Висновок: Вирахування справедливості й освіта

Справедливість є поняттям про належне і(або) певну якість соціального сві

ту. Справедливість є тим феноменом, який, виявляється, можна любити або не

любити. Для научіння людей любові до справедливості вимагають показувати її

результати (С. Сміт), з яких найпершим є "свідомість, що ми вчинили справед

ливо" (Руссо). Однак любов до справедливості, яка за визначенням поняття лю

бові несумісна з розрахунком, у теорії і на практиці підмінюється її вирахуван

ням, тобто "любов'ю за розрахунком".

Арифметична калькуляція егалітарної справедливості – "око за око", "меч на

меч", "обмін по вартості" – трансформувалася в алгебру підміни Платоном по

няття "всіма улюбленої" справедливості холістською справедливістю (як того,

що вигідне для стабільності держави). Наприкінці другого тисячоріччя у вира

хуванні транскультуральних критеріїв справедливості щосили використову

ється квантова метафора з техніками невизначеності, додатковості, "схованих

параметрів", щоб "і дуже заможна людина, і найбідніша могли б сказати: так, ми

живемо в справедливому суспільстві" (ідея Дж.Роулса у викладі В.В.Шкоди).

Для "математики справедливості" вихідною аксіомою залишається фраза

Сократа: "Випробуючи нестаток багато в чому, багато людей збираються воєди

но, щоб жити спільно і допомогати один одному" (Платон, "Держава"), або

більш фантастична "велика аксіома соціальної філософії" Ш. Фур'є: "Оскільки

кожному індивідові властиві схильність або пристрасть до визначеного виду

праці, то сукупність цих індивідуальних схильностей повинна утворити в ціло

му таку силу, що здатна забезпечити задоволення потреб усього суспільства"243.

Однак "велика аксіома соціальної філософії" Ш. Фур'є не підтверджується,

а калькулювання "квантів справедливості" у різних економічних, правових, мо

ральних формах її балансів не вирішує метафізичну й одночасно освітню проб

лему научіння любові до справедливості.

Тому в число найважливіших кваліфікацій, необхідних для перетворення

глибоко кризового трудового співтовариства, включається компетенція спра

ведливості поряд з іншими ключовими компетенціями – ідентичності, техноло

гічної, екологічної, історичної (О. Негт). Компетенція справедливості є для

Негта більше ніж пізнання змісту справедливості і розвиток здатності співчут

тя іншим людям. Він говорить про "пізнавальну здатність дізнавання схованої

нерівності у формальній рівності", навчання якої "так само важливо, як навчан

ня читання, письма і рахунку"244.

Освіта "у лоб" тут не проходить. Платон, дошукуючи в діалогах істини про

справедливість, як свідчить К. Поппер, фактично виховував тиранів. Відправ

Цінності буття і цінності освіти

ною точкою педагогічної філософії Я. А. Коменського є утвердження права на

освіту для всіх і повній рівності. Будучи радикальним супротивником елітарної

освіти, Коменський відстоював свій "пансофічний" план усебічного навчання

всіх і усьому з його радикально демократичними наслідками.

Освіта – це, в остаточному підсумку, "стрічка текстів", яку освоює учень.

Незважаючи на стандартизацію навчального процесу, ці "стрічки" залишають

ся досить різними, особливо на завершальних стадіях освіти, коли, наприклад,

унаслідок професійної спрямованості, вузької спеціалізації вищої освіти в умо

вах сучасної економіки багато людей стають заручниками своєї освіти.

Педагогічним сприянням справедливості є інтегративна освіта кожного, тоб

то освіта, що складається з задач, що підштовхують кожного реалізувати свій

повний потенціал. Така освіта до того ж повинна бути ліберальною, що забезпе

чує формування здібностей, які дають кожному можливість освоїти без звер

тання до викладачів будьякі уміння й ідеї, яких він може потребувати.

Серед безлічі функцій освіти – а це, як і раніше, розвиток особистості, тран

сляція культурних традицій, виховання громадянськості тощо – на перший

план сьогодні виступає підготовка людини до життя в суспільстві, оволодіння

нею технологіями виробництва, знакових систем, влади і "самого себе".

Інтегративна освіта на основі технологічної єдності передбачає не пристосу

вання до "нерозумної" дійсності, а формування технологічно компетентної си

ли любові до справедливості на основі розуміння, що є Добро і що є Зло. Сус

пільна справедливість і моральний прогрес можуть і повинні бути ініційовані

саме освітою.

філософія освіти в європейському контексті

Дата добавления: 2015-05-22