Гроші – це товар особливого роду, що служить загальним еквівалентом для обміну всіх інших товарів

Грошова система – форма грошового обігу, що налагоджу­ється державою на різних стадіях розвитку суспільства.

Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

Грошовий обіг – безперервний рух грошей у сфері обігу, що опосередковує обмін товарів і послуг у суспільстві.

Грошовий оборот – процес безперервного руху грошей між суб’єк­тами економічних відносин у суспільному відтворенні.

Д

Девальвація – зниження курсу національної валюти, її знецінення щодо іноземних (у тому числі й міжнародних) валют на певний відсоток.

Демпінг (від англ. dumpіng – скидання) – продаж товарів монополіями, компаніями, великими фірмами за штучно заниженими, пільговими, «заохочувальними» цінами, які часом можуть бути нижчими від собівартості з метою завоювання чи закріплення на товарних і регіональних ринках. Продаж товарів на експорт за граничними демпінговими цінами сприяє витісненню конкурентів і завоюванню зовнішніх ринків. Інколи проводиться з метою реалізації надлишкових запасів товарів і позбавлення від затоварення. Існує й валютний демпінг – вивезення товарів за цінами, нижчими від світових, з країни із знеціненою валютою в країни із стійкою чи менш знеціненою валютою. Це експансіоністські методи придушення конкурентів і завоювання ринків. Часто ініціюються державними органами шляхом політичної й правової підтримки та пільгового оподаткування.

Деномінація – заміна номінальної вартості грошових знаків у певному співвідношенні на нові більші грошові одиниці з одночасним перерахунком цін, зарплати, тарифів відповідно.

Депозит (річ, віддана на сховище) – гроші або цінні папери, внесені до банку підприємствами й громадянами на збереження. Грошові депозити є джерелом позичкового фонду банків і використовуються для надання кредитів. По депозитах виплачується певний відсоток, який залежить від строку зберігання: до запитання – повертаються на першу вимогу клієнта й термінові – вкладаються на визначений час під більш високі відсотки.

Державне регулювання економіки – комплекс форм і засобів централізованого впливу на розвиток економічних об’єктів і процесів для стабілізації економічної системи та її розширеного відтворення.

Державний борг – це борг держави перед власними громадянами й іноземними кредиторами, завдяки якому вона покриває дефіцит державного бюджету. Розрізняють внутрішній і зовнішній державний борг.

Державний бюджет – основний фінансовий план створення (доходи) і використання(видатки) фонду грошових коштів держави.

Державні закупівлі товарів і послуг – видатки, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів і послуг, на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіки тощо.

Державні соціальні гарантії – установлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, установлені законодавчо, що забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Дефіцит (або нестача) – кількість, на яку величина попиту продукту перевищує величину пропозиції за певної ціни, що є нижчою від рівноважної.

Дефлятор ВВП –індекс Пааше, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП.

Дефляція – зменшення грошової маси шляхом вилучення з обігу зайвих паперових грошей і зниження, стримування загального (середнього) рівня цін.

Дивіденд – доход, який отримує домогосподарство як власник акції за рахунок прибутку акціонерного товариства. Величина дивіденду залежить від чистого прибутку й кількості випущених акцій.

Дивіденди – частина прибутку акціонерного товариства (компанії), яка розподіляється щорічно між його членами після сплати податків, зборів, обов’язкових відрахувань у спеціальні фонди та на розширення виробництва, поповнення резервів, виплати процентів за облігаціями та винагород персоналу управління. Розмір Д. залежить від суми одержаного прибутку й виду акцій.

Дискреційна фіскальна політика – політика свідомого регулювання урядом видатків, податкових ставок і кількості податків. Дискреційна фіскальна політика може бути стимулююча (фіскальна експансія) і стримуюча (фіскальна рестрикція).

Довгостроковий період – це період часу, достатній для зміни кількості всіх зайнятих ресурсів, включаючи й виробничі потужності. З точки зору галузі цей період включає в себе достатньо часу, щоб діючі в ній підприємства змогли покинути галузь і розформуватися, а нові – виникнути й вступити до галузі. Це період змінних потужностей.

Додана вартість – це ринкова ціна обсягу продукції, виготовленої фірмою, за вирахуванням вартості спожитої сировини й мате­ріалів, придбаних у постачальника.

Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість. Вона включає доплати, надбавки, премії та компенсаційні виплати, які передбачені законодавством.

Домогосподарство – це особа або група осіб, поєднаних із метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства.

Досконала (чиста) конкуренція – тип ринку, який характеризується наявністю безлічі продавців, товар стандартизований, впливу на ціну якого індивідуальний продавець не має; вступ на ринок вільний.

Доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Доходи від індиві­дуальної трудової діяльності – доходи, не пов’язані з працею в державних, кооперативних, колективних підприємствах та установах. Індивідуальна трудова діяльність – виробництво товарів і надання платних послуг у домашніх умовах і на невеликих підприєм­ствах дрібнотоварної власності (пошиття одягу, ви­готовлення сувенірів, ремонт побутової техніки, платні послуги лікарів, викладачів, юристів).

Е

Економіка – у перекладі з грецької економіка означає мистецтво ведення домашнього господарства («oіcos» – дім, домашнє господарство, «nomos» – вчення, закон). Це найважливіша сфера суспільного життя, у якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюються виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів людської діяльності, формується й постійно розвивається система продуктивних сил і економічних відносин, якими управляють різні типи економічних законів.

Економікс – наука, яка вивчає поведінку окремих осіб, груп людей у процесі організації виробництва, розподілу, обміну та споживання створених благ із метою задоволення власних потреб, використовуючи для цього наявні обмежені ресурси.

Економічна ефективність – це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат живої й уречевленої праці. Для визначення ефективного використання кожного чинника виробництва окремо використовується система конкретних показників економічної ефективності виробництва: продуктивність праці, трудомісткість, капіталовіддача, капіталомісткість, матеріаловіддача, матеріаломісткість.

Економічна політика – основний напрям дій держави, уряду як усередині країни, так і на міжнародній арені в галузі управління економікою, надання певної спрямованості економічним процесам залежно від поставлених цілей, завдань, інтересів країни. Е. п. включає структурну, інвестиційну, фінансово-кредитну, соціальну, зовнішньоекономічну, науково-технічну, податкову, бюджетну політики.

Дата добавления: 2015-05-22