Та його професійність

Розвиток мислення

Формування понять

Рис. 3.4. Стадії формування понять

Велике значення в розвитку мислення у дітей дошкільного віку має накопичення ними чуттєвого досвіду, розвиток зв'язного мовлення і різноманітна самостійна діяльність: гра, праця, малювання тощо. Особливе значення має спостереження за життям природи і людей, слухання оповідань, бесіди про побачене і почуте, запитання і відповіді дорослих. Мислення дошкільника має переважно дієвий характер. Схоже на мислення дошкільника і мислення молодшого школяра (де тільки можливо, він користується практичним аналізом: рахує палички, ґудзики і под.)

Школяр середніх класів уже здатен виділити дійсно суттєві ознаки предметів і явищ, встановити основний зв'язок між ними і на цьому ґрунті, виділяючи ті ж ознаки в інших явищах, зробити правильний умовивід. Розвиток мислення у дітей виявляється як у перебудові його змісту, так і в зміні всього розумового процесу.

Переходячи від оперування конкретними предметами й одиничними образами до загальних уявлень і понять, школяр засвоює і все більше удосконалює методи розумової діяльності.

Увесь процес розвитку мислення людини є перебудовою її відносин з чуттєвим пізнанням (образами), з мовою і практичною діяльністю. Застосування теоретичних знань у практичній роботі створює умови для розвитку мислення. Формування мислення можна стимулювати груповими формами інтелектуальної роботи. Було встановлено, що колективна робота допомагає чергуванню і критичному відбору творчих ідей. Одна з методик називається "брейнстормінг" (буквально "мозковий штурм").

Розвиваюче навчання спрямовує принципи, методи і прийоми навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей школярів: сприймання, мислення, пам'яті, уяви тощо. Спираючись на незавершені цикли психічного розвитку дитини, розвиваюче навчання формує мислительні здібності, самостійність школярів, інтерес до навчання, а також сприяє удосконаленню різних форм навчання.

Методика розвиваючого навчання передбачає інтенсивну розумову роботу учнів шляхом організації проблемного навчання, запровадження системи пізнавальних завдань, озброєння їх прийомами пізнавальної діяльності.

Для того, щоб удосконалити власне мислення, радимо скористатися рекомендаціями М. Бживак-Качинської, у відповідності з якими:

> мислити треба вчитися впродовж усього життя;

> найінтенсивніше мислення функціонує, коли ми зустрічаємо перешкоди у своїй діяльності;

^ без життєвих труднощів не було б і власне мислення, не розвивалися б ані інтелект, ані характер;

> не можна одразу застосовувати першу ж ідею при розв'язанні складної проблеми, потрібно сформулювати ще й інші варіанти, розглянути усі й вибрати той, який, на ваш погляд, найдоречніший;

> необхідно визначити, які будуть наслідки, і лише після цього приступати до реальних дій.

Дуже важливою є здатність суб'єктивно, інтелектуально насичувати роботу сучасного фахівця, тобто знаходити, виділяти проблеми в професійній діяльності і творчо розв'язувати їх. Головним завданням сучасного фахівця є розвиток професійного мислення.

Професійне мислення - це інтелектуальна діяльність щодо розв'язання професійних задач. Високий рівень професіоналізму пов'язаний з теоретичним, творчим, часто інтуїтивним мисленням і розвиненим практичним інтелектом. Велике значення для професійного мислення сучасного фахівця має "почуття" партнера, супротивника, дії, більше того, "почуття" проблемної ситуації, яка ще не виникла, але може виникнути в професійній діяльності.

Зазначене почуття слугує основою для вибору адекватних засобів і способів розв'язання професійних задач.

Для характеристики особистості велике значення має поняття інтелекту, яке нерозривно пов'язане з поняттям мислення.

"Інтелект - це розумові здібності людини: здатність орієнтуватися в довколишньому середовищі, адекватно його відображувати і перетворювати, думати, вчитися, пізнавати світ і переймати соціальний досвід; здатність вирішувати задачі, приймати рішення, розумно діяти, передбачати" [7, с. 146].

Дата добавления: 2015-05-22