До гетерархії

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ОСВІТА: ВІД ІЄРАРХІЇ

В умовах глобалізації найважливішою проблемою освіти бачиться її розвиток

від ієрархічної організації функціонування знання у суспільстві до гетерархічної,

що обумовлює освоєння філософії соціального конструкціонізму, десакралізацію

знання і звільнення від моделі пошуку універсального знання у рамках загальних

навчальних планів, створення контекстуально специфічних значеннєвих просто4

рів, що враховують інтереси всіх сторін у конкретній освітній ситуації. Гете4

рархія є мережна ситуація діалогу, взаємовпливів, узгодження і синергізму інте4

ресів, коеволюції рівних за статусом учасників, припускає унікальність місця, ча4

су і походження кожного із них. У цьому зв'язку українській освіті важливо осво4

ювати філософію освіти Пауло Фрейре, діяльність і творчість якого окреслює як

"поворот" в освіті "до повсякденності", так і призначення освіти як інноваційної

"форми втручання у світ".

***

Обговорення проблеми "освіта в умовах глобалізації" здебільшого відбува

ється у технологічному аспекті з точки зору формування і розвитку єдиного

міжнародного освітнього середовища, вирішення таких завдань, як уніфікація

вимог до національних систем освіти і стандартизація технологій навчання, уп

равління знаннями в умовах глобалізації і конвергенції освітніх ринків472. Безу

мовно вплив глобальних політичних, економічних і соціальних трансформацій

на систему освіти країн Східної Європи, зокрема України, приводить до здій

снення проектів покращення форм і змісту освіти, зміни світогляду вчителя.

Одначе міжкультурна і транснаціональна взаємодія у галузі освіти та професій

ного розвитку вчителя настільки ще слабка, що говорити про становлення тран

снаціональної системи освіти в технологічному аспекті ще зарано. Разом з тим

глобалізаційні процеси потребують настійного переосмислення практики уп

равління післядипломною педагогічною освітою на міждержавному, державно

му й регіональному рівнях.

Для такої роботи необхідно передусім з'ясувати причини низького рівня

транснаціональності освіти і концептуальні рамки філософії її розвитку. Спра

ва в тому, що стосовно українського освітнього простору важко говорити про

його входження у глобальну економіку знання у стані "пригнобленості вчителів

України", про який свідчить як низка публікацій, так і об'єктивний економіч

ний аналіз положення вчителя у суспільстві. Водночас, як ми вже наводили

філософія освіти в європейському контексті

думку В. Нікітіна, "освіта – єдиний реальний ресурс глобалізації для України",

який ми стрімко втрачаємо473.

У комплексі цих проблем найбільше потерпає післядипломна педагогічна

освіта як синтетичне поєднання вищої і середньої ланок освіти в суспільстві і

водночас заручниця їхніх невирішених проблем. Адже квола "болонізація" ви

щої педагогічної освіти ще не спродукувала конкретні формати для організації

освіти, а реформування середньої освіти у формі "дванадцятиризації" не забез

печило достатньо для неї "вхідного матеріалу", або хоча б зрозумілої філософії

реформ ("сирий" стан навчальних програм і відсутність хоча б сигнальних при

мірників нових підручників, брак методологічних текстів про їх інноваційність,

невстановлене об'єктивне співвіднесення української освіти з освітою інших

європейських країн і його врахування при визначенні напрямів роботи). Експе

риментально не доведена ефективність пропонованого нового змісту і впровад

жуваних форм організації освіти створює враження імітації інновацій в україн

ському освітньому просторі, яка поглиблюється загрозою "консциєнтальних

війн" для свідомості суспільства, які, за оцінками деяких аналітиків, аж ніяк не

можна відкидати з наростанням глобалізаційних впливів на суспільство.

Тому найважливішим аспектом проблеми "освіта в умовах глобалізації" ба

читься її розбудова на засадах філософії соціального конструкціонізму, яка пе

редбачає розвиток педагогічної практики від ієрархічної організації функціону

вання знання у суспільстві до гетерархічної, використання методологічних під

ходів постсучасної освіти. У цьому зв'язку українській педагогіці важливо осво

ювати систему і філософію освіти "стовпа"мультикультурної педагогіки Пауло

Фрейре, діяльність і творчість якого окреслила як "поворот до повсякденності"

в освіті, так і призначення її як інноваційної форми втручання у світ.

Розгляньмо послідовно аргументи на підтвердження цієї ключової тези.

Дата добавления: 2015-05-22