Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Створення нових навчальних програм




 

Отже, відповіді на питання про "піднімальну силу" освіти ми не віднаходимо

в проекті. Cумніви щодо проекту генетичної програми розвитку майбутнього

покоління в контексті ознак "гарних" стандартів залишаються.

Це наслідок прорахунків у підходах до створення стандарту. Стандарт ство

рювався не шляхом його визначення через відомі компоненти – сучасного ук

раїнського суспільства та необхідних характеристик якості його людських ре

сурсів, а через інтуїтивне доопрацювання чинних програм.

Тому маємо здобути уроки з процедури розробки стандартів. Через недос

татній розвиток наукових досліджень освітньої стандартології, порівняльної

педагогіки та виключення до 2006 року України з системи міжнародних порів

няльних досліджень якості освіти, ми схильні свої освітні досягнення переви

щувати, а свої наукові біографії ототожнювати з розвитком науки.

В інженерії знання усі проблеми описуються відношеннями між сутностями,

їх атрибутами чи характеристиками та умовами деякого зовнішнього середови

ща. Іншими словами, у будьякій проблемі щось одне невідоме – сутність, чи її

характеристики, чи середовище, і це невідоме повинно бути отримане з двох ві

домих компонентів370.

Проблема створення стандарту – це проблема синтезу, у якій необхідно виз

начити сутність (зміст освіти), що забезпечить одержання визначених характе

ристик (компетентностей, яких має досягати учнівський контингент) в умовах

заданого соціальноекономічного середовища.

Укладаючи стандарт, можемо з певною умовністю вважати відомим зовніш

нє середовище – українське суспільство з відповідними негативами і позитива

ми, з певною швидкістю суспільних змін. Також можемо оцінити і спрогнозува

ти характеристики – потреби розвитку освітньої компетентності населення у

контексті ринків праці, стратегій розвитку суспільства, спрямованих на сталий

рух у рейтингах економічної свободи; технологічного розвитку, глобалізації

суспільства, зростання ВВП.

 

Ухваливши цей стандарт, бо краще якенебудь рішення, ніж ніякого, є необ

хідність водночас розпочати розробку дійсно нового покоління стандартів з

урахуванням сучасних досягнень едукології та інженерії знання. Для цього не



 


 

 

філософія освіти в європейському контексті


 

 

обхідно створити дослідницький колектив, який зосередиться лише на цій

проблемі – інтеграції світових досягнень і української культури – у натхненний

стандарт освіти для суспільства, що прагне навчатися, долати силу опору, під

німальній силі освіти – недостатньому фінансуванню та антиінтелектуалізму.

Навіть лише реалізувавши пропозиції, які сформульовано у " Висновках екс4

пертизи", такий колектив через рік може розробити альтернативний експери

ментальний проект стандартів, на його основі – експериментальні програми та

підручники і синхронно розпочати апробацію цього комплексу в певних ключо

вих позиціях та порівняння з перехідним стандартом. Встановивши в експери

менті і на практиці переваги чи недоліки, через п'ять років матимемо стандарт

нового покоління.

Наприклад, оскільки не вдається через низку причин створити конструктив

ний формат галузі "Суспільствознавство", то, можливо, доцільно задати їй іншу

динаміку, назвавши її "Європейські чи соціальні студії" і сконструювати її з

фундаментальних дисциплін історії, філософії, економіки, психології тощо у

контексті європейської інтеграції та української історії. Подібні інноваційні ідеї

існують і щодо інших галузей та їхньої комбінації.

Суспільство потребує точної педагогіки, і марно сподіватися укласти стан

дарт без теоретичних і експериментальних доведень, на основі лише інтуїції і

неточних підрахунків освітніх досягнень попередніх етапів освіти і поколінь.

"Піднімальну силу освіти" маємо підвищити.

Проектування стандартів, як і базового курикулуму, передбачає певне коло

принципів, з якими були б згодні їх розробники. За проект таких принципів,

представлений в посібнику В. Гуцу, О. Кріcана "Проектирование базового кури4

кулума " (1998)371, вже згадувалося вище. Нагадаємо, що в ньому автори запро

понували спосіб розподілу загальних освітніх цілей на ієрархію цілей різних

підсистем шкільної освіти, нижнім прошарком якої є цілі уроків. Однак у робо

ті не висвітлене найважливіше питання – умови і обмеження практичного виз

начення освітніх цілей, які ми називаємо константами курикулуму, тобто тими

параметрами освітнього процесу, які укладачі будьякого курикулуму не мо

жуть порушувати. Порушення цих констант, на наш погляд, і призводить до не

задовільних програм і підручників.

Підхід до проектування курикулуму як дроблення загальної мети на частко

ві (галузей, предметів, уроків), а потім досягнення цих цілей за допомогою того

чи іншого змісту, можна кваліфікувати як синтетичний, оскільки нам відома

тільки загальна мета, і ми не робимо ніяких припущень щодо глобальної моде

лі системи змісту освіти. Здійснення цього підходу може призвести до несподі

ваних результатів – навіть до виникнення нових навчальних предметів. Нап



 

Архітектоніка змісту освіти


 

 


 

 

риклад, у Румунії був уведений новий предмет – курикулярна галузь – "Кон4

сультування і орієнтація", яка ставить акцент на аспекти полегшення участі уч

нів у соціальному житті класу, школи і місцевої громади; розвитку персональ

них стратегій для уникнення шкільних невдач; ознайомлення з характером ро

боти деяких груп професій. Цілком можливо очікувати і вельми оригінальних

інтегративних курсів, наприклад "математика і мова".

Парадигма сучасного розвитку освіти (від центрування на інтересах особис

тості учня – до орієнтації на потреби суспільства нової економіки) означає пе

рехід від принципу самовизначення особистістю своєї освітньої траєкторії

(фактично принцип звучить так – "кудись та виведе") до принципу прокладен

ня аттракторів в освіті відповідно актуальним потребам суспільства, до яких бу

дуть "притягуватися" конкретні освітні біографії (принцип "запалювання пот

рібних зірок"). Внутрішні константи – це об'єктивні можливості сприйняття

учнями інформації, які встановлюються сучасною психодидактикою.

Узгодження навчальних програм, підручників переважно проводиться інту

їтивно, "ручними методами", передусім, у виявленні і ліквідації логічних супе

речностей у послідовності оволодіння змістом освіти. Проте цього недостатньо,

необхідно мати системну технологію узгодження навчальних програм, яку і

спробуємо окреслити далі.

Різного роду й виду навчальні елементи (галузі, предмети, проблеми, компе

тентності) пов'язані між собою і утворюють багаторівневу систему. Кожний із

цих елементів має фіксоване завдання (сферу компетенції) в навчанні і певну

частку відповідальності за кінцевий результат. Формалізацією такого елементу

може бути опис його у вигляді розв'язуючої системи (РС), тобто системи, яка

перетворює вхідні сигнали (очікування щодо освіти, стан знання і практики з

певного питання) у допустимі вихідні сигнали (конкретний текст розділу прог

рами, підручника). Відповідно цільовим установкам освітнього процесу буду

ється супермодель взаємодії усіх таких РС, а вже в ній досліджуються питання

узгодження та існування погоджених рішень щодо навчальних елементів.

Проблема існування погоджених рішень відома в теорії багаторівневих систем

як проблема координації. Ця теорія спрямована на те, щоб з'ясувати умови, при

виконанні яких РС вищого рівня виявляється здатною здійснити узгодження

рішень, використовуючи параметри управління в межах своєї компетентності.

Існує два основних підходи до аналізу задач узгодження рішень – декомпоP

зиційний та синтетичний підходи:

1. В основі декомпозиційного підходу знаходиться уявлення, що для багато

рівневої системи, у якій реалізується формування планів, існує загальна мо

дель системи. Описи окремих частин (підсистем) є блоками моделі. Основне



 


 

 

філософія освіти в європейському контексті


 

 

питання декомпозиційного підходу – це питання про узгодження умов ло

кальних завдань у блоках таким чином, щоб композиція рішень локальних

завдань у певному змісті була узгоджена з вирішенням глобального завдання.

2. При синтетичному підході не робиться зарані передбачення про якуне

будь глобальну модель системи в цілому. Передбачається лише, що для сис

теми сформульована мета її розвитку і функціонування та є самостійні задачі

для підсистем. На відміну від декомпозиційного методу при синтетичному

підході задаються спочатку моделі підсистем і правила їх взаємодії без уяв

лення про якусь глобальну модель системи в цілому. Сформульовано лише

мета її функціонування.

Ці підходи вже опрацьовані в економічній теорії372. Визначити однозначно

один із цих підходів для проведення процесу узгодження навчальних програм

видається справою вибору. Очевидно, зміст освіти повинен формуватися на

цих підходах одночасно. Для багаторівневої системи змісту освіти навряд чи іс

нує загальна модель системи, задовільна для здійснення декомпозиційного під

ходу. Видається більш доцільним синтетичний підхід, який здійснюється без

уявлення про якусь глобальну модель системи освіти в цілому. Проте для сис

теми загальної освіти має бути сформульована мета її розвитку і функціонуван

ня та самостійні завдання для підсистем. Така ситуація найбільш близька до

моделі формування змісту освіти. На відміну від декомпозиційного методу, при

синтетичному підході задаються спочатку мета функціонування загальної сис

теми (цілі освіти), моделі підсистем (навчальні програми предметів), але при

цьому правила їх взаємодії залишаються не експлікованими.

Перетворення інформаційних одиниць чи навчальних елементів на знання

учнів не є однолінійним і однозначним процесом, проте цей процес буде лег

шим, якщо інформаційні одиниці відповідатимуть критеріям, які вироблені у

теорії штучного інтелекту щодо формування інформаційних інтелектуальних

систем, які і можна встановити як правила взаємодії навчальних елементів

(навчальних програм).

Ці принципи ("внутрішня інтерпретованість", "структурованість", "зв'яз

ність", "семантична метрика", "активність") необхідно і покласти в основу укра

їнської електронної інформаційної інтелектуальної системи змісту освіти. У ви

рішенні технічних питань реалізації такої технології узгодження змісту освіти

може допомогти, наприклад, дослідницька програма "Textaurus"373, яку ми про

понуємо модифікувати у Дослідницьку програму "CURRICULUM" для узгод

ження навчальних програм.

Теоретичною і методологічною базою розробки дослідницької програми

"CURRICULUM" і створення в її рамках інтелектуальних текстових баз даних



 

Архітектоніка змісту освіти


 

 


 

 

(ІТБД) є як загальноприйняті міждисциплінарні методології (системний під

хід, когнітологія, семісоціопсихологія, концептологія – міждисциплінарний ін

тегративний підхід до розуміння і моделювання змісту освіти тощо), так і тео

рія, що спеціально розробляється для конструювання і аналізу змісту освіти.

Центральна ідея програми пов'язана з уявленням про концепти як мульти

модальні і багатомірні смислові одиниці інформації для опису змісту освіти,

одиниць, які у феноменологічній площині існують в редукованих формах ("по

няття", "образ", "дія" тощо), у тому числі у формі різних мовних і текстових

структур, доступних спостереженню та інформаційній обробці.

Дослідницька програма "CURRICULUM" орієнтована на поглиблену робо

ту з текстом реальних авторів і експертів підручників, програм, передусім з різ

ними першоджерелами і текстовими документами. Така робота включає в себе:

 аналіз тексту на основі різних критеріїв і параметрів: від виявлення зміс

товних, логічних, стилістичних та інших структур до зіставлення внутрішніх

цілей і меж тексту з культурноісторичним контекстом епохи автора, комен

татора, дослідника;

 трансформацію тексту: від простого відтворення авторських та інших уста

новок до складно організованої аспектуалізації і тематизації початкового мате

ріалу відповідно до інтересів дослідника; побудову фактологічних ланцюгів;

 генерацію нових текстів на основі зробленого аналізу і реконструювання

початкових текстів. Основне призначення такої сукупної діяльності полягає

в тому, що вона експлікує смислові евристики тексту, реалізовує можливос

ті використання прихованих у ньому методологій і технологій роботи з тек

стовим матеріалом.

Щоб запрацювала ця програма, авторам змісту освіти необхідно дотримува

тися певних первісних початкових умов розробки його елементів та навчилися

описувати свої програми формалізовано.



 


 

 

філософія освіти в європейському контексті


 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 414; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.08 сек.