Концепція для укладання стандартів

Отже, сумніви щодо проекту генетичної програми розвитку майбутнього по

коління в контексті ознак "гарних" стандартів висловлені. І знання "від стан

філософія освіти в європейському контексті

дарту" "без навчання бізнесу", з "проваллями в культурі", і результати "від стан

дарту", які не віддають переваг ні філософії, ні технології, і "час для стандарту"

не є, як бачимо, достатньо виваженими і обґрунтованими. Небезпека згаяти час

дітей на банальні речі в українській школі залишається. Тому концепція укра

їнських стандартів має бути переглянута із врахуванням світових досягнень

стану знання з точки зору потреб української людини.

Якщо ми зараз розглядатимемо тільки зміст окремих освітніх галузей, не

торкаючись пропорцій між ними, і шукатимемо, що там не вдалося, проект

стандарту буде жорстко критикуватися, але радикального його поліпшення не

відбудеться. Паралельно цій критиці мають розроблятися концепція оновлення

змісту освіти і концепція економіки освіти після запуску стандартів, тобто кон

цепції нормативів фінансування і санітарноепідеміологічних норм.

Від стандартів марно чекати "проекту побудови" змісту знань, який має бути

зведений на ніби вже існуючому світоглядному підґрунті. Це підґрунтя не тіль

ки не закладене, а ще не розкреслено навіть якийнебудь певний проект, за яким

можна було б викопати котлован.

Теоретичного мислення як такого недостатньо для вирішення завдань онов

лення змісту освіти. Справедливу критику свого часу викликала "концептуаль

на озброєність" "Временных государственных образовательных стандартов"

РАО (Москва, 1993, 73 с.), в основу якого покладено "сім теорій", але "не знай

шлося місця для такої дрібниці, як історія"369. Філософія і методологія науки дав

но відкинули подібного роду пантеоретизм навіть стосовно сфери власне науко

вого пізнання, не кажучи вже про такі проблеми, постановка і розв'язання яких

значною мірою визначаються контекстом, конкретною історичною ситуацією.

Як засвідчив установчий семінар з проблем експертизи проекту Державного

стандарту загальної середньої освіти для учасників проекту "Мережа освітньої

політики: аналіз, розвиток, впровадження" (26 27 червня 2003 р.), шукана кон

цепція стандартів може бути побудована тільки на основі діалогу, особливим чи

ном організованої комунікації між співтовариствами, зацікавленими і поклика

ними бути зацікавленими в стандарті. Тобто концепція стандартів має бути і

проектом, і комунікацією. Для побудови такої концепції потрібна робота експер

тного характеру, міждисциплінарна експертиза, під час якої пропонуватимуться,

оцінюватимуться і дороблятимуться різні сценарії. Концепція ніяк не може роз

раховувати на універсальність. Розробка концепції стандартів і її практичне зас

тосування – це не дві різні стадії процесу, які ідуть одна за одною, як трапилося

на цей раз із українським проектом освітніх стандартів, а два його аспекти, які

накладаються один на один (як у тимчасовому, так і в організаційному плані).

Фактично в такому стихійному "розсолі" й визріватимуть базові принципи

Архітектоніка змісту освіти

розробки системи освітніх стандартів, які заміщатимуть банальні, тобто прий

няті нині надто загальні, а інколи суперечливі, концептуальні підходи побудо

ви стандарту.

Дата добавления: 2015-05-22