Методи для стандарту 3 страница

Архітектоніка змісту освіти

ний повинен навчатися працювати таким чином, щоб уміти знайти собі роботу,

яка була б найбільш корисною як для суспільства, так і для всього людства.

Проте заслуговує на увагу і прагнення підняти виховну роль школи, надав

ши їй можливість бути чесною. А для цього потрібна відповідність мінімальних

вимог реальним можливостям сьогоднішнього учня, щоб не змушувати школу

продукувати "липу", як це нерідко робилося і робиться. Справедлива і гуманна

позиція врахування "реальних можливостей" людських ресурсів, але глобаль

ний ринок не рахується з "реальними можливостями" будького, а вимагає (і ми

з ним як його споживачі) реальних результатів.

Тому "реальні можливості" – це не початок координат для освітньої політи

ки, а змінна точка соціальноекономічної політики держави.

Якщо "реальні можливості" не дають змоги засвоїти необхідну освіту для

світу глобалізації і бути успішними, то починаємо терміново думати про ранню

освіту дітей від 0 до 3 років та підтримувати відповідну компетентність батьків

і державних інституцій. Якщо "реальні можливості" сучасних учнів настільки

низькі, а укладачі, вичерпавши всі сучасні досягнення науки і педагогіки, не мо

жуть зробити посильним і доступним необхідний стандарт, то слід не приміти

візувати освіту, а терміново розширювати масштаби реабілітаційної освіти. Як

що "реальні можливості" сучасних учителів недостатні для забезпечення сучас

ної освіти, то необхідно швидко запускати відповідну програму реанімації педа

гогічної освіти. У будьякому випадку потрібно рухатися – тут іншого, економ

нішого виходу немає. Технологія і світ змінюються дуже швидко. Навіть якщо

ми хочемо залишитися там, де зараз зупинилися, ми повинні рухатися. Тим па

че маємо рухатися, якщо не хочемо зупинятися там, де ми сьогодні є.

З цією метою й необхідно провести прямий, історичний, просторовий синек

тичний аналіз результатів навчання, оцінивши український проект стандартів

із точки зору результатів TIMSS, PISA364. Лише встановивши за методологією

міжнародних порівняльних досліджень сучасний рівень знань наших учнів,

провівши його порівняння з досягненнями їхніх однолітків з інших країн, мож

на буде висувати прогнози та обґрунтовувати приріст компетентності україн

ської культури, що забезпечуватиме проект стандарту.

Порівняння українського варіанта стандарту з аналогічними важливе, але

доцільно також провести аналіз освітніх програм/курикулумів, спираючись на

досвід основних міжнародних освітніх систем сертифікації та стандартизації.

До таких систем належать:

1) GSE O Level – система сертифікації загальної освіти 0 рівня;

2) GSE A Level – система сертифікації загальної освіти А рівня;

3) IGCSE – міжнародний сертифікат загальної середньої освіти;

4) HIGСSE – міжнародний сертифікат загальної освіти;

філософія освіти в європейському контексті

5) AICE – міжнародний сертифікат про освіту підвищеного рівня365.

Виходячи з синектичного аналізу, проект має точно вказати відповідність

українського стандарту цим нормам. Зрозуміло, це важко зробити, оскільки

формулювання вимог у проекті не досягли рівня потрібної точності. Довгий пе

релік прикладів таких неточностей українського проекту міститься в Експер

тному висновку Зінти Вальдмане366.

Головна робота при укладанні стандарту: розмежувати зміст (матеріал) осві

ти і результати освіти, розрізнити знання (фактично – визначення) словесного

формулювання і того вміння (чи здібності), сформованість якого необхідно пе

ревірити, і відмовитися від визначення вмінь, які абсолютно не вимірюються.

Не менш важливо провести експертизу результатів навчання з точки зору їх

"мінімальності", їх дійсної необхідності для компетентності культури, залиши

ти інваріантно значуще незалежно від ідеологічних позицій.

Освітні стандарти, які ґрунтуються на ідеї мінімальностіпосильності, не

можливі в принципі. І сьогодні є учні, які не засвоюють абсолютний мінімум,

але успішно знаходять себе в інших сферах суспільства. Очевидно, потрібно

розробляти освітню норму умовно на "четвірку" або формувати кілька рівнів

очікуваних результатів.

Отже, коли говорять про мінімальний стандарт, то слід розуміти це не як стан

дартбікіні, яким вдовольниться трієчник, а враховувати два аспекти цього терміна.

Поперше, "мінімальний стандарт" презентує ту систему знань, яка необхідна

і достатня для успішності в житті, а подруге, його укладачам вдався пошук міні

мальної системи списку культури, який об'єднує різноманітні явища, приблизно

так, як писав А.Ейнштейн щодо фізики: "Мета теоретичної фізики полягає в то4

му, щоб створити систему понять, яка ґрунтується на, можливо, меншій кількос4

ті логічно незалежних гіпотез, і дає змогу встановити причинну взаємозалежність

усього комплексу фізичних явищ"367. Аналогічно мета освітнього стандарту полягає

в тому, щоб створити освіту, яка ґрунтується на, можливо, меншій кількості ін

формаційних одиниць, і дає змогу досягти необхідної компетентності особистос

ті та культури в цілому з найменшими втратами часу учнів і вчителів.

Дата добавления: 2015-05-22