ДІЯЛЬНОСТІ. Загальна характеристика управлінської діяльності

Загальна характеристика управлінської діяльності

• Особливості управлінської діяльності • Комунікативні здібності • Інші здібності керівника • Умови досягнення успіху

Суб'скти управління та їх функції

• Функції керівника • Головні завдання менеджера • Сучасні вимоги до керівника • Робота маркетингових служб

• Особистісні якості підприємця • Керівництво і лідерство

• Теорії лідерства • Взаємостосунки між лідером і керівником • Методи впливу на підлеглих

Психологія кадрової роботи в організаціях

• Психологічна сумісність • Види сумісності • Виробничі наради • Особливості проведення нарад • Особливості проведення бесід • Проведення відбіркових співбесід • Співбесіда при звільненні

Психологічні засоби керівництва організацією

• Стилі керівництва • Переваги і недоліки стилів керівництва

• Врахування темпераменту підлеглих • Вплив кольору на працю • Вплив музики на діяльність • Організаційне чуття

Психологічні чинники успіху у професійній діяльності

• Вплив макросередовища і мікросередовища • Проблема прийняття рішень • Вплив творчості • Етичність у прий-

нятті рішень • Соціальна відповідальність • Підвищення етичності поведінки • Назва фірми • Імідж фірми • Імідж офісу

Значення психолого-педагогічних знань в економіці та бізнесі • Роль психолого-педагогічних знань • Галузі використання психолого-педагогічних знань

1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗНАННЯ

1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Найскладнішою і найвідповідальнішою зі сфер людської діяльності вважається управлінська діяльність як основна складова професійної діяльності керівника. Зважаючи на це, в тридцяті роки минулого століття у самостійну науку почала оформлюватись така галузь психології як психологія управління. Основна її задача полягає в аналізі психологічних умов і особливостей людської діяльності. Психологія управління як наука використовує психологічні знання для вирішення проблем керування діяльністю трудового колективу з метою забезпечення ефективного досягнення результатів цієї діяльності. Від способів здійснення управління істотно залежить ефективність спільної діяльності великих груп людей і соціально-економічне, політичне і психологічне становище цілих країн і народів.

Виділяються такі особливості управлінської діяльності (Модуль І, розділ І.З.):

1) ієрархічний характер управління з розподілом повноважень і відповідальності за різними рівнями управлінської ієрархії;

2) велика розмаїтість змісту управлінських функцій і видів діяльності на різних рівнях управлінської ієрархії;

3) творчий характер діяльності керівника, пов'язаний з недостатньою інформацією в умовах інколи занадто мінливої, нерідко суперечливої обстановки;

Особливості управлінської

діяльності керівників, їх комунікативні

та інші здібності

4) яскраво виражена прогностична природа розв'язуваних завдань;

5) істотна роль комунікативних функцій;

6) необхідність реалізації багатьох управлінських функцій в умовах ризику, невизначеності та гострого дефіциту часу;

7) висока психічна й фізична напруженість, зумовлена відповідальністю за прийняті рішення;

8) соціотехнічний характер з одночасним керівництвом техніко-технічною і соціально-виробничою системами.

У силу унікальності управлінської діяльності та її особливостей вона висуває підвищені вимоги до особистісних якостей людини, що здійснює її.

Коли ми намагаємося зрозуміти і пояснити, чому різні

люди, поставлені обставинами життя в однакові чи приблизно

однакові умови, досягають різних успіхів, ми звертаємося до

поняття здібності (Модуль II, розділ 1.2.), вважаючи, що різни-

_ цю в успіхах можна вичерпно пояснити ними.

У людини, крім біологічно зумовлених, є здібності, які забезпечують її життя і розвиток у соціальному середовищі. Це загальні і спеціальні вищі інтелектуальні здібності, засновані на володінні мовою і логікою, теоретичні і практичні, навчальні і творчі, предметні і міжособистісні.

Наявність у людини загальних здібностей не виключає розвиток спеціальних, і навпаки.

Часто загальні і спеціальні здібності співіснують, взаємно доповнюючи і збагачуючи одна одну. "Здібності керівника -це певні психологічні особливості особистості, що є умовою для досягнення керівником високих результатів у співпраці з підлеглим [8, с. 172]. Керівнику важливо мати здібності до спілкування, взаємодії з людьми. Адже комунікативні здібності займають у системі здібностей керівника провідне місце. Вони можуть бути:

а) міжособистісного сприйняття і оцінювання людей;

б) соціально-психологічної адаптації до різних ситуацій;

в) входження в контакт з різними людьми;

г) приваблення людей до себе;

д) впливу на людей.

Структура комунікативних здібностей така:

1. Організаційне чуття і його складові:

- психологічна вибірковість - це здатність швидко і глибоко проникати в психологію іншої людини і відбивати її, вміло змінюючи засоби і методи впливу;

- практично-психологічний розум - це здатність використовувати відповідно до практичних вимог діяльності психологічні особливості людей;

- психологічний такт - це рівень підходу до людей при встановленні з ними взаємовідносин і взаємодій. Проявляється в здатності швидко знайти доцільну форму спілкування в залежності від психологічного стану та індивідуальних особливостей оточуючих.

2. Емпатичний вплив на підлеглих - це адекватна реконструкція суб'єктом на базі системи зовнішнього сприйняття ознак реально чи припустимо існуючого в іншого суб'єкта певного образу. Емпатія - це розуміння психічних станів підлеглого, співпереживання його почуттям і емоціям. Це дає змогу керівникові знайти правильний індивідуальний підхід до свого співпрацівника. На цій здібності ґрунтується і така важлива річ, як увага керівника до підлеглого.

3. Вольові якості: цілеспрямованість, принциповість, наполегливість, самостійність, рішучість, витримка, вміння ризикувати, мужність і сміливість, вимогливість.

Формула успіху західних підприємців дуже проста:

Успіх = професіоналізм + порядність Рис. 8.1. Формула успіху

Керівник повинен мати також такі здібності, як: > терпимість - усвідомлення неможливості подолання всіх і відразу слабкостей і недоліків партнерів, клієнтів чи підлеглих, що породжує взаємну довіру, розуміння, відвертість, допомагає "гасити" конфліктні ситуації у самому їх зародку;

У тактовність - вміння застосувати норми поведінки до конкретної людини, в будь-якій ситуації сприймати свого партнера, клієнта чи підлеглого як рівноцінну і рівноправну особистість з урахуванням особливостей статі, віку і т.д.;

У делікатність - особлива форма прояву коректності та щирості у спілкуванні, яка допомагає з найменшими морально-психологічними втратами вирішувати ділові задачі;

> справедливість - об'єктивна оцінка осо&истісно-діло-вих якостей людей і їх діяльності, відкритість критиці, самокритика;

У ділова обов'язковість.

У США відомий термін "Техаське рукостискання", коли сторони домовляються, що будуть разом займатися якоюсь діяльністю. Якщо одна зі сторін порушила умови домовленості, ніхто більше не буде мати з нею справи.

Стрижнем особистості сучасного керівника є його воля і вміння здійснювати вольовий вплив на підлеглих. Вольові дії входять до системи організованої професійної діяльності. Здатність досягати поставленої мети виступає як вольова якість людини.

Воля - це, насамперед, влада над собою, своїми почуттями і діями. Людина, яка має розвинену волю, уміє долати різні труднощі.

Слабовільні ж люди пасують перед труднощами, не проявляють твердості в досягненні мети, не вміють стримувати себе, придушувати щохвилинні бажання в ім'я більш високих мотивів поведінки і діяльності. Тому постійне самовиховання волі є обов'язковою умовою управлінської діяльності, а також удосконалення особистісних якостей керівника. Щоденна праця і подолання труднощів - гарна школа для зміцнення волі.

У професійній діяльності керівника уміння ризикувати -один із характерних проявів волі.

Ризик - уміння суб'єкта діяти в умовах невизначеності, коли вона передбачає можливі шкідливі наслідки у випадку невдачі.

Умови вибору варіанта поведінки в ситуації небезпеки такі:

> виграш, який можна отримати при даному виборі; ^: > небезпека, а також просто програш;

> шанси на успіх чи уникнення невдачі при зробленому виборі;

У ступінь необхідності здійснення вибору.

Готовність до ризику безпосередньо пов'язана зі спрямованістю особистості на досягнення мети чи на уникнення невдачі.

Проектувальні здібності дають можливість керівникові правильно будувати плани роботи, вести розрахунки, будувати графіки виробничих процесів, створювати нові проекти. Важливо вміти прогнозувати психофізіологічні стани підлеглого.

Конструкторські здібності дають змогу керівникові підходити до процесу виробництва з позиції раціональної доцільності кожного руху думки і дії, що є частиною його змісту й економічності усього процесу. З конструкторськими здібностями тісно пов'язані гностичні здібності, тобто засоби діяльності керівника, що дозволяють йому самостійно здобувати знання процесів виробництва.

Організаційні здібності виражаються в упорядкуванні, налагодженості, досягненні єдності виробничого процесу.

Як же виростає успішний керівник, який впевнено досягає поставлених цілей?

Просуванню на вищий рівень керівництва сприяють такі чинники:

> власне бажання зайняти високу посаду;

> набуття значного досвіду керівної роботи до 35-річного віку;

> сімейна підтримка;

^ здатність генерувати більше ідей порівняно з колегами;

> уміння працювати з людьми;

> уміння легко змінювати стиль управління;

> спеціальна управлінська підготовка;

У готовність ризикувати і брати за це на себе відповідальність;

> хороша технічна підготовка.

Характерно, що технічна і спеціальна підготовка стоять далеко не на першому місці. Наголос робиться на вмінні працювати з людьми, яке сполучається з готовністю до ризику. На чому ж керівнику слід концентрувати свою увагу, щоб досягти успіху? Здавалось би, в умовах приватного капіталу і ринку, насампе-

Умови

досягнення

успіху

ред, треба засвоїти системи фінансування, техніку маркетингу, методи внутрішньофірмового планування і т.п. Але самі керівники дотримуються іншої точки зору. Успіху не чекай без високої комунікабельності, уміння керувати людьми і делегувати повноваження. Свої власні знання і види діяльності керівники так ранжували за ступенем важливості:

Рис. 8.2. Ранжування умінь керівника

' Майстерності фаху по-справжньому вчить, як вважають самі керівники, робота з людьми: усунення конфліктів, вивчення можливостей підлеглих, справи з прийому і звільнення працівників та ін. Респондентів попрохали також перерахувати ті якості, які вони більш за все цінують в інших керівниках. Виявилось, що успішний керівник, перш за все, повинен мати чіткі цілі і прагнути до них, володіти різносторонніми здібностями, вміти контактувати з людьми, бути чесним, творчим, послідовним, уміти співчувати.

Дата добавления: 2015-05-22