки це суто суб’єктивна категорія, про неї можна судити, лише інтерпретуючи дії споживача.

Теорія споживчого вибору ґрунтується на припущенні, що середній споживач ‑ цілком розумна людина, котра намагається так розпорядитися своїм грошовим доходом, щоб отримати з нього якомога більше задоволення чи користі в процесі купівлі та споживання товарів і послуг у певному поєднанні. Тому мета споживача ‑ максимізація корисності.

Таким чином, корисність – це спроможність товару задовольняти потреби, бажання, смаки та вподобання споживача. Не можна ототожнювати корисність і користь, тобто функціональну придатність. Так, картини відомих художників можуть не приносити користі з практичної точки зору, але мають величезну корисність для любителів живопису.

Корисність товару має дві властивості:

1. вона є різною для всіх людей, оскільки залежить від смаків і вподобань. Наприклад, конкретна телевізійна програма (лялькова вистава) може приносити неоднакове задоволення чи корисність для різних членів сім’ї. Якщо діти будуть надзвичайно задоволені, дивлячись цю програму, то дорослі можуть нудьгувати, бо віддають перевагу серйозним фільмам чи політичним програмам;

2. корисність від певних благ є різною для однієї й тієї ж людини в різний час і за різних обставин. Наприклад, тепле пальто взимку та влітку, ліки для здорової та хворої людини, парасолька під час дощу й за доброї погоди.

Теорія корисності має певний недолік. Ще ніхто на практиці не винайшов методу для відносного визначення корисності (ступеня задоволення) від споживання благ. Наявні показники цього зробити не можуть. Індивідуальний споживач має свою підсвідому оцінку корисності, що не виявляється назовні.

Проте з метою наочності економісти допускають, що ступінь задоволення можна виміряти, і називають одиницю виміру ‑ ютиль (від англ. utіlіty ‑ корисність). Вважається, що кожний товар має певну кількість ютилів (u) або певну кількість одиниць корисності чи задоволення. Ця уявна одиниця вимірювання є лише зручним навчальним прийомом, який дає змогу в кількісному аспекті аналізувати поведінку споживача на ринку.

Розрізняють пряму, непряму та повну корисність.

Якщо благо безпосередньо впливає на умови життя людини, то вважається, що воно має пряму корисність. Наприклад, узимку обігрів приміщень, одяг, їжа.

Якщо благо безпосередньо не впливає на добробут людини, але використовується для виготовлення товарів, що мають пряму корисність, то вважається, що воно має непряму корисність. Наприклад, електроенергія, газ, устаткування.

Сукупність прямої та непрямої корисності є повною корисністю блага. Наприклад, виробництво предметів споживання.

Корисність можна відобразити за допомогою функції. Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів і послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.

Функція корисності може бути подана як:

,

(6.1)

де U – корисність;

x, y, … n – кількість відповідних товарів, що споживаються за певний період.

Залежно від кількості ютилів, тобто одиниць корисності товару, розрізняють загальну й граничну корисність.

Сукупна (загальна) корисність (Total Utіlіty) – це загальне задоволення, яке отримує споживач від спожитих ним товарів чи послуг. Сукупна корисність зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншими й меншими темпами.

Гранична корисність (Margіnal Utіlіty) – це приріст корисності від споживання кожної додаткової одиниці товару чи послуги. Гранична корисність являє собою величину додаткової корисності, яку людина отримує від споживання ще однієї додаткової одиниці блага (при інших рівних умовах).

Згідно із законом спадної граничної корисності (першим законом Госсена), величина граничної корисності має тенденцію до зменшення зі збільшенням кількості товару, що споживається.

Чим більшою кількістю блага ми володіємо, тим меншу цінність має для нас кожна додаткова одиниця цього блага. Наприклад, споживач, що потерпає від спраги, із задоволенням вип’є першу склянку води. Друга склянка принесе йому менше задоволення, ніж перша, третя ‑ менше, ніж друга. І так буде відбуватися доти, доки гранична корисність чергової склянки не буде дорівнювати нулю. Хоча загальна корисність зростає, гранична корисність при цьому падає, що призводить до уповільнення зростання загальної корисності.

Показовим прикладом практичного використання дії закону спадної граничної корисності є послуги ресторану у вигляді «шведського столу», де ви платите вхідні й можете вибирати страви, які хочете та скільки хочете. Однак підраховано, що фізично здорова лю­дина не може з’їсти більше ніж на суму встановленої ціни вхідних, хіба що на шкоду своєму здоров’ю.

Проте вищезгаданий закон має винятки. Іноді трапляються випадки, коли гранична корисність може бути зростаючою. Наприклад, люди, що перебувають у полоні сильних пристрастей: колекціонери, фанати й т. п.

Поспостерігаємо за поведінкою особи, яка споживає протягом дня сім невеликих яблук. Нехай споживання першого яблука приносить задоволення в 5 ютилів, друге яблуко теж смачне і його додаткова корисність становить 4 ютилі, третє яблуко має додаткову корисність 3 ютилі й т. д. Як бачимо, споживання кожного наступного яблука зменшує граничну корисність, яка при споживанні шостого яблука досягає нульового значення, а при споживанні сьомого переходить у некорисність, тобто шкоду для організму людини (табл.6.1).

Дата добавления: 2015-05-22