Час для стандарту

Час Базового навчального плану

Оглянувши перелік змістових ліній, навчальних предметів і курсів, що реа

лізують зміст освітніх галузей, логічно перейти до аналізу Базового навчально

го плану (БНП), що визначає розподіл навчальних годин між цими складови

ми, а також між освітніми галузями, що входять до інваріантного компоненту,

Архітектоніка змісту освіти

встановлює загальне тижневе і річне навантаження на одного учня в основній і

старшій школі.

При цьому потрібно оцінити часові пропорції з точки зору, а чи достатньо ча

су виділяє БНП на освітні галузі відповідно заявленого ними у проектах змісту

і компетентностей, які мають здобувати учні в її рамках?

Не подаючи обґрунтування, інваріантна складова передбачає за БНП такі

пропорції часу:

Таблиця 7.

На нашу думку, зміст і компетенції, які заявлено розробниками проекту, пре

тендують на дещо інші пропорції часу відповідно критеріїв своєї значущості – вка

жемо їх у рамках визначених проектом умов. "Технологіям" і "Естетичній культу

рі" потрібно по 10%, інакше їхні наміри залишаться намірами; "Суспільствознавс

тво" за заявленими намірами не може претендувати більше як на 5% учнівського і

суспільного часу. Залишається 50% часу на галузі "Мови і літератури", "Матема

тика" і "Природознавство". Потрібно поділити побратськи. Учень має оволодіти

декількома мовами: рідною і двома іноземними та мовою, якою розмовляє приро

да з людиною – математикою. Тому час, що залишився, ділимо пополам: 25% на

"Мови і літератури" ("мовникам" не слід радіти – мова йде про вивчення трьох різ

них мов, а не двох, як це передбачено зараз проектом); та 25% на "Математику" і

"Природознавство". "Математикам" і "природничникам" не потрібно хвилюватись

за зменшення часу, а позбуватись тавтологій щодо методів наукового і експери

ментального пізнання між своїми компонентами. Стандартизація часової і змісто

вої гармонії між галузями, їх компонентами і змістовими лініями, навчальними

предметами чи дисциплінами поліпшить синергетичний ефект освіти.

Поглянувши на зміст освіти з точки зору часу, що потрібен для його засвоєн

ня, необхідно визначити якості і можливості педагогічних кадрів, які поклика

ні бути провідником цього змісту. Щодо учнівського потенціалу, а ліпше сказа

філософія освіти в європейському контексті

ти – їхньої пластичності щодо сприйняття і засвоєння нового змісту, – тут не

потрібно багато сумніватися. Маленькі діти дуже обдаровані, жаль, що їхню об

дарованість сучасна школа нерідко пускає "за вітром". А от щодо непластичних

педагогічних кадрів варто замислитися, чи зможуть у сучасному стані вчителі

естетичної культури та технологій донести до учнів запланований зміст. Сумні

вів щодо правильності обраного змісту через неготовність педагогічних кадрів

не може бути, єдине, що слід зробити – це добре зважити той комплекс заходів,

щоб цей зміст був доведений.

Якщо, наприклад, названі категорії учителів не зможуть це виконати, то пот

рібно вирішити, яким чином цей зміст "розвести" по іншим галузям, учителі

яких виявляться на сьогодні більш готовими до таких знань.

Наслідком традиційних способів представлення інформації, збільшення якої

має вибуховий характер, є те, що сумарний час, який людина вимушена витра

чати на загальну і професійну підготовку та перепідготовку, наблизився до кри

тичної межі і став співмірним з тривалістю людського життя. Розв'язанням да

ної проблеми освіти будуть нові способи представлення знань, які дадуть змогу

значно скоротити час їх засвоєння (зокрема, візуалізація і графічне представ

лення знань, оволодіння різними формальними мовами).

Проте педагогічна наука ще не готова до такої революційної зміни шкільної

освіти, а тому стандарт може проголосити лише еволюційні зміни: нормаліза

цію навчального навантаження учнів, посилення ролі дисциплін, які гіпотетич

но сприяють успішнішій соціалізації учнів (економіки, історії, права, рідної та

іноземної мов); комп'ютеризацію; естетизацію; підвищення питомої ваги і якос

ті занять фізичною культурою; практичну орієнтацію знань на розвиток загаль

них навчальних умінь, навичок і способів діяльності.

Отже, припустимо, що здійснено відбір необхідних для вивчення у школі

елементів знань, встановлено моделі компетентностей, яких потрібно досягти.

Тепер настає найважчий етап розробки стандартів – виділення суспільного ча

су (фактично грошей) на засвоєння учнями тих чи інших знань і компетентнос

тей. Найважчий, тому що під час розробки об'ємних показників освітнього

стандарту, які визначають перелік освітніх галузей, розподіл навчального часу

на засвоєння змісту освіти за рівнями навчання, освітніми галузями і навчаль

ними предметами, враховуються досвід, традиції і тенденції розвитку вітчизня

ної та світової загальноосвітньої школи. Одначе тут, в українському випадку,

орієнтація на досвід, традиції – не кращий шлях, оскільки ми не маємо достат

ньо причин вважати їх "вітчизняну складову" ефективними. Як не прикро, пот

рібно починати з нуля, тобто визначити об'ємні пропорції стандарту після вста

Архітектоніка змісту освіти

новлення переліку необхідних компетенцій і знань.

Добре відомо, що предметний зміст не завжди відповідає кількості годин,

вказаній у навчальному плані. Російські розробники сподівалися, що збалансу

вання обсягу годин і змістового наповнення навчальних предметів дасть змогу

реально знизити навантаження учнів. Відповідно до російської Концепції мо

дернізації змісту загальної освіти передбачалося, що навантаження становити

ме не менше 20 % змісту освіти. При цьому не зрозуміло, як ці відсотки можуть

бути обраховані і як можна довести, що розвантаження проведене.

Час на засвоєння певного елементу освіти – це корінь рівняння "учитель

ученьметодика" з невідомими параметрами. Видатний математик Олексій Анд

рійович Ляпунов, звернувши увагу на фізіологічні обмеження концентрації ін

формації у свідомості живих істот за обмежений час, розробляв онтодидактику –

теорію інтеграції знань в дидактичній організації знань, методологію спрощення

сприйняття знання368, яка сьогодні вважається розділом методики, що займаєть

ся впровадженням у навчальний процес сучасних ідей, концепцій, підходів, ме

тодів, розрахункових алгоритмів (А.І.Орлов, http://antorlov.nm.ru). У руслі он

тодидактики О.А.Ляпунов відшукував онтеми, викладацькі знахідки, які спро

щують розуміння певного фрагмента знань. Наприклад, доведення еліптичності

орбіт планет може бути проведене елементарно без засобів математичного аналі

зу. Проте онтодидактичні підходи ще недостатньо розвинуті.

Необхідне наукове розв'язання проблеми, скільки інформації може сприй

няти учень протягом навчання у школі для формування відповідних компетен

тностей, тобто проблеми загального обсягу навчального часу, потрібного для

засвоєння програми. З проекту стандартів неможливо встановити, чи залиша

ється школа монополістом усього вільного часу учнів (завантажуючи їх домаш

німи завданнями), чи укладачі проекту вже відмовилися від ідеї монополізму.

Не гаяти час на вивчення банальних речей

Є оцінки, за якими "пропускна швидкість", з якою людина обробляє інфор

мацію за одиницю часу, коливається від 0,8 біта до 18 бітів за секунду. Оскіль

ки 12000 уроків – це 32400000 секунд, то обсяг інформації, який зможе пропус

тити учень за час навчання, перебуває в межах від 25920000 бітів (або 3 Мбайт)

до 583200000 (70 Мбайт). Тобто максимальний обсяг інформації, яку зможе

пропустити учень за 12 років навчання, дорівнює 322 книжечкам обсягу проек

ту стандарту (текстовий файл з текстом проекту стандартів займає 221 Кбайт).

Дещо інші результати в можливій максимальній кількості інформації для пере

філософія освіти в європейському контексті

робки одержимо, коли візьмемо швидкість слухання. За час, відведений на

12000 уроків, можна вимовити 118800000 слів із швидкістю дикторів CNN 220

слів на хвилину, тобто озвучити 4569 книжечок обсягом, як проект стандартів.

Ці підрахунки, зроблені без урахування багатьох додаткових факторів, свідчать,

що в цій справі в нас немає ще достовірних вимірювальних процедур.

Узагалі, потрібно поширити підхід, який продемонстрував Державний стан

дарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів

України від 16 листопада 2000 р. № 1717, встановивши точні показники нав

чальних нормативів оцінювання фізичної підготовки дітей віком 10 років, пе

редбачені базовими програмами з фізичної культури для учнів 1 4х класів.

Можливо, за таким зразком необхідно встановити і показники щодо інтелекту

альних операцій (швидкість читання, письма тощо), але не стільки з метою

"прискіпливої" перевірки учнів, скільки для обмежень "експансії" укладачів

програм та авторів посібників на учнівський час.

Переобтяжена освіта – це неякісна освіта. Такі основні напрямки і способи

розвантаження, як систематизація та укрупнення компонентів змісту освіти на

основі теоретичного і змістового узагальнення, не є безмежними. Компроміс

шукається в результатах, що плануються: що ми хочемо отримати від випускни

ка, а потім який зміст потрібно підібрати, для того щоб цього досягти. І тут без

жорсткого відбору знань і компетентностей до стандарту укладачам не обійти

ся. "Предметофілія", чи то гуманітарна, чи природничоматематична, має пос

тупитися місцем реальному врахуванню тієї обставини, що не існує наукового

доведення, за яким навіть "правильна" сутнісна гуманітаризація освіти поліп

шує освіченість. Це лише гіпотеза, яка досить переконливо заперечується ре

альним життям. Тим більш сумнівною є теза щодо необхідності переважання за

обсягом гуманітарних дисциплін у змісті освіти. І головне: розмежування дис

циплін на гуманітарні й природничоматематичні на сьогоднішній день не від

повідає ситуації розвитку науки і технології. Немає вже гуманітаристики, яка

не опирається на точні науки, так само як технічні та природничоматематичні

галузі знання формуються в інтеграційних колах із гуманітарними дисципліна

ми. Стандарт не повинен дозволити гаяти час на вивчення банальних речей.

І потрібно погодитися з досвідченими вчителями, які стверджують, що "вив4

чення математики, фізики і деяких інших предметів за спрощеними програмами

призведе до того, що замість розвитку здібностей до абстрактного мислення

(математика), вироблення вміння мислити модельно (фізика) діти змушені бу4

дуть просто вивчати напам'ять безліч визначень і законів. Після цього їх просто

пізно буде всерйоз чого4небудь учити".

Архітектоніка змісту освіти

Аналіз припущень або Як проект стандартів підвищує "піднімальну силу" освіти?

Відповідь на ці питання – поза текстом проекту, проте здійснимо мислений

експеримент і уявимо сьогоднішнє населення України зі знаннями і компетен

тностями, стратегіями і сценаріями, які гарантує Проект Стандарту. Чи допо

можуть вони розв'язувати хоча б уже сьогодні проблеми України та її людини?

Висновки експертів вказують на брак для цього освіти, що гарантує Стандарт.

А тепер відзначимо, що стандартні знання і компетентності використовувати

муться мінімум через п'ять років у світі, який так швидко змінюється.

Тому потрібно провести аналіз усіх інших припущень. За допомогою цього

методу виявлятимуться, оцінюватимуться, синтезуватимуться або відкидати

муться будьякі суперечливі припущення щодо проблеми впровадження стан

дартів. Якщо буде впроваджено стандарт у такому вигляді, як пропонує проект,

то чи досягнемо ми бажаних цілей? Тут необхідно врахувати, що для суспільства

освіта є важливим засобом збільшення свого сукупного капіталу. Тому вкрай

важливо провести підрахунки "капіталів", які зможе постачати в майбутньому

стандарт, за методами менеджменту знань. Про такі підрахунки у відкритій пре

сі не прочитаєш, але щодо того, що вони проводяться, сумніватися не доводить

ся. Аналіз освітньої політики – дисципліна, неможлива без цих розрахунків.

Звичайно, такі підрахунки – річ непроста, оскільки в Україні досі невідомі ні

навчальна ефективність методик, ні економічна ефективність інвестицій у се

редню освіту; не оцінено рівень освіченості населення і те, наскільки він відпо

відає вимогам, вказаним в екзаменаційних та кваліфікаційних характеристиках.

У сфері цього методу опинилося і питання, як співвідносити зміст освіти та

економіку освіти.

Нагадаємо, що у розділі ХІ "Економіка освіти" Національної доктрини роз

витку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002 р.

№ 347/2002, передбачено "фінансування державою здобуття дошкільної, повної

загальної середньої та професійно4технічної освіти в державних і комунальних

навчальних закладах у обсязі, визначеному державними стандартами". Тобто,

чим мінімальнішим буде стандарт, тим більше буде в суспільстві платної осві

ти, у тому числі ліцейної та гімназійної. Стандарт стане основою нормативного

фінансування школи, а оскільки норматив фінансування можна обчислювати

порізному, то це питання потрібно чітко визначити, а не замовчувати.

Дата добавления: 2015-05-22